ЗАСТОСУВАННЯ РЕЄСТРАТОРІВ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ ПЛАТНИКАМИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ
Згідно із Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» передбачено обов'язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку.
Вимоги стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій набирають чинності:
• для платників єдиного податку третьої групи - з 01.07.2015;
• для платників єдиного податку другої групи - з 01.01.2016 (абз. 5 п. 1 розд. ІІ «Перехідні положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»).
Не поширюються вказані норми згідно з п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями на платників єдиного податку другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платників єдиного податку першої групи.
Також якщо платники єдиного податку другої і третьої груп, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, з дати початку застосування реєстраторів розрахункових операцій до 1 січня 2017 року звільняються від проведення відповідно до норм Податкового кодексу України перевірок з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

ЗАСТОСУВАННЯ РРО ПРИ ЗДІЙСНЕННІ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ ПИВОМ
Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що з 1 липня 2015 року фізичні особи - підприємці – платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом, при розрахунках готівкою зобов’язані застосовувати належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
З урахуванням змін, внесених Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон № 71) до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», з 01.07.2015 року підлягає ліцензуванню діяльність з виробництва, імпорту, експорту, оптової та/чи роздрібної торгівлі пивом на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв. При цьому у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання вказуються, зокрема перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення.
Тобто, фізособи - підприємці – платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом, при розрахунках готівкою зобов’язані з 1 липня 2015 року застосовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

СВЯТО ДИТИНСТВА НА КИЇВЩИНІ
Нещодавно працівники фіскальної служби Київщини організували до Дня захисту дітей справжнє свято дітям - переселенцям із зони АТО.
Заступник начальника ГУ ДФС у Київській області Сергій Трифонов завітав до дітей, тимчасово переселених із зони АТО, які перебувають в пгт. Коцюбинське на Київщині у реабілітаційному дитячому центрі та привітав їх з Міжнародним Днем захисту дітей побажавши здоров’я, щастя та вирости достойними громадянами нашої країни.
«На долю цих дітей випали великі труднощі й випробування. Тому ми повинні подарувати їм в цей день святковий настрій та свою турботу, щоб вони відчули себе захищеними» – зауважив Сергій Трифонов.
До центру посадовці привезли необхідні продукти (крупи, овочі та фрукти) для малечі.
Дітей також запросили відвідати страусину ферму, що знаходиться в с. Ясногородка Київської області. Радощам дітей не було меж. Вони не тільки побачили вперше у житті справжніх страусів, а й послухали цікаву екскурсію, відвідали міні-зоопарк, де можна було покормити та погладити різноманітних тварин та птахів. Господиня ферми пригостила дітей смачним обідом. Було вдосталь часу награтися на дитячому майданчику та різних атракціонах.

НА СЕРВІС «ПУЛЬС» НАДІЙШЛО 227 ЗВЕРНЕНЬ
Впродовж січня-травня у заявників найчастіше виникали питання, пов’язані з недоліками у роботі органів ДФС – 61 (26,9 %); з проблемами при подачі звітності та реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних – 49 (21,6 %).
З початку року до ГУ ДФС у Київській області надійшло 9 звернень (4 %), тематика яких пов'язана з корупційними діями працівників органів ДФС.
По Київській митниці ДФС найбільше звернень стосується затримки митного оформлення - 22 (9,7 %).
Звернення розглядаються своєчасно, а у випадках, якщо вирішення питання заявника суперечить нормам чинного законодавства, йому надається обґрунтоване роз’яснення з посиланням на норми таких актів.

