ПЛАТНИКИ КИЇВЩИНИ ЗАБЕЗПЕЧИЛИ У СІЧНІ НАПОВНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ МАЙЖЕ НА 2 МЛРД. ГРИВЕНЬ
Київською митницею ДФС у січні 2015 року забезпечено перерахування до Державного бюджету України митних податків на 1,5 млрд. гривень.
ГУ ДФС у Київській області до зведеного бюджету забезпечено майже 710 млн. грн. надходжень. Ріст надходжень до минулого року склав 20,5 млн. грн. або 3 %.
До державного бюджету зібрано більше 379 млн. грн., в т. ч. до загального фонду державного бюджету – понад 363 млн. гривень.
У розрізі основних платежів за січень 2015 року забезпечено надходження до державного бюджету: ПДВ – 235,5 млн. грн., що у рівних умовах на 11 % (або на 23,3 млн. грн.) перевищує попередній рік; акцизного податку із вироблених в Україні підакцизних товарів – майже 23 млн. грн., що більше минулого року у 3 рази, або на 16 млн.грн.; частини чистого прибутку (доходу) державних підприємств склала 72 тис. грн., це у 3,5 рази перевищує січень 2014 року.
До місцевих бюджетів платники податків сплатили 330,5 млн. грн. з темпом росту до січня 2014 року 118,8 % та додатковими надходженнями понад 52 млн. гривень. Досягнуто перевищення надходжень по основних бюджетоутворюючих платежах місцевих бюджетів: податок з доходів фізичних осіб – темп росту 119,5 % до відповідного періоду минулого року, додатково надійшло майже 39 млн. грн., загальна сума надходжень склала біля 238 млн. гривень. Плата за землю – темп росту 108,3 % до минулого року, додатково надійшло майже 3 млн. грн. надійшло майже 38 млн. гривень.
За січень 2015 року платникам податків відшкодовано податку на додану вартість на 142,7 млн. грн., у тому числі в автоматичному режимі – на 126,5 млн. гривень.

НА КИЇВСЬКІЙ МИТНИЦІ ДФС У 2014 РОЦІ ВИЯВЛЕНО 15 ФАКТІВ НЕЗАКОННОГО ПЕРЕМІЩЕННЯ НАРКОТИКІВ ТА ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН
За результатами виявлення порушень митних правил вилучено: 500 г героїну, 687,85 г кокаїну, 0,86 г гідрохлориду кокаїну, 151 таблетку трамадолу, 120 таблеток оксикодону, 20 таблеток дифеноксилату; 300 таблеток клоназепаму, 136 альпразоламу, 100 таблеток бротизоламу, 37 таблеток золпідему, 55 шт. (вагою 21,66) МДМА.
Впродовж 2014 року Київською митницею ДФС спільно з правоохоронними органами проводилися 2 заходи з використання методу «контрольованої поставки» щодо упередження переміщення наркотиків.
Двічі, під час проведення огляду міжнародних поштових відправлень, що надходили до України з Німеччини через дільницю обміну авіапоштою в аеропорту «Бориспіль», виявлені наркотичні речовини. В одному випадку виявлено виріб циліндричної форми з металу чорного кольору з накладкою з одного боку у вигляді зубчастої шестерні, вагою 9 кг. Згідно супровідних документів, які надійшли від митних органів Німеччини, 250 г речовини, яка знаходилася в середині виробу, є кокаїном. В іншому випадку, виявлено 5 прозорих поліетиленових пакунків з вмістом різнокольорової стрічки-бахроми. Стрічка в кожному пакунку в свою чергу намотана на прямокутник з картону. Під час зняття стрічки з картонних прямокутників та їх подальшого розрізу з бокової сторони виявлено пресовану речовину бежевого кольору вагою брутто 866,4 г. Згідно супровідних документів, які надійшли від митних органів Німеччини, разом з міжнародним відправленням, речовина, яка знаходиться всередині картонних прямокутників є героїном загальною вагою 500 г.
По даним фактам Київською митницею ДФС складено протоколи про порушення митних правил щодо пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання.
Наркотичні речовини виявлені і у наших співвітчизників при проходженні митного контролю в режимі “зелений коридор” без заповнення митної декларації в пункті пропуску «Бориспіль».
