ЗАКОН ПРО ВІДМІНУ ЗАСТОСУВАННЯ РРО
Законом України від 01.07.2014 № 569-VIII внесено зміни до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування РРО, які набрали чинності з 23 липня 2015 року.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:
- першої групи;
- другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. гривень.
У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

ПЕРЕВЕДЕННЯ РОБОТИ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОГО АДМІНІСТРУВАННЯ ПДВ В ШТАТНИЙ РЕЖИМ
Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що з 4 серпня 2015 року функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) та прийом декларацій відновлено.
Починаючи з 4 серпня 2015 року реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою ΣНакл.
До 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (ΣНакл), буде збільшена на суму від’ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за ІІ квартал 2015 року.
Нагадуємо, що 29 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 16.07.2015 № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість».

НА КИЇВЩИНІ СКОРОТИВСЯ ПОДАТКОВИЙ БОРГ
Протягом липня 2015 року завдяки спільно налагодженій роботі по вжиттю заходів, спрямованих на погашення податкового боргу, по Київській області вдалося досягти скорочення загальної суми податкового боргу на 21,1 млн. грн. або на 1,6% .
У порівнянні з початком поточного року податковий борг на Київщині зменшився на 72 млн. грн. або на 5,3 %.
Індикативний показник із забезпечення надходжень в рахунок погашення податкового боргу до Державного бюджету в липні 2015 року в цілому по ГУ ДФС у Київській області виконаний на 175,5 %, надходження склали майже 22 млн. грн., при завданні 12,4 млн. гривень.
Загалом протягом січня-липня до бюджетів усіх рівнів на рахунок погашення податкового боргу надійшло 154,4 млн. грн., в тому числі до Державного бюджету - 103,2 млн. грн., до місцевих бюджетів - 51,2 млн. гривень.

ПОНАД 4 МЛРД. ГРН. ДО ЗВЕДЕНОГО БЮДЖЕТУ КРАЇНИ СПЛАЧЕНО ВЕЛИКИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ КИЇВЩИНИ
Великі підприємства Київської області (кожним з яких сплачено понад 1,0 млн. грн.) сплатили понад 4 млрд. грн. або 63,5 відс. загального збору платежів до Зведеного бюджету.
Найбільші суми надійшли від:
ПАТ «Київський КПК» (м. Обухів) – 99,2 млн. грн., що на 60,6 млн. грн., або у 2,6 рази більше січня-липня 2014 року;
ПАТ «Київобленерго» (Києво-Святошинський район) – 74,4 млн. грн., що на 2,4 млн. грн., або на 3,3 % більше січня-липня 2014 року;
ПАТ «ВБД Україна» (Києво-Святошинський район) – 59,7 млн. грн.;
ДП ПАТ «Оболонь» «Пивоварня Зіберта» (м. Фастів) – 59,3 млн. грн.;
ДП «Укррефтранс» (м. Фастів) – 55,3 млн. грн., що перевищило показник минулого року на 11,1 млн. грн.;
ТОВ «Укртрансоіл-2009» (м. Обухів) – 55 млн. грн., що на 12,2 млн. грн., або на 28,6 % більше січня-липня 2014 року;
ТОВ «Вінер Імпортс Україна» (Києво-Святошинський район) – майже 51 млн. грн.;
ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» (Бориспільський район) – 49,5 млн. грн.;
ПП «Петра-резерв» (м. Біла Церква) – 49,3 млн. грн.;
ТОВ «Стейт Оіл» (м. Обухів) – 47,6 млн. гривень.

ЗВЕДЕНИЙ БЮДЖЕТ ОТРИМАВ ПОНАД 829 МЛН. ГРИВЕНЬ
За 7 місяців 2015 року державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі досягнуто вагомих результатів щодо мобілізації податків та зборів до бюджетів усіх рівнів.
Так, за січень – липень поточного року бюджет отримав понад 580,4 млн. гривень надходжень від податку на додану вартість, що на 112,5 млн. гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року. Темп росту склав 124 %.
З початку 2015 року суб’єктами господарювання Києво-Святошинського району сплачено понад 193 млн. гривень податку на прибуток підприємств, що на 10,4 млн. гривень більше показника аналогічного періоду минулого року. Темп росту склав 105,7 %.
Також за січень – липень 2015 р. зібрано значну суму військового збору. За 7 місяців 2015 р. сума надходжень склала майже 56 млн. гривень.

ДО БЮДЖЕТУ КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ НАДІЙШЛО МАЙЖЕ 351 МЛН. ГРИВЕНЬ
Доходи місцевих бюджетів становлять фінансову основу місцевого самоврядування. Тому місцевий бюджет виконує важливу функцію з забезпечення необхідними грошовими ресурсами фінансування завдань ведення місцевого самоврядування.
З початку 2015 року до місцевого бюджету Києво-Святошинського району надійшло податку на доходи фізичних осіб на суму майже 288 млн. гривень.
Також значною у загальній сумі надходжень до місцевих бюджетів є сума єдиного податку на підприємницьку діяльність. Так, з початку поточного року сума надходжень з єдиного податку склала майже 52,6 млн. гривень. За січень - липень 2015 року зафіксовано 17,3 млн. гривень приросту по надходженням зі сплати єдиного податку в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Темп росту склав 149,1 %.
У липні 2015 року надходження з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки склали суму понад 3,6 млн. гривень, а загалом з початку 2015 року – понад 10,1 млн. гривень, що на 9,8 млн. гривень більше показника січня - липня 2014 року.

