З ПОЧАТКУ 2015 РОКУ БЮДЖЕТ КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ ПОПОВНИВСЯ НА 14 МЛН. ГРН. ВІД ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ

Одним із джерел наповнення місцевого бюджету є плата за землю.
У Києво-Святошинському районі обліковується понад 1 тис. платників за землю – юридичних осіб та понад 77 тис. фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців землекористувачів, які, в свою чергу, є власниками земельних ділянок, або власниками земельних часток (паїв).
Так, з початку 2015 року до місцевого бюджету Києво-Святошинського району землекористувачами району сплачено понад 14,4 млн. грн. земельного податку.
Юридичними особами до бюджету сплачено понад 13,2 млн. грн., що на 2,3 млн. грн. більше показника січня - лютого 2014 року. Темп росту склав 120,9 %. Фізичними особами сплачено майже 1,2 млн. грн., що на 0,4 млн. грн. більше показника аналогічного періоду минулого року. Темп росту склав 149,4 %.

МІСЦЕВИЙ БЮДЖЕТ КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ
ПОПОВНИВСЯ МАЙЖЕ НА 78,5 МЛН. ГРН.

Завданням місцевого бюджету є забезпечення необхідними грошовими ресурсами фінансування завдань та функцій, віднесених до предметів ведення місцевого самоврядування. Місцевий бюджет є дуже важливою фінансово-економічною категорією, інструментом вирішення проблем місцевого рівня.
Так, з початку 2015 року до місцевого бюджету Києво-Святошинського району надійшло податку на доходи фізичних осіб на суму понад 58 млн. гривень.
Також значною у загальній сумі надходжень до місцевих бюджетів є сума єдиного податку на підприємницьку діяльність. Так, у січні – лютому 2015 р. сума надходжень з єдиного податку склала майже 20 млн. грн. З початку 2015 року зафіксовано 7,3 млн. грн. приросту по надходженням зі сплати єдиного податку в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Темп росту до минулого року склав 157,4 %.
Надходження з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки склали у лютому 2015 року понад 290 тис. грн., а з початку 2015 року – майже 355 тис. грн., що на 319 тис. грн. більше показника січня-лютого 2014 року. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року темп росту склав 985,7 %.

ЖИТЕЛЯМИ КИЇВЩИНИ ПОДАНО МАЙЖЕ 3 ТИСЯЧІ ДЕКЛАРАЦІЙ ПРО ОТРИМАНІ ДОХОДИ ЗА МИНУЛИЙ РІК

Загальна задекларована сума доходів громадян за 2014 рік становить більше 265 млн. гривень. 19 жителів Київської області задекларували отримані ними доходи в розмірі більше 1 млн. грн. на загальну суму 36,5 млн. гривень.
Самостійно задекларована сума податкових зобов’язань становить 4,3 млн. грн., з яких на сьогодні сплачено вже 1,4 млн. гривень.
Із загальної кількості поданих декларацій 6 громадян задекларували отримані доходи від операцій з інвестиційними активами у розмірі 1,1 млн. гривень. Від операцій з продажу об’єктів нерухомого майна 66 громадян задекларували доходи отримані у 2014 році. Сума доходу становить більше 24 млн. гривень. Задекларували доходи у вигляді спадщини та/чи дарування більше 500 громадян. На загальну суму майже 70 млн. гривень.
Під час проведення кампанії декларування особлива увага приділяється декларуванню доходів громадянами, які здають в найом нерухоме майно. Для цього проводиться аналіз оголошень, інших відомостей, розміщених у засобах масової інформації, в тому числі в Інтернеті, з метою виявлення громадян, які отримують доходи від здачі в оренду нерухомості, в тому числі дач, “елітних” будинків, тощо. За результатами проведення цієї роботи залучено до оподаткування 136 громадян, які здавали в найом нерухоме майно. Сума задекларованих доходів складає 6,3 млн. грн., самостійно визначені податкові зобов’язання – більше 1 млн. гривень.
Жителі Київщини активно користуються своїм правом на отримання податкової знижки, вже подано 1241 декларація. Загальна сума, що підлягає поверненню із бюджету складає 3 млн. гривень.