У ході проведення особистого огляду пасажира, який прибув з Бразилії, його було доставлено до Бориспільської центральної районної лікарні, де при проведенні обстеження за допомогою рентгену органів черевної порожнини, у нього виявлено сторонні предмети овальної форми. Це були місткості-капсули циліндричної форми довжиною приблизно 35 мм кожна, в кількості 70 шт., загальною вагою брутто 538,3 г з вмістом порошкоподібної речовини відповідно до показників наркотесту - кокаїном.
Інший громадянин України, який прибув з Німеччини, під час здійснення митного огляду ручної поклажі та багажу, видав згорнутий прозорий поліетиленовий пакет з пакетиками пресованої речовини білого кольору, згідно експрес-теста для визначення наркотичних засобів, це кокаїн вагою понад 50 г та прозорий поліетиленовий пакет з-під серветок з 55-ма таблетками червоного кольору у вигляді доміно вагою 21,66 г, зі слів пасажира - екстазі (МДМА). Зазначений пакет приховувався всередині шапки, що знаходилася в кишені куртки, в яку був одягнений громадянин. По даним фактам Київською митницею ДФС також складені протоколи про порушення митних правил вже щодо переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

ЗАФІКСОВАНІ СПРОБИ НЕЗАКОННОГО ПЕРЕМІЩЕННЯ ВАЛЮТИ НА СУМУ БІЛЯ 1 МЛН. ГРН. В ПУНКТІ ПРОПУСКУ «БОРИСПІЛЬ»
Працівниками Київської митниці ДФС постійно упереджуються спроби незаконного переміщення значних партій валюти через митний кордон України.
Днями, громадянин Туреччини, підприємець, відлітаючи на батьківщину, намагався незаконно вивезти за межі України 27100 доларів США та 3219 гривень. Валюта виявлена, під час вибіркового митного контролю після проходження пасажиром зони спрощеного митного контролю „зелений коридор”, в особистій сумочці пасажира та у кишенях піджака і брюк, одягнених на пасажирі, без ознак приховування.
З виявленої суми пасажиру пропущено 11200 доларів США та 2297 гривень. За протоколом про порушення митних правил вилучено 15900 доларів США та 922 гривні.
Інші випадки стосувалися незаконного ввезення валюти на територію України, як нашим співвітчизником, так і громадянами Азербайджану та Лівії.
Валюта виявлялася однакового, при вибірковому митному контролі після проходження пасажиром зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», без ознак приховування, в гаманці, кишенях та рюкзаку відповідно у розмірах 26 540; 26 200 та 23 202 доларів США і 1 003 гривені.
У всіх випадках складені протоколи про порушення митних правил та вилучена валюта на загальну суму 42 085 доларів США. Різниця – еквівалентна 10 000 євро дозволена для ввозу пасажирам.

НА КИЇВСЬКІЙ МИТНИЦІ ДФС ПЕРЕРАХОВАНО У СІЧНІ ДО ДЕРЖБЮДЖЕТУ ВІД СТЯГНЕННЯ ШТРАФІВ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ КОНФІСКОВАНОГО МАЙНА
255 ТИС. ГРИВЕНЬ
Протягом січня працівниками Київської митниці ДФС заведено 67 справ про порушення митних правил. Реально вилучені предмети у 59 справах. За попередньою оцінкою вартість предметів порушення митних правил складає більше 11 млн. гривень.
Типовими предметами правопорушення в січні в основному були валютні цінності, бурштин, мобільні телефони та товари, які переміщувались в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Протягом січня підготовлено та направлено до Управління Служби безпеки України в Київській області та органів внутрішніх справ 4 повідомлення про протиправні діяння, що містять ознаки кримінального правопорушення.
В порядку взаємодії у січні від правоохоронних органів отримано 2 орієнтування та проведено 2 спільних заходи з СБУ щодо можливого незаконного переміщення через митний кордон України наркотичних засобів та промислових товарів. Складено протокол про порушення митних правил.

ПРО ЗМІНИ У ЗАКОНОДАВСТВІ ЩОДО СПРОЩЕНОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ
Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» прийнято зміни щодо спрощеної системи оподаткування.
