ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ РЕЄСТРАТОРІВ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ ПЛАТНИКАМИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ

Згідно із Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» передбачено обов'язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку.
Вимоги стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій набирають чинності:
• для платників єдиного податку третьої групи - з 01.07.2015;
• для платників єдиного податку другої групи - з 01.01.2016 (абз. 5 п. 1 розд. ІІ «Перехідні положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»).
Не поширюються вказані норми, згідно з п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, на платників єдиного податку другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платників єдиного податку першої групи.
Також якщо платники єдиного податку другої і третьої груп, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, з дати початку застосування реєстраторів розрахункових операцій до 1 січня 2017 року звільняються від проведення відповідно до норм Податкового кодексу України перевірок з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

ЧИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ ФОП – ПЛАТНИКИ ЄП ДРУГОЇ І ТРЕТЬОЇ ГРУП, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ ЗАСТОСОВУВАТИ РРО З 01.07.2015 ТА 01.01.2016?

Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО).
Разом з тим, абзацом 5 п. 1 розд. II «Перехідні положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» встановлено, що платники єдиного податку третьої групи з 01 липня 2015 року та платники єдиного податку другої групи з 01 січня 2016 року повинні застосовувати РРО.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі — Закон), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3 Закону), видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3 Закону).
Статтею 2 Закону визначено, що розрахунковий документ — документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Пунктом 4 ст. 9 Закону визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.
Таким чином, фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють перевезення пасажирів при розрахунках готівкою зобов’язані з 01 липня 2015 року (третя група) та з 01 січня 2016 року (друга група), застосовувати належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, крім випадків, передбачених п. 4 ст. 9 Закону.

ЧИ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ РРО ПРИ ПРОДАЖУ У КІОСКАХ ГАЗЕТ, ЖУРНАЛІВ ЛИСТІВОК, КОНВЕРТІВ, ЗНАКІВ ПОШТОВОЇ ОПЛАТИ

Відповідно до п.10 ст.9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95- ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів.

ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ РЕЄСТРАТОРІВ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ ПРИ ПРОДАЖУ (НАДАННІ) ТОВАРІВ (ПОСЛУГ) ЧЕРЕЗ МЕРЕЖУ ІНТЕРНЕТ

Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон № 71) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і, зокрема, Закону № 265.
Зокрема, суттєві зміни було внесено у правила розрахунків за товари (послуги), реалізовані через мережу Інтернет.
Так, пунктом 2 статті 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Одночасно із Закону № 265 виключено пункт 13 статті 9 щодо звільнення від застосування РРО та РК при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції), тобто мережі Інтернет.
Тобто, суб’єкти господарювання при продажі товарів у мережі Інтернет, у тому числі фізичні особи - підприємці платники єдиного податку 2 та 3 груп (починаючи із визначеного Кодексом для кожної групи терміну), повинні застосовувати РРО та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми.
Такі зміни викликані значним поширенням продажу товарів (послуг), замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, що запровадить захист прав споживачів у разі отримання недоброякісного товару (послуги), створить можливості звернення до судових органів для захисту прав, сприятиме зменшенню обігу контрафактних та контрабандних товарів.
Наведемо кілька прикладів розрахунків за реалізовані (надані) товари (послуги) у мережі Інтернет.
Приклад 1
Громадянином у інтернет-магазині було замовлено кондиціонер для власних потреб. За умовами договору доставку товару забезпечує продавець.
У цьому випадку, відповідно до вимог Закону № 265 інтернет-магазин зобов’язаний забезпечити видачу покупцеві розрахункових документів (чеків), які підтверджують сплату громадянином коштів за реалізований йому інтернет-магазином кондиціонер. При цьому, є два способи видачі громадянину такого розрахункового документу (чеку).
Перший спосіб передбачає видачу громадянину розрахункового документу (чеку) за допомогою кур’єрської служби, яка може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею інтернет-магазину.
Інший спосіб видачі громадянину розрахункового документу (чеку) - пробиття його через зареєстрований на інтернет-магазин портативний РРО при передачі громадянину придбаного кондиціонеру та сплаті ним коштів за його придбання.
Приклад 2
Громадянином у розробника замовлено комп’ютерну програму. За умовами договору доставка та установка такої програми здійснюється через мережу Інтернет. Також через Інтернет у безготівковій формі проводиться сплата коштів за її отримання (шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок).
У цьому випадку, враховуючи що розрахунки здійснювались у безготівковій формі (наприклад, за допомогою платіжних карт MasterCard, Visa), РРО не застосовується.