НА КИЇВЩИНІ ПІДПИСАНО МЕМОРАНДУМ ПРО СПІВПРАЦЮ

Начальник Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області Олександр Базанов, в. о. начальника Київської митниці ДФС Юрій Коваленко та голова ради територіального відділення Всеукраїнської громадської організації “Асоціація платників податків України” в Київській області Злата Лагутіна, визначили напрями подальшої співпраці, підписавши Меморандум про партнерство та співробітництво між ГУ ДФС у Київській області, Київською митницею ДФС та територіальним відділенням Всеукраїнської громадської організації “Асоціація платників податків України” в Київській області.
Метою підписання Меморандуму є втілення ефективних форм співпраці для забезпечення участі громадськості в реалізації державної податкової та митної політики, контролю за додержанням законодавства та запобігання правопорушенням у сфері податкових та митних відносин, як з боку ГУ ДФС, митниці ДФС, так і представників бізнесу.
Відповідно до підписаного Меморандуму, територіальні органи ДФС Київської області та територіальне відділення АППУ в Київській області докладатимуть усіх зусиль для забезпечення захисту законних прав та інтересів платників, поліпшення підприємницького клімату в країні, розвитку партнерських відносин між владою і бізнесом, а також підвищення соціальної відповідальності платників.
Меморандумом передбачено взаємне представництво у консультативно-дорадчих органах ДФС та керівних органах Асоціації, обмін інформацією, співпрацю у напрямі подолання корупції та забезпечення якісного виконання своїх функцій податковими та митними органами, масово-роз’яснювальну та консультативну робота тощо.
Сторони відзначили плідні партнерські стосунки, які обов’язково мають тривати й надалі.

ГУ ДФС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПІДПИСАНО УГОДУ ПРО СПІВПРАЦЮ ТА ВЗАЄМОДІЮ З ВЕТЕРАНАМИ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ

Начальник Головного управління ДФС у Київській області Олександр Базанов та голова місцевого осередку Всеукраїнської громадської організації “Асоціація ветеранів державної податкової служби України” Київської області Надія Москаленко, підписали Угоду про співпрацю та взаємодію.
“Ми маємо намір скористатися величезним досвідом, навичками та високим фаховим рівнем ветеранів податкової служби для реалізації тих важливих завдань, які стоять перед ГУ ДФС у Київській області по посиленню боротьби з тіньовою економікою та корупцією, активізацією конструктивного діалогу з бізнесом і громадськістю. Хочемо продовжити практику залучення ветеранів до обговорення нормативно-правових актів та масово-роз’яснювальної роботи, особливо серед громадян та майбутніх платників податків,” – зазначив начальник ГУ ДФС у Київській області Олександр Базанов під час підписання Угоди про співпрацю та взаємодію між ГУ ДФС у Київській області та ветеранами податкової служби Київщини.
Відповідно до Угоди, сторони об’єднують свої зусилля для підготовки майбутніх працівників органів ДФС, забезпеченні професійного становлення молодих працівників, формування у них відповідальності за виконання службових обов’язків та дотримання чинного законодавства, шляхом використання досвіду ветеранів. Ветерани податкової служби Київської області на добровільних засадах залучатимуться до науково-дослідної та роз’яснювальної роботи, публічного обговорення проектів нормативно-правових актів.