Так, починаючи з 1 січня 2015 року, запроваджено:
- оптимізацію кількості груп платників єдиного податку до чотирьох, із збереженням чинного максимального розміру доходу, який дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування, зокрема, фізичні особи – підприємці реєструються платниками єдиного податку першої, другої та третьої груп. Разом з тим зазначимо, що платники єдиного податку третьої та п’ятої груп, які перебували на обліку в контролюючих органах до 1 січня 2015 року, відповідно до норм глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з 1 січня 2015 року вважаються платниками єдиного податку третьої групи;
- для платників 1 групи збільшено обсяг доходу до 300 000 грн. та ставка до 10 відс. розміру мінімальної заробітної плати;
- для платників 2 групи збільшено обсяг доходу до 1500 000 грн. та ставка до 20 відс. розміру мінімальної заробітної плати;
- до платників третьої групи належать фізичні особи – підприємці та юридичні особи-суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форм, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень. При цьому, фізичні особи-підприємці не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах не обмежена. Ставка становить 2 відс. доходу - у разі сплати ПДВ та 4 відс. доходу - у разі включення ПДВ до складу єдиного податку;
- запроваджено обов’язкове використання реєстраторів розрахункових операцій для платників єдиного податку – фізичних осіб-підприємців: платників третьої групи – з 1 липня 2015 року, платників другої групи - з 1 січня 2016 року. Зокрема, платники єдиного податку – фізичні особи підприємці другої та третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу дрібнороздрібної торгівельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій (п.п. 296.10 ст. 296 Кодексу).

ЯК ОПОДАТКОВУЄТЬСЯ ВАРТІСТЬ ВЛАСНОСТІ, ЩО ОТРИМАНА В ПОДАРУНОК ЧЛЕНАМИ СІМ’Ї ПЕРШОГО СТУПЕНЯ СПОРІДНЕННЯ
Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно із правилами, встановленими Розділом IV ПКУ для оподаткування спадщини.
Вартість власності, що успадковується (отримується в подарунок) членами сім’ї першого ступеня споріднення, оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 р. IV ПКУ).
Нагадаємо, членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 р. І ПКУ).
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дані роз’яснення у категорії 103.23, 103.01).

ПОРЯДОК СПЛАТИ ПДВ ДО БЮДЖЕТУ З 01.01.2015 РОКУ
З урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон № 71), які набрали чинності з 1 січня 2015 року, система електронного адміністрування ПДВ запроваджується поетапно (п. 35 підр. 2 розд. ХХ ПКУ):
- з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України (далі – рішення ВРУ) про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до п. 7 Прикінцевих положень Закону № 71) – у тестовому режимі;
- з 1 липня 2015 року – на постійній основі.
Пунктом 200 прим.1.6 ст. 200 прим.1 ПКУ визначено, що за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 ПКУ.
Згідно із п. 200.2 ст. 200 ПКУ для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, реєстр платників. У реєстрі зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, не пізніше останнього дня строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету.
Таким чином, сплата ПДВ до бюджету за грудень 2014 року, січень 2015 року та ІV квартал 2014 року здійснюється з поточних рахунків платників податку безпосередньо на бюджетні рахунки.
За звітні податкові періоди, починаючи з лютого місяця 2015 року та І кварталу 2015 року перерахування сум податку до бюджету здійснюється у порядку, визначеному п. 200.2 ст. 200 ПКУ, з рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі ДФС України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 101.08) та у листі ДФС України від 19.01.2015 № 1403/7/99-99-19-03-01-17 про систему електронного адміністрування ПДВ, який розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України у банері «Податкові зміни 2015».

ПОРЯДОК ОБЧИСЛЕННЯ ТА СПЛАТИ ТРАНСПОРТНОГО ПОДАТКУ
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» (далі – Закон 71), який набрав чинності з 01 січня 2015 року, запроваджено транспортний податок.
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування, а базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Сплачується податок юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ПОРЯДКУ АДМІНІСТРУВАННЯ МАЙНОВИХ ПОДАТКІВ
(Лист ДФС України від 28.01.2015 р. № 2444/7/99-99-17-04-01-17)
Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» (далі - Закон № 71) внесено низку змін до Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
З 01.01.2015 р. набрала чинності ст. 267 ПКУ «Транспортний податок», відповідно до якої введено в дію новий місцевий податок.
Підпунктом 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.
Щодо об’єкта оподаткування
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 см3.