ПЛАТНИКАМИ КИЄВО-СВЯТОШИНО СПЛАЧЕНО ПОНАД 636 МЛН. ГРИВЕНЬ ЄДИНОГО ВНЕСКУ
У липні 2015 року платниками Києво-Святошинського району сплачено майже 96,9 млн. гривень єдиного соціального внеску.
Загалом з початку 2015 року сума надходжень з єдиного внеску склала понад 636,4 млн. гривень.
ДПІ у Києво-Святошинському районі нагадує, що з питань адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування можна звертатись за адресою: ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34, 0 поверх, кабінет №03, телефон 04598-5-88-18.
Також для платників податків працює інформаційно-довідковий департамент з багатоканальним телефоном 0-800-501-007 (зі стаціонарних телефонів - безкоштовно) з 08:00 до 20:00 (крім суботи та неділі).

НАДХОДЖЕННЯ З АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ ПЕРЕВИЩИЛИ 63 МЛН. ГРИВЕНЬ
Підприємці Києво-Святошинського району сплачують акцизний податок з наступних видів підакцизних товарів, а саме: алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти.
У липні 2015 року платники податків Києво-Святошинського району сплатили 13,2 млн. гривень акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів. А загалом з початку року до бюджету надійшло понад 63,4 млн. гривень акцизного податку.
Нагадаємо, що базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.
Платники податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, та імпортери алкогольних напоїв та тютюнових виробів подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Податкового кодексу України.

З ПОЧАТКУ 2015 РОКУ БЮДЖЕТ КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ ПОПОВНИВСЯ МАЙЖЕ НА 55 МЛН. ГРИВЕНЬ ВІД ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ
Вагомим джерелом наповнення місцевого бюджету є плата за землю.
Так, у липні поточного року платниками Києво-Святошинського району сплачено 8 млн. гривень від плати за землю.
А загалом, з початку 2015 року до місцевого бюджету Києво-Святошинського району землекористувачами сплачено майже 54,8 млн. гривень земельного податку. Сума зазначених надходжень від плати за землю на 14 млн. гривень більше показника аналогічного періоду минулого року. Темп росту склав 134,5 %.
Юридичними особами до бюджету сплачено 49,7 млн. гривень, що на 12,7 млн. гривень більше показника січня - липня 2014 року. Темп росту склав 134,2 %. Фізичними особами сплачено понад 5,1 млн. гривень, – що на 1,4 млн. гривень більше показника аналогічного періоду минулого року. Темп росту склав 137,6 %.

НАДХОДЖЕННЯ ЗА КОРИСТУВАННЯ ПРИРОДНИМИ РЕСУРСАМИ СКЛАЛИ БІЛЬШЕ 6 МЛН. ГРИВЕНЬ
За 7 місяців 2015 р. підприємцями Києво-Святошинському району сплачено майже 6,2 млн. гривень за користування природними ресурсами, що на 3,1 млн. гривень більше ніж за січень – липень минулого року.
Надходження з плати за користування лісовими ресурсами у січні - липні 2015 р. склали 3,7 млн. гривень, що на 2,1 млн. гривень більше показника аналогічного періоду минулого року. Темп росту до минулого року склав 235,2 %.
Платежі за користування надрами за 7 місяців 2015 р. склали суму понад 1,4 млн. гривень, що на 1 млн. гривень більше показника аналогічного періоду 2014 року. Темп росту до показника минулого року склав 322,6 %.
Також, з початку 2015 р. надходження з плати за спеціальне користування водними ресурсами перевищили суму 1,1 млн. гривень. Зазначена сума на 10 тис. гривень перевищила показники надходжень аналогічного періоду 2014 року. Темп росту до минулого року склав 101 %.

ЦЕНТРОМ ОБСЛУГОВУВАННЯ ПЛАТНИКІВ НАДАНО ПОНАД 8 ТИС. АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ
За 7 місяців 2015 року Центром обслуговування платників (ЦОП) ДПІ у Києво-Святошинському районі було надано 8108 адміністративних послуг.
Найчастіше серед наданих адміністративних послуг – це видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки. За 7 місяців поточного року фізичним особам-платникам податків було надано понад 3 тисячі таких послуг, а це складає 46% від загальної кількості наданих послуг.
Також зареєстровано 427 платників єдиного податку. Видано 117 довідок про подану декларацію про майновий стан і доходи.
Нагадаємо, що ЦОП ДПІ у Києво-Святошинському районі, в якому надається комплекс адміністративних, консультативних та інформаційних послуг знаходиться за адресою: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34. Факс: (04598) 5-21-77. Телефон (044) 406-00-16. Години прийому: з понеділка по п’ятницю з 09-00 до 13-00 год.; 13-45 до 18-00 год. (у п’ятницю – до 16-45 год.).

ЗВЕРНЕННЯ НА СЕРВІС «ПУЛЬС»
Продовжує свою роботу сервіс «Пульс».
З початку поточного року на сервіс «Пульс» від платників Києво-Святошинського району надійшло 83 звернення (14 звернень не належать до компетенції ДПІ у Києво-Святошинському районі).
Найчастіше питання, які порушували у своїх звереннях заявники, були пов’язані з реєстрацією податкових накладних в ЄРПН, подачею звітності в електронному вигляді, реєстрацією платником єдиного податку та платником ПДВ, а також питання щодо контрольно-перевірочної роботи,
Усі звернення розглядаються своєчасно, протягом 3-х робочих днів, а у випадках, якщо вирішення питання заявника суперечить нормам чинного законодавства, йому надається обґрунтоване роз’яснення з посиланням на норми таких законодавчих актів.

