ДПІ У КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОМУ РАЙОНІ ІНФОРМУЄ:
22-10-2015, 10:44
НАДХОДЖЕННЯ ДО БЮДЖЕТУ КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ СКЛАЛИ ПОНАД 456 МЛН. ГРИВЕНЬ
Доходи місцевих бюджетів становлять фінансову основу місцевого самоврядування. Тому місцевий бюджет виконує важливу функцію з забезпечення необхідними грошовими ресурсами фінансування завдань ведення місцевого самоврядування.
З початку 2015 року до місцевого бюджету Києво-Святошинського району надійшло податку на доходи фізичних осіб на суму понад 379,3 млн. гривень.
Значною, у загальній сумі надходжень до місцевих бюджетів, є сума єдиного податку на підприємницьку діяльність. Так, з початку поточного року сума надходжень з єдиного податку склала майже 64,8 млн. гривень. За січень – вересень 2015 року зафіксовано майже 19,3 млн. гривень приросту по надходженням зі сплати єдиного податку в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Темп росту склав 142,4 %.
Також у вересні 2015 року надходження з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки склали суму майже 793 тис. гривень, а загалом з початку 2015 року – понад 12 млн. гривень, що на 10,8 млн. гривень більше показника січня - вересня 2014 року.
СУМА НАДХОДЖЕНЬ З ЄСВ У КИЄВО-СВЯТОШИНО ПЕРЕВИЩИЛА 827 МЛН. ГРИВЕНЬ
У вересні 2015 року платниками Києво-Святошинського району сплачено майже 100,2 млн. гривень єдиного соціального внеску.
Загалом з початку 2015 року сума надходжень з єдиного внеску склала понад 827,3 млн. гривень.
ДПІ у Києво-Святошинському районі нагадує, що з питань адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування можна звертатись за адресою: ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34, 0 поверх, кабінет № 03, телефон 04598-5-88-18.
Також для платників податків працює інформаційно-довідковий департамент з багатоканальним телефоном 0-800-501-007 (зі стаціонарних телефонів - безкоштовно) з 08:00 до 20:00 (крім суботи та неділі).
У 2015 РОЦІ БЮДЖЕТ КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ ПОПОВНИВСЯ НА 73,5 МЛН. ГРИВЕНЬ ВІД ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ
Вагомим джерелом наповнення місцевого бюджету є плата за землю.
Так, у вересень поточного року, платниками Києво-Святошинського району сплачено майже 9,2 млн. гривень від плати за землю.
А загалом, з початку 2015 року до місцевого бюджету Києво-Святошинського району землекористувачами сплачено майже 73,5 млн. гривень земельного податку. Сума зазначених надходжень від плати за землю на 19,8 млн. гривень більше показника аналогічного періоду минулого року. Темп росту склав 136,7 %.
Юридичними особами до бюджету сплачено 64,4 млн. гривень, що на 16,4 млн. гривень більше показника січня - вересня 2014 року. Темп росту склав 134,2 %. Фізичними особами сплачено понад 9,1 млн. гривень, що на 3,3 млн. гривень більше показника аналогічного періоду минулого року. Темп росту склав 158,1 %.
З ПОЧАТКУ РОКУ НАДХОДЖЕННЯ З АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ ПЕРЕВИЩИЛИ 88 МЛН. ГРИВЕНЬ
Підприємці Києво-Святошинського району сплачують акцизний податок з наступних видів підакцизних товарів, а саме: алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти.
У вересні 2015 року платники податків Києво-Святошинського району сплатили 12,8 млн. гривень акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів. А загалом з початку року до бюджету надійшло понад 88,8 млн. гривень акцизного податку.
Нагадаємо, що базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.
Платники податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, та імпортери алкогольних напоїв та тютюнових виробів подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Податкового кодексу України.
