ДПІ У КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОМУ РАЙОНІ ІНФОРМУЄ
13-07-2015, 16:49
Виявлені наркотичні засоби
у поштових відправленнях на Київської митниці ДФС
у поштових відправленнях на Київської митниці ДФС
Працівниками Київської митниці ДФС під час перевірки міжнародних поштових відправлень на території Дільниці обміну авіапошти (Бориспіль) зафіксовано спробу переміщення наркотичних і психотропних речовин.
Наркотичні засоби (90 таблеток бупренорфіну) та психотропні речовини (90 таблеток лоразепаму і 57 альпразоламу) виявлено під час проведення митного огляду міжнародного поштового відправлення, яке прямувало з Ірану до України через Німеччину.
При розпакуванні двох пакунків, зроблених з газетного паперу з арабським шрифтом, скріплених скобами, виявлено 9 блістерів (по 10 таблеток у кожному) з надписом Buprenorphine 2, у другому пакунку виявлено 4 блістери по 20 таблеток в кожному і 1 блістер в якому знаходилося 10таблеток з надписом Lorazepam2-ABIDI.
Складено протокол про порушення митних правил. Наркотичні і психотропні речовини вилучено. Повідомлення про протиправне діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, направлено до органів МВС України.
Від стягнення штрафів та реалізації конфіскованого майна на Київській митниці ДФС у червні перераховано 11,2 млн. грн. до держбюджету
Митницею протягом червня підготовлено та направлено до Управління Служби безпеки України в Київській області та органів внутрішніх справ 10 повідомлень про протиправні діяння, що містять ознаки кримінального правопорушення.
Заведено 56 справ про порушення митних правил. Реально вилучені предмети у 66 справах. За попередньою оцінкою вартість предметів порушення митних правил складає 3,7 млн. гривень.
Типовими предметами правопорушення в червні переважно були валютні цінності, автотранспортні засоби, тютюнові вироби та товари, які переміщувались в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Управлінням аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням у червні заведено 18 справ про порушення митних правил на суму майже 243 тис. гривень. Вже розглянуто 1 справу про порушення митних правил і накладено штраф у розмірі 8,5 тис. гривень.
Упродовж червня до суду направлено 69 справ на 11,8 млн. гривень.
За червень співробітниками митниці виявлено 3 факти незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, відповідно складено 3 протоколи про порушення митних правил та направлено 3 повідомлення про протиправне діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення до органів МВС України.
З початку року працівниками Київської митниці ДФС розглянуто 46 письмових звернень громадян
У червні від громадян надійшло 10 заяв, що складає 22% від загальної кількості звернень за І півріччя.
Найчастіше громадяни у зверненнях порушували питання щодо порушення митних правил, а це 30% від отриманих у червні заяв та 20% заяв стосувалися фінансового відшкодування звільненим працівникам.
Серед загальної кількості отриманих у червні звернень надійшло і 4 скарги. Дві з них не знайшли підтвердження, інші дві знаходяться на розгляді.
Відповіді на звернення, що надійшли протягом червня, надані у встановлені законодавством терміни.
З початку року на сервіс «Пульс» по Київській митниці ДФС надійшло 28 звернень
У червні на «Пульс» звернулося 4 заявники, що становить 14% від загальної кількості отриманих заяв з початку року.
Звернення стосувалися затримок митного оформлення, це 50% від кількості заявників у червні, роботи органів Державної фіскальної служби - 25% та порушення митних правил - 25%.
Звернення стосувалися роботи: митного посту „Святошин” – 2 звернення, 1 - повторно; управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання у співпраці з митним постом «Святошин» – 1 звернення, 1 – повторно; митного посту «Бориспіль-аеропорт» у співпраці з управлінням фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку – 1 звернення.
На всі звернення надані відповіді у встановлені терміни.
З початку року Київською митницею ДФС отримано 2 запита на публічну інформацію
В червні поточного року із запитом на отримання публічної інформації до митниці звернулася Громадська організація "Інститут Громадської Експертизи" щодо надання інформації про ПІБ керівників територіальних підрозділів ДФС та всіх їх заступників, копії декларацій, вихідні дані ЗМІ, де оприлюднені копії декларацій, гіперпосилання на Інтернет - сторінки, де оприлюднені копії декларацій.