ЩОДО ПРИЙМАННЯ РЕЄСТРІВ ВИДАНИХ ТА ОТРИМАНИХ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ

Починаючи з 1 січня 2015 року скасована норма Податкового кодексу України, згідно з якою платники податку зобов’язані були подавати до органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних (пункт 201.15 статті 201 розділу V Кодексу).
Тобто, реєстр виданих та отриманих податкових накладних до контролюючого органу, починаючи із звітності за січень 2015 року, не подається.
Посилання на роз'яснення ДФС:
http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63549.html
Враховуючи зазначене, доводимо до Вашого відома, що приймання Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за формами:
J1200808 Реєстр отриманих та виданих податкових накладних (скорочена перероб. пiдпр.) п. 11.21;
J1201508 Реєстр отриманих та виданих податкових накладних;
J1209008 Реєстр отриманих та виданих податкових накладних;
J1209408 Реєстр отриманих та виданих податкових накладних (до декларації з ПДВ (спеціальної), –
Державною фіскальною службою України будуть прийматися виключно за звітний період до 01 січня 2015 року.

ЩОДО ЗАПОВНЕННЯ ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКІВ ОКРЕМИХ РЕКВІЗИТІВ ПЛАТІЖНОГО ДОРУЧЕННЯ У РАЗІ ПЕРЕРАХУВАННЯ КОШТІВ З ВЛАСНОГО ПОТОЧНОГО РАХУНКУ НА ЕЛЕКТРОННИЙ РАХУНОК У СИСТЕМІ ЕЛЕКТРОННОГО АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Відповідно до пункту 2 статті 2001 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.
Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.
У зв’язку із надходженням численних звернень платників податків щодо заповнення реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість повідомляємо, що:
у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;
у полі «Код» необхідно заповнювати код за ЄДРПОУ платника;
у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;
у полі «№ рахунку» необхідно заповнювати номер рахунку, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.
Крім того, зазначаємо, що поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповняти згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 (із змінами).

ПОРЯДОК ПОВЕРНЕННЯ ТОРГОВИХ ПАТЕНТІВ ТА СПЛАЧЕНИХ КОШТІВ З УРАХУВАННЯМ ВНЕСЕНИХ ЗМІН ДО ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності скасовано Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон).
Порядок придбання, використання та строк дії торгового патенту були регламентовані пунктами 267.4, 267.6 та 267.7 ст.267 розд. IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) в редакції, яка діяла до 31 грудня 2014 року.
Так, згідно з п.п. 267.4.4 п. 267.4 ст. 267 ПКУ бланк торгового патенту визначено документом суворого обліку.
Враховуючи викладене, торгові патенти, строк дії яких не закінчився станом на 01.01.2015, підлягають поверненню до контролюючих органів за місцем їх придбання.
Також зазначаємо, що згідно з пунктом 3 підрозділу 7 розділу ХХ Закону суб’єкти господарювання, які порушили порядок отримання та використання торгового патенту за період до 1 січня 2015 року, несуть відповідальність у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2015 року.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначені ст. 43 розд. ІІ ПКУ, зокрема обов’язковою умовою для повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми

ОСОБЛИВОСТІ ЗАПОВНЕННЯ РЯДКА «ВИД ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО ДОГОВОРУ» ПОДАТКОВОЇ НАКЛАДНОЇ

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема, вид цивільно-правового договору. Це передбачено підпунктом «и» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).
Згідно із п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 № 1235/26012, із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 957) у графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов’язань, визначених Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями. Дата укладання договору заповнюється цифрами у такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри). При цьому крапки, коми та інші розділові знаки в даті не проставляються.
Тобто, у разі укладання договорів в письмовій формі в податковій накладній проставляються вид цивільно-правового договору (наприклад: договір купівлі-продажу, міни, підряду, надання послуг, перевезення тощо), а також дата складання договору та його номер.
Електронний формат податкової накладної не містить обмежень щодо кількості знаків у полі «№» рядка «Вид цивільно-правового договору», а тому до цього поля може бути внесено необхідну кількість цифр. Якщо номер договору відсутній, то поле «№» рядка «Вид цивільно-правового договору» не заповнюється.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 101.19).

ЧИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ БАНКІВСЬКІ УСТАНОВИ ЗАСТОСОВУВАТИ РРО ПРИ ВИКОНАННІ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ

Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні усіх банківських послуг, крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу.
Відповідна норма визначена п. 2 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95 – ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАПОВНЕННЯ ОКРЕМИХ РЯДКІВ РОЗДІЛІВ І ТА ІІ ПОДАТКОВОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ З ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

У зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість обсяги коригування податкових зобов’язань з податку на додану вартість згідно зі статтею 192 розділу V Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (збільшення та/або зменшення податкових зобов’язань) відображаються в окремих рядках розділу І декларації залежно від дати виникнення податкових зобов’язань, що коригуються (до 1 лютого 2015 року та після 1 лютого 2015 року).
Коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на період до 1 лютого 2015 року, відображається в рядку 8.1 розділу І декларації.
У рядку 8.2 розділу І декларації відображається коригування обсягів постачання згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на період після 1 лютого 2015 року.
Наприклад:
розрахунок коригування, складений у лютому 2015 року, до податкової накладної, складеної у вересні 2014 року, має бути відображений у рядку 8.1.1 (або 8.1.2 чи 8.1.3) декларації за лютий 2015 року;
розрахунок коригування, складений у квітні 2015 року до податкової накладної, складеної у березні 2015 року, має бути відображений у рядку 8.2.1 (або 8.2.2 чи 8.2.3) декларації за квітень 2015 року.
У кожному із зазначених вище випадків у рядках 8.1.3 та 8.2.3 декларації відображається коригування обсягів постачання, за якими не нараховувався податок на додану вартість (коригування обсягів операцій, які підлягали оподаткуванню за нульовою ставкою, звільнялися від оподаткування, та ті, які не були об’єктом оподаткування), і які раніше були відображені в рядках 2.2, 3 та 4 декларацій, поданих за звітні податкові періоди до 1 лютого 2015 року та після 1 лютого 2015 року відповідно.
Коригування обсягів придбання товарів/послуг на підставі розрахунків коригування, які були складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) після 1 лютого 2015 року, відображаються в рядку 16 розділу ІІ декларації незалежно від дати складання податкової накладної (до 01.02.2015 чи після 01.02.2015), до якої складаються такі розрахунки коригування.
Розрахунки коригування, які складені у відповідності до норм Кодексу до 1 лютого 2015 року, але з будь-яких причин не відображені в деклараціях за ті звітні періоди, в яких такі розрахунки коригування складено, до декларації за лютий 2015 року не включаються. Такі розрахунки коригування включаються до податкової звітності тих звітних періодів, в яких такі розрахунки коригування складено, шляхом подання уточнюючих розрахунків до декларацій за такі звітні періоди.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАПОВНЕННЯ РЯДКА 20.1 РОЗДІЛУ ІІІ ДЕКЛАРАЦІЇ З ПДВ

Подання податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) за звітні (податкові) періоди лютий 2015 року та наступні звітні періоди (далі – звітні (податкові) періоди) здійснюватиметься за формою і в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №957 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 102/26547.
До рядка 20.1 розділу ІІІ декларації за лютий 2015 року переноситься значення рядків 24 та 20.2 декларації за січень 2015 року в межах значення рядка 18 декларації за лютий 2015 року.
Решта суми рядків 24 та 20.2 декларації за січень 2015 року обліковується в розділі ІV декларації за лютий 2015 року та в додатку 2 (Д2) до цієї декларації.
До рядка 20.1 розділу ІІІ декларації починаючи зі звітного періоду березень 2015 року переноситься значення рядка 24 декларації за попередній звітний (податковий) період (наприклад, у рядку 20.1 декларації за березень 2015 року відображається значення рядка 24 декларації за лютий 2015 року).
З цим та іншими роз’ясненнями також можна ознайомитися у листі ДФС України від 06.03.2015 р. № 7796/7/99-99-19-03-02-17 «Про податок на додану вартість» який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України (Головна>Податки, збори, платежі>Загальнодержавні податки>Податок на додану вартість>Листи ).

