ВИМОГИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ РЕЄСТРАТОРІВ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ-ПІДПРИЄМЦЯМИ

Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі нагадує, що згідно із Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» передбачено обов'язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку.
Вимоги стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій набирають чинності:
• для платників єдиного податку третьої групи – з 01.07.2015;
• для платників єдиного податку другої групи - з 01.01.2016 (абз. 5 п. 1 розд. ІІ «Перехідні положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»).
Не поширюються вказані норми, згідно з п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, на платників єдиного податку другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платників єдиного податку першої групи.
Також якщо платники єдиного податку другої і третьої груп, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, з дати початку застосування реєстраторів розрахункових операцій до 1 січня 2017 року звільняються від проведення відповідно до норм Податкового кодексу України перевірок з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

ПІДПРИЄМСТВО КИЇВЩИНИ УХИЛИЛОСЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ НА 5 МЛН. ГРИВЕНЬ

ТОВ «К», що знаходиться в Києво-Святошинському районі, здійснює діяльність по наданню в оренду автомобілів та легкових транспортних засобів. При перевірці встановлено, що підприємство здійснювало операції з придбання запчастин та устаткування для транспортних засобів у 7 підприємств, які мають ознаки «фіктивності». Наслідком взаємовідносин з «фіктивними» підприємствами стало ухилення від сплати податків на загальну суму понад 5 млн. гривень.
Податок на прибуток занижено на 2,6 млн. грн., а податок на додану вартість майже на 2,5 млн. гривень.
Проводиться досудове розслідування.

НА КИЇВЩИНІ ВИЯВЛЕНА НЕЗАКОННА РЕАЛІЗАЦІЯ ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ

У м. Вишневе в ході перевірки встановлено, що громадянин «М» – житель міста Києва, здійснював діяльність по реалізацією підакцизного товару – тютюнових виробів без свідоцтва про державну реєстрацію, касового апарату та інших дозвільних документів на реалізацію тютюнових виробів.
Під час проведених заходів виявлено та вилучено 650 пачок тютюнових виробів, орієнтовною вартістю 15 тис. гривень.
Матеріал про адміністративне правопорушення направлений суду.

ОРГАНИ ДФС КИЇВЩИНИ ОТРИМАЛИ 403 ЗАЯВИ НА ПОДАТКОВИЙ КОМПРОМІС

Платники податків Київської області виявили бажання застосувати до них податковий компроміс на загальну суму занижених податкових зобов’язань по проведених операціях 1,8 млрд. гривень.
По неузгоджених сумах зобов’язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях за результатами раніше проведених документальних перевірок платниками податків подано 239 заяв щодо досягнення податкового компромісу, у тому числі 169 заяв по податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового або адміністративного оскарження.
Станом на 29 квітня розглянуто 364 заяви платників податків і по ним прийнято рішення у погодженні застосування податкового компромісу на суму 64,9 млн. гривень. З них по 55 заявах прийнято рішення про непогодження застосування податкового компромісу на 9,5 млн. гривень.
На розгляді знаходиться 45 заяв на 16,8 млн. гривень.
За результатами остаточного розгляду заяв, очікувана сума сплати до бюджету після досягнення податкового компромісу складає майже 81,7 млн. грн., в т.ч. по податку на додану вартість – 48,2 млн. грн.. по податку на прибуток – 33,5 млн. гривень.
Станом на кінець квітня, платниками сплачено до бюджету майже 28,8 млн. грн., з них податку на додану вартість – понад 16 млн. грн., податку на прибуток – 12,7 млн. гривень.

ЯК ОПОДАТКОВУЄТЬСЯ ПДФО ДОХІД У ВИГЛЯДІ ПРОЦЕНТІВ, ОТРИМАНИЙ ФО ВІД РОЗМІЩЕННЯ КОШТІВ НА ДЕПОЗИТНОМУ РАХУНКУ

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон № 71), який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) в частині оподаткування пасивних доходів.
Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Підпунктом 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 ПКУ встановлено, що термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок.
Відповідно до внесених змін до п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 20 відсотків.
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ).
Враховуючи викладене вище, доходи платника податку у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