НА КИЇВЩИНІ ПРИПИНЕНО ДІЯЛЬНІСТЬ
«КОНВЕРТАЦІЙНОГО ЦЕНТРУ»

Працівниками слідчого управління фінансових розслідувань разом з оперативними працівниками ГУ ДФС у Київській області викрито та припинено діяльність «конвертаційного центру», який надавав послуги з формування незаконного податкового кредиту з ПДВ, переведення безготівкових коштів у готівку підприємствам реального сектору економіки м. Києва.
В рамках розслідування кримінального провадження проведено 14 обшуків, за результатами яких виявлено та вилучено 23 печатки підприємств ризикової категорії та готівкових кошів у сумі близько 1 млн. грн., походження яких встановлюється.
Під час реалізації зібраних матеріалів підтверджено ознаки «фіктивності», допитано службових осіб щодо непричетності до діяльності ряду суб’єктів господарської діяльності, в тому числі новостворені (неплатники ПДВ), яких планувалось використовувати у подальшій злочинній діяльності.
Загальний обсяг реалізації послуг зазначених суб’єктів господарювання склав 243 млн. грн., у тому числі сума сформованого ризикового податкового кредиту 40,5 млн. гривень.

ДЛЯ БУРИХ ВЕДМЕЖАТ, ЯКИХ ХОТІЛИ НЕЗАКОННО ВИВЕЗТИ ЗА КОРДОН, МИТНИКИ ЗНАЙШЛИ НОВУ ДОМІВКУ

Днями двох бурих ведмежат, яких в середині травня намагалися незаконно перемістити через митний кордон України, працівники Київської митниці ДФС, за участю керівництва центру сучасної ветеринарії «Зооветцентр», що в Борисполі, передали до Національного природного парку «Синевир» Міністерства екології та природних ресурсів України.
Під час переміщення тварини поводилися грайливо, позували на камеру та намагалися доторкнутися до відвідувачів через решітку вольєра.
В Карпати живих тварин доправлено в просторих дерев’яних контейнерах.
Зараз ведмежата перебувають в реабілітаційному центрі парку і, судячи з переданого працівниками парку відео, активно освоюють просторий вольєр і намагаються не згадувати свої пригоди, які передували цьому.

З ПОЧАТКУ РОКУ ПЛАТНИКИ КИЇВЩИНИ СПРЯМУВАЛИ ДО ЗВЕДЕНОГО БЮДЖЕТУ 4,5 МЛН. ГРИВЕНЬ

Це на 656 млн. грн. або на 17% більше минулорічного. До загального фонду державного бюджету зібрано 2,6 млн. гривень. У розрізі основних платежів у січні-травні забезпечено надходження до державного бюджету: податку на додану вартість – 1,4 млн. грн.; податку на прибуток підприємств – майже 534 млн. грн.; податку на доходи фізичних осіб – 345 млн. грн.; військового збору – понад 147 млн. грн.; акцизного податку із вироблених в Україні підакцизних товарів – майже 91 млн. грн.; акцизного податку із ввезених на територію України підакцизних товарів – майже 24 млн. грн.; частини чистого прибутку державних підприємств – 14,4 млн. грн., що більше у 2 рази, ніж в минулому році.
Платникам податків за січень-травень відшкодовано майже 660 млн. грн. податку на додану вартість, у тому числі в автоматичному режимі – майже 523 млн. гривень.
З початку року місцевий бюджет отримав від платників податків майже 2 млн. грн., додаткові надходження склали 270,4 млн. гривень.
У розрізі основних платежів до місцевих бюджетів забезпечено надходження: податку з доходів фізичних осіб – понад 1 млн. грн.; плати за землю – понад 252млн. грн.; єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва – майже 230 млн. грн.; єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 2,8 млн. гривень.