У КИЄВО-СВЯТОШИНО ЗА КОРИСТУВАННЯ ПРИРОДНИМИ РЕСУРСАМИ НАДХОДЖЕННЯ СКЛАЛИ ПОНАД 8,5 МЛН. ГРИВЕНЬ
За 9 місяців 2015 р. підприємцями Києво-Святошинському району сплачено понад 8,6 млн. гривень за користування природними ресурсами, що на 4,4 млн. гривень більше ніж за січень – вересень минулого року. Темп росту склав 195,5 %.
Надходження з плати за користування лісовими ресурсами у січні - вересні 2015 р. склали 5,5 млн. гривень, що на 3,5 млн. гривень більше показника аналогічного періоду минулого року. Темп росту до минулого року склав 283,5 %.
Платежі за користування надрами за 9 місяців 2015 р. склали суму майже 1,7 млн. гривень, що на 0,9 млн. гривень більше показника аналогічного періоду 2014 року. Темп росту до показника минулого року склав 214,2 %.
Також, з початку 2015 р. надходження з плати за спеціальне користування водними ресурсами склали суму майже 1,5 млн. гривень. Зазначена сума на 10 тис. гривень перевищила показник надходжень аналогічного періоду 2014 року. Темп росту до минулого року склав 100,7 %.
РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ ПІДРОЗДІЛІВ ПОДАТКОВОГО АУДИТУ КИЇВЩИНИ ЗА СІЧЕНЬ–ВЕРЕСЕНЬ 2015 РОКУ
Протягом 9 місяців поточного року підрозділами податкового аудиту Київської області проведено 666 документальних перевірок, в тому числі 145 планових перевірок та 521 позапланова перевірка.
Державною фіскальною службою України затверджені Переліки ключових показників ефективності діяльності керівництва територіальних органів ДФС, з яких одним із досягнень результату даного показника є скорочення кількості позапланових перевірок на 20 %.
Так, підрозділами податкового аудиту Київської області здійснено 521 документальну позапланову перевірку, результати яких узгоджені на 01.10.2015, що на 28 %. менше кількості перевірок суб’єктів господарювання за відповідний період минулого року (723 перевірки).
За наслідками проведених планових та позапланових перевірок підрозділами податкового аудиту за 9 місяців цього року донараховано всього податкових зобов’язань в сумі 2,3 млрд.грн., що на 1,2 млрд.грн. більше ніж за аналогічний період минулого року. Із загальних донарахованих податкових зобов’язань узгоджено майже 124 млн. гривень.
Із узгоджених донарахованих сум підрозділами податкового аудиту Київської області за січень-вересень 2015 року забезпечено надходження до Державного бюджету донарахованих сум в розмірі 106,9 млн.грн., в т.ч. за результатами застосування процедури податкового компромісу 24 млн. гривень.
За січень-вересень 2015 року проведено 2 тисячі. фактичних перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. За результатами проведених перевірок донараховано штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму майже 5 млн. грн., що більше на 1,5 млн.грн. в порівнянні з відповідним періодом минулого року.
НА КИЇВЩИНІ ВИКРИЛИ «ЦЕНТР МІНІМІЗАЦІЇ ПОДАТКОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ»
Працівники слідчого та оперативного управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області спільно з Управлінням Служби Безпеки України в м. Києві та Київської області викрили «центр мінімізації податкових зобов’язань», який надавав послуги підприємствам реального сектору економіки м. Києва, Київської області та інших областей України, з формування незаконного податкового кредиту.
Учасники «центру мінімізації податкових зобов’язань» з метою прикриття своєї незаконної діяльності щодо вчинення фіктивних фінансово-господарських операцій, переведення безготівкових коштів в готівку для суб’єктів господарської діяльності реального сектору економіки, штучного завищення собівартості товарно-матеріальних цінностей, створили, придбали корпоративні права та зареєстрували понад 17 транзитних суб’єктів господарської діяльності.
Безготівкові грошові кошті суб’єктів господарської діяльності реального сектору економіки надходили на рахунки транзитних суб’єктів господарської діяльності у вигляді оплати за товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги). Податковий кредит транзитних суб’єктів господарської діяльності формувався переважно за рахунок використання псевдооперації з придбання товарно-матеріальних цінностей у 25 суб’єктів господарювання реального сектору економіки, підприємств-імпортерів та сільгоспвиробників.