З ПОЧАТКУ РОКУ ГУ ДФС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ РОЗГЛЯНУТО
167 ПИСЬМОВИХ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН
Найчастіше громадяни у зверненнях порушували питання щодо інформування про ухилення від сплати податків (31,7 %), контрольно-перевірочної роботи (29,3 %), податку на доходи фізичних осіб (8,4 %).
Зареєстровано 6 скарг на неправомірні дії працівників, це 3,6 % від загальної кількості звернень. За результатами розгляду 2 скарги підтвердилися (частково підтвердилися). Посадові особи органів ДФС у Київській області, які допустили неналежне виконання службових обов’язків, депремійовані. Відповіді на скарги надані без порушень термінів.
Керівниками органів ДФС Київської області проведено 65 особистих прийомів громадян.
Відмов з боку посадових осіб ДФС у задоволенні права на звернення не зафіксовано. Порушення під час розгляду звернень громадян на особистому прийомі відсутні.

ПОДАТОК НА НЕРУХОМЕ МАЙНО БУДЕ ОБЧИСЛЕНО
ДО 1 ЛИПНЯ 2015 РОКУ
Відповідно до норм Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до п.п. «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до пп. «а» або «б» пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до пп. «в» пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням пп. 2 і 3 пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
При цьому, податок визначатиметься за період з 1 січня до 31 березня 2014 року - з житлової площі, а з 1 квітня до 31 грудня 2014 року - з загальної площі об’єктів житлової нерухомості.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Сплатити податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичні особи повинні протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

НА КИЇВЩИНІ ЗАРЕЄСТРОВАНО НА 25% БІЛЬШЕ НОВИХ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НІЖ ТОРІК
Понад 154 тисячі платників податків знаходиться на обліку в територіальних органах ГУ ДФС у Київській області. З них понад 56 тис. юридичних осіб та більше 98 тис. фізичних осіб – підприємців.
З початку року зареєстровано майже 5 тис. новостворених суб’єктів господарської діяльності, за відповідний період минулого року – майже 4 тисячі.
За 5 місяців платниками податку на додану вартість зареєстровано понад 12 тис. суб’єктів господарської діяльності, в аналогічному періоді 2014 року - понад 10 тисяч.
Платників єдиного соціального внеску на обліку територіальних органів ГУ ДФС у Київській області перебуває більше 169 тисяч, з них більше 54 тисяч - юридичні особи та майже 115 - фізичні особи - підприємці.
У травні 2015 року у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків зареєстровано 48 осіб, з них 40 іноземців. З початку року зареєстровано 189 осіб, з них 163 іноземці.

В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ ЗВІТУЮТЬ
92% ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ КИЇВЩИНИ
Станом на 1 червня подали звітність в електронному вигляді:
- з податку на додану вартість за квітень 2015 року майже 100 % платників, за аналогічний період 2014 року біля 98 %;
- з податку на прибуток підприємств в електронному вигляді прозвітували - 84,3% платників, в минулому році – майже 83 %;
- по єдиному податку – біля 50 % платників, за І квартал 2014 року – 47 %;
- з акцизного податку майже 72 % платників, за квітень 2014 року – 74 %;
- з податку на землю понад 67 % платників, в минулому році - майже 68 %.
Крім того, декларації про майновий стан і доходи громадян, отримані в 2014 році подали в електронному вигляді 12,2 % платників податків, минулого року – 11,2 %.

ДФС ЗАПРОВАДЖУЄ НОВИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЕРВІС
ДЛЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ
Державна фіскальна служба України запроваджує новий електронний сервіс – обмін розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами.
Розроблений сервіс стане допомогою платникам податків при складанні розрахунку коригування до податкової накладної, виданої отримувачу товарів (послуг), що передбачено п. 16 постанови КМУ від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».
Щоб скористатися новим сервісом, електронні документи для здійснення обміну та засоби надсилання документів повинні відповідати таким вимогам:
1. Формат документу повинен відповідати Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання (наказ Міндоходів від 29.11.2013 №729);
2. Формат транспортного повідомлення – відповідати вимогам уніфікованого формату транспортного повідомлення при інформаційній взаємодії платників податків і ДФС;
3. Електронний документ надсилається засобами телекомунікаційного зв'язку SOAP;
4. Для криптографічних перетворень використовуються сертифіковані засоби ЕЦП, що відповідають законодавству України. Такі засоби наразі використовуються для підписання і шифрування електронних документів, що подаються до ДФС.
З інструкцією з використання програмного забезпечення можна ознайомитися на веб-поталі ДФС.