КИЇВСЬКА МИТНИЦЯ ДФС У ТРАВНІ ЗАБЕЗПЕЧИЛА ПЕРЕРАХУВАННЯ ДО ДЕРЖБЮДЖЕТУ ВІД СТЯГНЕННЯ ШТРАФІВ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ КОНФІСКОВАНОГО МАЙНА 1,8 МЛН. ГРИВЕНЬ

Протягом травня працівниками Київської митниці ДФС підготовлено та направлено до Управління Служби безпеки України в Київській області та органів внутрішніх справ 11 повідомлень про протиправні діяння, що містять ознаки кримінального правопорушення. Заведено 68 справ про порушення митних правил. За попередньою оцінкою вартість предметів порушення митних правил складає 4,3 млн. гривень. Реально вилучені предмети у 63 справах на суму 3,7млн.гривень.
Типовими предметами правопорушення в травні були в основному валютні цінності, автотранспортні засоби, тютюнові вироби та товари, які переміщувались в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
За результатами аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням у травні заведено 19 справ про порушення митних правил на суму понад 1 млн. гривень. Розглянуто 5 справ про порушення митних правил та накладено штрафів на суму 59,5 тис. гривень. До суду направлено 59 справ на суму 6,7 млн. гривень.
В травні співробітниками митниці виявлено 4 факти незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів. У травні 2014 року – 3 факти. По всім фактам складено протоколи про порушення митних правил та направлені повідомлення про протиправне діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення до органів МВС України. За результатами виявлення порушень митних правил вилучено: наркотичні засоби: трамадол – 57 таблеток; психотропні речовини – лоразепам – 50 шт., хлордіазепоксид - 30 штук.

НА СЕРВІС «ПУЛЬС» НАДІЙШЛО 227 ЗВЕРНЕНЬ

Протягом січня-травня у заявників найчастіше виникали питання, пов’язані з недоліками у роботі органів ДФС – 61 (26,9 %); з проблемами при подачі звітності та реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних – 49 (21,6 %).
З початку року до ГУ ДФС у Київській області надійшло 9 звернень (4 %), тематика яких пов'язана з корупційними діями працівників органів ДФС.
По Київській митниці ДФС найбільше звернень стосується затримки митного оформлення - 22 (9,7%).
Звернення розглядаються своєчасно, а у випадках, якщо вирішення питання заявника суперечить нормам чинного законодавства, йому надається обґрунтоване роз’яснення з посиланням на норми таких актів.

ПЛАТНИКАМ КИЇВЩИНИ НАДАНО 56 ТИСЯЧ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ

Питому вагу, а саме, 37,5% серед наданих адміністративних послуг має послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки. З початку року фізичним особам-платникам податків надано майже 22 тис. таких послуг.
Найбільш запитуваними є послуги з реєстрації книги обліку розрахункових операцій - надано 6,6 тис. послуг, з видачі довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, які контролюються органами ДФС, – надано 5,3 тис. послуг.
Повний перелік всіх адміністративних послуг, які надаються територіальними органами ГУ ДФС у Київській області, можна переглянути на інформаційних стендах Центрів обслуговування платників, а також за гіперпосиланням http://kyivobl.sfs.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/.
У центрах обслуговування платники можуть подати звітність та отримати безкоштовні ключі електронного підпису.

ЯКІ СТАВКИ ЄП ВСТАНОВЛЮЮТЬСЯ ДЛЯ ФОП – ПЛАТНИКІВ ЄП

Відповідно до п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. Згідно з п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
2 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
4 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному п.п. 2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ.
Згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків:
1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 1, 2 і 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;
2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;
3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;
4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у п.п 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно.
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності (п. 293.6 ст. 293 ПКУ).
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 107 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.

ПОРЯДОК ОПОДАТКУВАННЯ ПДВ З 01.01.2015 ОПЕРАЦІЙ З ПОСТАЧАННЯ ТА ІМПОРТУ ВІДХОДІВ ТА БРУХТУ ЧОРНИХ І КОЛЬОРОВИХ МЕТАЛІВ, А ТАКОЖ ПАПЕРУ ТА КАРТОНУ ДЛЯ УТИЛІЗАЦІЇ

Згідно з п. 23 підр. 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), до 01.01.2017 року продовжено режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД.
Разом з тим ПКУ встановлено, що переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів мають бути затверджені Кабінетом Міністрів України.
Постанова Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2014 року № 43 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15» діяла до 1 січня 2015 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 136 (далі - Постанова № 136) дію постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 продовжено до 01.01.2017 року.
Пунктом 5 Указу Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» встановлено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов’язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.
Враховуючи те, що Постанову № 136 опубліковано 31.03.2015 року («Урядовий кур’єр», № 58), вона набула чинності з 31.03.2015 року.
Таким чином, з 01.01.2015 до 30.03.2015 включно операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, оподатковувались в загальному порядку з нарахуванням ПДВ за ставкою 20 відсотків.
Починаючи з 31.03.2015 року відповідно до Постанови № 136 режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів продовжено до 01.01.2017 року.