ВРЕГУЛЮВАННЯ СИТУАЦІЇ НА ГРОШОВО-КРЕДИТНОМУ ТА
ВАЛЮТНОМУ РИНКАХ

З 04.03.2015 р. набрала чинності і діятиме до 03.06.2015 р. включно постанова Правління Нацбанку України про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України, якою продовжено дію норм попередніх власних постанов від 20.08.2014 р. № 515, від 20.11.2014 р. № 734, від 01.12.2014 р. № 758.
Заборонено банкам:
надавати клієнтам кредити в національній валюті (у ому числі за відкритими кредитними лініями та шляхом пролонгації раніше наданих кредитів), якщо в забезпечення виконання зобов’язань за ними надаються майнові права на кошти в іноземній валюті, що розміщені на рахунках у банках;
купувати іноземну валюту за дорученням клієнта-резидента (крім фізичної особи), що має кошти в іноземній валюті, розміщені на поточних та депозитних рахунках у цьому та/або інших уповноважених банках (крім випадків, коли загальна сума коштів в іноземній валюті, розміщених на рахунках клієнта в уповноважених банках, менша, ніж 10 000 дол. США). Такий клієнт-резидент виконує зобов’язання в іноземній валюті за рахунок наявних у нього коштів в іноземній валюті.
Передбачено, що якщо сума заяви про купівлю іноземної валюти/платіжного доручення на перерахування за межі України іноземної валюти дорівнює або більше еквівалента 50 000 дол. США на дату заяви/платіжного доручення, то уповноважений банк подає разом із реєстром копії документів (у сканованому вигляді), які є підставою для здійснення цих операцій. Пакет документів, що подаються для підтвердження можливості як купівлі, так і перерахування іноземної валюти за межі України, має додатково містити:
за імпортними операціями - довідку ДФС України про відсутність у клієнта заборгованості з податків, зборів, платежів, а також у передбачених законодавством випадках - відповідний акт цінової експертизи (погодження);
за операцією з купівлі та/або перерахування за кордон коштів в іноземній валюті, отриманих від продажу іноземним інвестором на фондовій біржі боргових цінних паперів (крім державних облігацій України), - підтвердження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо відсутності ознак фіктивності здійснення цієї операції тощо.

ЕЛЕКТРОННИЙ СЕРВІС

ДФС України повідомлено, що для формування податкових накладних в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд обирає будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл у форматі, розміщеному на офіційному веб-порталі ДФС, та відповідає вимогам наказу Міндоходів України від 29.11.2013 р. № 729, або може користуватися програмними забезпеченнями «Системи формування та подання до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку податкової звітності, податкових накладних та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді» та «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності», які можна безоплатно отримати на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність».
За новим електронним сервісом платник за запитом може безоплатно отримувати відомості про податкові накладні та/або розрахунки коригування з Єдиного реєстру податкових накладних. Також покупці — платники податку мають можливість отримувати з цього реєстру електронні копії податкових накладних/розрахунків коригування, зареєстрованих у ньому їх контрагентами-постачальниками, для чого покупець надсилає в електронному вигляді запит до реєстру, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію цих документів у реєстрі та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді.

ПІЛЬГИ З ПОСТАЧАННЯ КНИЖОК ТА ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ

З 04.03.2015 р. набрали чинності зміни, внесені до Податкового кодексу України щодо підготовлення, виготовлення, розповсюдження книжок та періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва. Зокрема, викладено у новій редакції пп. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197 цього Кодексу, згідно з яким звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.