70 ЗАПИТІВ НА ПУБЛІЧНУ ІНФОРМАЦІЮ НАДІЙШЛО ДО ДПІ У КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОМУ РАЙОНІ
За 7 місяців поточного року на адресу ДПІ у Києво-Святошинському районі надійшло 60 запитів на публічну інформацію від юридичних осіб, 8 запитів від громадян та 2 запити від органів виконавчої влади як розпоряднику інформації.
Відповіді на запити було надано у встановлені діючим законодавством терміни, протягом п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Отримати публічну податкову інформацію може кожен охочий, надіславши листа-запита за адресою: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34 (на конверті вказувати «Публічна інформація»); або на електронну адресу: ksvyatoshyn@kyivobl.minrd.gov.ua; факс: (045 98) 6-12-04 чи зателефонувавши на (044) 406-00-16 в робочий час: з понеділка по п’ятницю з 09-00 до 13-00 год.; 13-45 до 18-00 год. (у п’ятницю – до 16-45 год.).

З ПОЧАТКУ РОКУ ДО ДПІ У КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОМУ РАЙОНІ ЗВЕРНУЛИСЯ 18 ГРОМАДЯН
За січень - липень 2015 року до ДПІ у Києво-Святошинському районі надійшло 3 письмових звернення від громадян. За аналогічний період 2014 року відповіді на письмові звернення отримали 13 громадян.
Керівниками податкової проведено 15 особистих прийомів громадян, що на 6 прийомів менше, ніж за січень - липень 2014 року.
Так, відповіді на письмові звернення, надані у встановлені законодавством терміни.
А під час особистих прийомів найчастіше громадяни порушували питання щодо контрольно-перевірочної роботи, роз’яснення податкового законодавства та податкової політики.
Порушень під час розгляду звернень громадян не зафіксовано.

ПРОТЯГОМ СІЧНЯ-ЛИПНЯ НА КИЇВЩИНІ ЗАБЕЗПЕЧЕНО НАПОВНЕННЯ ЗВЕДЕНОГО БЮДЖЕТУ В РОЗМІРІ 6,4 МЛРД. ГРИВЕНЬ
В порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження до Зведеного бюджету перевищені на 1,7 млрд. грн. або на 37 відсотка.
До загального фонду державного бюджету зібрано майже 3,7 млрд. гривень.
У розрізі основних платежів протягом січня-липня 2015 року забезпечено надходження до державного бюджету:
податку на додану вартість – 2 млрд. грн., що у відповідних умовах на 598,2 млн. грн. або на 41,7% більше показника відповідного періоду 2014 року;
податку на прибуток підприємств – 622,5 млн. грн.;
податку на доходи фізичних осіб – 520 млн. грн.;
військового збору – 222 млн. грн.;
акцизного податку із вироблених в Україні підакцизних товарів – 130,2 млн. грн., що у відповідних умовах більше минулорічних надходжень на 81,9 млн. грн.;
акцизного податку із ввезених на територію України підакцизних товарів – 41,8 млн. грн., що у відповідних умовах більше надходжень минулого року на 30,8 млн. гривень.
Протягом січня - липня цього року платникам податків відшкодовано податку на додану вартість у розмірі понад 1 млрд. грн., у тому числі в автоматичному режимі – 698 млн. гривень.
За сім місяців поточного року до місцевих бюджетів від платників податків надійшло 2,7 млрд. грн. з додатковими надходженнями до минулого року майже 434 млн. гривень.
У розрізі основних платежів у січні - липні забезпечено надходження до місцевих бюджетів: податку з доходів фізичних осіб – 1,5 млрд. грн.; плати за землю – 362 млн. грн., додатково надійшло 89 млн. грн.; єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва – 308 млн. грн., додаткові надходження склали 90 млн. гривень.
Також, платниками Київської області з початку року спрямовано до бюджету майже 4,2 млрд. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

ГРОМАДЯНИН США НАМАГАВСЯ «ЗЕЛЕНИМ КОРИДОРОМ» НЕЗАКОННО ВВЕЗТИ НА ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ ВАЛЮТУ
Працівниками Київської митниці ДФС в пункті пропуску «Бориспіль» припинена спроба незаконного переміщення валюти через митний кордон України.
Громадянин США, наш колишній співвітчизник, який повертався на батьківщину з Франції, намагався незаконно ввезти на територію України 50,9 тис. доларів США.
Авіапасажир самостійно обрав «зелений коридор», тим самим заявив про те, що переміщувані ним через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці за консультацією не звертався.
Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», в службовому приміщенні митниці залу «Приліт» в термінальному комплексі «Д» ДП МА «Бориспіль» було виявлено валюту, яка знаходилася у двох гаманцях пасажира у ручній поклажі. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування.
З виявленої суми, громадянину США було пропущено 11,02 тис. доларів США. За протоколом про порушення митних правил вилучено 39,9 тис. доларів США.
Валюту, що переміщувалася без декларування, вилучено до винесення судом рішення у справі. Складено протокол про порушення митних правил.

ПІДСУМКИ ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КИЇВСЬКОЇ МИТНИЦІ ДФС
Працівниками Київської митниці ДФС протягом липня 2015 року підготовлено та направлено до Управління Служби безпеки України в Київській області та органів внутрішніх справ 3 повідомлення про протиправні діяння, що містять ознаки кримінального правопорушення.
Заведено 59 справ про порушення митних правил. За попередньою оцінкою вартість предметів порушення митних правил складає 6,4 млн. гривень. Реально вилучені предмети у 49 справах на суму 5,1 млн. гривень.
Типовими предметами правопорушення в липні 2015 року в основному були валютні цінності, автотранспортні засоби, тютюнові вироби та товари, які переміщувались в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Від стягнення штрафів та реалізації конфіскованого майна, в тому числі валюти, перераховано до Держбюджету коштів на суму 1,1 млн. гривень.
Протягом липня 2015 співробітниками митниці виявлено 2 факти незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, відповідно складено 2 протоколи про порушення митних правил та направлено 1 повідомлення про протиправне діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення до органів МВС України. Триває один оперативно-розшуковий захід.

