Населення Києво-Святошинського району на 75 % забезпечується водою із централізованих джерел водопостачання, які забирають воду із Полтавського, Бучакського та Сеноманського водоносних горизонтів.
У сільській місцевості цей показник не перевищує 65 %. Інша кількість населення для господарсько-питних потреб використовує воду із децентралізованих джерел водопостачання (індивідуальних шахтних, трубчатих колодязів, криниць загального користування). На цей час на території району існує 286 шахтні криниці індивідуального та громадського користування.
В останні роки спостерігається зростання антропогенного забруднення ґрунтових вод нітратами, які без очищення споживає населення. Вживання води з наднормативним вмістом нітратів небезпечне для здоров'я. З ним безпосередньо пов'язане захворювання водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей до року, летальні випадки від якої реєструються все частіше на території України .
Метгемоглобінемія обумовлена токсичною дією нітратів, яка полягає у кисневому голодуванні тканини (гіпоксії), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю, а також у пригніченні активності ферментних систем, що беруть участь у процесах тканинного дихання. Нітратна інтоксикація пов’язана з утворенням високого рівня метгемоглобіну в крові, розвитком ціанозу.
Симптоми хвороби у немовлят проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, що вражені цією хворобою, може бути блювота і пронос. У екстремальних випадках відзначене збільшення слиноутворення. Гостре нітратне отруєння у дітей в 7-8 % випадків закінчується смертю.
Групи підвищеного ризику складають:
• немовлята віком до одного року, що знаходяться на штучному вигодуванні;
• чутливі до нітратів особи похилого віку, хворі на анемію, з захворюваннями дихальної системи, хворобами серцево-судинної системи.
У дітей перших місяців життя отруєння нітратами можливе через овочевий сік, молочні суміші, що готуються на воді, забрудненій нітратами. Особливо небезпечна хронічна дія нітратів для дітей.
На території Києво-Святошинського району востаннє було зафіксовано факт смерті малолітньої дитини, пов’язаної з отруєнням нітратами в 2013 році в с. Забірʼя.
У 2014році та за 5 місяців 2015 року не реєструвались випадки захворювання на метгемоглобінемію серед дітей.
З метою забезпечення виконання постанови Головного державного санітарного лікаря України від 17.05.2010 № 16 «Про попередження виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей», Києво-Святошинським районним відділом лабораторних досліджень ДУ» Київський ОЛЦ ДСЕСУ» проводиться моніторинг якості питної води з децентралізованих джерел водопостачання в населених пунктах району.
За результатами лабораторних досліджень за 5 місяців 2015 року з 59 проб води, відібраної із громадських та індивідуальних криниць, 43 проби (72,8 %) не відповідають нормативним значенням за вмістом нітратів. Кратність перевищення нормативного показника вмісту нітратів (50 мг/дм3) становить від 2 до 14 разів.
Найбільша кількість відхилень від нормативних значень проб питної води децентралізованих джерел водопостачання (криниці) відзначалась у с. Малютянка, Забірʼя, Тарасівка, Неграші, Бузова, Ходосіївка, Петрівське, Софіївська Борщагівка, Горенка та в м.Боярка (стара частина).
Причинами незадовільної якості води залишається склад природних вод, недостатня їх захищеність від забруднення, значне антропогенне навантаження на території, проникнення забруднення з поверхневим стоком, застій у зв’язку з недостатнім розбором джерельної води, а також самовільне та хаотичне облаштування джерел нецентралізованого водопостачання. До загальних недоліків при експлуатації криниць слід віднести незадовільний технічний стан, відсутність щорічного їх очищення та дезінфекції.
У кожному випадку невідповідності якості колодязної води за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної до споживання людиною», Києво-Святошинський районний відділ лабораторних досліджень ДУ» Київський ОЛЦ ДСЕСУ» надає рекомендації власникам криниць та органам місцевого самоврядування щодо покращення якості та безпечності питної води.
Для попередження негативного впливу нітратів на здоров’я населення та запобігання виникненню отруєнь і захворювань, пов’язаних з водно-нітратною метгемоглобінемією необхідно:
1. Не вживати питну воду із колодязів і свердловин, у яких вміст нітратів перевищує нормативні показники, а також не використовувати її для приготування сумішей у дитячому харчуванні
2. Дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження та облаштування колодязя навісом, кришкою, загальним відром тощо)
3. З обережністю застосовувати у сільському господарстві та приватному секторі мінеральні та органічні добрива.
4. По можливості якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком, оскільки вміст нітратів у ньому низький, навіть якщо мати вживає питну воду з підвищеною концентрацією нітратів.
5. Вживати аскорбінову кислоту, ретинол (віт. А, альфа-токоферол), віт. Є, танін, цистеїн, які здатні послабити негативний вплив нітратів на людський організм
6. Вагітним жінкам у третьому триместрі вагітності при споживанні питної води з криниць необхідно попередньо провести її дослідження на вміст нітратів;
7. Територію поблизу колодязя, каптажу утримувати в чистоті, організовувати відведення поверхневого стоку;
8. У радіусі 50 м від колодязя, каптажу не здійснювати миття транспорту, водопій тварин, не влаштовувати водоймища для водоплавної птиці.
9. Двічі на рік, у весняно-осінній період, проводити профілактичну дезінфекцію води у колодязі з обов’язковим проведенням лабораторного контролю якості питної води на відповідність вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної до споживання людиною».