ЩОДО СПРАВЛЯННЯ ЄДИНОГО ПОДАТКУ ПЛАТНИКАМИ ЧЕТВЕРТОЇ ГРУПИ

(Лист ДФС України від 14.02.2015 р. № 4968/7/99-99-15-03-01-17)
Державна фіскальна служба України, з метою забезпечення виконання вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та з метою уникнення непорозумінь з платниками податків повідомляє.
Платниками єдиного податку четвертої групи є сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб’єкти господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292.1. ст. 292 Кодексу).
Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.
Базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), а для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) - нормативна грошова оцінка ріллі в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року.
Управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок здійснюється органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Тобто, інформацію про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для розрахунку податкових зобов’язань сільськогосподарські товаровиробники можуть отримати від територіальних органів Держземагенства України за місцем знаходження таких земельних ділянок.
Протягом І кв. 2015 р. передбачається затвердження форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи. До затвердження форми податкової декларації з єдиного податку для платників податку четвертої групи рекомендовано використовувати форму Податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку, затверджену наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 864.
У зв’язку з тим, що форма податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку передбачає щомісячні нарахування, пропонуємо платникам податку протягом першого кварталу сплачувати нараховані суми у терміни, передбачені для сплати фіксованого сільськогосподарського податку.

ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ

З 01.01.2015 р. до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок. Податок на майно складається, зокрема, з плати за землю.
Згідно з п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу сільські, селищні та міські ради у межах їх повноважень і з урахуванням граничних розмірів ставок встановлюють своїми рішеннями місцеві податки і збори, які є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Оскільки плату за землю віднесено до місцевих податків, місцеві ради на виконання вимог чинного законодавства мають прийняти рішення про встановлення податку на майно в частині плати за землю і, зокрема, визначити ставки земельного податку та перелік пільг зі сплати податку. Загальні засади встановлення податків і зборів визначено ст. 7 Податкового кодексу.
Відповідно до пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 цього Кодексу рішення про встановлення місцевих податків та зборів, і зокрема плати за землю, офіційно оприлюднюється до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків та зборів.
До 25 грудня року, що передує звітному, органи місцевого самоврядування повинні подати рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку до контролюючих органів (п. 284.1 ст. 284 зазначеного Кодексу).
У зв’язку з тим, що наведена вище норма набрала чинності з 01.01.2015 р. і відповідні рішення місцевими радами не приймалися, платники земельного податку у 2015 р. обчислюють суми податкових зобов’язань станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого подають податкові декларації з плати за землю із застосуванням ставок, які діяли до 31.12.2014 р. (пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу). У 2015 р. податкові зобов’язання з плати за землю визначаються за формою, затвердженою наказом № 865.
Водночас у 2015 р. Держземагентством України для проведення індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарського призначення та сільськогосподарських угідь визначено коефіцієнт 1,249. Оскільки для визначення розміру плати за землю використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, землекористувачам (землевласникам) необхідно звернутися до територіальних органів Держземагентства України за місцем знаходження земельних ділянок і отримати інформацію про нормативну грошову оцінку таких земельних ділянок.
Крім того, для окремих категорій землекористувачів нормами Податкового кодексу визначено умови, за яких вони можуть бути платниками плати за землю.
Зокрема, при переході права власності на будівлі (та ін.) земельний податок на земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку (до 01.01.2015 р. — з дати реєстрації права власності на нерухоме майно).
Законом № 71 змінено редакцію частини першої п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу. Так, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, як і раніше, є договір оренди такої земельної ділянки, але оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Нагадаємо, що типову форму договору оренди земельної ділянки затверджено постановою № 220.
З огляду на викладене, землекористувачам необхідно звернутися до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (згідно з повноваженнями, визначеними ст. 122 Земельного кодексу) та оформити протягом 2015 р. право власності або користування.
Слід звернути особливу увагу на те, що Законом № 71 окремим категоріям землекористувачів скасовано пільги зі сплати земельного податку, тому у них виникає обов’язок нараховувати та сплачувати податок на загальних підставах.
Відповідно до пп. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу місцевим радам не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків і зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.