В рамках досудового розслідування кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, проведено 15 обшуків, за результатами яких вилучено: первинні бухгалтерські документи які свідчать про незаконну діяльність вказаного угрупування; грошові кошти у сумі понад 2 млн. грн.; печатки суб’єктів підприємницької діяльності із ознаками «фіктивності» у кількості 25 шт.; комп’ютерну оргтехніку та магнітні носії; чорнові записи учасників «центру мінімізації податкових зобов’язань».
Накладено арешти на розрахункові рахунки транзитних підприємств у 36 банківських установах.
Загальний обсяг реалізації послуг суб’єктами господарювання залученими до діяльність транзитної групи склав 72 млн. грн., у тому числі сума сформованого ризикового податкового кредиту 12 млн. гривень.
На даний час проводяться слідчі дії у відношенні учасників «центру мінімізації податкових зобов’язань» з метою притягнення їх до кримінальної відповідальності та забезпечується відшкодування завданих державі збитків.
ДО ДНЯ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ НА КИЇВЩИНІ НАГОРОДИЛИ ПОДАТКОВИХ МІЛІЦІОНЕРІВ, ЩО НЕСЛИ СЛУЖБУ У ЗОНІ АТО
У приміщенні ГУ ДФС у Київській області відбулися урочисті збори з нагоди святкування Дня захисника України. У хвилині мовчання схилили голови працівники ДФС в знак шани і вічної пам’яті про загиблих у боротьбі за незалежність України.
Керівник ГУ ДФС у Київській області Олександр Базанов вручив пам’ятні медалі «ЗАХИСНИКУ БАТЬКІВЩИНИ» та нагрудний знак «ЗА УКРАЇНУ, ЗА ЇЇ ВОЛЮ» 6 співробітникам оперативного управління, які протягом двох місяців несли службу в складі зведеного підрозділу податкової міліції ДФС України, на контрольних пунктах в’їзду/виїзду на межах Донецької та Луганської областей, упереджуючи незаконне переміщення товарів через «умовний» кордон на сході країни.
«Ви - наші захисники, опора держави, спокій наших домівок, спокій близьких - у ваших надійних, сильних руках. Ви готові стати на захист своєї батьківщини, не втрачаючи жодної хвилини…» – з таким словами звернувся до добровольців Олександр Базанов.
ПРО ДОВІДНИКИ ПОДАТКОВИХ ПІЛЬГ
Державна фіскальна служба України повідомляє, що Довідник № 76/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідник № 76/2 інших податкових пільг станом на 01 жовтня 2015 року розміщено на офіційному веб-порталі відомства у розділі «Довідники» (http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html).
Нагадуємо, що в загальному порядку відповідний Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Постанова). Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком до Постанови. Звіт подається суб’єктом господарювання за 3, 6, 9 і 12 календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.
ПРО РЕКВІЗИТИ ПЛАТІЖНОГО ДОРУЧЕННЯ У РАЗІ ПЕРЕРАХУВАННЯ КОШТІВ З ВЛАСНОГО ПОТОЧНОГО РАХУНКА НА ЕЛЕКТРОННИЙ РАХУНОК У СИСТЕМІ ЕЛЕКТРОННОГО АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що передбачено пунктом 200 прим.1. 2 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України.
Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.
Казначейство відповідно до вимог ст. 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття.
Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.
При заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість:
- у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;
- у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;
- у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
- у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;
- у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер рахунка, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.
Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі – Постанова № 22).
Відповідно до п. 3.8 Постанови № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
У разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у полі № 4 друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».
У розрахункових документах на сплату (стягнення) платежів до бюджету цей реквізит заповнюється з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419.
ПРО ОКРЕМІ ПИТАННЯ ЗАПОВНЕННЯ ДОДАТКА 4 (Д4) ДО ПОДАТКОВОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ З ПДВ
Державна фіскальна служба України повідомляє, що в доповнення до листа від 26.08.2015 № 31730/7/99-99-19-03-02-17 про особливості перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку платника податку на додану вартість поінформовано додатковим листом щодо окремих питань заповнення додатка 4 (Д4) до податкової декларації з ПДВ.