На звернення надана вичерпна відповідь у встановлені терміни.
Чи можлива уступка права вимоги кредитором-нерезидентом іншому нерезиденту у сфері ЗЕД
[/center]
Відносини у зовнішньоекономічній сфері регулюються як спеціальним законодавством, до якого зокрема відноситься Закон України від 23 вересня 1994 року №185/94 „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями (далі – Закон), так і загальним законодавством, зокрема, Цивільним Кодексом України (далі – Кодекс).
Так, відповідно до ст. 512-516 Кодексу кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, у разі укладення договору відступлення права вимоги між двома нерезидентами за кордоном до нерезидента, за умови відсутності іншої домовленості сторін у самому договорі, не може застосовуватися матеріальне право України.
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 114 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.
[center]Про відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних
Відносини у зовнішньоекономічній сфері регулюються як спеціальним законодавством, до якого зокрема відноситься Закон України від 23 вересня 1994 року №185/94 „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями (далі – Закон), так і загальним законодавством, зокрема, Цивільним Кодексом України (далі – Кодекс).
Так, відповідно до ст. 512-516 Кодексу кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, у разі укладення договору відступлення права вимоги між двома нерезидентами за кордоном до нерезидента, за умови відсутності іншої домовленості сторін у самому договорі, не може застосовуватися матеріальне право України.
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 114 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.
[center]Про відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних
Порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), встановлених статтею 201 Податкового кодексу України, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі:
10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Перелічені штрафні (фінансові) санкції встановлено пунктом 120 прим.1.1 статті 120 прим.1 Податкового кодексу України.
Крім того, пунктом 120 прим.1.2 ст. 120 прим.1 Податкового кодексу України визначено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до п. 35 підр. 2 р. ХХ Податкового кодексу України норми абзацу другого п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, складених в період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року.
Нагадуємо платникам податку про завершення перехідного періоду, з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року, протягом якого реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН здійснювалась без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України.
[/center]Повідомлення про прийняття працівника на роботу
Державна фіскальна служба України повідомляє про набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», яку опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» №115 (27.06.2015) (далі – Постанова № 413).
Відповідно до норм Постанови № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску, за формою згідно з додатком, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Додатково повідомляємо, що повідомлення про прийняття працівника на роботу надані до територіальних органів Державної фіскальної служби не за місцем обліку роботодавця або не за встановленою формою вважаються такими що не подавалися.
З 00.00 годин 1 липня 2015 року система електронного адміністрування ПДВ запрацювала в звичайному режимі.
З цієї дати реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється виключно на суму податку, обраховану по формулі, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу (далі – реєстраційна сума).
Таким чином, з 1 липня 2015 року при реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування в ЄРПН відбувається перевірка наявності у платника, який здійснює таку реєстрацію, достатньої реєстраційної суми. Тобто для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН податкову накладну або розрахунок коригування реєстраційна сума платника податку повинна бути більшою або дорівнювати сумі ПДВ, зазначеній у вказаних документах.
Якщо така реєстраційна сума є меншою ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній або розрахунку коригування, у реєстрації вказаних податкової накладної або розрахунку коригування буде відмовлено.
У такому випадку (в тому числі якщо реєстрацій сума має від’ємне значення) з метою отримання можливості зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН платнику потрібно збільшити свою реєстраційну суму. Таке збільшення може бути здійснено за рахунок:
отриманих податкових накладних та розрахунків коригуванні (які передбачають збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг), складених на такого платника та зареєстрованих в ЄРПН;
сплати ПДВ на митниці під час розмитнення товарів;
поповнення рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритого платнику у Держказначействі (електронний рахунок).
Наприклад: якщо платнику необхідно зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, в якій сума ПДВ становить 20 тис. грн., при цьому його реєстраційна сума має від’ємне значення і становить -5 тис. грн., то платнику податку для отримання можливості зареєструвати таку податкову накладну необхідно збільшити реєстраційну суму на 25 тис. грн.
Крім того, реєстраційну суму платників податку автоматично:
01.07.2015 збільшено на так звану суму „овердрафту”: середньомісячний розмір податку, задекларований та погашений платником до бюджету протягом попередніх 12 місяців.