ЗАВДЯКИ ДЕРЖАВНІЙ ФІСКАЛЬНІЙ СЛУЖБІ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» БУДЕ ЗДІЙСНЮВАТИ ЗАКУПКИ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ НАПРЯМУ
11 червня виконуючий обов'язки гендиректора «Укрзалізниці» Максим Бланк дав розпорядження закуповувати електроенергію для підприємства на оптовому ринку, а також підготувати відповідні тендери для цих закупівель. Підставою такого кроку стало розкриття Державною фіскальною службою багаторічної змови між представниками УЗ та трьома енергопостачальниками: «Укренерготранзит», «ГазЕнерго» та «Енерготраст».
За словами гендиректора УЗ прибутки від багаторічної змови складали 400-500 млн. гривень на місяць.
Співробітники ДФС звернулись до «Укрзалізниці» з матеріалами про зазначену схему. Крім того, на зустрічі ДФС і УЗ були присутні представники енергетичного ринку, які підтвердили, що на сьогодні закон не забороняє закуповувати у них електроенергію, що дає змогу "Укрзалізниці" купувати енергоносії без посередників. Гендиректор залізничників також зазначив, що під час тендерних процедур, серед іншого, буде оцінюватись прозорість історії податкових виплат постачальників.

ЩО Є ДОХОДОМ ДЛЯ ЮО – ПЛАТНИКА ЄП ТРЕТЬОЇ ГРУПИ
Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом юридичної особи - платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Згідно із п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 107 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.

У ЯКІЙ ГРАФІ ПОДАТКОВОГО РОЗРАХУНКУ (ФОРМА № 1ДФ) ВІДОБРАЖАЄТЬСЯ КІЛЬКІСТЬ ЗОВНІШНІХ СУМІСНИКІВ
Відповідно до абзацу другого ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Згідно з п. 3.1 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 р. № 4, реквізити податкового розрахунку заповнюються, зокрема, таким чином:
- напроти напису «Працювало за трудовими договорами» проставляється кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами);
- напроти напису «Працювало за цивільно-правовими договорами» проставляється кількість працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами у звітному періоді.
Отже, кількість зовнішніх сумісників відображається в графі «Працювало за трудовими договорами» Податкового розрахунку (форма № 1 ДФ).

ПРО ОСОБЛИВОСТІ СПЛАТИ АВАНСОВИХ ВНЕСКІВ З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ НА СТАДІЇ ЛІКВІДАЦІЇ ПЛАТНИКА
У складі річної податкової декларації платником податку на прибуток підприємств подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань на підставі положень пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – Податковий кодекс).
Згідно з пунктом 137.4 ст. 137 Податкового кодексу податковим (звітним) періодом є календарний рік з урахуванням положень, визначених п. 57.1 ст. 57 цього кодексу. Податковий (звітний) рік для платників податків починається з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) року, крім визначених випадків, зокрема:
якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) року), останнім податковим (звітним) роком вважається період, на який припадає дата ліквідації (пп. 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу).
Під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства (п. 97.1 ст. 97 Податкового кодексу).
Отже, якщо платник податку на прибуток знаходиться лише на стадії ліквідації, він зобов’язаний щомісячно сплачувати авансові внески з податку на прибуток, задекларовані ним у складі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік.
Такий платник подає до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (останню) за звітний період, на який припадає дата його ліквідації та враховує сплачені авансові внески у зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток в такій останній декларації з податку на прибуток, що подається платником.
У разі наявності надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток платник податку має право на повернення таких грошових зобов’язань за умови дотримання положень ст. 43 Податкового кодексу.