УЧАСНИКИ АТО ЗВІЛЬНЕНІ ВІД СПЛАТИ ВІЙСЬКОВОГО ЗБОРУ З ВЕРЕСНЯ ЦЬОГО РОКУ
Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що 9 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 18.06.2015 № 548-VIII «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у антитерористичній операції» та буде введений в дію через 2 місяці з дня набрання чинності.
Змінами внесеними до Податкового кодексу України передбачено, що тимчасово, на період проведення АТО, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення співробітників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, співробітників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі у АТО.
Порядок підтвердження статусу учасників АТО для застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України.

54 ПИСЬМОВИХ ЗВЕРНЕНЬ ВІД ГРОМАДЯН РОЗГЛЯНУТО КИЇВСЬКОЮ МИТНИЦЕЮ ДФС З ПОЧАТКУ РОКУ
У липні цього року від громадян надійшло 8 заяв, що складає 15 % від загальної кількості звернень за січень-липень.
Найчастіше громадяни у зверненнях порушували питання щодо фінансового забезпечення працівників, у тому числі колишніх, а це 37 % від усіх заяв, отриманих у липні.
Із загальної кількості звернень протягом липня надійшло 2 звернення, які є фактично скаргами. У зверненнях йшлося про повернення вилучених запчастин до автоматичної зброї, щодо відмови видачі митницею вилучених раніше коштів.
Неодноразових, колективних звернень від громадян до митниці не надходило.
Крім того, протягом 2015 року до митниці надійшло 3 звернення через Урядову гарячу лінія ДФС. У липні поточного року отримано 2 звернення.
Бажаючих потрапити на особистий прийом до керівництва митниці не було.
Відповіді на звернення, що надійшли протягом липня, надані у встановлені законодавством терміни.
Знаходиться на розгляді 1 заява. Термін виконання ще не настав.

ДО КИЇВСЬКОЇ МИТНИЦІ ДФС З ПОЧАТКУ РОКУ НА ГАРЯЧУ ТЕЛЕФОННУ ЛІНІЮ «ПУЛЬС» НАДІЙШЛО 39 ЗВЕРНЕНЬ ЗІ СКАРГАМИ
У липні поточного року на телефонну лінію «Пульс» звернулося 10 заявників, що становить 26 % від загальної кількості отриманих заяв з початку року. Звернення стосувалися затримок митного оформлення, отримано 9 таких заяв, що складає 90 % від кількості заявників у липні, стосовно контрабанди надійшло одне звернення.
Звернення, що надійшли протягом липня на сервіс «Пульс», стосувались роботи таких підрозділів митниці, як Митний пост «Східний термінал» – 6 звернень, митний пост «Святошин» – 3 звернення, 1 – повторно, управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання у співпраці з митним постом «Східний термінал» – 1 звернення.
На звернення надана вичерпна відповідь. Термін надання відповідей не порушено.
Одне звернення знаходиться на виконанні. Термін надання відповіді не настав.

ПРО ЗАСТОСУВАННЯ РРО ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ-ПІДПРИЄМЦЯМИ, ЯКІ Є ПЛАТНИКАМИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ
Обов’язкове застосування реєстратора розрахункових операцій платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами – підприємцями) розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Не застосовуються реєстратори розрахункових операцій платниками єдиного податку:
першої групи;
другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.
Нагадуємо платникам єдиного податку, що такий порядок діє з 23 липня проточного року у зв’язку зі змінами, внесеними до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України Законом України від 01.07.2015 № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій».

ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ. ПОДАТКОВА ЗВІТНІСТЬ
Мінфіном України затверджено форму Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності). Визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 30 грудня 2013 року N 865.
Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

ЄДИНИЙ ПОДАТОК. ПОДАТКОВА ЗВІТНІСТЬ
Мінфіном України затверджено форми таких податкових декларацій:
- форму податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця;
- форму податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи);
- форму податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.
Водночас визнати такими, що втратили чинність:
- наказ Міністерства фінансів України від 21 грудня 2011 року N 1688 "Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 року за N 1533/20271;
- наказ Міністерства фінансів України від 07 листопада 2012 року N 1159 "Про внесення змін до форм податкових декларацій платника єдиного податку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21 грудня 2011 року N 1688", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 року за N 1998/22310;
- наказ Міністерства доходів і зборів України від 30 грудня 2013 року N 864 "Про затвердження форми Податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 січня 2014 року за N 133/24910.
Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