до 10 липня 2015 року буде збільшено на суму надміру зарахованих ними до бюджету коштів, сформованих станом на 1 липня 2015 року.
Одночасно інформуємо, що термін реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН із запровадженням системи електронного адміністрування у звичайному режимі залишився без змін та становить 15 календарних днів з дати складання відповідного документу. При цьому, слід мати на увазі, що з 01.07.2015 за порушення вказаного терміну реєстрації в ЄРПН від одного до п’ятнадцяти календарних днів застосовується штраф у розмірі 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних/розрахунках коригування.
[center]Щодо ліцензування діяльності з виробництва, імпорту, експорту, оптової та/чи роздрібної торгівлі пивом
Законодавчо визначена норма щодо віднесення пива до алкогольних напоїв почала діяти з 1 липня 2015 року (згідно з абзацами четвертим - шостим підпункту 10 пункту 2 розділу II Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон № 71).
Поняття «алкогольні напої» визначене у підпункті 14.1.5 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та в абзаці сьомому статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481), згідно з яким алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Отже, пиво відноситься до алкогольних напоїв, а відповідно до частини дванадцятої статті 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Чинним законодавством не передбачено отримання окремої ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову або роздрібну торгівлю пивом у разі наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Таким чином, з 1 липня 2015 року ліцензуванню підлягає діяльність з виробництва, імпорту, експорту, оптової та/чи роздрібної торгівлі пивом на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв.
Щодо прийняття і обробки ДФС України повідомлень банків про відкриття/закриття рахунків
Згідно із статтею 69 Податкового кодексу України банки зобов'язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка. При цьому встановлено, що датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків є дата отримання банком повідомлення контролюючого органу про взяття рахунка на облік у контролюючих органах, або дата, визначена як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою.
Обмін інформацією щодо відкриття/закриття рахунків платників податків в електронному вигляді між ДФС України та фінансовими установами здійснюється шляхом обміну електронними документами. Електронні повідомлення про відкриття/закриття рахунків платників податків банками надсилаються на адресу Інформаційного порталу Державної фіскальної служби України.
На кожне отримане повідомлення банку ДФС України формує і направляє банку першу квитанцію, яка є підтвердженням передачі відповідного файлу повідомлень до ДФС України засобами телекомунікаційного зв'язку.
Друга квитанція засвідчує факт та час проходження файлом повідомлень форматно-логічного контролю, а також містить відомості щодо приймання інформації файлу повідомлень до оброблення або її відхилення.
Датою та часом надання фінансовою установою повідомлення в електронному вигляді до ДФС України є дата та час, зафіксовані у другій квитанції про прийняття до оброблення файлу повідомлень, за умови відсутності помилки при прийнятті цього повідомлення.
На повідомлення про відкриття рахунку формується файл-відповідь, який містить відомості щодо взяття на облік / відмову у взятті на облік у контролюючих органах рахунку платника податків.
Інформаційний портал Державної фіскальної служби України працює цілодобово. Перша квитанція формуються автоматично у момент надходження повідомлень від фінансових установ. Час формування других квитанцій та файлів - відповідей із інформацією щодо взяття на облік / відмову у взятті на облік у контролюючих органах рахунків платників податків становить від кількох хвилин і, як правило, не більше 30 хвилин.
[center]Про визначення об’єкта оподаткування рентною сплатою при видобуванні нерудних корисних копалин для будівельних матеріалів[center]
Пунктом 252.19 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено порядок визначення об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Плата). Зокрема, платнику надано право самостійно визначати обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції і нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничих підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.
Разом з тим, непоодинокими є випадки зловживання платниками при використанні норми п. 252.19 Кодексу щодо визначення платником об’єкта оподаткування Платою відповідно до вимог затверджених ним схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання шляхом порушення особливих умов використання активів ділянок надр.
Статтею 153 Господарського кодексу України на суб’єктів господарювання, які здійснюють спеціальне використання природних ресурсів, у тому числі й ділянок надр, покладено обов’язок з використання природних ресурсів відповідно до цільового призначення, визначеного при їх наданні (придбанні) для використання у господарській діяльності; а також з ефективного і економного використання природних ресурсів на основі застосування новітніх технологій у виробничій діяльності.
Статтею 45 Кодексу України про надра обов’язок із визначення промислової цінності родовищ, а також затвердження кондицій на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки кожного родовища покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Вихідною інформацією для визначення у спеціальних дозволах на користування надрами особливих умов на основі техніко-економічних розрахунків, що проводяться виходячи з прогнозної ціни на першу товарну продукцію, одержану з корисних копалин та компонентів або продуктів їх переробки, що підлягають реалізації гірничим (гірничодобувним, гірничопереробним) підприємством, з урахуванням застосування сучасних способів видобутку та технологій переробки корисних копалин, є протоколи Державної комісії по запасах корисних копалин.
Із зазначеного питання Державною фіскальною службою України надано роз’яснення листом від 07.07.2015 №1576/99-99-15-04-01-18.
Терміни подання повідомлення за ф. № 20-ОПП про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням
Відповідно до пункту 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1127 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок), повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 11 Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи.
Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центрального контролюючого органу (http: //sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html) та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах (п. 8.7 розд. VIII Порядку).
Про визначення об’єкта оподаткування рентною платою при видобуванні нерудних корисних копалин для будівельних матеріалів
(Лист ДФС України від 07.07.2015 р. № 24294/7/99-99-15-04-01-17)[center]
Пунктом 252.19 ст. 252 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) встановлено порядок визначення об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин (далі - Плата). Зокрема, платнику надано право самостійно визначати обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції і нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничих підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.
Разом з тим, непоодинокими є випадки зловживання платниками при використанні норми п. 252.19 Кодексу щодо визначення платником об’єкта оподаткування Платою відповідно до вимог затверджених ним схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання шляхом порушення особливих умов використання активів ділянок надр.
Статтею 153 Господарського кодексу України на суб’єктів господарювання, які здійснюють спеціальне використання природних ресурсів, у тому числі й ділянок надр, покладено обов’язок з використання природних ресурсів відповідно до цільового призначення, визначеного при їх наданні (придбанні) для використання у господарській діяльності; а також з ефективного і економного використання природних ресурсів на основі застосування новітніх технологій у виробничій діяльності.
Статтею 45 Кодексу України про надра обов’язок із визначення промислової цінності родовищ, а також затвердження кондицій на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки кожного родовища покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Вихідною інформацією для визначення у спеціальних дозволах на користування надрами (далі - Дозвіл) особливих умов на основі техніко-економічних розрахунків, що проводяться виходячи з прогнозної ціни на першу товарну продукцію, одержану з корисних копалин та компонентів або продуктів їх переробки, що підлягають реалізації гірничим (гірничодобувним, гірничопереробним) підприємством, з урахуванням застосування сучасних способів видобутку та технологій переробки корисних копалин, є протоколи Державної комісії по запасах корисних копалин.
Державна фіскальна служба України з метою забезпечення виконання підпунктів 6-7 п. 5 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, звернулася до Державної комісії України по запасах корисних копалин як експертного органу, висновки якого про особливі умови використання кожної ділянки надр зазначаються у кожному Дозволі, за висновком про види товарної продукції гірничого підприємства, що застосовуються в матеріалах геолого-економічної оцінки запасів родовищ нерудних корисних копалин для будівельних матеріалів.
Щодо оподаткування військовим збором вихідної допомоги при звільненні
Відносини трудового найму регулюються трудовим законодавством, зокрема, Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП). При цьому законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (ст. 3 цього Кодексу).
Загальні підстави, випадки та порядок припинення трудового договору встановлено статями 36 — 45 КЗпП. При припиненні трудового договору працівнику виплачується вихідна допомога. Вихідна допомога — це грошова виплата працівнику, звільненому з роботи, яка виплачується роботодавцем з підстав та у розмірах, встановлених ст. 44 КЗпП.
Підпунктом 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) передбачено, що платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу, а саме фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого відповідно до пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу.
Нарахування, утримання та спла-та (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5% (пп. 168.1.1 п. 168.1 вищезазначеної статті).