ПИТАННЯ-ВІДПОВІДЬ ПО ПДВ
Чи може платник ПДВ у 2015 році подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за звітний період 2014 та відобразити у складі податкового кредиту суму податку за податковою накладною, з дати складання якої минуло понад 365 календарних днів?
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Статтею 102 ПКУ визначено, що строк давності складає 1095 дні (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.
3 урахуванням змін, внесених до п. 198.6 ст. 198 ПКУ, з 01.01.2015 втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманої податкової накладної, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання такої накладної.
Таким чином всі податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014 року, могли бути включені до складу податкового кредиту не пізніше грудня 2014 року (за умови дотримання інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту).
Оскільки станом на 31.12.2014 до складу податкового кредиту могли бути включені податкові накладні з датою складання не раніше 01.01.2014, до уточнюючих розрахунків, які подаються до контролюючого органу з метою включення до складу податкового кредиту таких податкових накладних, не можуть бути включені податкові накладні з датою складання до 01.01.2014 (винятком є лише податкові накладні, які включаються до складу податкового кредиту за фактом оплати платниками податку, які формують податковий кредит за касовим методом).
Таким чином починаючи з 01.01.2015 платники ПДВ, які станом на зазначену дату не включили до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, складеними з 01.01.2014 по 31.12.2014, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту по таким податковим накладним шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, але з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, тобто за звітний період січень 2014 року уточнюючий розрахунок може бути подано не пізніше ніж через 1095 днів починаючи з 20.02.2014, за грудень 2014 року – не пізніше ніж через 1095 днів починаючи з 20.01.2015.
Зазначене стосується податкових накладних, складених у 2014 році як в електронному так і в паперовому вигляді, як зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних так і тих, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягали реєстрації в ЄРПН.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Статтею 102 ПКУ визначено, що строк давності складає 1095 дні (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.
3 урахуванням змін, внесених до п. 198.6 ст. 198 ПКУ, з 01.01.2015 втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманої податкової накладної, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання такої накладної.
Таким чином всі податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014 року, могли бути включені до складу податкового кредиту не пізніше грудня 2014 року (за умови дотримання інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту).
Оскільки станом на 31.12.2014 до складу податкового кредиту могли бути включені податкові накладні з датою складання не раніше 01.01.2014, до уточнюючих розрахунків, які подаються до контролюючого органу з метою включення до складу податкового кредиту таких податкових накладних, не можуть бути включені податкові накладні з датою складання до 01.01.2014 (винятком є лише податкові накладні, які включаються до складу податкового кредиту за фактом оплати платниками податку, які формують податковий кредит за касовим методом).
Таким чином починаючи з 01.01.2015 платники ПДВ, які станом на зазначену дату не включили до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, складеними з 01.01.2014 по 31.12.2014, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту по таким податковим накладним шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, але з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, тобто за звітний період січень 2014 року уточнюючий розрахунок може бути подано не пізніше ніж через 1095 днів починаючи з 20.02.2014, за грудень 2014 року – не пізніше ніж через 1095 днів починаючи з 20.01.2015.
Зазначене стосується податкових накладних, складених у 2014 році як в електронному так і в паперовому вигляді, як зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних так і тих, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягали реєстрації в ЄРПН.

До якого фіскального органу та за якою формою необхідно подавати звітність по ЄВ починаючи з 01.06.2015 року
Відповідно до п. 4 частини 2 ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) зобов’язані подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄВ у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Починаючи з 01.06.2015 року звіт щодо сум нарахованого ЄВ подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника до фіскального органу за основним місцем реєстрації платника.
Форми та строки подання звітності передбачено розд. ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за адресою:
http://sfs.gov.ua/Головна>Законодавство>Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування >Накази.

