1 ЛИПНЯ 2015 РОКУ ПЛАТНИКИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ ТРЕТЬОЇ ГРУПИ ЗАСТОСОВУЮТЬ РРО

Змінами, внесеними до Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо проведення розрахункових операцій у 2015 році, передбачено, що платники єдиного податку фізичні особи – підприємці другої і третьої груп зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій.
При цьому зазначені зміни, вступають у силу:
- для платників єдиного податку третьої групи – з 1 липня 2015 року;
- для платників єдиного податку другої групи – з 1 січня 2016 року.
Зазначене не стосується тих платників єдиного податку другої і третьої групи (фізичні особи-підприємці), які здійснюють діяльність на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, тобто такі платники податків у таких випадках не застосовують РРО.
Водночас, змінами до Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку другої і третьої групи, крім визначених у пункті 296.10 статті цього Кодексу, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, з дати початку застосування РРО до 1 січня 2017 року звільняються від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО.
Тобто встановлення та застосування РРО платниками єдиного податку другої і третьої групи до 1 липня 2015 року передбачає уникнення від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО до 1 січня 2017 року.
Також для користувачів електронних контрольно-касових апаратів, що подають до фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z-звіти), зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 року встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

Чи необхідно ФОП платнику ЄП другої групи з 01.01.2016 та третьої групи з 01.07.2015 застосовувати РРО при здійсненні діяльності на ринку, в т.ч. в стаціонарних приміщеннях, розташованих на території ринку (магазини, павільйони, приміщення контейнерного типу) та при здаванні цих приміщень в оренду
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО).
Разом з тим, відповідно до абз. 5 п. 1 розд. ІІ «Перехідні положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» платники єдиного податку третьої групи з 01 липня 2015 року та платники єдиного податку другої групи з 01 січня 2016 року повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій.
Відповідно до п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105 (далі — Правила торгівлі на ринках) ринок — це суб’єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.
У торговельній зоні території ринку розташовують криті ринки, павільйони для торгівлі харчовою продукцією, лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, криті і відкриті ряди для торгівлі рослинницькою продукцією, майданчики для продажу продукції з автомобілів, возів, причепів, відокремлені майданчики для торгівлі живими тваринами та птицею, підприємства по продажу продовольчих і промислових товарів, громадського харчування та побутового обслуговування (п. 2.1 розд. 2 Ветеринарно-санітарних правил для ринків, затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 04.06.1996 № 23).
Магазин — це об’єкт стаціонарної роздрібної торгівлі, розміщений у відокремленій будівлі або приміщенні, що має торговий зал для покупців з достатньою торговою площею для їх обслуговування та систему спеціальних приміщень (для зберігання товарів, підготовки їх для продажу, підсобних, адміністративних, технічних тощо) (пп. 3.1.1 розд. 3 Наказу Держкомстату від 24.10.2005 № 327 «Про затвердження Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства»).
Таким чином при здійсненні діяльності на ринках фізичні особи — підприємці на єдиному податку другої та третьої групи не застосовують РРО, однак, якщо діяльність здійснюється у стаціонарних приміщеннях, розташованих на території ринку (магазини, павільйони, приміщення контейнерного типу) або ці приміщення здаються в оренду, то такі платники повинні застосовувати РРО.

З ПОЧАТКУ РОКУ ДО ДПІ У КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОМУ РАЙОНІ ЗВЕРНУЛОСЯ 13 ГРОМАДЯН

ДПІ у Києво-Святошинському районі приділяє значну увагу розгляду зверненням громадян, задоволенню їх законних прав та інтересів, забезпеченню їх конституційного права на звернення. Робота фахівців ДПІ направлена на забезпечення кваліфікованого, неупередженого, об’єктивного та своєчасного розгляду звернень громадян, оперативного вирішення порушених питань.
Так, за 5 місяців 2015 року керівництвом ДПІ у Києво-Святошинському районі проведено 13 особистих прийомів громадян, що на 5 прийоми менше, ніж за відповідний період 2014 року.
Під час особистих прийомів громадяни порушували питання щодо контрольно-перевірочної роботи – 1 (3%), роз’яснення податкового законодавства з різних питань – 1 (3%), податкової політики - 11 (80%).
Також зазначаємо, що з початку року письмових запитів до ДПІ у Києво-Святошинському районі від громадян не надходило.