Згідно з пп. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування згідно з пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
Відповідно до пп. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 ПКУ базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року (2015 р.) і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою - платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (пп. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Пунктом 9 розділу II Закону № 71 доручено Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності Законом забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону.
Отже, з метою забезпечення виконання Закону № 71 до затвердження форми податкової звітності платникам транспортного податку - юридичним особам пропонується до 20.02.2015 р. задекларувати об’єкти оподаткування, використовуючи Розрахунок суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 р. № 767 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.01.2014 р. за № 139/24916.
При цьому назву «Розрахунок збору за першу реєстрацію транспортних засобів» замінити на «Розрахунок транспортного податку», у колонці 5 «Дата першої реєстрації транспортного засобу в Україні» зазначити «Рік випуску транспортного засобу», у колонці 8 «Сума збору» зазначити «Ставка транспортного податку».
Водночас п. 46.4 ст. 46 ПКУ передбачено: якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, складене у довільній формі, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.
Водночас повідомляємо, що Законом № 71 внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, які набрали чинності з 01.01.2015 р.
Зокрема, розширено базу оподаткування для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шляхом оподаткування як житлової, так і нежитлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості з урахуванням таких особливостей:
за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку;
за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного або різних типів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної згідно з пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно з пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості надсилаються (вручаються) платнику податку - фізичній особі контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Таким чином, у 2015 р. фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податок нараховуватиметься контролюючими органами за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) за 2014 р. у такому порядку: у період з 1 січня по 31 березня 2014 р. - із житлової площі; з 1 квітня по 31 грудня 2014 р. - із загальної площі об’єктів житлової нерухомості.
Приклад алгоритму розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
у фізичної особи у власності перебуває квартира, житлова площа якої 123 м2, а загальна 220 м2, пільга зі сплати податку (120 м2), ставку податку встановлено у розмірі 1% мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 р. (12,18 грн.). За 2014 р. сума податку розраховується:
I квартал - (123 м2 - 120 м2) × 12,18 грн. / 12 міс. × 3 міс. = 9,14 грн.
II - IV квартали - (220 м2 - 120 м2) × 12,18 грн. / 12 міс. × 9 міс. = 913,5 грн.
За 2014 р. сума податку становить 922,64 грн. (9,14 грн. + 913,5 грн.).
Отже, до 01.07.2015 р. фізичній особі буде надіслано податкове повідомлення-рішення про сплату податку в сумі 922,64 грн., яку необхідно сплатити протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Стосовно юридичних осіб, то платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості, декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт (пп. 265.7.5 п. 265.7 ст. 265 ПКУ).
Пунктом 9 розділу II Закону № 71 доручено Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності Законом забезпечити перегляд та приведення міністерствами й іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону.
З метою забезпечення виконання Закону № 71 до затвердження форми податкової звітності платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - юридичним особам пропонується до 20.02.2015 р. задекларувати об’єкти оподаткування, використовуючи форму Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 01.07.2014 р. № 735.
За наявності у платника податку об’єктів нежитлової нерухомості в колонці 2 «Тип об’єкта житлової нерухомості» зазначається значення «3 - інше», при цьому в колонці 3 «Загальна площа об’єкта житлової нерухомості» необхідно вказувати загальну площу об’єкта нежитлової нерухомості.
Відповідно до пп. 265.6.1 п. 265.6 ст. 265 ПКУ базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 м2 бази оподаткування.
Водночас п. 33 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що на 2015 р. ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначені пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ, не можуть перевищувати 1% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 м2 для об’єктів нежитлової нерухомості.
Таким чином, у 2015 р. юридичні особи - платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюватимуть суму податку за поточний рік за ставками, встановленими рішенням сільської, селищної або міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів об’єктів:
для об’єктів житлової нерухомості - у розмірі, що не перевищує 2% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2015 р., за 1 м2 бази оподаткування;
для об’єктів нежитлової нерухомості - у розмірі, що не перевищує 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2015 р., за 1 м2 бази оподаткування.

ПРО ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ
(Лист ДФС України від 03.02.2015 р. № 3340/7/99-99-10-02-02-17)
Державна фіскальна служба України з метою забезпечення належного виконання платниками податків обов’язку зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної форми власності повідомляє таке.