ЧИ ПІДЛЯГАЄ РЕЄСТРАЦІЇ ПЛАТНИКОМ ПДВ ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ЮО (ПРЕДСТАВНИЦТВО, ФІЛІЯ), ЯКА МАЄ ПОДАТКОВУ АДРЕСУ (МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ) НА ТЕРИТОРІЇ ВЕЗ «КРИМ» ТА ПРОВОДИТЬ ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ НА ІНШІЙ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ЧЕРЕЗ ТАКИЙ ПІДРОЗДІЛ

Підпунктом 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 розділу I Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) визначено, що особою для цілей розділу V ПКУ є:
а) юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у т.ч. з іноземними інвестиціями;
б) фізична особа - підприємець;
в) юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка ввозить товари на митну територію України;
г) постійне представництво (нерезидента);
ґ) інвестор (оператор) відповідно до угоди про розподіл продукції, на якого покладено ведення податкового обліку з податку на додану вартість за угодою про розподіл продукції.
Згідно із ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (в тому числі провадить господарську діяльність), а представництвом - відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи (тобто здійснює представницькі функції). Філії та представництва не є юридичними особами.
Виходячи з вимог пп. 3 п. 12.3 ст. 12 Закону України від 12 серпня 2014 року № 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» з 01 червня 2014 року вважається анульованою реєстрація осіб як платників ПДВ, які станом на 31 травня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) та перебували на обліку в контролюючих органах на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя. Контролюючі органи відмовляють у реєстрації платником ПДВ особам, які мають місцезнаходження (місце проживання) на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя, до закінчення строку тимчасової окупації.
Враховуючи викладене, філія та представництво юридичної особи не можуть бути зареєстровані як платники ПДВ, оскільки не підпадають під визначення особи платника ПДВ. Філія, яка повністю або частково провадить господарську діяльність, після анулювання реєстрації юридичної особи як платника ПДВ втрачає делеговане юридичною особою право на складання податкових накладних від імені такої юридичної особи.

ОПОДАТКУВАННЯ ПРОЦЕНТІВ НА ДЕПОЗИТНОМУ РАХУНКУ

Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (набрав чинності з 01.01.2015 р.) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) у частині оподаткування пасивних доходів.
Згідно з пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу пасивні доходи (крім зазначених у пп. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Підпунктом 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 зазначеного Кодексу встановлено, що термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок.
Відповідно до змін, внесених до пп. 167.5.1 зазначеного пункту, ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 20%.
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (пп. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу).
Отже, доходи платника податку у вигляді процентів, нарахованих на суму вкладного (депозитного) банківського рахунку, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 20%.

ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ВІЙСЬКОВИМ ЗБОРОМ СУМА ЗАБОРГОВАНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ — РЕЗИДЕНТА, СПИСАНОЇ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ТЕРМІНУ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ

Відповідно до пп. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 зазначеного Кодексу, зокрема фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX цього Кодексу).
Згідно з п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50% від місячного прожиткового мінімуму, чинного для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації (пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу).
Фізична особа у разі отримання доходу у вигляді суми заборгованості, списаної після закінчення терміну позовної давності, з урахуванням пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу включає його до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зазначає у річній податковій декларації та самостійно сплачує військовий збір за ставкою 1,5%.

ЧИ ПІДЛЯГАЄ ОПОДАТКУВАННЮ ПОДАТКОМ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ВАРТІСТЬ ПОДАРУНКІВ, ЯКІ РОЗДАЮТЬСЯ ВІДВІДУВАЧАМ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ РЕКЛАМНОЇ АКЦІЇ?

Відповідно до ст. 1 Закону України від 03.07.96 р. № 270/96-ВР «Про рекламу» реклама — це інформація про особу чи товар, поширена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи чи товару.
Споживачі реклами — це невизначене коло осіб, на яких спрямовується така реклама.
Товар — це будь-який предмет господарського обігу, у тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об’єкти права інтелектуальної власності.
Згідно з пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу дохід з джерелом його походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
При цьому до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50% від однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 зазначеного Кодексу).
Враховуючи викладене, якщо під час проведення рекламної акції здійснюється розповсюдження рекламного товару, а споживачем реклами є невизначене коло платників податку, то вартість такого товару не розглядається як дохід фізичних осіб — споживачів таких рекламних заходів та, відповідно, не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Водночас якщо в період проведення рекламної акції роздаються подарунки, отримувачами яких є конкретні особи, то вартість таких подарунків є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб з урахуванням обмежень, встановлених пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу.