НА СЕРВІС «ПУЛЬС» ПЛАТНИКИ КИЄВО-СВЯТОШИНО ЗВЕРНУЛИСЯ 42 РАЗИ

З початку 2015 року на сервіс «Пульс» від платників Києво-Святошинського району надійшло 42 звернення, що на 9 звернень більше, ніж за 2014 рік.
Найчастіше у заявників виникали питання, пов’язані з роботою органів ДФС – 16 (49%); з проблемами при подачі звітності та реєстрації податкових накладних в ЄРПН – 10 (30%); з роботою центрів обслуговування платників – 4 (12 %).
Також платники податків звертаються на сервіс «Пульс», щодо контрольно-перевірочної роботи, реєстрації платником єдиного податку та платником ПДВ.
Всі звернення розглядаються своєчасно, протягом 3-х робочих днів, а у випадках, якщо вирішення питання заявника суперечить нормам чинного законодавства, йому надається обґрунтоване роз’яснення з посиланням на норми таких законодавчих актів.

НА АДРЕСУ ДПІ У КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОМУ РАЙОНІ НАДІЙШЛО 42 ЗАПИТИ НА ПУБЛІЧНУ ІНФОРМАЦІЮ

Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
За січень-травень поточного року до ДПІ у Києво-Святошинському районі надійшло 33 запити від юридичних осіб, 8 запитів від громадян на публічну інформацію і 1 запит надійшов від органів виконавчої влади як розпоряднику інформації.
Найбільшу зацікавленість викликала інформація про стан розрахунків з бюджетом, наявність чи відсутність заборгованості по платежам, матеріали документальних перевірок.
Відповіді на запити надано запитувачам протягом п'яти робочих днів з дня отримання запиту, тобто у встановлені діючим законодавством терміни.
Отримати публічну податкову інформацію може кожен бажаючий, надіславши листа-запита за адресою: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34 (на конверті вказувати «Публічна інформація»); або на електронну адресу: ksvyatoshyn@kyivobl.minrd.gov.ua; факс: (045 98) 6-12-04 чи зателефонувавши на (044) 406-00-16 в робочий час: з понеділка по п’ятницю з 09:00 до 13:00; 13:45 до 18:00 (у п’ятницю – до 16:45).

ЗА 5 МІСЯЦІВ ПОТОЧНОГО РОКУ ЦОПОМ ДПІ У КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОМУ РАЙОНІ НАДАНО ПОНАД 5,5 ТИС. АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ

З початку 2015 року Центром обслуговування платників (ЦОП) ДПІ у Києво-Святошинському районі було надано 5684 адміністративних послуг.
Частіше серед наданих адміністративних послуг має послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки (39 %). За 5 місяців цього року фізичним особам-платникам податків було надано понад 2 тисячі таких послуг.
Послуги з реєстрації книги обліку розрахункових операцій отримали 735 суб’єтів господарської діяльності. Довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, які контролюються органами ДФС видані 306 платникам.
Нагадаємо, що ЦОП ДПІ у Києво-Святошинському районі, в якому надається комплекс адміністративних, консультативних та інформаційних послуг знаходиться за адресою: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34. Факс: (04598) 5-21-77. Телефон (044) 406-00-16. Години прийому: з понеділка по п’ятницю з 09:00 до 13:00; 13:45 до 18:00 год. (у п’ятницю – до 16:45).

У КИЄВО-СВЯТОШИНО СТАЛО БІЛЬШЕ ПІДПРИЄМЦІВ

З початку 2015 року 838 громадян Києво-Святошинського району виявили бажання займатися бізнесом. З них 399 – юридичні особи, 439 – фізичні особи-підприємці. А всього на обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі знаходяться понад 22 тисячі суб’єктів господарювання, в т.ч. 9850– юридичних осіб та 12542 фізичних осіб – підприємців. Станом на аналогічний період 2014 року в ДПІ у Києво-Святошинському районі було зареєстровано 21912 суб’єктів підприємницької діяльності, в т. ч. 8664 – юридичних осіб та 13248 - фізичних осіб – підприємців.
Також у ДПІ зареєстровано 2738 суб’єктів господарювання - платників ПДВ, з них 2617 - юридичні особи та 121 фізичні особи – підприємці. А всього з початку 2015 року зареєстровано 390 нових платників ПДВ, більшість з яких юридичні особи.

З ПОЧАТКУ РОКУ ПЛАТНИКИ КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ СПЛАТИЛИ МАЙЖЕ 437 МЛН. ГРН. ЄДИНОГО ВНЕСКУ

У травні 2015 року платниками Києво-Святошинського району сплачено майже 89 млн. грн. єдиного соціального внеску.
Загалом з початку 2015 року сума надходжень з єдиного внеску склала понад 436,5 млн. грн.
ДПІ у Києво-Святошинському районі нагадує, що з питань адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування можна звертатись за адресою: ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34, 0 поверх, кабінет №03, телефон: (04598) 5-88-18.
Також для платників податків працює інформаційно-довідковий департамент з багатоканальним телефоном: 0-800-501-007 (зі стаціонарних телефонів - безкоштовно) з 08:00 до 20:00 (крім суботи та неділі).

З ПОЧАТКУ 2015 РОКУ БЮДЖЕТ КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ ПОПОВНИВСЯ НА 38 МЛН. ГРН. ВІД ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ

Одним із джерел наповнення місцевого бюджету є плата за землю.
У Києво-Святошинському районі обліковується понад 1 тис. платників за землю - юридичних осіб та понад 77 тис. фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців землекористувачів, які, в свою чергу, є власниками земельних ділянок, або власниками земельних часток (паїв).
З початку 2015 року до місцевого бюджету Києво-Святошинського району землекористувачами району сплачено майже 38,5 млн. грн. земельного податку. Сума надходжень від плати за землю майже на 10 млн. грн. більше показника аналогічного періоду минулого року. Темп росту склав 133,5 %.
Юридичними особами до бюджету сплачено майже 35,4 млн. грн., що на 8,6 млн. грн. більше показника січня - травня 2014 року. Темп росту склав 132,1 %. Фізичними особами сплачено понад 3 млн. грн., – що на 1 млн. грн. більше показника аналогічного періоду минулого року. Темп росту склав 151,7 %.

ПОНИЖУЮЧИЙ КОЕФІЦІЄНТ ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ РОЗМІРУ ЄДИНОГО ВНЕСКУ

Законом України від 02 березня 2015 року № 219-VIII «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці)» (далі - Закон № 219), передбачено більш лояльні умови понижуючої ставки єдиного внеску, який набрав чинності 13 березня 2015 року.
Платники єдиного внеску при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами можуть застосовувати розмір єдиного внеску з урахуванням понижуючого коефіцієнта (далі - коефіцієнт), якщо виконуються одночасно такі умови:
- база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу;
- після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;
- кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 % середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік.
Коефіцієнт щомісячно обчислюється платниками самостійно. Якщо в результаті розрахунку коефіцієнта його значення складає менше ніж 0,4, то платник застосовує коефіцієнт 0,4.
Коефіцієнт застосовується в тому числі при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи, тобто нарахована заробітна плата (дохід) сумісникам також включається для розрахунків понижуючого коефіцієнта.
При розрахунку понижуючого коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності платника єдиного внеску, поданої відповідно до вимог Закону № 2464.
З огляду на те, що Закон № 219 набрав чинності з 13 березня 2015 року, застосовувати понижуючий коефіцієнт за новими правилами можна при нарахуванні заробітної плати (доходів) за весь березень 2015 року.

НА КИЇВЩИНІ ДОДАТКОВО СПЛАЧЕНО ПОНАД 62 МЛН. ГРН. ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ ТА 36 МЛН. ГРН. ЄДИНОГО ПОДАТКУ

У січні – травні до бюджету мобілізовано єдиного соціального внеску майже 3 млрд. грн., що становить понад 102% розрахункового показника, у тому числі у травні надходження склали більше 591 тис. гривень.
За результатами проведеної роботи з питань застосування штрафних санкцій та пені до порушників платіжної дисципліни з початку року прийнято понад 4 тис. рішень про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску на суму майже 6 млн. гривень.
Зростає кількість осіб, які виявляють бажання брати участь у добровільній сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. За п’ять місяців поточного року укладено понад 500 договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Не менш значимою у загальній сумі надходжень до місцевих бюджетів є сума надходжень єдиного податку з фізичних осіб.
В січні-травні надійшло більше 167 млн. грн. єдиного податку з фізичних осіб, що складає біля 128% від доведеного планового показника.
Фізичні особи-підприємці, що працюють на спрощеній системі оподаткування, збільшили сплату податків у 2015 році, в порівнянні з відповідним періодом 2014 року, майже на 35%, або на 43,2 млн. гривень.

З ПОЧАТКУ РОКУ НА КИЇВЩИНІ ДОДАТКОВО ПОПОВНИЛИ БЮДЖЕТ НА 74 МЛН. ГРИВЕНЬ

Протягом січня-травня підрозділами податкового аудиту Київської області проведено 428 документальних перевірок, з них 99 планових та 329 позапланових. Крім того, здійснено понад 2 тис. зустрічних звірок.
За наслідками проведених планових та позапланових перевірок підрозділами податкового аудиту за п’ять місяців донараховано податкових зобов’язань в сумі понад 1 млрд. грн., що на 913 млн. грн. або майже на 84% більше аналогічного періоду минулого року. Із донарахованих сум з платниками податків узгоджено 135,3 млн. грн., що на 20,1 млн. грн. перевищує попередній рік.
Підрозділами податкового аудиту Київської області з узгоджених донарахованих сум за січень-травень забезпечено надходження до Державного бюджету на 4,3 млн.грн. або на 6% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
З початку року проведено 961 фактичну перевірку платників податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. За результатами проведених перевірок донарахування з початку року збільшилися в порівнянні з відповідним періодом 2014 року майже на 575 тис. грн. або 33,2 %.

ЯКИЙ ДОКУМЕНТ ПІДТВЕРДЖУЄ ЗДІЙСНЕННЯ СУБ’ЄКТОМ ГОСПОДАРЮВАННЯ ДІЯЛЬНІСТЬ НА ТЕРИТОРІЇ ПРОВЕДЕННЯ АТО ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД НАРАХУВАННЯ ПЕНІ ЗА ПОРУШЕННЯ СТРОКІВ РОЗРАХУНКІВ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ В СФЕРІ ЗЕД

Відповідно до ст. 4 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями (далі – Закон 185) порушення резидентами, крім суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених ст. 1 і 2 Закону 185 або встановлених Національним банком України відповідно до ст. 1 і 2 Закону 185, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Якщо перевищення строків, зазначених у ст. 1 і 2 Закону 185, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (абз. 6 ст. 6 Закону 185).
Відповідно до ст. 10 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» із змінами та доповненнями (далі – Закон 1669) протягом терміну дії Закону 1669 єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 114 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.

ЯК ЗАПОВНЮЄТЬСЯ У ЗВІТІ ЩОДО СУМ НАРАХОВАНОГО ЄВ НА ПАПЕРОВОМУ НОСІЇ ГРАФА «ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР», ЯКЩО ШТАТНИМ РОЗКЛАДОМ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО ТАКОЇ ПОСАДИ

Для всіх таблиць додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905 (далі – Порядок № 435) в реквізиті «Головний бухгалтер» для юридичних осіб - за наявності даної посади зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (за довідкою Державної фіскальної служби України з Державного реєстру фізичних осіб), підпис та прізвище з ініціалами головного бухгалтера, а для фізичних осіб даний реквізит не заповнюється.
Відповідно до абз. першого п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст.48 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Таким чином, у разі коли штатним розкладом не передбачено посаду головного бухгалтера, а ведення бухгалтерського обліку та подання звітності здійснюється безпосередньо керівником, то така звітність на паперовому носії підписується лише у графі «керівник», а у графі «головний бухгалтер» проставляються прочерки.

ЧИ ПОТРІБНО ДО ЗВІТУ ЩОДО СУМ НАРАХОВАНОГО ЄВ ПОДАВАТИ ТАБЛИЦІ, ЯКІ НЕ МІСТЯТЬ ВІДОМОСТЕЙ

Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435), звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог Порядку № 454, у тому числі без обов’язкових реквізитів, передбачених п. 6 розд. ІІ Порядку № 435, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався.
Згідно з п. 2 Порядку № 435 Звіт формується страхувальником або відповідальною особою страхувальника та включає таблиці, наведені у додатках 4 - 7 до цього Порядку.
При формуванні Звіту страхувальником або відповідальною особою страхувальника, визначеними у пунктах 1, 2, 4 розділу III цього Порядку, зазначається тип форми.
В переліку таблиць звіту на титульному аркуші у додатках 4 - 7 до Порядку № 435 навпроти таблиць, які не подаються до фіскальних органів проставляються прочерки у Звітах на паперових носіях та поле залишається незаповненим - в електронній формі.
При цьому, таблиці, які не містять відомостей (не заповнюються страхувальником взагалі) не подаються до фіскальних органів.

ЩОДО ВІДМОВИ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ПЛАТНИКА ЄП ТРЕТЬОЇ ГРУПИ ВІД ЗАСТОСУВАННЯ СПРОЩЕНОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ: ПРО ПРАВО ТА ОБОВ’ЯЗОК

Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку третьої групи здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 - 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (пп. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (на підставі пп. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 цього Кодексу).
Згідно з пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:
у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Як заповнюється рядок «Виплачено заробітної плати усього ____ грн., у т. ч. у натуральній формі ____ грн.», додатка до таблиці 1 Звіту щодо сум нарахованого ЄВ
Відповідно до п.1 частини 1 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄВ) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму ЄВ, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, — обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ)).
Крім того, згідно з п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Так, п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику відповідно до умов трудового договору (контракту).
Пунктом 1 розд. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі — Порядок № 435), визначено, що звіт щодо сум нарахованого ЄВ формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464-VI нараховується ЄВ.
Для розрахунку та виплати заробітної плати використовуються, зокрема типові форми № П-6 «Розрахунково-платіжна відомість працівника» та № П-7 «Розрахунково-платіжна відомість (зведена)», затверджені наказом Державного комітету статистики України від 5 грудня 2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці», у лівій частині яких відображаються суми нарахованої заробітної плати за видами оплат, усі доплати, премії, допомоги тощо, а в правій — утримання за їх видами (виданий аванс, ЄВ, податок на доходи фізичних осіб, профспілкові внески, аліменти, аванси в банк і т.д.) і суми до виплати за кожним табельним номером і в цілому за структурним підрозділом чи установою.
Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку № 435 визначено, що роботодавці формують та подають звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.
Звітним періодом є календарний місяць.
Враховуючи викладене вище, у рядку «Виплачено заробітної плати усього ____ грн., у т. ч. у натуральній формі ____ грн.,» додатка до таблиці 1 звіту щодо сум нарахованого ЄВ зазначається сума заробітної плати, виплаченої у звітному місяці, тобто за вирахуванням військового збору, ЄВ, страхових внесків та сум податку на доходи фізичних осіб, обчисленого із застосуванням податкової соціальної пільги за її наявності.