Водночас від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV Податкового кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.51, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу.
Дохід у вигляді суми вихідної допомоги при звільненні найманого працівника слід розглядати як інші доходи на підставі пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
Щодо звільнення від сплати єдиного внеску на території АТО
Частиною першою ст. 10 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон про ЄСВ) визначено перелік платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску.
Пунктом 94 розділу VIII Закону про ЄСВ установлено, що платники єдиного внеску, визначені ст. 4 цього Закону, які перебувають на обліку в контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, наведеним у ст. 2 Закону України від 02.09.2014 р. № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася АТО, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону про ЄСВ, на період з 14.04.2014 р. до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану.
Таким чином, фізична особа, яка працює на підприємстві, є найманою особою, тобто підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, тому незважаючи на той факт, що роботодавець не нараховує їй доходів та відповідно не сплачує єдиний внесок, оскільки перебуває на території проведення АТО, вона не має права укладати договір про добровільну сплату єдиного внеску.
[center]Особливості оподаткування платників на території ВЕЗ «Крим»
Згідно із статтею 69 Податкового кодексу України банки зобов'язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка. При цьому встановлено, що датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків є дата отримання банком повідомлення контролюючого органу про взяття рахунка на облік у контролюючих органах, або дата, визначена як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою.
Обмін інформацією щодо відкриття/закриття рахунків платників податків в електронному вигляді між ДФС України та фінансовими установами здійснюється шляхом обміну електронними документами. Електронні повідомлення про відкриття/закриття рахунків платників податків банками надсилаються на адресу Інформаційного порталу Державної фіскальної служби України.
На кожне отримане повідомлення банку ДФС України формує і направляє банку першу квитанцію, яка є підтвердженням передачі відповідного файлу повідомлень до ДФС України засобами телекомунікаційного зв'язку.
Друга квитанція засвідчує факт та час проходження файлом повідомлень форматно-логічного контролю, а також містить відомості щодо приймання інформації файлу повідомлень до оброблення або її відхилення.
Датою та часом надання фінансовою установою повідомлення в електронному вигляді до ДФС України є дата та час, зафіксовані у другій квитанції про прийняття до оброблення файлу повідомлень, за умови відсутності помилки при прийнятті цього повідомлення.
На повідомлення про відкриття рахунку формується файл-відповідь, який містить відомості щодо взяття на облік / відмову у взятті на облік у контролюючих органах рахунку платника податків.
Інформаційний портал Державної фіскальної служби України працює цілодобово. Перша квитанція формуються автоматично у момент надходження повідомлень від фінансових установ. Час формування других квитанцій та файлів - відповідей із інформацією щодо взяття на облік / відмову у взятті на облік у контролюючих органах рахунків платників податків становить від кількох хвилин і, як правило, не більше 30 хвилин.
[center]Про визначення об’єкта оподаткування рентною сплатою при видобуванні нерудних корисних копалин для будівельних матеріалів[center]
Пунктом 252.19 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено порядок визначення об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Плата). Зокрема, платнику надано право самостійно визначати обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції і нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничих підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.
Разом з тим, непоодинокими є випадки зловживання платниками при використанні норми п. 252.19 Кодексу щодо визначення платником об’єкта оподаткування Платою відповідно до вимог затверджених ним схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання шляхом порушення особливих умов використання активів ділянок надр.
Статтею 153 Господарського кодексу України на суб’єктів господарювання, які здійснюють спеціальне використання природних ресурсів, у тому числі й ділянок надр, покладено обов’язок з використання природних ресурсів відповідно до цільового призначення, визначеного при їх наданні (придбанні) для використання у господарській діяльності; а також з ефективного і економного використання природних ресурсів на основі застосування новітніх технологій у виробничій діяльності.
Статтею 45 Кодексу України про надра обов’язок із визначення промислової цінності родовищ, а також затвердження кондицій на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки кожного родовища покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Вихідною інформацією для визначення у спеціальних дозволах на користування надрами особливих умов на основі техніко-економічних розрахунків, що проводяться виходячи з прогнозної ціни на першу товарну продукцію, одержану з корисних копалин та компонентів або продуктів їх переробки, що підлягають реалізації гірничим (гірничодобувним, гірничопереробним) підприємством, з урахуванням застосування сучасних способів видобутку та технологій переробки корисних копалин, є протоколи Державної комісії по запасах корисних копалин.
Із зазначеного питання Державною фіскальною службою України надано роз’яснення листом від 07.07.2015 №1576/99-99-15-04-01-18.
Терміни подання повідомлення за ф. № 20-ОПП про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням
Відповідно до пункту 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1127 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок), повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 11 Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи.
Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центрального контролюючого органу (http: //sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html) та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах (п. 8.7 розд. VIII Порядку).
Про визначення об’єкта оподаткування рентною платою при видобуванні нерудних корисних копалин для будівельних матеріалів
(Лист ДФС України від 07.07.2015 р. № 24294/7/99-99-15-04-01-17)[center]
Пунктом 252.19 ст. 252 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) встановлено порядок визначення об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин (далі - Плата). Зокрема, платнику надано право самостійно визначати обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції і нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничих підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.
Разом з тим, непоодинокими є випадки зловживання платниками при використанні норми п. 252.19 Кодексу щодо визначення платником об’єкта оподаткування Платою відповідно до вимог затверджених ним схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання шляхом порушення особливих умов використання активів ділянок надр.
Статтею 153 Господарського кодексу України на суб’єктів господарювання, які здійснюють спеціальне використання природних ресурсів, у тому числі й ділянок надр, покладено обов’язок з використання природних ресурсів відповідно до цільового призначення, визначеного при їх наданні (придбанні) для використання у господарській діяльності; а також з ефективного і економного використання природних ресурсів на основі застосування новітніх технологій у виробничій діяльності.
Статтею 45 Кодексу України про надра обов’язок із визначення промислової цінності родовищ, а також затвердження кондицій на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки кожного родовища покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Вихідною інформацією для визначення у спеціальних дозволах на користування надрами (далі - Дозвіл) особливих умов на основі техніко-економічних розрахунків, що проводяться виходячи з прогнозної ціни на першу товарну продукцію, одержану з корисних копалин та компонентів або продуктів їх переробки, що підлягають реалізації гірничим (гірничодобувним, гірничопереробним) підприємством, з урахуванням застосування сучасних способів видобутку та технологій переробки корисних копалин, є протоколи Державної комісії по запасах корисних копалин.
Державна фіскальна служба України з метою забезпечення виконання підпунктів 6-7 п. 5 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, звернулася до Державної комісії України по запасах корисних копалин як експертного органу, висновки якого про особливі умови використання кожної ділянки надр зазначаються у кожному Дозволі, за висновком про види товарної продукції гірничого підприємства, що застосовуються в матеріалах геолого-економічної оцінки запасів родовищ нерудних корисних копалин для будівельних матеріалів.
Щодо оподаткування військовим збором вихідної допомоги при звільненні
Відносини трудового найму регулюються трудовим законодавством, зокрема, Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП). При цьому законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (ст. 3 цього Кодексу).
Загальні підстави, випадки та порядок припинення трудового договору встановлено статями 36 — 45 КЗпП. При припиненні трудового договору працівнику виплачується вихідна допомога. Вихідна допомога — це грошова виплата працівнику, звільненому з роботи, яка виплачується роботодавцем з підстав та у розмірах, встановлених ст. 44 КЗпП.
Підпунктом 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) передбачено, що платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу, а саме фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого відповідно до пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу.
Нарахування, утримання та спла-та (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5% (пп. 168.1.1 п. 168.1 вищезазначеної статті).
Водночас від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV Податкового кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.51, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу.
Дохід у вигляді суми вихідної допомоги при звільненні найманого працівника слід розглядати як інші доходи на підставі пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
Щодо звільнення від сплати єдиного внеску на території АТО
Частиною першою ст. 10 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон про ЄСВ) визначено перелік платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску.
Пунктом 94 розділу VIII Закону про ЄСВ установлено, що платники єдиного внеску, визначені ст. 4 цього Закону, які перебувають на обліку в контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, наведеним у ст. 2 Закону України від 02.09.2014 р. № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася АТО, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону про ЄСВ, на період з 14.04.2014 р. до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану.