Верховним судом України (далі - ВСУ) у постанові від 02.12.2014 р. № 21-274а14 (далі - постанова № 21) висловлено правову позицію щодо застосування підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
Зокрема, передбачено, що з набранням чинності ПКУ річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПКУ та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.
При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПКУ над нормами інших актів у разі їх суперечності (пункт 5.2 статті 5 ПКУ), до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПКУ.
Таким чином, згідно із правовою позицією ВСУ з 1 січня 2011 р. розмір податкового обов’язку платника податків зі сплати орендної плати не може бути меншим, ніж визначений пунктом 288.5 статті 288 ПКУ.
При цьому відповідно до ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства України рішення ВСУ, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов’язані привести свою судову практику у відповідність до рішення ВСУ.
Отже, з метою забезпечення належного та своєчасного виконання платниками податків обов’язку зі сплати орендної плати зобов’язуємо головні управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників забезпечити проведення зустрічей з орендарями земельних ділянок державної та комунальної форми власності, які сплачують орендну плату в розмірі меншому, ніж закріплено пунктом 288.5 статті 288 ПКУ.
Довести до відома платників податків правову позицію ВСУ, викладену в постанові № 21, та запропонувати здійснити нарахування та сплату орендної плати у визначеному ПКУ розмірі (у тому числі шляхом подання уточнюючих розрахунків).

ПРО ОКРЕМІ ПИТАННЯ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРОК У 2015 — 2016 РОКАХ
(Лист ДФС України від 28.01.2015 р. № 2463/7/99-99-22-02-04-17)
Державна фіскальна служба України у зв’язку з набранням з 01.01.2015 р. чинності Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон № 71) доручає довести до відома підпорядкованих органів державної фіскальної служби та врахувати при проведенні контрольно-перевірочних заходів щодо суб’єктів господарювання - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та представництв нерезидентів таке.
Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону № 71 встановлено, що у 2015 та 2016 рр перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 млн. грн. за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Зазначене обмеження не поширюється:
з 1 січня 2015 р. - на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари;
з 1 січня 2015 р. - на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
з 1 липня 2015 р. - на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених п. 28 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Враховуючи викладене, зазначаємо, що при аналізі питання щодо наявності наведених у п. 3 Прикінцевих положень Закону № 71 обмежень та визначення обсягу доходу за попередній календарний рік для суб’єктів господарювання - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та представництв нерезидентів доцільно використовувати дані декларації з податку на прибуток за 2014 р. До настання граничного терміну подання платниками податків декларацій з податку на прибуток за 2014 р. можливим є використання даних декларації з податку на прибуток за відповідні звітні періоди 2014 р. (у разі їх подання платником податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу) або за попередній календарний рік, за який подано податкову декларацію, в якій платником податків визначено обсяг доходу (за 2013 р.). При цьому у разі неподання платником податків станом на дату початку перевірки (після спливу визначеного Кодексом граничного терміну для її подання та якщо її подання передбачено Кодексом) декларації з податку на прибуток за 2014 р. можливо вважати, що платник не повідомив про наявність наведених вище обмежень щодо вжиття стосовно нього контрольно-перевірочних заходів.
Для визначення обсягу доходу суб’єктів господарювання - юридичних осіб, які у 2014 р. були платниками фіксованого сільськогосподарського податку (з 01.01.2015 р. платники єдиного податку IV групи), можливим є застосування даних розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, що подається до контролюючого органу разом з відповідною податковою декларацією до 20 лютого поточного року.
Крім того, слід врахувати, що Законом № 71 доповнено п. 78.2 ст. 78 Кодексу абзацом другим, згідно з яким контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
У зв’язку з цим з метою запобігання випадкам обмеження можливості проведення надалі (за наявності відповідних підстав, визначених підпунктами 78.1.1 і 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Кодексу) позапланових перевірок платника податків за той самий звітний період з інших питань, при організації і проведенні позапланових документальних перевірок суб’єктів господарювання з відповідних підстав доцільно в документах контролюючого органу (наказах, направленнях на перевірку, актах (довідках) перевірок) забезпечити чітке визначення (обмеження кола) питань, що підлягають перевірці дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у ході конкретної перевірки.
Наприклад, при проведенні перевірок ризикових платників податків доцільно конкретизувати сумнівні (ризикові) господарські операції, періоди їх здійснення та контрагентів проведених взаєморозрахунків.