ЧИ ВКЛЮЧАЮТЬСЯ ДО ЗАГАЛЬНОГО РІЧНОГО ОПОДАТКОВУВАНОГО ДОХОДУ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ – РЕЗИДЕНТА НАРАХОВАНІ, АЛЕ НЕ ВИПЛАЧЕНІ СУМИ ДИВІДЕНДІВ З ІНОЗЕМНИМ ДЖЕРЕЛОМ ПОХОДЖЕННЯ?

Підпунктом 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу встановлено, що платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа — резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в України, так і іноземні доходи.
Згідно з пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 зазначеного Кодексу об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Дохід, отриманий з джерел за межами України, — це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема, дивіденди (пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).
Відповідно до пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу платник податку, що отримує доход від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Порядок оподаткування іноземних доходів регулюється п. 170.11 ст. 170 зазначеного Кодексу, пп. 170.11.1 якого визначено (з урахуванням вимог пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу), що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками 15 (20)%, визначеними п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.
При цьому відповідно до п. 164.4 ст. 164 Податкового кодексу під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражено в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривнях за валютним курсом Нацбанку України, що діє на момент нарахування (отримання) цих доходів.
Таким чином, оскільки об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є іноземні доходи (дивіденди), фактично отримані фізичними особами — резидентами, нараховані, але не виплачені суми дивідендів не включаються до загального річного оподатковуваного доходу таких осіб.

ЧИ ПІДЛЯГАЄ ОПОДАТКУВАННЮ ПОДАТКОМ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ КОМПЕНСАЦІЯ ПРАЦІВНИКАМ ВАРТОСТІ ПАЛЬНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ, ВИТРАЧЕНИХ У МЕЖАХ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТОМ ГОСПОДАРЮВАННЯ, У РАЗІ ВИКОРИСТАННЯ ПРАЦІВНИКАМИ ВЛАСНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ?

Частиною першою ст. 1160 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії.
Згідно з пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються відповідно до закону за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Податкового кодексу.
Отже, якщо підприємство відшкодовує витрати, понесені працівниками підприємства на придбання пально-мастильних матеріалів для транспортних засобів, які використовуються у господарській діяльності, сума вищезазначеного відшкодування підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо на підставі пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу.

ВІДОБРАЖЕННЯ СУМІСНИКІВ У ФОРМІ № 1ДФ

Відповідно до абзацу другого ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Згідно з п. 3.1 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 р. № 4, реквізити податкового розрахунку заповнюються, зокрема, таким чином:
напроти напису «Працювало за трудовими договорами» проставляється кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами);
напроти напису «Працювало за цивільно-правовими договорами» проставляється кількість працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами у звітному періоді.
Отже, кількість зовнішніх сумісників відображається в графі «Працювало за трудовими договорами» Податкового розрахунку (форма № 1 ДФ).

ЧИ Є ОБ’ЄКТОМ ОПОДАТКУВАННЯ ВІЙСЬКОВИМ ЗБОРОМ РАЗОВА НЕЦІЛЬОВА МАТЕРІАЛЬНА ДОПОМОГА, ЯКА НАДАЄТЬСЯ РОБОТОДАВЦЕМ ПРАЦІВНИКУ?

Відповідно до пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються згідно з п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику відповідно до умов трудового договору (контракту), та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 цього Кодексу.
У разі, якщо працедавець надає окремим працівникам матеріальну допомогу за їхніми заявами у зв’язку з особистими обставинами без встановлення цілей або напрямів її витрачення та носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то сума такої допомоги є нецільовою благодійною допомогою та оподатковується з урахуванням п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу.
Відповідно до пп. 170.7.3 цього пункту не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу, встановленого на 1 січня такого року (у 2015 р. — 1710 грн.).
При цьому якщо сума нецільової благодійної допомоги перевищує зазначений розмір, то сума такої допомоги в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором.
Отже, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем на користь працівника, яка сукупно у 2015 р. не перевищує 1710 грн., а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором.