ДПІ КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ ІНФОРМУЄ
1-07-2015, 12:19
ПЛАТНИКИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ ТРЕТЬОЇ ГРУПИ З 1 ЛИПНЯ 2015 РОКУ ЗАСТОСОВУЮТЬ РРО
Змінами внесеними до Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо проведення розрахункових операцій у 2015 році передбачено, що платники єдиного податку фізичні особи – підприємці другої і третьої груп зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій.
При цьому зазначені зміни, вступають у силу:
- для платників єдиного податку третьої групи – з 1 липня 2015 року;
- для платників єдиного податку другої групи – з 1 січня 2016 року.
Зазначене не стосується тих платників єдиного податку другої і третьої групи (фізичні особи-підприємці), які здійснюють діяльність на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, тобто такі платники податків у таких випадках не застосовують РРО.
Водночас, змінами до Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку другої і третьої групи, крім визначених у пункті 296.10 статті цього Кодексу, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, з дати початку застосування РРО до 1 січня 2017 року звільняються від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО.
Тобто, встановлення та застосування РРО платниками єдиного податку другої і третьої групи до 1 липня 2015 року передбачає уникнення від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО до 1 січня 2017 року.
Також для користувачів електронних контрольно-касових апаратів, що подають до фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z-звіти), зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 року встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.
ІНОЗЕМЦІ - СТУДЕНТИ СТОЛИЧНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ - СПРОБУВАЛИ НЕЗАКОННО ВИВЕЗТИ ДО КИТАЮ 14 КГ БУРШТИНУ
Працівниками Київської митниці ДФС в пункті пропуску «Бориспіль», у співпраці зі службою авіабезпеки Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», вкотре зупинені спроби незаконного вивезення бурштину літаком за межі України.
Громадянка та громадянин Китаю відлітаючи з України на батьківщину, транзитом через Російську Федерацію, намагалися вивезти відповідно 7,5 кг та 6,5 кг бурштину.
Студенти - іноземці обрали спрощену систему митного оформлення – “зелений коридор”, тим самим заявивши, що переміщувані ними через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення з митної території України.
Під час перевірки у багажному відділенні залу «Відліт» на рентген-апараті, у багажі громадян Китаю виявлено речовину природного походження коричневого кольору з різними відтінками, що за зовнішнім виглядом має ознаки дорогоцінного каміння органогенного походження у сировині, а саме бурштину. В одній дорожній валізі пасажирки знаходилося 4 пакети, обмотані стрічкою, загальною вагою 4,3 кг, а в іншій – 3 пакети загальною вагою 3,2 кг. Також у дорожній валізі пасажира знаходилися 2 пакети бурштину та в іншій ще 4 пакети. Речовина містилася серед особистих речей іноземців без ознак приховування.
За фактами порушення митних правил складено протоколи. Бурштин вилучено до винесення судом рішення у справах.
ДО УВАГИ СУБ’ЄКТІВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ!
З метою усунення розбіжності в системі електронного обліку ПДВ видано лист Державної фіскальної служби України від 15.12.2014 № 15182/7/99-99-24-02-02-17 щодо відображення у митних деклараціях податкових номерів платників податків.
Повідомляємо, що система електронного адміністрування податку на додану вартість передбачена положеннями Закону України від 31.07.2014 № 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569, зокрема, передбачає забезпечення автоматичного обліку в розрізі платників податку на додану вартість сум податку, сплачених платниками при ввезенні товару на митну територію України.
У зв’язку з цим, з метою забезпечення функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість, під час заповнення декларантами графи B митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (МД) додатково до відомостей, передбачених Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 651, необхідно зазначати відомості про податковий номер (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків (або серія та номер паспорта фізичної особи для фізичних осіб-підприємців, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта)/реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами) особи, яка претендуватиме на податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі відповідної сплаченої суми.
На паперовому примірнику МД вищезазначені відомості відображатимуться у графі B МД у рядку, в якому зазначено відомості про сплату податку на додану вартість, додатково у квадратних дужках.
Зазначені відомості необхідно вказувати при декларуванні товарів за МД типів "IMXXYY" (де "XX" – код відповідного митного режиму, а "YY" – один з кодів АА, ТК, ТФ, ТН, ЕА, ДР, ДТ, ДЕ, ДМ) з наведенням у першій колонці "Вид" графи 47 МД коду виду платежу "028", а в п’ятій колонці "Спосіб платежу" зазначеної графи одного з кодів способу розрахунку "01", "02" або "99".
Після завершення митного оформлення до МД можуть вноситися зміни шляхом подання додаткової митної декларації та оформлення її митним органом або шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування.
ПОДОЛАННЯ КОРУПЦІЇ В ОРГАНАХ ДФС КИЇВЩИНИ
З метою упередження та встановлення можливих корупційних правопорушень в діяльності працівників державних податкових інспекцій Київщини, співробітниками управління власної безпеки ГУ ДФС у Київській області проведено низку заходів, що призвели до виявлення факту зловживання владою та службовим становищем посадових осіб однієї з інспекцій.
В порушення діючого законодавства, не було забезпечено проведення позапланової перевірки ТОВ «У», яке згідно зібраної співробітниками управління власної безпеки інформації є учасником «конвертаційного» центру, протиправній діяльності якого сприяли посадові особи даної податкової інспекції. Незаконну діяльність «конвертаційного» центру припинено. Загальний обсяг «конвертаційних» операцій, разом з іншими ліквідованими «конвертаційними» центрами, склав за період їх діяльності понад 1,5 млрд. гривень.
Відносно посадових осіб податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України. Ведеться слідство.
ВІДБУЛОСЯ ЗАСІДАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ ПРИ ГУ ДФС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
В ході засідання Громадської ради 25 червня, за участі керівництва ГУ ДФС Київщини, обговорювалися результати роботи органів ГУ ДФС у Київській області та роботи їх оперативних підрозділів. Підіймалися проблемні питання застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками податків на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та електронного адміністрування ПДВ. Окрему увагу приділили питанням реформування Державної фіскальної служби України, кадровій політиці відомства та участі громадськості у процесі ухвалення управлінських рішень.
Заступник начальника ГУ ДФС у Київській області повідомив присутніх, що надходження по Київській області зросли у порівнянні з минулим роком на 1 млрд. грн., повністю забезпечуються потреби місцевого бюджету. Членів Громадської ради поінформували про реформування фіскальної служби та магістральні напрями роботи. Це по-перше, формування відповідальної управлінської вертикалі, не пов`язаної з корупційними проявами. Друге, це основне наше завдання, наповнення державного бюджету і виконання індикативних показників. Третє питання – це реалізація ефективної співпраці з громадськістю.
За його словами, керівництво ДФС області готове до розгляду всіх конструктивних пропозицій від громадськості та реалізації влучних ідей, як по внесенню змін у діюче законодавство, так і по кадровій політиці, і всі пропозиції громадськості будуть доведені до ДФС України.
НА КИЇВЩИНІ АНУЛЬОВАНО 9 ЛІЦЕНЗІЙ НА ПРАВО ТОРГІВЛІ АЛКОГОЛЬНИМИ НАПОЯМИ ТА ТЮТЮНОВИМИ ВИРОБАМИ
З початку поточного року працівники фіскальних органів Київщини анулювали ліцензії підприємцям на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за продаж неповнолітнім пива та цигарок.
До порушників законодавства застосовані фінансові санкції у сумі понад 61 тис. гривень.
Нагадаємо, що відповідно до діючого законодавства України продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років заборонено. Порушення норм законодавства карається анулюванням ліцензій та штрафними санкціями. Розмір штрафу, який застосовується до суб’єкта господарювання, складає 6800 гривень.
СХЕМУ ВИВЕДЕННЯ КОШТІВ ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ ВИКРИТО НА КИЇВЩИНІ
Під час проведення документальної перевірки ТОВ «А» виявлено схему виведення понад 134 млн.грн. за межі України.
Статутний фонд ТОВ «А» складав 89,5 млн.гривень. Згідно протоколу зборів учасників ТОВ «А» у листопаді 2012 року, встановлено новий розмір статутного капіталу в сумі 437,4 млн.грн. та затверджено додатковий внесок ВАТ «Г» (резидент Російської Федерації) до статутного капіталу ТОВ «А» в розмірі майже 348 млн.грн. шляхом внесення простих іменних акцій ПАТ «Б».
Додатковий внесок не пройшов державну реєстрацію в Україні як іноземна інвестиція. До того ж ПАТ «Б», емітент акцій, звітував про відсутність господарської діяльності. Тому, було направлено запит до Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України з метою встановлення реальної вартості цінних паперів.
Зборами учасників ТОВ «А» на початку березня 2014 року прийнято рішення про зміну засновника та передачу ВАТ «Г» його частки в статутному капіталі в розмірі 100% на користь ТОВ «Є» - резидент Німеччини.
Відповідно до наступного протоколу зборів учасників ТОВ «А» в кінці березня 2014 року, прийнято рішення про зменшення статутного фонду на 134,4 млн.грн. та повернення Засновнику - ТОВ «Є» грошового еквіваленту цих коштів у сумі майже 8,2 млн.євро. Зазначену виплату заплановано здійснити у 2015 році.
Викриття схеми ухилення від оподаткування призвело до донарахування податкових зобов’язань на суму понад 9 млн. гривень.
ХТО Є ПЛАТНИКАМИ ТУРИСТИЧНОГО ЗБОРУ
Відповідно до п. 268.2 ст. 268 р. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2011 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
Згідно із пп. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 р. ХІІ податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
Перелік податкових агентів визначений п. 268.5 ст. 268 р. ХІІ ПКУ.
Так, згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися:
а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
ОСОБИ, ЯКІ НЕ МОЖУТЬ БУТИ ПЛАТНИКАМИ ТУРИСТИЧНОГО ЗБОРУ
Платниками туристичного збору не можуть бути особи, які:
а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;
б) особи, які прибули у відрядження;
в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);
г) ветерани війни;
ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію Міністерства охорони здоров’я України;
е) діти віком до 18 років;
є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади.
Відповідна норма визначена пп. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 р. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2011 року №2755-VI із змінами та доповненнями.
ВИПЛАТА ДИВІДЕНДІВ: КОЛИ НЕ СПРАВЛЯЄТЬСЯ АВАНСОВИЙ ВНЕСОК З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ
Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, передбачений підпунктом 57.1 прим.1. 2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України, не справляється у разі виплати дивідендів:
на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п. 57.1 прим.1.2 п. 57.1 прим.1 ст. 57 Податкового кодексу. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;
платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;
фізичним особам.
Такі виключення із загального порядку встановлено п.п. 57.1 прим.1. 3 п. 57.1 прим.1 ст. 57 Податкового кодексу України.
Згідно з п.п. 57.1 прим.1.4. п. 57.1 прим.1 ст. 57 Податкового кодексу України виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.
При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розд. IV Податкового кодексу України.
Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.
ЯК ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ ЗАПОВНИТИ ЗВІТ ЯКЩО НЕОБХІДНО ДОНАРАХУВАТИ ЄДИНИЙ ВНЕСОК ЗА МІНЗАРПЛАТНИМ ПРАВИЛОМ
Якщо база нарахування єдиного внеску менше розміру мінімальної зарплати і роботодавець обчислює ЄСВ виходячи із рівня мінімальної заробітної плати, у таблиці 6 Звіту із ЄСВ за формою згідно Додатку 4 по такому працівнику необхідно заповнити два рядки: у першому – зазначити суму фактично нарахованої заробітної плати за звітний період, у другому – різницю між розміром мінімальної зарплати та фактично нарахованою зарплатою за звітний період. У свою чергу у таблиці 1 Звіту з ЄСВ для відображення таких показників теж призначено різні рядки, зокрема: в рядку 2.1.1 відображають суму нарахованої заробітної плати з урахуванням максимальної величини бази нарахування; в рядку 2.5.1 фіксують суми додаткової бази нарахування єдиного внеску, тобто різниця між мінімалкою та фактично нарахованою зарплатою; в рядку 3.1.1 вказується сума єдиного внеску, нарахованого роботодавцем на фактично нараховану суму зарплати працівника; в рядку 3.5.1 зазначають суму єдиного внеску нарахованого на різницю між міні малкою та фактично нарахованою працівнику зарплатою. Суму значень рядків 3.1.1 та 3.5.1, тобто загальну суму нарахованого єдиного внеску, що підлягає сплаті до бюджету переносять у рядок 8.1.
ПІДПРИЄМСТВО НАДАЄ ПРАЦІВНИКАМ БЕЗКОШТОВНІ ПУТІВНИКИ, ЧИ НЕОБХІДНО НАРАХОВУВАТИ ЄДИНИЙ ВНЕСОК НА ЇХ ВАРТІСТЬ?
Для роботодавців та найманих працівників базою нарахування єдиного внеску, зокрема, є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці.
Згідно Інструкції зі статистики заробітної плати №5, вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства, належить до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Таким чином, вартість путівки, що надається підприємством працівнику, є об’єктом нарахування і утримання єдиного внеску.
ЧИ ВКЛЮЧАЮТЬСЯ ДО БАЗИ НАРАХУВАННЯ ЄДИНОГО ВНЕСКУ В РОЗРАХУНКУ НА ОДНУ ЗАСТРАХОВАНУ ОСОБУ В ЗВІТНОМУ МІСЯЦІ ТА СЕРЕДНЬОМІСЯЧНОЇ КІЛЬКОСТІ ЗАСТРАХОВАНИХ ОСІБ ВИПЛАТИ, ЯКІ КОМПЕНСУЮТЬСЯ З БЮДЖЕТУ В МЕЖАХ СЕРЕДНЬОГО ЗАРОБІТКУ МОБІЛІЗОВАНИХ ПРАЦІВНИКІВ ПРИ РОЗРАХУНКУ ПОНИЖУЮЧОГО КОЕФІЦІЄНТУ?
Згідно з частиною сьомою ст. 7 Закону про ЄСВ єдиний внесок не нараховується на виплати та не утримується з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Порядком №105 визначено механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку мобілізованим працівникам за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Суми, відображені щодо зазначеної категорії застрахованих осіб, визначаються лише у рядку 1.1 з перенесенням до рядка 1 додатка 4 Звіту з ЄСВ. Тобто у рядку 2 додатка 4 Звіту з ЄСВ та у полі «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати» мобілізовані наймані працівники, що отримують компенсаційні виплати із бюджету, не відображаються.
Враховуючи вищезазначене, виплати, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку мобілізованих працівників не включаються до бази нарахування єдиного внеску та середньомісячної кількості застрахованих осіб при розрахунку понижуючого коефіцієнту.
ЯКЩО ПРОТЯГОМ МІСЯЦЯ ПРАЦІВНИКАМ ПІДПРИЄМСТВА ЖОДНИХ ДОХОДІВ НЕ НАРАХОВАНО, У ЗВ’ЯЗКУ З ПЕРЕБУВАННЯМ У ВІДПУСТКАХ ЗА ВЛАСНИЙ РАХУНОК, ЧИ ПОТРІБНО ПОДАВАТИ ЗВІТ З ЄСВ У ТАКОМУ ВИПАДКУ?
Звіт із ЄСВ за формою згідно Додатку 4 подається в обов’язковому порядку протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду, якщо платник (юридична або фізична особа) являється роботодавцем тобто має найманих працівників або ж використовує працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами. Факт того, що їм не нараховували дохід у звітному місяці, на обов’язок відповідного звітування не впливає.
Звільнення від обов’язку подавати Звіт із ЄСВ за формою згідно Додатку 4 можливе лише за умови, якщо юридичні особи або ФО-підприємці не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
ПРО НАРАХУВАННЯ ТА СПЛАТУ ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ ПОДАТКУ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО, ВІДМІННЕ ВІД ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової та/або нежитлової нерухомості виходячи з бази оподаткування та відповідної ставки податку у встановленому порядку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України).
Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому Податковим кодексом України (п. 54.5 ст. 54 цього Кодексу).
Відповідно до пп. «а» пп. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, ЯКА ПЕРЕДБАЧЕНА ЗА ПОРУШЕННЯ СТ.5 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКІВ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ»
Відповідно до ст. 3 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР ”Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (далі - Закон) Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.
Статтею 5 Закону визначено, що у разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.
Враховуючи викладене, резиденти у разі порушення строку, протягом якого куплена на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентом не використана за призначенням, позитивну курсову різницю, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляють до Державного бюджету України, а негативну курсову різницю відносять на результати господарської діяльності.
Крім того, банки за порушення порядку та умов торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України несуть відповідальність згідно зі статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 114 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.
ДІЇ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ У ВИПАДКУ ПОРУШЕННЯ ТЕРМІНІВ СПЛАТИ АБО НЕПЕРЕРАХУВАННЯ ГРОШОВОГО ЗОБОВ’ЯЗАННЯ З ПОДАТКІВ (ЗБОРІВ, ПЛАТЕЖІВ) З ВИНИ БАНКУ
За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України ”Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Зазначені норми встановлено пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 129.7. ст. 129 Податкового кодексу України не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України (далі – НБУ) економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.
Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.
Контролюючий орган не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку.
Суб’єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.
ПОДАННЯ ЗВІТНОСТІ У РАЗІ ВІДСУТНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ У ПЛАТНИКА ЄДИНОГО ПОДАТКУ ТРЕТЬОЇ ГРУПИ – ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ
Згідно з п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу платник податків зобов’язаний за кожний установлений цим Кодексом звітний період, у якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, що підлягають декларуванню, відповідно до встановлених вимог подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Водночас п. 40.1 ст. 40 Податкового кодексу передбачено, що, зокрема, у разі якщо іншими розділами цього Кодексу визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, то використовуються правила, визначені в іншому розділі.
Так, правові засади застосування спрощеної системи оподаткування визначено главою 1 розділу ХІV Податкового кодексу, відповідно до п. 294.1 ст. 294 які податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Юридичні особи — платники єдиного податку третьої групи відображають у податковій декларації обсяг доходу, що оподатковується за відповідною ставкою єдиного податку (пп. 296.5.4 п. 296.5 ст. 296 Податкового кодексу).
Пунктом 292.14 ст. 292 цього Кодексу встановлено, що визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Крім того, неподання протягом року контролюючим органам податкових декларацій, документів фінансової звітності є підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи (п. 2 ст. 38 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»).
Таким чином, юридичні особи — платники єдиного податку третьої групи, які не отримували протягом звітного періоду доходи, що підлягають декларуванню, зобов’язані подавати податкову декларацію платника єдиного податку — юридичної особи у строки, передбачені п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу для календарного кварталу.
ЯК ЮРИДИЧНІ ОСОБИ — ПЛАТНИКИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ ТРЕТЬОЇ ГРУПИ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ НОВОЇ ФОРМИ ДЕКЛАРАЦІЇ МАЮТЬ ЗАПОВНЮВАТИ ПОДАТКОВУ ЗВІТНІСТЬ?
Нормами п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу встановлено, що до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
На цей час триває процедура затвердження Мінфіном України нової форми декларації платника єдиного податку — юридичної особи. Тому до затвердження нової форми такої декларації подання звітності до органів ДФС юридичними особами — платниками єдиного податку третьої групи здійснюється за чинною формою декларації, затвердженою наказом Мінфіну України від 21.12.2011 р. № 1688 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку» (у редакції наказу Мін-фіну України від 07.11.2012 р. № 1159).
При цьому чинним законодавством не передбачено закреслень та виправлень обов’язкових реквізитів декларації, а подання пояснень та доповнень до декларації передбачено лише у випадках, зазначених у п. 46.4 ст. 46 Податкового кодексу.
З метою уникнення непорозумінь під час заповнення звітності потрібно зазначати суму доходу (суму єдиного податку) за ставкою 2 або 4% у рядках податкової декларації, якими передбачено відображення суми доходу (суми єдиного податку) за ставкою 3 або 5%.
СПЛАТА ПОДАТКОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПЛАТНИКАМИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ ЧЕТВЕРТОЇ ГРУПИ
Процес затвердження нової форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи наразі перебуває на стадії завершення. При цьому декларування сільськогосподарськими товаровиробниками податкових зобов’язань на 2015 р. здійснювалося за формою, затвердженою наказом Міндоходів України від 30.12.2013 р. № 864 «Про затвердження форми Податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку». Зазначена форма звітності передбачає щомісячні нарахування податкових зобов’язань. Натомість нормами чинного законодавства передбачено поквартальне перерахування єдиного податку до бюджету, і платники податку повинні дотримуватися цих норм.
Штрафні санкції за несплату податкових зобов’язань у терміни, передбачені у поданих на 2015 р. податкових деклараціях, не застосовуватимуться.
Змінами внесеними до Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо проведення розрахункових операцій у 2015 році передбачено, що платники єдиного податку фізичні особи – підприємці другої і третьої груп зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій.
При цьому зазначені зміни, вступають у силу:
- для платників єдиного податку третьої групи – з 1 липня 2015 року;
- для платників єдиного податку другої групи – з 1 січня 2016 року.
Зазначене не стосується тих платників єдиного податку другої і третьої групи (фізичні особи-підприємці), які здійснюють діяльність на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, тобто такі платники податків у таких випадках не застосовують РРО.
Водночас, змінами до Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку другої і третьої групи, крім визначених у пункті 296.10 статті цього Кодексу, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, з дати початку застосування РРО до 1 січня 2017 року звільняються від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО.
Тобто, встановлення та застосування РРО платниками єдиного податку другої і третьої групи до 1 липня 2015 року передбачає уникнення від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО до 1 січня 2017 року.
Також для користувачів електронних контрольно-касових апаратів, що подають до фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z-звіти), зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 року встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.
ІНОЗЕМЦІ - СТУДЕНТИ СТОЛИЧНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ - СПРОБУВАЛИ НЕЗАКОННО ВИВЕЗТИ ДО КИТАЮ 14 КГ БУРШТИНУ
Працівниками Київської митниці ДФС в пункті пропуску «Бориспіль», у співпраці зі службою авіабезпеки Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», вкотре зупинені спроби незаконного вивезення бурштину літаком за межі України.
Громадянка та громадянин Китаю відлітаючи з України на батьківщину, транзитом через Російську Федерацію, намагалися вивезти відповідно 7,5 кг та 6,5 кг бурштину.
Студенти - іноземці обрали спрощену систему митного оформлення – “зелений коридор”, тим самим заявивши, що переміщувані ними через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення з митної території України.
Під час перевірки у багажному відділенні залу «Відліт» на рентген-апараті, у багажі громадян Китаю виявлено речовину природного походження коричневого кольору з різними відтінками, що за зовнішнім виглядом має ознаки дорогоцінного каміння органогенного походження у сировині, а саме бурштину. В одній дорожній валізі пасажирки знаходилося 4 пакети, обмотані стрічкою, загальною вагою 4,3 кг, а в іншій – 3 пакети загальною вагою 3,2 кг. Також у дорожній валізі пасажира знаходилися 2 пакети бурштину та в іншій ще 4 пакети. Речовина містилася серед особистих речей іноземців без ознак приховування.
За фактами порушення митних правил складено протоколи. Бурштин вилучено до винесення судом рішення у справах.
ДО УВАГИ СУБ’ЄКТІВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ!
З метою усунення розбіжності в системі електронного обліку ПДВ видано лист Державної фіскальної служби України від 15.12.2014 № 15182/7/99-99-24-02-02-17 щодо відображення у митних деклараціях податкових номерів платників податків.
Повідомляємо, що система електронного адміністрування податку на додану вартість передбачена положеннями Закону України від 31.07.2014 № 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569, зокрема, передбачає забезпечення автоматичного обліку в розрізі платників податку на додану вартість сум податку, сплачених платниками при ввезенні товару на митну територію України.
У зв’язку з цим, з метою забезпечення функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість, під час заповнення декларантами графи B митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (МД) додатково до відомостей, передбачених Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 651, необхідно зазначати відомості про податковий номер (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків (або серія та номер паспорта фізичної особи для фізичних осіб-підприємців, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта)/реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами) особи, яка претендуватиме на податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі відповідної сплаченої суми.
На паперовому примірнику МД вищезазначені відомості відображатимуться у графі B МД у рядку, в якому зазначено відомості про сплату податку на додану вартість, додатково у квадратних дужках.
Зазначені відомості необхідно вказувати при декларуванні товарів за МД типів "IMXXYY" (де "XX" – код відповідного митного режиму, а "YY" – один з кодів АА, ТК, ТФ, ТН, ЕА, ДР, ДТ, ДЕ, ДМ) з наведенням у першій колонці "Вид" графи 47 МД коду виду платежу "028", а в п’ятій колонці "Спосіб платежу" зазначеної графи одного з кодів способу розрахунку "01", "02" або "99".
Після завершення митного оформлення до МД можуть вноситися зміни шляхом подання додаткової митної декларації та оформлення її митним органом або шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування.
ПОДОЛАННЯ КОРУПЦІЇ В ОРГАНАХ ДФС КИЇВЩИНИ
З метою упередження та встановлення можливих корупційних правопорушень в діяльності працівників державних податкових інспекцій Київщини, співробітниками управління власної безпеки ГУ ДФС у Київській області проведено низку заходів, що призвели до виявлення факту зловживання владою та службовим становищем посадових осіб однієї з інспекцій.
В порушення діючого законодавства, не було забезпечено проведення позапланової перевірки ТОВ «У», яке згідно зібраної співробітниками управління власної безпеки інформації є учасником «конвертаційного» центру, протиправній діяльності якого сприяли посадові особи даної податкової інспекції. Незаконну діяльність «конвертаційного» центру припинено. Загальний обсяг «конвертаційних» операцій, разом з іншими ліквідованими «конвертаційними» центрами, склав за період їх діяльності понад 1,5 млрд. гривень.
Відносно посадових осіб податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України. Ведеться слідство.
ВІДБУЛОСЯ ЗАСІДАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ ПРИ ГУ ДФС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
В ході засідання Громадської ради 25 червня, за участі керівництва ГУ ДФС Київщини, обговорювалися результати роботи органів ГУ ДФС у Київській області та роботи їх оперативних підрозділів. Підіймалися проблемні питання застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками податків на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та електронного адміністрування ПДВ. Окрему увагу приділили питанням реформування Державної фіскальної служби України, кадровій політиці відомства та участі громадськості у процесі ухвалення управлінських рішень.
Заступник начальника ГУ ДФС у Київській області повідомив присутніх, що надходження по Київській області зросли у порівнянні з минулим роком на 1 млрд. грн., повністю забезпечуються потреби місцевого бюджету. Членів Громадської ради поінформували про реформування фіскальної служби та магістральні напрями роботи. Це по-перше, формування відповідальної управлінської вертикалі, не пов`язаної з корупційними проявами. Друге, це основне наше завдання, наповнення державного бюджету і виконання індикативних показників. Третє питання – це реалізація ефективної співпраці з громадськістю.
За його словами, керівництво ДФС області готове до розгляду всіх конструктивних пропозицій від громадськості та реалізації влучних ідей, як по внесенню змін у діюче законодавство, так і по кадровій політиці, і всі пропозиції громадськості будуть доведені до ДФС України.
НА КИЇВЩИНІ АНУЛЬОВАНО 9 ЛІЦЕНЗІЙ НА ПРАВО ТОРГІВЛІ АЛКОГОЛЬНИМИ НАПОЯМИ ТА ТЮТЮНОВИМИ ВИРОБАМИ
З початку поточного року працівники фіскальних органів Київщини анулювали ліцензії підприємцям на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за продаж неповнолітнім пива та цигарок.
До порушників законодавства застосовані фінансові санкції у сумі понад 61 тис. гривень.
Нагадаємо, що відповідно до діючого законодавства України продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років заборонено. Порушення норм законодавства карається анулюванням ліцензій та штрафними санкціями. Розмір штрафу, який застосовується до суб’єкта господарювання, складає 6800 гривень.
СХЕМУ ВИВЕДЕННЯ КОШТІВ ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ ВИКРИТО НА КИЇВЩИНІ
Під час проведення документальної перевірки ТОВ «А» виявлено схему виведення понад 134 млн.грн. за межі України.
Статутний фонд ТОВ «А» складав 89,5 млн.гривень. Згідно протоколу зборів учасників ТОВ «А» у листопаді 2012 року, встановлено новий розмір статутного капіталу в сумі 437,4 млн.грн. та затверджено додатковий внесок ВАТ «Г» (резидент Російської Федерації) до статутного капіталу ТОВ «А» в розмірі майже 348 млн.грн. шляхом внесення простих іменних акцій ПАТ «Б».
Додатковий внесок не пройшов державну реєстрацію в Україні як іноземна інвестиція. До того ж ПАТ «Б», емітент акцій, звітував про відсутність господарської діяльності. Тому, було направлено запит до Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України з метою встановлення реальної вартості цінних паперів.
Зборами учасників ТОВ «А» на початку березня 2014 року прийнято рішення про зміну засновника та передачу ВАТ «Г» його частки в статутному капіталі в розмірі 100% на користь ТОВ «Є» - резидент Німеччини.
Відповідно до наступного протоколу зборів учасників ТОВ «А» в кінці березня 2014 року, прийнято рішення про зменшення статутного фонду на 134,4 млн.грн. та повернення Засновнику - ТОВ «Є» грошового еквіваленту цих коштів у сумі майже 8,2 млн.євро. Зазначену виплату заплановано здійснити у 2015 році.
Викриття схеми ухилення від оподаткування призвело до донарахування податкових зобов’язань на суму понад 9 млн. гривень.
ХТО Є ПЛАТНИКАМИ ТУРИСТИЧНОГО ЗБОРУ
Відповідно до п. 268.2 ст. 268 р. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2011 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
Згідно із пп. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 р. ХІІ податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
Перелік податкових агентів визначений п. 268.5 ст. 268 р. ХІІ ПКУ.
Так, згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися:
а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
ОСОБИ, ЯКІ НЕ МОЖУТЬ БУТИ ПЛАТНИКАМИ ТУРИСТИЧНОГО ЗБОРУ
Платниками туристичного збору не можуть бути особи, які:
а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;
б) особи, які прибули у відрядження;
в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);
г) ветерани війни;
ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію Міністерства охорони здоров’я України;
е) діти віком до 18 років;
є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади.
Відповідна норма визначена пп. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 р. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2011 року №2755-VI із змінами та доповненнями.
ВИПЛАТА ДИВІДЕНДІВ: КОЛИ НЕ СПРАВЛЯЄТЬСЯ АВАНСОВИЙ ВНЕСОК З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ
Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, передбачений підпунктом 57.1 прим.1. 2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України, не справляється у разі виплати дивідендів:
на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п. 57.1 прим.1.2 п. 57.1 прим.1 ст. 57 Податкового кодексу. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;
платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;
фізичним особам.
Такі виключення із загального порядку встановлено п.п. 57.1 прим.1. 3 п. 57.1 прим.1 ст. 57 Податкового кодексу України.
Згідно з п.п. 57.1 прим.1.4. п. 57.1 прим.1 ст. 57 Податкового кодексу України виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.
При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розд. IV Податкового кодексу України.
Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.
ЯК ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ ЗАПОВНИТИ ЗВІТ ЯКЩО НЕОБХІДНО ДОНАРАХУВАТИ ЄДИНИЙ ВНЕСОК ЗА МІНЗАРПЛАТНИМ ПРАВИЛОМ
Якщо база нарахування єдиного внеску менше розміру мінімальної зарплати і роботодавець обчислює ЄСВ виходячи із рівня мінімальної заробітної плати, у таблиці 6 Звіту із ЄСВ за формою згідно Додатку 4 по такому працівнику необхідно заповнити два рядки: у першому – зазначити суму фактично нарахованої заробітної плати за звітний період, у другому – різницю між розміром мінімальної зарплати та фактично нарахованою зарплатою за звітний період. У свою чергу у таблиці 1 Звіту з ЄСВ для відображення таких показників теж призначено різні рядки, зокрема: в рядку 2.1.1 відображають суму нарахованої заробітної плати з урахуванням максимальної величини бази нарахування; в рядку 2.5.1 фіксують суми додаткової бази нарахування єдиного внеску, тобто різниця між мінімалкою та фактично нарахованою зарплатою; в рядку 3.1.1 вказується сума єдиного внеску, нарахованого роботодавцем на фактично нараховану суму зарплати працівника; в рядку 3.5.1 зазначають суму єдиного внеску нарахованого на різницю між міні малкою та фактично нарахованою працівнику зарплатою. Суму значень рядків 3.1.1 та 3.5.1, тобто загальну суму нарахованого єдиного внеску, що підлягає сплаті до бюджету переносять у рядок 8.1.
ПІДПРИЄМСТВО НАДАЄ ПРАЦІВНИКАМ БЕЗКОШТОВНІ ПУТІВНИКИ, ЧИ НЕОБХІДНО НАРАХОВУВАТИ ЄДИНИЙ ВНЕСОК НА ЇХ ВАРТІСТЬ?
Для роботодавців та найманих працівників базою нарахування єдиного внеску, зокрема, є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці.
Згідно Інструкції зі статистики заробітної плати №5, вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства, належить до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Таким чином, вартість путівки, що надається підприємством працівнику, є об’єктом нарахування і утримання єдиного внеску.
ЧИ ВКЛЮЧАЮТЬСЯ ДО БАЗИ НАРАХУВАННЯ ЄДИНОГО ВНЕСКУ В РОЗРАХУНКУ НА ОДНУ ЗАСТРАХОВАНУ ОСОБУ В ЗВІТНОМУ МІСЯЦІ ТА СЕРЕДНЬОМІСЯЧНОЇ КІЛЬКОСТІ ЗАСТРАХОВАНИХ ОСІБ ВИПЛАТИ, ЯКІ КОМПЕНСУЮТЬСЯ З БЮДЖЕТУ В МЕЖАХ СЕРЕДНЬОГО ЗАРОБІТКУ МОБІЛІЗОВАНИХ ПРАЦІВНИКІВ ПРИ РОЗРАХУНКУ ПОНИЖУЮЧОГО КОЕФІЦІЄНТУ?
Згідно з частиною сьомою ст. 7 Закону про ЄСВ єдиний внесок не нараховується на виплати та не утримується з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Порядком №105 визначено механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку мобілізованим працівникам за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Суми, відображені щодо зазначеної категорії застрахованих осіб, визначаються лише у рядку 1.1 з перенесенням до рядка 1 додатка 4 Звіту з ЄСВ. Тобто у рядку 2 додатка 4 Звіту з ЄСВ та у полі «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати» мобілізовані наймані працівники, що отримують компенсаційні виплати із бюджету, не відображаються.
Враховуючи вищезазначене, виплати, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку мобілізованих працівників не включаються до бази нарахування єдиного внеску та середньомісячної кількості застрахованих осіб при розрахунку понижуючого коефіцієнту.
ЯКЩО ПРОТЯГОМ МІСЯЦЯ ПРАЦІВНИКАМ ПІДПРИЄМСТВА ЖОДНИХ ДОХОДІВ НЕ НАРАХОВАНО, У ЗВ’ЯЗКУ З ПЕРЕБУВАННЯМ У ВІДПУСТКАХ ЗА ВЛАСНИЙ РАХУНОК, ЧИ ПОТРІБНО ПОДАВАТИ ЗВІТ З ЄСВ У ТАКОМУ ВИПАДКУ?
Звіт із ЄСВ за формою згідно Додатку 4 подається в обов’язковому порядку протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду, якщо платник (юридична або фізична особа) являється роботодавцем тобто має найманих працівників або ж використовує працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами. Факт того, що їм не нараховували дохід у звітному місяці, на обов’язок відповідного звітування не впливає.