Крім того, при організації та проведенні позапланових документальних перевірок платників податків за періоди, що були охоплені документальними перевірками, слід проаналізувати наявність інших обставин, які відповідно до Кодексу можуть бути підставою для проведення позапланової документальної перевірки (наприклад, обставин, передбачених пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Кодексу).
Слід також звернути увагу, що Законом № 71 внесено зміни до п. 73.3 ст. 73 Кодексу, відповідно до яких посилено вимоги щодо складення письмового запиту платнику податків про подання інформації. Зокрема, такий запит повинен містити:
1) інформацію щодо підстав для надіслання запиту, визначених цим пунктом, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Крім того, з редакції пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексу щодо обставин, за наявності яких може бути проведено позапланову документальну перевірку (у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи), Законом № 71 вилучено слово «можливі».
На практиці норми п. 73.3 ст. 73 Кодексу безпосередньо пов’язані з реалізацією норм, зокрема, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексу.
Враховуючи викладене, у письмовому запиті про надання пояснень та їх документального підтвердження, що складається контролюючим органом на підставі норм п. 73.3 ст. 73 та пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексу, крім наведення цих підстав для надіслання запиту, переліку інформації, яка запитується, та переліку документів, які пропонується надати, доцільно також обов’язково зазначати:
факти, що свідчать про порушення платником податків законодавства, з наведенням конкретних норм податкового та іншого законодавства, яке порушено;
відомості, які є джерелом інформації щодо конкретних фактів порушення платником податків податкового та іншого законодавства та підтверджують підстави для направлення запиту. Такими даними можуть бути матеріали перевірок або зустрічних звірок інших платників податків, інша податкова інформація, отримана та опрацьована контролюючим органом у встановленому статтями 72 - 74 Кодексу порядку (наприклад, дані ЄРПН, податкових декларацій та додатків до них, інша інформація, що міститься в інформаційних базах контролюючого органу).
Необхідно наголосити, що з метою запобігання конфліктним ситуаціям та судовим суперечкам з платниками податків, організації та проведенню позапланових документальних перевірок за наведених у пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексу обставин повинні передувати належний доперевірочний аналіз та збір достатньої інформації, що свідчить про порушення законодавства платником, а також належне оформлення запитів та документів для перевірки.
При цьому слід врахувати, що обмеження права контролюючих органів щодо проведення перевірок не поширюється на проведення зустрічних звірок відповідно до п. 73.5 ст. 73 Кодексу, а також документальних перевірок, розпочатих до 1 січня 2015 р.

ВИЙШЛО ЧЕРГОВЕ ОНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ТА ПОДАННЯ ДО ОРГАНІВ ДПС ЗАСОБАМИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОГО ЗВ’ЯЗКУ ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ, ВЕРСІЯ 1.30.44
Перелік змін та доповнень (версія 1.30.44) (станом на 05.02.2015 р.)
Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:
З метою забезпечення реалізації положень наказу ДФС України від 17.01.2015 р. N 13 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу" додано відмітку "Податковий компроміс" в наступні документи:
J0100113 - "Декларація з податку на прибуток підприємства";
J0108101 - "Декларація з податку на прибуток підприємства (річна)";
J0120013 - "Податкова декларація з податку на прибуток підприємства - суб’єкта космічної діяльності";
J0100513 - "Податкова декларація з податку на прибуток підприємства, основною діяльністю якого є виробництво сільськогосподарської продукції";
J0101207 - "Податкова декларація про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи";
J0100311 - "Декларація з податку на прибуток банку";
J0100413 - "Декларації з податку на доходи (прибуток) страховика";
J0101909 - "Податковий звіт про використання коштів неприбуткових організацій і установ";
J0101707 - "Розрахунок податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства";
J0100607 - "Розрахунок оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності";
J0100806 - "Розрахунок оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється органом державної податкової служби";
F/J0217007 - "Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (як самостійний документ)".
З метою виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" в частині номера рахунку в банку доопрацьовано наступні форми:
F/J1301201 - "Запит щодо отримання реквізитів рахунку та відомостей про стан рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних";
F/J1401201 - "Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ".