ПРО ОПОДАТКУВАННЯ СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З 01.01.2015
(Лист ДФС України від 29.07.2015 р. № 27555/7/99-99-15-02-01-17)
Державна фіскальна служба України в межах компетенції надає методологічну допомогу щодо порядку оподаткування прибутку договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи з 01.01.2015.
Взаємовідносини, що виникають при здійсненні спільної діяльності, регламентуються главою 77 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).
Відповідно до п. 1 ст. 1130 ЦКУ за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Пунктом 2 ст. 1134 ЦКУ передбачено, що ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників.
Статтями 1137 та 1139 ЦКУ встановлено порядок відшкодування витрат та збитків учасників та розподіл прибутку за договором про спільну діяльність.
Так, порядок відшкодування витрат і збитків, пов’язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно.
Прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників.
Відповідно до абзацу восьмого пункту 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 № 91 (далі - П(С)БО 12), оператор спільної діяльності веде бухгалтерський облік спільної діяльності без створення юридичної особи окремо від результатів власної господарської діяльності і складає окремий баланс та відповідні форми фінансової звітності спільної діяльності без створення юридичної особи.
Згідно з пунктом 6 П(С)БО 2 «Баланс», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87, для складання окремого балансу дані первинних документів про господарські операції заносяться до окремих (відкритих для відображення господарських операцій зі спільної діяльності) регістрів бухгалтерського обліку. За даними окремих регістрів бухгалтерського обліку складаються окремий баланс і відповідні форми фінансової звітності щодо зазначених господарських операцій. Показники окремого балансу і відповідних форм фінансової звітності включаються до балансу підприємства - учасника спільної діяльності без створення юридичної особи і відповідних форм фінансової звітності, при цьому інформація про внутрішньогосподарські розрахунки (взаємні зобов’язання у рівній сумі) не наводиться. Окремий баланс спільної діяльності без створення юридичної особи до органів статистики не подається.
Тобто, оператор спільної діяльності зобов’язаний складати окремий баланс, звіт про фінансові результати, а також форми, які необхідні учасникам спільної діяльності без створення юридичної особи для складання власної фінансової звітності з урахуванням результатів спільної діяльності, своєї частки в активах і зобов’язаннях.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в частині оподаткування податком на прибуток підприємств. Зокрема, починаючи з 1 січня 2015 року Кодекс не встановлює особливий порядок оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.
Водночас для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Кодексу).
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування з податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Таким чином, оскільки нова редакція розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу не містить положень щодо окремого обліку результатів спільної діяльності без створення юридичної особи, починаючи з 01.01.2015 договори про спільну діяльність не є окремими платниками податку на прибуток підприємств.
Разом з тим цивільним законодавством передбачено обов’язок ведення відокремленого бухгалтерського обліку спільної діяльності учасником простого товариства, визначеного договором з метою відшкодування витрат і збитків, пов’язаних із спільною діяльністю учасників, розподілу прибутку, одержаного учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності тощо.
У разі отримання прибутку в межах договору про спільну діяльність такий прибуток розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно. Сума прибутку, отриманого кожним учасником договору простого товариства у межах спільної діяльності є доходом кожного учасника та підлягає включенню з метою оподаткування до складу доходу окремої юридичної особи - учасника простого товариства.
Податкові консультації щодо порядку оподаткування прибутку договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи з 01.01.2015 застосовувати у частині, що не суперечить цьому роз’ясненню.

ЩОДО ОБКЛАДЕННЯ ПДВ ОПЕРАЦІЙ З НАДАННЯ НЕРЕЗИДЕНТОМ ДОСТУПУ ДО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОДУКТУ НА ВЕБ-САЙТІ
(Лист ДФС України від 10.04.2015 р. № 7695/6/99-99-19-03-02-15)
Державна фіскальна служба України надає роз’яснення щодо практичного застосування окремих норм Податкового кодексу України (далі - ПКУ) при визначенні порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з надання постачальником - нерезидентом доступу до інформаційного продукту на веб-сайті через мережу Інтернет.
Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.
Підпунктом «д» пункту 186.3 статті 186 ПКУ визначено, що місцем постачання телекомунікаційних послуг, а саме: послуг, пов’язаних з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв’язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або, у разі відсутності такого місця, місце постійного чи переважного його проживання.
Згідно з пунктом 2 Порядку підключення до глобальних мереж передачі даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 року N 522, глобальні мережі передачі даних - це іноземні та міжнародні мережі передачі даних, у тому числі мережа Інтернет.
При цьому дані - це інформація в електронному вигляді, яка створюється, зберігається та передається з використанням глобальних мереж.
Відповідно до пункту 1.3 розділу 1 Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади, затвердженого наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25.11.2002 р. N 327/225, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 р. за N 1021/7309, веб-сайт - це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб’єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 4 лютого 1998 року N 74/98-ВР «Про Національну програму інформатизації» інформаційний ресурс - це сукупність документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо), а інформаційний продукт (продукція) - це документована інформація, яка підготовлена і призначена для задоволення потреб користувачів.
Отже, надання доступу до глобальних інформаційних мереж передбачає надання доступу до інформаційних ресурсів та продуктів, які знаходяться на веб-сайтах, через іноземні та міжнародні мережі передачі даних, у тому числі мережу Інтернет.
Таким чином, при визначенні місця постачання послуги з надання доступу до інформаційних продуктів, які знаходяться на веб-сайтах, через мережу Інтернет, слід застосовувати положення підпункту "д" пункту 186.3 статті 186 ПКУ.
Разом з цим повідомляємо, що при отриманні від нерезидента послуг з надання доступу до інформаційних продуктів, які знаходяться на веб-сайтах, через мережу Інтернет, резидент - отримувач таких послуг відповідно до пункту 180.2 статті 180 ПКУ є відповідальною особою за нарахування та сплату податку на додану вартість до бюджету.