ПРО СПРАВЛЯННЯ У І КВАРТАЛІ 2015 РОКУ РЕНТНОЇ ПЛАТИ

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи” (далі – Закон № 71) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими окремі платежі трансформовано у рентну плату (далі – Плата).
Базовий податковий (звітний) період для Плати дорівнює календарному кварталу (п. 257.1 ст. 257 Кодексу).
Станом на 17.04.2015 нова форма податкової декларації з Плати не затверджена.
До затвердження нової форми податкової декларацiї з рентної плати рекомендовано платникам рентної плати залежно вiд об’єкта оподаткування звiтуватися за формами, затвердженими наказами ДПА України від 24.12.2010 № 1011 «Про затвердження форм податкових розрахункiв з рентної плати за транспортування нафти i нафтопродуктiв магiстральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та aмiaкy територiєю України» (далі – форма № 1011), зареєстрованим у Міністерствi юстицiї України 20.01.2011 за № 81/18819, вiд 24.12.2010 № 1018 «,Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України» (далі – форма № 1018), зареєстрованим у Miністерстві юстицiї України 12.01.2011 за № 28/18766, та наказами Miністерства фiнансiв України від 17.09.2012 № 1000 «Про затвердження форм податкових розрахункiв з плати за користування надрами» (далі – форма № 1000), зареєстрованим у Miністерстві юстиції України 15.10.2012 за № 1732/22044, вiд 21.12.2012 № 1403 «Про затвердження форм податкових декларацiй збору за спецiальне використання води», зареєстрованим у Мiністерстві юстицiї України 15.01.2013 за № 123/22655, вiд 21.12.2012 № 1404 «Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за спецiальне використання лiсових pecypciв», зареєстрованим у Miністерстві юстицiї України 22.01.2013 за № 172/22704.
Проте, форми №№ 1011, 1018 передбачають базовий податковий (звітний) період – календарний місяць.
У зв’язку з цим до визначення для складання звітності нової форми податкової декларації з Плати рекомендуємо платникам подати розрахунки за діючими формами №№ 1011, 1018 із зазначенням в рядку 1 „податковий період” цифру „3”, що буде означати подання розрахунків за І квартал 2015 року із граничним строком подання 12.05.2015.
Граничним строком сплати та датою проведення нарахування до інтегрованих карток платників (ІКП) для таких розрахунків є 20 травня 2015 року.
При цьому при заповненні розрахунків платники мають дотримуватися рекомендацій, які вказані у листі ДФС України від 27.04.2015 №15090/7/99-99-15-04-01-17 "Про справляння у І кварталі 2015 року рентної плати", який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України: Головна>Податки, збори, платежі>Загальнодержавні податки>Рентні платежі>Листи.

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ ЩОДО ВІДОБРАЖЕННЯ У ЗВІТІ З ЄВ ВИПЛАТ, ЩО КОМПЕНСУЮТЬСЯ З БЮДЖЕТУ, В МЕЖАХ СЕРЕДНЬОГО ЗАРОБІТКУ ПРАЦІВНИКІВ, ПРИЗВАНИХ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ЗА ПРИЗОВОМ ПІД ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ, НА ОСОБЛИВИЙ ПЕРІОД ТА СЕРЕДНЬОГО ЗАРОБІТКУ ПРАЦІВНИКІВ

Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків передбачено статтею 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), згідно з частиною першою якої на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
З 17 березня 2015 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 105, якою затверджено Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок № 105).
З метою нарахування та утримання єдиного внеску, доходи, отримані працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді сум середнього заробітку та компенсаційних виплат з бюджету у межах середнього заробітку, встановлених статтею 119 КЗпП, слід розглядати окремо, оскільки види таких доходів є різними.
Особи, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації одночасно перебувають в трудових відносинах з підприємствами, установами та організаціями, а також перебувають на обліку в військових частинах.
Відповідно, у Звіті з єдиного внеску дані про мобілізованого працівника в таблицю 5 не вносяться, оскільки трудові відносини працівника з підприємством тривають (за мобілізованим працівником зберігаються місце роботи, посада — частина третя статті 119 КЗпП).
1. Як заповнюється Звіт з єдиного внеску у разі отримання компенсації?
Враховуючи, що з березня 2015 року (місяць набрання чинності Порядком № 105) за умови подання Звітів підприємствам надаються компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку мобілізованих працівників, які звільняються від сплати єдиного внеску, то такий дохід відображається у таблиці 1 Звіту з єдиного внеску тільки у рядку 1.1 з перенесенням у рядок 1.
У таблиці 6 до Звіту з єдиного внеску інформація про таких осіб відображається з обов’язковим зазначенням реквізитів:
11 „Місяць та рік, за який проведено нарахування”;
15 „Кількість календарних днів перебування у трудових/ЦП відносинах протягом звітного місяця”;
17 „Загальна сума нарахованої заробітної плати/доходу (усього з початку звітного місяця)”.
Реквізити 18 та 19 у таблиці 6 до Звіту не заповнюються.
2. Як заповняється Звіт з єдиного внеску без отримання компенсації?
Якщо роботодавець нараховує мобілізованим працівникам середній заробіток, разом з тим не подає Звіти на отримання компенсаційних виплат із бюджету (наприклад, через проблеми з засвідченням Звітів військкоматами) і відповідно не отримує такі компенсації, то сума середнього заробітку, що виплачується за рахунок коштів роботодавця, у складі заробітної плати є базою нарахування єдиного внеску. В цьому випадку сума нарахованого мобілізованому працівнику середнього заробітку в звітному місяці у складі заробітної плати відображається в таблицях 1 та 6 Звіту з єдиного внеску за такий місяць.
Тобто, сума нарахованого, мобілізованому працівнику, середнього заробітку, який не компенсується із бюджету, відображається у:
рядку 1.1 з перенесенням в рядок 1;
рядку 2.1.1 (2.1.2, 2.1.3, 2.1.7) з перенесенням в рядки 2.1 та 2;
рядку 3.1.1 (3.1.2, 3.1.3, 3.1.7) з перенесенням в рядки 3.1 та 3;
рядку 4.1.1 (4.1.3) з перенесенням в рядки 4.1 та 4 таблиці 1 Звіту з єдиного внеску.
Сума єдиного внеску, що утримується із середнього заробітку, — у рядку 5.1 –(5.3) з перенесенням в рядок 5 таблиці 1 додатку 4 Звіту з єдиного внеску.
У таблиці 6 Звіту з єдиного внеску сума нарахованого мобілізованому працівнику середнього заробітку, яка не компенсується із бюджету, відображається у складі заробітної плати, зокрема:
- у реквізиті 9 «Код категорії ЗО» — 1 (або інший);
- у реквізиті 11 «Місяць та рік, за який проведено нарахування» — поточний місяць (за який працівнику нарахований середній заробіток);
- у реквізиті 15 «Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця» — кількість календарних днів у поточному місяці, якщо працівник весь місяць перебував у трудових відносинах (за весь місяць йому нарахований середній заробіток);
- у реквізиті 17 «Загальна сума нарахованої заробітної плати / доходу (усього з початку звітного місяця)» — сума нарахованого працівникові середнього заробітку в поточному місяці;
- у реквізиті 18 «Сума нарахованої заробітної плати / доходу у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок» — сума середнього заробітку працівника за поточний місяць, з якого сплачується єдиний внесок (ця сума не може перевищувати 20 706 грн. у січні – листопаді 2015 року);
- у реквізиті 19 «Сума єдиного внеску за звітний місяць (із заробітної плати / доходу)» — сума єдиного внеску, що утримується із середнього заробітку, нарахованого працівнику за поточний місяць.

ЗАПОВНЕННЯ ДЕЯКИХ ГРАФ ПОДАТКОВОЇ НАКЛАДНОЇ

(Лист від 20.03.2015 р. № 5834/6/99-99-19-03-02-15)
ДФС України повідомлено, що у разі якщо вартість послуги визначається із застосуванням одиниць обліку, які відображаються у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку, то у графах 5.1 та 5.2 податкової накладної зазначаються одиниці виміру (умовне позначення і код) згідно з КСПОВО, у тому числі у випадку, коли одиницею обліку послуги відповідно до договору визначено гривню. У разі якщо послуга, що надається, не має одиниці обліку, у графі 5.1 зазначається «послуга», а графа 5.2 не заповнюється. У разі складання податкової накладної на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги у графі 6 зазначається відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу.

ЕЛЕКТРОННА ФОРМА ПОДАТКОВОЇ НАКЛАДНОЇ

(Лист від 03.04.2015 р. № 7085/6/99-99-19-03-01-15)
ДФС України повідомлено, що згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зазначено, що запит на отримання інформації, яка міститься в Єдиному реєстрі в електронній формі, складається у визначеному форматі за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. На запит накладаються електронні цифрові підписи, що забезпечує ідентифікацію підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Захист такого запиту в електронній формі від несанкціонованого доступу при передачі засобами телекомунікаційного зв’язку забезпечується його шифруванням.