На виконання наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. N 13 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України" внесено зміни в частині видалення напису "і включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних" до наступних документів:
F/J1201007 - "Податкова накладна".
Довідники:
spr_sti.xml - "Довідник податкових інспекцій" - станом на 23.01.2015 р., в довідник внесено поле "Код ЄДРПОУ" податкової інспекції.
Довідники вводу, підключення до нових версій:
F/J1300103 - "Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних" - підключено довідник контрагентів.
F/J0201406 - підключено Довідник пільг, що коригується користувачем.
Схеми даних (XSD):
common_types.xsd - "Загальні типи даних" внесено зміни:
DGSignGKS - Додано тип підпису для Повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису (для потреб стандарту електронної звітності органів статистики);
DGSignGKSColumn - "таблична" версія даного типу;
DGPNtypr, DGKodСausesOperation6 - Типи причин коли податкова накладна не видається покупцю додано тип "17 - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною сумою їх постачання".
Приклади формування електронних документів (Excel-файли):
Вилучено посилання на win API, що призводило до помилок при використанні даного прикладу у системах win7 та Win8. Змінено правила форматування полів, що мають тип (індивідуальний податковий номер), - тепер значення поля передається в електронний документ у тому вигляді як воно було введено, початкові 0 зберігаються
ПДВ_Дод1_Розрах_ кориг_сум ПДВ(13).xls - "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)";
ПДВ_Дод5_Розш-ка_под-их зоб_та_кр-ту(звед)(7).xls - "Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)";
Податкова накладна(7).xls - "Податкова накладна";
Реєстр_отр_вид_под_накл(8).xls - "Реєстр отриманих та виданих податкових накладних".

ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ВАЛЮТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ПІД ЧАС РЕЖИМУ ТИМЧАСОВОЇ ОКУПАЦІЇ НА ТЕРИТОРІЇ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЗОНИ «КРИМ»
(Лист Нацбанку України від 03.02.2015 р. № 29-213/6552)
Особливості дії валютного та платіжних режимів під час тимчасової окупації території ВЕЗ «Крим» встановлені Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон) та прийнятою на виконання цього Закону постановою Правління Національного банку України від 03.11.2014 р. № 699 «Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони «Крим», зі змінами1 (далі - Постанова № 699).
Так, згідно з п. 1 Постанови № 699 з 05.11.2014 р.(тобто з дня набрання чинності зазначеною постановою) особа, місцезнаходження якої на території ВЕЗ «Крим» (далі - суб’єкт Криму), прирівнюється до нерезидента, а за інвестиційними операціями - до іноземного інвестора. З урахуванням зазначеного, а також ст. 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» суб’єкти Криму мають право на відкриття та використання в банках України банківських рахунків у режимі, передбаченому для нерезидентів - юридичних осіб - інвесторів, представництв юридичних осіб в Україні та фізичних осіб.
Питання щодо проведення операцій за рахунками суб’єктів Криму, що були відкриті до набрання чинності Законом про ВЕЗ Крим, та процедура закриття таких рахунків чітко врегульовані Постановою № 699 (у редакції, що діє з 19.12.2014 р.).
Що стосується прав внутрішньо переміщених осіб з території ВЕЗ «Крим», то, враховуючи норми Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та відповідно Постанови № 6992, зазначені особи мають право відкривати банківські рахунки як резиденти України у разі підтвердження у встановленому порядку факту проживання на материковій частині України.
Окремо зауважуємо, що Законом не передбачено звільнення банків України від здійснення контролю за валютними операціями, що проводяться між резидентами України та суб’єктами ВЕЗ «Крим».
Норми актів валютного законодавства (зокрема, Правил резервування коштів за залученими уповноваженим банком депозитами і кредитами (позиками) в іноземній валюті від нерезидентів3, Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України4) застосовуються до відповідних операцій суб’єктів Криму з урахуванням їх резидентського статусу згідно з Постановою № 699 та інших особливостей, встановлених зазначеною постановою та Законом.
Звертаємо увагу, що згідно з п. 9.4 ст. 9 розділу I Закону на операції, які здійснюються між резидентами України та суб’єктами Криму, а також на розрахунки за такими операціями не поширюються норми Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Відповідно, зазначені операції згідно з Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями5 не підлягають контролю банками на предмет дотримання резидентами встановлених законодавством України строків розрахунків за експортними, імпортними операціями.