КРИТЕРІЇ, ЗА ЯКИМИ ОЦІНЮЄТЬСЯ СТУПІНЬ РИЗИКУ ВІД ПРОВАДЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ПЕРІОДИЧНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ПЛАНОВИХ ЗАХОДІВ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ (КОНТРОЛЮ) ОРГАНАМИ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ
(Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 р. № 528)
1. Критеріями, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, є:
донарахування або зменшення суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), відображене у звітності за періоди до 1 січня 2011 року;
зміни у відомостях про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;
дотримання строків подання звітності органам Пенсійного фонду України платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;
дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання відносяться до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього або незначного.
3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти, що:
1) зменшують у звітності суму нарахованих страхових внесків за періоди до 1 січня 2011 р. на 20 або більше відсотків загальної суми нарахованих страхових внесків за відповідний місяць;
2) подають документи, на підставі яких скасовуються документи, що містять недостовірні відомості про застраховану особу, за чотири і більше звітних місяці;
3) подають протягом року додаткові звіти за попередні періоди із зазначенням відомостей про спеціальний стаж, на який мають право окремі категорії застрахованих осіб, за п’ять і більше звітних місяців;
4) не подають протягом двох звітних періодів поспіль органам Пенсійного фонду України звіт про нарахування та сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, якщо таке подання звітності передбачене законодавством;
5) допустили протягом останніх трьох років, що передують плановій перевірці, порушення вимог законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, які виявлено за результатами двох останніх перевірок.
4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб’єкти, що:
1) зменшують у звітності суму нарахованих страхових внесків за періоди до 1 січня 2011 р. не менше ніж на 5, але не більш як на 20 відсотків загальної суми нарахованих страхових внесків за відповідний місяць;
2) самостійно збільшують або зменшують у звітності суму нарахованої заробітної плати (доходу) застрахованих осіб, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), за попередні шість і більше звітних періодів із застосуванням кодів типу нарахувань 2, 3, 6 і 7;
3) самостійно донараховують або зменшують у звітності суму нарахованої заробітної плати (доходу) застрахованих осіб, на яку нараховується єдиний внесок, за попередні шість і більше звітних періодів без застосування кодів типу нарахувань протягом року.
5. До суб’єктів господарювання із незначним ступенем ризику належать суб’єкти, не віднесені до суб’єктів господарювання з високим та/або середнім ступенем ризику.
6. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт відноситься до вищого ступеня ризику.
7. Планові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюються органами Пенсійного фонду України з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на рік;
із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки;
із незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п’ять років.
8. У разі коли протягом останніх трьох років, але не менш як за результатами двох останніх планових заходів державного нагляду (контролю) не виявлено фактів порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) такого суб’єкта здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.

ПРО ОБОВ’ЯЗКОВІ РЕКВІЗИТИ ПОДАТКОВОЇ НАКЛАДНОЇ
Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (далі - Закон № 643) виключено з переліку обов’язкових такі реквізити податкової накладної як «Місцезнаходження (податкова адреса продавця)» та «Вид цивільно-правового договору».
При цьому обов’язковими реквізитами податкової накладної залишаються:
порядковий номер податкової накладної;
дата виписування податкової накладної;
повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
податковий номер платника податку (продавця та покупця);
повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
ціна постачання без урахування податку;
ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Форма податкової накладної, форма розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) та порядок їх заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за №1235/26012, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 102/26547 (далі - Порядок № 13).
До внесення відповідних змін до форм податкової накладної / розрахунку коригування, в частині виключення з них реквізитів, які не передбачені новою редакцією пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу, а також реквізитів, які втратили актуальність у зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість, податкова накладна / розрахунок коригування складаються за формою, встановленою Порядком № 13, але з урахуванням норм Закону № 643.
З урахуванням викладеного, з дати набрання чинності Законом № 643 платники податку при складанні податкової накладної / розрахунку коригування можуть не заповнювати в їх заголовній частині поля реквізитів, які не визначені пунктом 201.1 статті 201 розділу V Кодексу як обов’язкові, а саме:
місцезнаходження (податкова адреса продавця);
місцезнаходження (податкова адреса покупця);
номер телефону (продавця та покупця);
вид цивільно-правового договору, його номер та дата;
форма проведених розрахунків.
При цьому наявність чи відсутність у податковій накладній / розрахунку коригування заповнених полів реквізитів заголовної частини, які не є обов’язковими, не може бути підставою для виключення такої податкової накладної / розрахунку коригування зі складу податкового кредиту, якщо немає інших підстав для його зменшення.
Таблична частина податкової накладної / розрахунку коригування, яка визначає опис та номенклатуру товару, до затвердження нової форми податкової накладної / розрахунку коригування заповнюється без змін.
Відповідні роз’яснення надано у листі Державної фіскальної служби України від 29.07.2015 № 27651/7/99-99-19-03-02-17 «Про податок на додану вартість». При цьому зазначено, що порядок складання податкових накладних / розрахунків коригування, зазначений в цьому листі, поширюється на податкові накладні / розрахунки коригування, дата складання яких припадає на період, починаючи з дня набрання чинності Законом № 643, включаючи такий день.

ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ВІД ПРОДАЖУ ВЛАСНОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА
Незалежно від того на яких правах перебуває у фізичної особи земельна ділянка, а саме – на підставі права власності або у користуванні, оподаткування доходу, отриманого такою особою від продажу власної продукції тваринництва, залежить виключно від підтвердження фізичною особою факту самостійного вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва.
Статтею 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, в яких випадках доходи від продажу власної сільгосппродукції (продукції тваринництва) підлягають оподаткуванню, а в яких – звільняються.
Так, при продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.
У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов’язана падати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 15 % бази оподаткування щодо нарахованих (виплачених, наданих) доходів, крім випадків, визначених у п. 167.2 – 167.6 ст. 167 ПКУ.
Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20%.
Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів. (п.п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 ПКУ).