Звільнення від обов’язку подавати Звіт із ЄСВ за формою згідно Додатку 4 можливе лише за умови, якщо юридичні особи або ФО-підприємці не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
ПРО НАРАХУВАННЯ ТА СПЛАТУ ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ ПОДАТКУ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО, ВІДМІННЕ ВІД ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової та/або нежитлової нерухомості виходячи з бази оподаткування та відповідної ставки податку у встановленому порядку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України).
Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому Податковим кодексом України (п. 54.5 ст. 54 цього Кодексу).
Відповідно до пп. «а» пп. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, ЯКА ПЕРЕДБАЧЕНА ЗА ПОРУШЕННЯ СТ.5 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКІВ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ»
Відповідно до ст. 3 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР ”Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (далі - Закон) Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.
Статтею 5 Закону визначено, що у разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.
Враховуючи викладене, резиденти у разі порушення строку, протягом якого куплена на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентом не використана за призначенням, позитивну курсову різницю, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляють до Державного бюджету України, а негативну курсову різницю відносять на результати господарської діяльності.
Крім того, банки за порушення порядку та умов торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України несуть відповідальність згідно зі статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 114 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.
ДІЇ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ У ВИПАДКУ ПОРУШЕННЯ ТЕРМІНІВ СПЛАТИ АБО НЕПЕРЕРАХУВАННЯ ГРОШОВОГО ЗОБОВ’ЯЗАННЯ З ПОДАТКІВ (ЗБОРІВ, ПЛАТЕЖІВ) З ВИНИ БАНКУ
За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України ”Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Зазначені норми встановлено пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 129.7. ст. 129 Податкового кодексу України не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України (далі – НБУ) економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.
Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.
Контролюючий орган не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку.
Суб’єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.
ПОДАННЯ ЗВІТНОСТІ У РАЗІ ВІДСУТНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ У ПЛАТНИКА ЄДИНОГО ПОДАТКУ ТРЕТЬОЇ ГРУПИ – ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ
Згідно з п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу платник податків зобов’язаний за кожний установлений цим Кодексом звітний період, у якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, що підлягають декларуванню, відповідно до встановлених вимог подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Водночас п. 40.1 ст. 40 Податкового кодексу передбачено, що, зокрема, у разі якщо іншими розділами цього Кодексу визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, то використовуються правила, визначені в іншому розділі.
Так, правові засади застосування спрощеної системи оподаткування визначено главою 1 розділу ХІV Податкового кодексу, відповідно до п. 294.1 ст. 294 які податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Юридичні особи — платники єдиного податку третьої групи відображають у податковій декларації обсяг доходу, що оподатковується за відповідною ставкою єдиного податку (пп. 296.5.4 п. 296.5 ст. 296 Податкового кодексу).
Пунктом 292.14 ст. 292 цього Кодексу встановлено, що визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Крім того, неподання протягом року контролюючим органам податкових декларацій, документів фінансової звітності є підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи (п. 2 ст. 38 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»).
Таким чином, юридичні особи — платники єдиного податку третьої групи, які не отримували протягом звітного періоду доходи, що підлягають декларуванню, зобов’язані подавати податкову декларацію платника єдиного податку — юридичної особи у строки, передбачені п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу для календарного кварталу.
ЯК ЮРИДИЧНІ ОСОБИ — ПЛАТНИКИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ ТРЕТЬОЇ ГРУПИ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ НОВОЇ ФОРМИ ДЕКЛАРАЦІЇ МАЮТЬ ЗАПОВНЮВАТИ ПОДАТКОВУ ЗВІТНІСТЬ?
Нормами п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу встановлено, що до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
На цей час триває процедура затвердження Мінфіном України нової форми декларації платника єдиного податку — юридичної особи. Тому до затвердження нової форми такої декларації подання звітності до органів ДФС юридичними особами — платниками єдиного податку третьої групи здійснюється за чинною формою декларації, затвердженою наказом Мінфіну України від 21.12.2011 р. № 1688 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку» (у редакції наказу Мін-фіну України від 07.11.2012 р. № 1159).
При цьому чинним законодавством не передбачено закреслень та виправлень обов’язкових реквізитів декларації, а подання пояснень та доповнень до декларації передбачено лише у випадках, зазначених у п. 46.4 ст. 46 Податкового кодексу.
З метою уникнення непорозумінь під час заповнення звітності потрібно зазначати суму доходу (суму єдиного податку) за ставкою 2 або 4% у рядках податкової декларації, якими передбачено відображення суми доходу (суми єдиного податку) за ставкою 3 або 5%.
СПЛАТА ПОДАТКОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПЛАТНИКАМИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ ЧЕТВЕРТОЇ ГРУПИ
Процес затвердження нової форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи наразі перебуває на стадії завершення. При цьому декларування сільськогосподарськими товаровиробниками податкових зобов’язань на 2015 р. здійснювалося за формою, затвердженою наказом Міндоходів України від 30.12.2013 р. № 864 «Про затвердження форми Податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку». Зазначена форма звітності передбачає щомісячні нарахування податкових зобов’язань. Натомість нормами чинного законодавства передбачено поквартальне перерахування єдиного податку до бюджету, і платники податку повинні дотримуватися цих норм.
Штрафні санкції за несплату податкових зобов’язань у терміни, передбачені у поданих на 2015 р. податкових деклараціях, не застосовуватимуться.