ПРО ОСОБЛИВОСТІ УТОЧНЕННЯ ПОКАЗНИКІВ, ВІДОБРАЖЕНИХ У ПОДАТКОВІЙ ЗВІТНОСТІ З ПДВ ЗА ЗВІТНИЙ ПЕРІОД ЛЮТИЙ 2015 РОКУ ТА ПОСЛІДУЮЧІ ЗВІТНІ ПЕРІОДИ
Питання: Як виправити показники щодо залишків від’ємного значення, відображені у податковій звітності з податку на додану вартість за звітний період лютий 2015 року та наступні звітні періоди?
Відповідь: Детальні роз’яснення щодо особливостей заповнення податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року та послідуючі звітні періоди надано листом ДФС України від 06.03.2015 № 7796/7/99-99-19-03-02-17.
Найпоширенішою помилкою, допущеною платниками при поданні податкової звітності за лютий 2015 року та послідуючі звітні періоди, було неправильне відображення суми залишків від’ємного значення попередніх звітних періодів станом на 1 лютого 2015 року.
Платники, які не здійснили звірку залишків від’ємного значення станом на 01.02.2015 у розрізі податкових періодів їх виникнення, не в повній мірі вказали такі залишки в колонках 2–5 таблиці 1 додатку 2 до декларації, або вказали суми податку, які перевищують залишки від’ємного значення попередніх звітних періодів або задекларованих ними сум до бюджетного відшкодування, які обліковуються в ІКПП.
Зазначене призводить до необхідності подання платниками податку уточнюючих розрахунків для виправлення неправильних показників, відображених у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2015 року та послідуючі звітні періоди.
Сутність будь-якого коригування полягає у приведенні помилково відображених показників до правильних шляхом їх зменшення (збільшення) на відповідну величину.
Таким чином, для того, щоб виправити помилку, допущену при заповненні таблиці 1 додатка 2 до податкової звітності з ПДВ за лютий 2015 року, або послідуючі звітні періоди (в разі необхідності), необхідно заповнити уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за відповідний звітний період та разом з уточнюючим розрахунком подати додаток 2 до декларації.
В таблиці 1 додатка 2 до декларації, який подається разом з уточнюючим розрахунком, необхідно вказати:
– зі знаком "+" суму залишків від’ємного значення попередніх звітних періодів станом на 1 лютого 2015 року, яка не була врахована в колонках 2–5 таблиці 1 додатку 2 (повністю або частково) до декларації за відповідний звітний період;
– зі знаком "–" суму таких залишків, яка була зайво вказана в колонках 2–5 таблиці 1 додатку 2 до декларації за відповідний звітний період.
За аналогічним принципом заповнюються і інші колонки таблиці 1 додатку 2, у яких завищені або занижені показники, а також коригуються показники декларації, в яких завищені (занижені) показники.
Значення рядка "Усього" колонки 6 таблиці 1 додатка 2 до декларації, який подається разом з уточнюючим розрахунком, повинно дорівнювати значенню колонки 6 рядка 26 розділу ІV уточнюючого розрахунку.
Виправлення помилок при заповненні текстового поля «а» перед таблицею 1 додатка 2 до декларації
Неправильне відображення в додатку 2 до декларації від’ємного значення попередніх звітних періодів та сум ПДВ, що задекларовані до відшкодування у податкових (звітних) періодах до 01.02.2015, призводить до неправильного заповнення текстового поля «а» перед таблицею 1 додатка 2 до декларації за лютий 2015 року або послідуючі звітні періоди та неправомірне збільшення на таку суму реєстраційної суми, і в цілому суми, визначеної за формулою. Як наслідок – неправомірне завищення податкового кредиту у наступних звітних періодах.
Текстове поле «а» перед таблицею 1 додатка 2 може бути заповнене в межах значення рядка «Усього» графи 14 таблиці 1 додатка 2 до декларації за той звітний період, в якому платник визначив для себе необхідність заповнення цього поля.
У тому звітному періоді, в якому реєстраційна сума була збільшена на відповідний показник, така сума вказується в графі 7 таблиці 1 додатка 2 до декларації.
Якщо платником завищено суму, яка відображена в текстовому полі «а» перед таблицею 1 додатка 2 до декларації за лютий 2015 року або послідуючі звітні періоди, така помилка виправляється шляхом подання уточнюючого розрахунку та додатка 2 до декларації.
У текстовому полі «а» перед таблицею 1 додатка 2 до декларації, який подається до такого уточнюючого розрахунку, із знаком «–» вказується різниця, на яку має бути зменшено значення поля «а» звітного періоду, який виправляється. На зазначену суму буде зменшена реєстраційна сума в звітному періоді, у якому подано уточнюючий розрахунок.
Крім того, при коригуванні реєстраційної суми обов’язковому коригуванню підлягає сума, на яку збільшено податковий кредит наступного звітного періоду.
Щоб не допускати таких помилок надалі, слід звернути увагу, що у графі 7 додатка 2 до декларації з ПДВ має бути обов’язково відображений показник, на який у звітному періоді, за який подається така декларація, збільшено реєстраційну суму по формулі та який у додатку 2 до декларації з ПДВ за попередній звітний період відображався в текстовому полі «а».
З метою виключення випадків помилкового повторного заповнення поля «а», внаслідок чого відбудеться «задвоєння» реєстраційної суми та неправомірне завищення на таку суму податкового кредиту наступного звітного періоду, слід перевіряти правильність обрахунку значення графи 14 поточного звітного періоду.
Починаючи з 1 лютого 2015 року уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ складаються за формою та в порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044, в тому числі і до податкових декларацій з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року.