ОПЕРАЦІЇ З ПОСТАЧАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ УЧАСНИКАМИ АТО ДЛЯ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ, ТИМЧАСОВО ЗВІЛЬНЕНІ ВІД ОПОДАТКУВАННЯ ПДВ
Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що з 27 травня 2015 року і до завершення періоду проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства на операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України лікарських засобів та медичних виробів відповідно до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, що призначені для використання закладами охорони здоров'я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров'я, в обсягах, затверджених розпорядження Кабінетом Міністрів України від 27.05.2015 №544-р, поширюється тимчасовий режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.
До 26.05.2015 року (включно) операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України лікарських засобів та медичних виробів, визначені пунктом 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу, підлягали оподаткуванню ПДВ у загальному порядку з нарахуванням податку за ставками, встановленими пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015 року №544-р «Про обсяги лікарських засобів та медичних виробів, операції з ввезення яких на митну територію України та постачання на митній території України звільняються від обкладення податком на додану вартість на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану» набрало чинності з дня його прийняття, а саме 27.05.2015 року.

РОЗ’ЯСНЕННЯ ЩОДО ОБОВ’ЯЗКОВОГО ПРОДАЖУ НАДХОДЖЕНЬ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ НА КОРИСТЬ РЕЗИДЕНТІВ ВІД СУБ’ЄКТІВ КРИМУ
(Лист Національного банку України від 03.08.2015 р. № 40-02015/54281)
Національний банк України у зв’язку з отриманням запитів від уповноважених банків щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті з території вільної економічної зони «Крим» (далі - ВЕЗ «Крим») на користь резидентів роз’яснює таке.
Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Правління Національного банку України від 3 листопада 2014 року № 699 Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони «Крим» (далі - Постанова № 699) для цілей застосування нормативно-правових актів Національного банку України особа, місцезнаходження якої (зареєстрована / постійно проживає) на території ВЕЗ «Крим» (далі - суб’єкт Криму), прирівнюється до нерезидента, а перекази (платежі) з материкової території України на територію ВЕЗ «Крим» або з території ВЕЗ «Крим» на материкову територію України здійснюються в порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Національного банку України для операцій з переказу коштів за межі України/в Україну.
Згідно з абзацом першим пункту 2 постанови Правління Національного банку України від 03.06.2015 № 354 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (далі - Постанова № 354) обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України підлягають надходження в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб - підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходження в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України.
Відповідно до пункту 9.4 статті 9 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон) вимоги законодавства України щодо обов’язкового продажу надходжень (в тому числі виручки) в іноземній валюті не застосовуються до юридичних осіб (філій, відділень, інших відокремлених підрозділів юридичних осіб) з місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим».
Тобто, Закон звільняє від обов’язкового продажу надходження в іноземній валюті на користь суб’єктів Криму, проте не містить аналогічних виключень для надходжень в іноземній валюті на користь резидентів від суб’єктів Криму.
Слід також враховувати, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 06.05.2014 № 260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя» банкам України заборонено встановлювати кореспондентські відносини з банками України та/або іноземними банками, іншими кредитними або фінансовими установами, що розташовані та/або здійснюють свою діяльність на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та відкривати відокремлені підрозділи на цій території. Оскільки можливість відкриття банками України рахунків суб’єктам Криму на території ВЕЗ «Крим» відсутня, то перерахування цими суб’єктами коштів в іноземній валюті на користь резидентів може здійснюватися виключно з рахунків, відкритих в іноземних банках.
Крім випадків використання суб’єктами Криму рахунків, відкритих в банках України на материковій території України, відповідно до норм законодавства України.
Таким чином, надходження в іноземній валюті із-за меж материкової території України на користь резидентів від суб’єктів Криму підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України з дотриманням порядку та у розмірі, що встановлені законодавством України, зокрема, Постановою № 354.

ФОРМУВАННЯ ПЛАНУ-ГРАФІКУ ПЕРЕВІРОК
Порядок формування плану-графіку проведення планових документальних перевірок платників податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524 (зареєстровано у Мінюсті 24.06.2015 за №751/27196), визначає структуру плану-графіку, критерії відбору платників податків та порядок їх відбору.
Окрема увага приділяється критеріям відбору до плану-графіку:
банківських та небанківських фінансових установ;
постійних представництв та представництв нерезидентів;
самозайнятих осіб.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний.
Порядок розміщено на веб-порталі ДФС.

ЗА ПРОДАЖ НЕПОВНОЛІТНІМ АЛКОГОЛЮ ТА ТЮТЮНУ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ШТРАФ
Продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років забороняється (ст.15 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).
Продавець зазначених товарів зобов’язаний отримати у покупця паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
У разі відмови покупця надати такий документ, продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.
За продаж неповнолітнім алкоголю та тютюну до суб’єктів господарювання застосовується штраф - 6800 гривень.
Працівник, який безпосередньо продав заборонений товар підліткові, притягується до адміністративної відповідальності і також сплачує штраф від 500 до 1700 грн.
Також, у такого підприємця анулюється ліцензія на продаж алкогольних та тютюнових виробів.