РОЗРАХУНОК АВАНСОВИХ ПЛАТЕЖІВ З ПДФО ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ – ПІДПРИЄМЦЕМ

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу фізичні особи — підприємці подають до контролюючого органу Податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Згідно з пп. 177.5.1 вищезазначеного пункту авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100% річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у зіставних умовах), та сплачуються до бюджету 25% щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня та до 15 листопада).
Фізичні особи — підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну, подають Податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочато таку діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в цій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи станом на дату державної реєстрації підприємцем. Платники податку розраховують і сплачують авансові платежі у строки, визначені вищезазначеним підпунктом, що настануть у звітному податковому році.
Порядок заповнення декларації наведено у розділі ІІІ Інструкції, затвердженої наказом Міндоходів України від 11.12.2013 р. № 793, пп. 1.2 п. 1 якого передбачено, що фізичні особи — підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну і відповідно подають декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочато таку діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування, зазначають у рядку 2 Податкової декларації номер відповідного кварталу арабською цифрою від 1 до 4.
Відомості про провадження господарської діяльності фізичними особами — підприємцями відображаються у розділі III Податкової декларації, разом з якою заповнюється та подається додаток 5.
У цьому додатку зазначаються доходи, отримані від провадження господарської діяльності, вартість документально підтверджених витрат, пов’язаних з такою діяльністю, сума чистого оподатковуваного доходу та здійснюється розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб за підсумками звітного кварталу, а також відображається розмір квартальних авансових платежів з податку, що підлягають сплаті до бюджету у поточному звітному році (рядок 8 додатка 5).
При цьому авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100% суми податку на доходи фізичних осіб за результатами першого звітного кварталу на загальній системі оподаткування з урахуванням кількості періодів, які відпрацьовуватимуться у поточному році, та мають бути сплачені за строками, передбаченими пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу, які залишились у поточному році

НАРАХУВАННЯ ЄДИНОГО ВНЕСКУ НА ПРЕМІЮ, НАРАХОВАНУ ЗА ВІДПРАЦЬОВАНИЙ ЧАС ПІСЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ

Відповідно до частини другої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон про ЄСВ) для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Такий порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід), зокрема, за відпрацьований час.
Згідно з пп. 2 п. 4.3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів України від 09.09.2013 р. № 455, при визначенні максимальної величини бази нарахування єдиного внеску виплати враховуються в такій черговості:
сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці»;
сума винагороди за цивільно-правовими договорами;
сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, сума допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
Якщо працівнику після звільнення нараховано премію за відпрацьований час, на таку виплату поширюється дія частини другої ст. 7 Закону про ЄСВ.

ПОЗНАЧЕННЯ ОДИНИЦЬ ВИМІРЮВАННЯ ТА ОБЛІКУ У ПОДАТКОВІЙ НАКЛАДНІЙ/РОЗРАХУНКУ КОРИГУВАННЯ

Відповідно до п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 22.09.2014 р. № 957 (у редакції наказу Мінфіну України від 14.11.2014 р. № 1129), графи 5.1, 5.2 податкової накладної заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (далі – КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної:
у графі 5.1 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО;
у графі 5.2 — код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.
На даний час КСПОВО затверджено наказом Держстандарту України від 09.01.97 р. № 8 (зі змінами та доповненнями).
Таким чином, у графі 5.1 податкової накладної/розрахунку коригування зазначається українська скорочена форма запису назв одиниці виміру товару/послуги, зазначеної у блоці «Умовне позначення, українське» таблиці КСПОВО, а у графі 5.2 — код, що відповідає такому умовному позначенню, зазначеному у блоці «Код» таблиці КСПОВО.
При цьому існують випадки, коли платники податку постачають товари/послуги, одиниці виміру яких відсутні у КСПОВО (найчастіше це стосується одиниці виміру «послуга»). В такому випадку в податковій накладній/розрахунку коригування:
в графі 5.1 зазначається одиниця виміру (відсутня у КСПОВО), яка відповідає одиниці виміру товару/послуги, що постачається;
графа 5.2 не заповнюється.