ПОРЯДОК СТЯГНЕННЯ КОШТІВ ЗА РІШЕННЯМ КЕРІВНИКА КОНТРОЛЮЮЧОГО ОРГАНУ
Пунктом 32 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що у випадках, коли податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у встановлені Кодексом строки, стягнення коштів здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.
При цьому стягнення коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється на підставі рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника у банках, яке є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.
Вказане положення набрало чинності 1 січня 2015 року і діє до 1 липня 2015 року.
Поряд з тим зазначимо, що загальні засади списання банком коштів з рахунків платників податків/суб’єктів господарювання за ініціативою органу стягнення (органу державної фіскальної служби) встановлено главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, а форму інкасового доручення (розпорядження) наведено у додатку 24 до цієї Інструкції.
Водночас зазначаємо, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 14 травня 2015 року № 273 «Деякі питання стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу», якою визначено, що стягнення готівки у випадках, передбачених пунктом 32 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Кодексу здійснюється у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України». Постанова № 273 опублікована у виданні «Офіційний вісник України» № 40 та набрала чинності 29.05.2015».

Як розраховується база нарахування єдиного внеску у разі перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати і відповідно нарахування заробітної плати за цей місяць менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід)?
Законом України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР „Про відпустки” (далі – Закон № 504) передбачено такі види відпусток: щорічні, додаткова відпустка у зв’язку з навчанням, творча відпустка, соціальні відпустки, відпустка без збереження заробітної плати. Умови надання відпустки без збереження заробітної плати регламентуються розділом VI Закону № 504. Відпустки без збереження заробітної плати є двох видів: що надаються в обов'язковому порядку у випадках, передбачених законодавством (ст. 25 Закону № 504); за згодою між працівником і роботодавцем (ст. 26 Закону № 504). У першому випадку роботодавець зобов'язаний надати відпустку працівнику, якщо в ній виникла необхідність, у другому – роботодавець має право вибору. Статтею 26 Закону № 504 визначено, що відпустка без збереження заробітної плати може надаватися у зв'язку з сімейними обставинами та іншими причинами на строк, обумовлений угодою між працівником і роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік. Роботодавцю та працівнику необхідно дійти до згоди щодо можливості надання та тривалості такої відпустки. Тобто одного бажання працівника не є достатньо. Перелік підстав для надання такої відпустки законодавством не визначено, тому рішення залежить від роботодавця (беруться до уваги конкретні обставини). Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) у працівника, який перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника. Додатково повідомляємо, що надання відпустки без збереження заробітної плати більшої тривалості, ніж передбачено законодавством, є порушенням законодавства про працю, і роботодавець може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.