ОПРИБУТКУВАННЯ ГОТІВКИ ПІДПРИЄМЦЯМИ

Нацбанком України повідомлено, що до підприємців, які здійснюють діяльність без створення юридичної особи, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим власною постановою від 15.12.2004 р. № 637, не висуваються вимоги щодо оформлення касових операцій прибутковими та видатковими касовими ордерами. Крім того, підприємці касової книги не ведуть.
Згідно з п. 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, затвердженого наказом Міндоходів України від 16.09.2013 р. № 481, фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати. Відсутність запису в Книзі обліку доходів і витрат про отриману підприємцем готівку є порушенням норм з обігу готівки та її неоприбуткуванням.

НАРАХУВАННЯ ТА УТРИМАННЯ ЄДИНОГО ВНЕСКУ НА ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СТРАХУВАННЯ НА ДОПОМОГУ ПО ТИМЧАСОВІЙ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ, ЩО ВИПЛАЧУЄТЬСЯ ЗА РАХУНОК КОШТІВ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ

Державна фіскальна служба України щодо нарахування та утримання єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування (далі — єдиний внесок) на допомогу по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (далі — Фонд), повідомляє.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» у новій редакції викладено Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 1105).
Відповідно до частини першої ст. 30 Закону № 1105 матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначається та надається за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).
При цьому застрахованим особам, стосовно яких страхувальником не виконано обов’язків щодо нарахування та виплати матеріального забезпечення за страховими випадками у зв’язку з відсутністю можливості встановлення місцезнаходження цього страхувальника, що підтверджується даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та актами перевірки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, призначення і виплата матеріального забезпечення здійснюється робочим органом Фонду за місцем реєстрації їх місця проживання чи перебування у порядку, встановленому правлінням Фонду.
Статтею 3 розділу VII Закону № 1105 установлено, що особливості виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.
На виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» правлінням Фонду постановою від 26 грудня 2014 року № 37 затверджено Порядок надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» (далі — Порядок).
Відповідно до п. 19 Порядку оригінали та засвідчені копії документів, визначені у пунктах 4 — 9 Порядку, інші документи, на підставі яких здійснювались нарахування та виплата матеріального забезпечення, зберігаються в персональній справі застрахованої особи (або одержувача допомоги) у робочому органі Фонду, який здійснив виплату матеріального забезпечення, протягом п’яти років.
Отже, з метою реалізації права застрахованих осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, на матеріальне забезпечення робочі органи Фонду на підставі поданих такими особами документів нараховують та виплачують за рахунок своїх коштів матеріальне забезпечення.
Абзацом сьомим п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — № 2464) визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності, для осіб, зазначених у п. 11 цієї частини.
Відповідно до п. 11 частини першої ст. 4 Закону № 2464 особи, які отримують, зокрема, допомогу по тимчасовій непрацездатності, також є платниками єдиного внеску.
Роботодавці є страхувальниками для осіб, що отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, які згідно із частиною шостою ст. 7 Закону № 2464 здійснюють нарахування єдиного внеску за таких платників за рахунок сум, на які єдиний внесок нарахований.
Таким чином, оскільки Фонд соціального страхування України не є роботодавцем для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, то допомога по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок коштів зазначеного Фонду, не є базою нарахування та утримання єдиного внеску.

ЯК ПЛАТНИКУ ЄДИНОГО ПОДАТКУ ЧЕТВЕРТОЇ ГРУПИ ОТРИМАТИ ВИТЯГ З РЕЄСТРУ ПЛАТНИКІВ ЄДИНОГО ПОДАТКУ?

Відповідно до вимог ст. 299 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до Реєстру платників єдиного податку.
За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з вищезазначеного Реєстру.
Як виняток у 2015 р. суб’єкти господарювання — платники єдиного податку четвертої групи матимуть право на отримання витягу з Реєстру лише після затвердження форми податкової декларації та визначення порядку формування відповідного реєстру суб’єктів господарювання. Протягом перехідного періоду за заявою суб’єктів господарювання для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи надаватимуться довідки довільної форми.