ГРОШОВЕ забезпечення військовослужбовців

(Лист від 28.01.2015 р. № 2400/7/99-99-17-03-03-17)
ДФС України повідомлено, що оскільки об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, то доходи військовослужбовців, отримані у вигляді грошового забезпечення, що передбачено п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, оподатковуються військовим збором.
При цьому виплату грошової компенсації військового збору, який утримується з грошового забезпечення військовослужбовців, як це визначено для податку на доходи фізичних осіб, не передбачено.

ЗАМОВЛЕННЯ ТОВАРІВ ЧЕРЕЗ ІНТЕРНЕТ

(Лист від 30.03.2015 р. № 6556/6/99-99-22-07-03-15)
ДФС України повідомлено, що при здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків з використанням мережі Інтернет. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (наданні послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу.
Якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунку в безготівковій формі за допомогою платіжних карт Visa та MasterCard, при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманні комп’ютерних та інших програм за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується.

ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ!
ЗВІТИ ЗА ЗВІТНИЙ ПЕРІОД «ТРАВЕНЬ 2015 РОКУ» ПОДАЮТЬСЯ ЗА НОВОЮ ФОРМОЮ

З метою забезпечення комфортних умов платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування при поданні звітності в електронному вигляді Державна фіскальна служба України повідомляє таке.
З 01 червня 2015 року звіти за звітний період «травень 2015 року» подаються за новою формою згідно з Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 23.04.2015 № 460/26905.

ЩОДО СКЛАДАННЯ ФІЛІЯМИ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ ЗА ЩОДЕННИМИ ПІДСУМКАМИ

(Лист ДФС України від 03.03.2015 р. № 4436/6/99-99-19-03-02-15)
Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Мінфіну України від 22.09.2014 р. № 957, зареєстрованим у Мін’юсті України 13.10.2014 р. за № 1235/26012 (далі - Порядок).
Щодо складання податкових накладних за щоденними підсумками
Відповідно до п. 1 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий числовий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.
Згідно з п. 13 Порядку податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:
здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);
виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).
У податковій накладній, яка складається за щоденними підсумками операцій, у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ), обсяг операцій, відображених у касових чеках, надрукованих протягом дня, та суми ПДВ, визначені за такими операціями, зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у Z-звіті.
Таким чином, платник податку, який здійснює операції з постачання товарів кінцевому споживачу з використанням двох і більше касових апаратів, у тому числі через свої філії та/або структурні підрозділи, яким делегується право виписки податкових накладних, на власний розсуд може прийняти рішення щодо складання податкових накладних за такими операціями, а саме:
складати окрему податкову накладну за щоденними підсумками операцій з постачання товарів, здійснених через окремий касовий апарат, в якій обсяг постачання та сума ПДВ повинні відповідати фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у Z-звіті такого касового апарата;
складати одну податкову накладну за щоденними підсумками операцій з постачання товарів, здійснених через усі касові апарати платника (у тому числі через ті, що знаходяться у філіях чи структурних підрозділах). При цьому обсяг постачання та сума ПДВ, зазначені в такій податковій накладній, повинні відповідати загальній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у Z-звітах усіх касових апаратів підприємства.

СПЛАТА ПДФО ЗА ДОГОВОРАМИ ОРЕНДИ

Лист ДФС України від 19.03.2015 р. № 625/2/99-99-17-02-02-10
Договірні відносини, які виникають між орендарем та орендодавцем, регулюються Господарським кодексом України від 16.01.2003 р. № 436-IV, зі змінами та доповненнями (далі - ГКУ).
Відповідно до ст. 283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст. 284 ГКУ).
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 ГКУ).
Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб виступають юридичні особи (їхні філія, відділення, іншій відокремлений підрозділ), самозайняті особи, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.
При цьому пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ зазначено, що самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду (п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Отже, згідно з абзацом «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної фіскальної служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.
Тобто у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, у тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб - підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність).
Статтею 177 ПКУ регулюються особливості оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.
Під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 177.8 ст. 177 ПКУ).
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 р. № 49, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.02.2014 р. за № 228/25005 (далі - форма № 1ДФ).
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб суми, виплачені самозайнятій особі (пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, статті 177 та 178 розділу IV ПКУ), відображаються у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «157».
Враховуючи наведене вище, фізична особа - підприємець є податковим агентом до доходів, які вона нараховує та виплачує самозайнятим особам. Якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, - підприємцям, податковий агент (фізична особа - підприємець) подає до державної фіскальної служби за місцем реєстрації податковий розрахунок за формою № 1ДФ, де зазначає суму нарахованого і виплаченого доходу з ознакою доходу «157», проте податок на доходи фізичних осіб не утримується і не сплачується.