Як розраховується база нарахування єдиного внеску у разі перебування працівника до кінця календарного місяця на лікарняному?
Право на допомогу по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності мають особи, які є застрахованими в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. У разі захворювання чи травми на весь період тимчасової непрацездатності до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) видається листок непрацездатності, що обраховується в календарних днях. Пунктом 1.3 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 № 455 (далі — Інструкція № 455), передбачено, що листок непрацездатності видається, зокрема, громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах. Порядок та умови видачі, продовження та обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, здійснення контролю за правильністю їх видачі визначено Інструкцією № 455. Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності (лікарняного) оплачуються за рахунок роботодавця. Лікарняні за всі наступні дні оплачуються за рахунок Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (допомога по тимчасовій непрацездатності). Обов'язок нарахування єдиного внеску з мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи також передбачено і у разі, коли працівник працював неповний місяць (перебував на лікарняному, у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами): для працівника (за основним місцем роботи), який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував на лікарняному, де загальна сума нарахованого доходу (сума заробітної плати за відпрацьований час та лікарняного) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника, тобто виникає необхідність донарахування до мінімальної заробітної плати; для працівника (за основним місцем роботи), який перебував на лікарняному повний місяць (наприклад, з 01.01.2015 по 31.01.2015), у якому сума нарахованого лікарняного менше за мінімальний розмір заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої відповідно до статті 8 Закону № 2464 (1218,00 х 33,2 відс.); для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, єдиний внесок, у місяці початку лікарняного, нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (сума лікарняних буде визначена після надання листка непрацездатності). Якщо після розподілу лікарняного (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, виникає потреба за минулий місяць (місяці) донарахувати єдиний внесок виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід). Наприклад: - нараховано єдиного внеску за фактично відпрацьований час (відображено у звіті за січень (умовно) 800,00 грн. х 36,76% (умовно) = 294,08 грн.) - на суму лікарняних здійснюємо нарахування: 230,00 х 33,2% = 76,36 грн; - проводимо порівняння нарахованого єдиного внеску за фактично відпрацьований час (відображено у попередньому звіті) і нарахованої суми лікарняного (800,00зар.плата січень 2015 + 230,00 сума лікарняного наданого у лютому = 1030,00 грн. > 1218,00 тобто сума зарплати та лікарняних разом менша ніж розміру мінімальної заробітної плати) - виникає необхідність донарахування до мінімальної заробітної плати - (1218,00мінімальна зар. плата у січні2015 – 800,00 фактично нарахована зар.плата за січень 2015 – 230,00лікарняні) = 188,00 грн. х 36,76% (умовно) = 69,11 грн.; При цьому утримання єдиного внеску із заробітної плати (доходу) найманого працівника здійснюється із фактично нарахованої заробітної плати (доходу) (800,00 х 3,6 відс.; 230,00 х 2 відс.).

Яким чином та в якій формі слід повідомляти органи ДФС про прийняття працівника на роботу до розробки та вступу в законну силу особливого порядку повідомлення органів ДФС про прийняття працівника на роботу, розробленого Кабінетом Міністрів України?
З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 77-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП). Відповідно до частини третьої статті 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таблиця 5 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.09.2013 за № 1628/24160 (далі – Порядок), призначена для реєстрації застрахованих осіб у реєстрі застрахованих осіб та подається страхувальником, якщо протягом звітного періоду було, зокрема, укладено або розірвано трудовий договір (цивільно-правовий договір, крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) із застрахованою особою. Отже, оскільки на сьогодні відсутній порядок повідомлення фіскального органу про прийняття працівника на роботу, заповнення таблиці 5 додатка 4 до Порядку (до затвердження відповідного порядку) вважається «повідомленням», яке подається у складі обов’язкової звітності за календарний місяць до територіальних органів фіскальної служби за основним місцем обліку платника із зазначенням трудових відносин з прийнятими працівниками.