Таким чином, фізична особа, яка працює на підприємстві, є найманою особою, тобто підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, тому незважаючи на той факт, що роботодавець не нараховує їй доходів та відповідно не сплачує єдиний внесок, оскільки перебуває на території проведення АТО, вона не має права укладати договір про добровільну сплату єдиного внеску.
[center]Особливості оподаткування платників на території ВЕЗ «Крим»
Відповідно до пп. 1 п. 12.1 ст. 12 розділу ІІ Закону України від 12.08.2014 р. № 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» до платників податків, які станом на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території АР Крим та м. Севастополя, не застосовуються починаючи з першого числа місяця, в якому набрала чинності резолюція Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 27.03.2014 р. № 68/262 «Територіальна цілісність України» (далі — резолюція № 68/262), фінансові та штрафні санкції за порушення вимог порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій (податкової звітності) та повноти сплати сум податків і зборів.
З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції резолюція Генеральної Асамблеї ООН — це рішення одного з головних органів ООН, яке приймається більшістю учасників Сесії. Відповідно до статуту ООН резолюція Генеральної Асамблеї має силу рекомендацій державам-членам і Раді Безпеки. Генеральна Асамблея ООН розробляє також проекти міжнародних конвенцій і проголошує їх у своїх резолюціях.
Враховуючи зазначене, оскільки резолюція № 68/262 має силу рекомендацій державам-членам і Раді Безпеки та не потребує ратифікації, то фінансові та штрафні санкції за порушення вимог порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій (податкової звітності) та повноти сплати сум податків і зборів до платників податків, які станом на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території АР Крим та м. Севастополя, не застосовуються з 01.03.2014 р.
Відображення грошового зобов’язання та штрафних санкцій у податковій звітності
Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 вищезазначеної статті:
або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Якщо після подання декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу, не застосовуються.
Відповідно до п. 50.2 зазначеної статті платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Це правило не поширюється на випадки, встановлені ст. 177 Податкового кодексу.
Згідно з п. 50.3 ст. 50 зазначеного Кодексу у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.
Враховуючи зазначене, платник податків зазначає суми помилок, допущених у показниках раніше поданих податкових декларацій, у складі поточної декларації або в уточнюючому розрахунку лише у разі їх самостійного виявлення (до початку перевірки).
У випадку донарахування податкових зобов’язань і штрафних (фінансових) санкцій контролюючими органами за результатами документальної перевірки або камеральної перевірки такі донарахування не відображаються платником податку в декларації (розрахунку) за винятком випадків, визначених ст. 58 Податкового кодексу.
Зокрема, коригування податкової звітності проводиться у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган зменшує розмір задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ, розрахованого платником податків відповідно до розділу V Податкового кодексу. Контролюючий орган у такому випадку надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Щодо грошових зобов’язань та штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом за результатами документальної перевірки, то вони визначаються шляхом направлення платникам податків податкових повідомлень-рішень у порядку, визначеному Податковим кодексом.
При цьому зазначений Кодекс передбачає порядок узгодження сум грошових зобов’язань і штрафних (фінансових) санкцій, визначених у таких податкових повідомленнях-рішеннях, та їх сплату без необхідності попереднього внесення змін до податкової звітності.
Щодо податкової знижки на навчання за кордоном
Згідно з положеннями ст. 166 Податкового кодексу платники податку на доходи фізичних осіб мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п. 166.2 ст. 166 Кодексу). Слід зазначити, що на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації (пп. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу).
Відповідно до пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, — це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку — резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.
Таким чином, право на податкову знижку виникає лише у платника податку — резидента за умови придбання товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб. А отже, понесені витрати на навчання за кордоном не включаються до податкової знижки.
Застосовування РРО суб’єктом господарювання, який здійснює продаж ювелірних виробів
Пунктом 1 ст. 3 Закону про РРО встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК.
Відповідно до ст. 2 зазначеного Закону місце проведення розрахунків — це місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Таким чином, суб’єкт господарювання, який здійснює продаж ювелірних виробів через мережу магазинів і на спеціалізованих виставках, зобов’язаний застосовувати РРО на кожному такому місці проведення розрахунків.