ЩОДО ПОРЯДКУ ОНОВЛЕННЯ ОБЛІКОВИХ ДАНИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ПРИ ЗМІНІ ПОСАДОВИХ ОСІБ
Порядок внесення змін до облікових даних платника податків, у тому числі у разі зміни керівника або головного бухгалтера, здійснюється відповідно до розділу IX наказу Міністерства фінансів України від 09.12.10 №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків та зборів» зі змінами та доповненнями, - повідомляють фахівці Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.
У разі включення відомостей про платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, інформація про зміну керівника оновлюється автоматично в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора. Проте, інформація щодо зміни бухгалтера оновлюється на підставі реєстраційної заяви форми № 1-ОПП.
Платники податків - юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов'язані подати реєстраційну заяву за формою N 1-ОПП з позначкою «Зміни» з відомостями стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків.
Стосовно платників податків, які не включаються до ЄДР (постійні представництва нерезидента, договори про спільну діяльність, договори управління майном, тощо), інформація про зміну керівника та/ або головного бухгалтера оновлюється лише на підставі заяви за ф. № 1-ОПП та документів. Уточнені документи та заява надаються до контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня внесення відповідних змін.

ВКЛЮЧЕННЯ ВАРТОСТІ РЕМОНТУ МАЙНА ДО ВИТРАТ ПІДПРИЄМЦЯ
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.
Підпунктом 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування. Зокрема, до них належать витрати на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Згідно зі ст. 776 Цивільного кодексу України (далі — Цивільний кодекс) поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, здійснюється наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлено договором або ремонт викликано невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведено у розумний строк.
Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Фізична особа — підприємець, яка використовує у своїй господарській діяльності власне майно, прямо пов’язане з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, має право включати до витрат вартість ремонту (поліпшення) майна (в тому числі касового апарата). При цьому вартість ремонту (поліпшення) орендованого майна фізична особа — підприємець має право включати на підставі господарських договорів, у яких передбачено умови експлуатації та їх ремонт.
ЩОДО ПЕРЕВИЩЕННЯ ОБСЯГ ДОХОДУ ЗА МИНУЛИЙ РІК
Відповідно до п. 293.4 ст. 293 Податкового кодексу (редакція якого діяла до 01.01.2015р.) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 цього Кодексу, для платників єдиного податку першої — третьої і п’ятої груп ставка єдиного податку встановлюється у розмірі 15 %.
Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі — Закон № 71), який набрав чинності з 01.01.2015 р., внесено зміни, зокрема, щодо умов перебування на спрощеній системі оподаткування.
Так, з 01.01.2015р. фізичні особи — підприємці реєструються платниками єдиного податку першої групи, граничний обсяг доходу яких становить 300 000 грн., другої — 1 500 000 грн. і третьої — 20 000 000 грн.
При цьому п. 4 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу передбачено, що платники єдиного податку третьої та п’ятої груп, які перебували на обліку в конт-ролюючих органах до 01.01.2015 р., з 01.01.2015 р. вважаються платниками єдиного податку третьої групи відповідно до норм глави 1 розділу XIV цього Кодексу.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку, яка у 2014 р. перевищила обсяг доходу, визначений для відповідної групи, повинна сплатити із суми перевищення збільшену ставку єдиного податку, тобто 15 %.

ПРИПИНЕНО ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ — ПОДАВАТИ ЗАЯВУ ЧИ НІ?
Відповідно до пп. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Згідно з пп. 7 пп. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 цього Кодексу до заяви включаються відомості про дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності (п. 294.6 ст. 294 Податкового кодексу).
У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання зі сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до контролюючого органу подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов’язання зі сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації (п. 295.8 ст. 295 Податкового кодексу).
Отже, у разі прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності фізична особа — підприємець — платник єдиного податку подає заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування.
Водночас фізична особа — підприємець не сплачує єдиний податок з періоду, що настає за періодом, у якому подано до контролю-ючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з державною реєстрацією припинення господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, а саме:
перша та друга групи — з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому подано заяву або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення;
третя група — з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву або анульовано ре-єстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення.

ВНЕСЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ПРО ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ ДО РЕЄСТРУ
Відповідно до пп. 8 п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу (редакція якого діяла до 01.01.2015 р.) до реєстру платників єдиного податку вносилися види господарської діяльності фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку першої та другої груп.
Законом № 71 внесено зміни до вищезазначеного підпункту, яким визначено, що до реєстру платників єдиного податку вноситься інформація про види господарської діяльності незалежно від групи платників єдиного податку.
З огляду на зазначене, інформація в реєстрі платників єдиного податку щодо ставки єдиного податку та групи для платників третьої групи буде приведено у відповідність із нормами Податкового кодексу.
Водночас фізичним особам — підприємцям — платникам єдиного податку третьої групи рекомендовано внести до реєстру платників єдиного податку відомості про види господарської діяльності шляхом подання заяви до контролюючого органу.

ВКЛЮЧЕННЯ ДО ДОХОДУ ПОЗИТИВНОЇ РІЗНИЦІ ВІД ПРОДАЖУ БАНКОМ ІНОЗЕМНОЇ ВАЛЮТИ
Згідно з п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом для фізичної особи — підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті.
При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Нацбанком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 Податкового кодексу).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу також є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу).
Тобто усі вартісні показники, що включаються до доходу фізичної особи — підприємця, відображаються у національній валюті України, при цьому показники, виражені в іноземній валюті, перераховуються у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Нацбанком України на дату отримання такого доходу.
Позитивна різниця від продажу банком іноземної валюти за дорученням фізичної особи — підприємця не є доходом фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку.

ЧИСЕЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ПІДПРИЄМЦЯ
Статтею 46 Господарського кодексу України передбачено, що підприємці мають право укладати з громадянами трудові або цивільно-правові договори щодо використання їх праці.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу договір — це домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.
Цивільно-правовий договір (договір підряду, доручення тощо) — це угода між громадянином і підприємством або підприємцем, предметом якої є виконання фізичною особою певної роботи, спрямованої на досягнення конкретного результату.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та о