Роз’яснення з цих питань викладені у листі Державної фіскальної служби України від 09.10.2015 №37545/7/99-99-19-03-02-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС.
ТЕРМІНИ РОЗРАХУНКІВ ЗА ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ У СФЕРІ ЗЕД
Згідно з ст. 1. Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 185) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (ст. 2 Закону № 185).
Разом з тим, відповідно до змін, внесених Законом України від 06 листопада 2012 року № 5480-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» до Закону № 185, які набрали чинності з 17.11.2012, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені ч. 1 ст. 1 та ст. 2 Закону № 185.
Зокрема, п. 1 постанови Правління Національного банку України від 03 вересня 2015 року № 581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (далі – постанова № 581) встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст.ст. 1, 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Постанова набрала чинності з 04 вересня 2015 року та діє до 04 грудня 2015 року включно (п. 9 постанови № 581).
З урахуванням викладеного, починаючи з 04.09.2015 на період до трьох місяців розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), передбачені в ст. ст. 1, 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 114 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.
ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ЦІНИ ПРИДБАННЯ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ОПЕРАЦІЇ З РЕАЛІЗАЦІЇ ІМПОРТОВАНИХ ТОВАРІВ
Державна фіскальна служба України повідомляє наступне щодо визначення ціни придбання при здійсненні операції з реалізації імпортованих товарів.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Враховуючи викладене, для операцій платника податку з постачання на митній території України товарів, раніше ввезених таким платником податку на митну територію України, база оподаткування визначається за загальним правилом - виходячи з їх договірної вартості але не нижче ціни придбання у постачальника. При цьому величина митної вартості не враховується.
ЩОДО ВКЛЮЧЕННЯ ДО ПОДАТКОВОГО КРЕДИТУ СУМ ПДВ, СПЛАЧЕНИХ (НАРАХОВАНИХ) У ЗВ’ЯЗКУ З ПРИДБАННЯМ ТОВАРІВ/ПОСЛУГ ТА ЗАЗНАЧЕНИХ У ПОДАТКОВІЙ НАКЛАДНІЙ, ЯКЩО ТАКА ПОДАТКОВА НАКЛАДНА ЗАРЕЄСТРОВАНА В ЄДИНОМУ РЕЄСТРІ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ З ПОРУШЕННЯМ ТЕРМІНУ ЇЇ РЕЄСТРАЦІЇ
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Враховуючи зазначене, податкові накладні/розрахунки коригування, які станом на 29.07.2015 своєчасно не зареєстровані в ЄРПН та по яких станом на вказану дату не сплинув граничний термін їх реєстрації в ЄРПН (з дати їх складання не минуло 180 календарних днів), можуть бути включені до складу податкового кредиту не раніше звітного періоду, в якому такі податкові накладні/розрахунки коригування зареєстровано в ЄРПН, та не пізніше ніж 365 календарних днів з дати складання.
ЩОДО РЕЄСТРАЦІЇ В ЄДИНОМУ РЕЄСТРІ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ
Державна фіскальна служба України повідомляє наступне щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) розрахунку коригування, складеного постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку накладних, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем. Згідно з підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
Враховуючи наведене, у разі якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг постачальнику, в тому числі і у зв’язку з виправленням помилки, розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.
ПРО ПОДАННЯ ПОДАТКОВОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ З РЕНТНОЇ ПЛАТИ
(Лист ДФС України від 12.10.2015 р. № 37619/7/99-99-15-04-01-17)
Відповідно до п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) базовий податковий (звітний) період для рентної плати (далі — Плата) дорівнює календарному кварталу.
На підставі п. 257.3 ст. 257 Кодексу платник Плати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, податкову декларацію, яка містить додатки:
1) з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:
за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України;
2) з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин — за місцезнаходженням ділянки надр;
3) з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України — за місцем податкової реєстрації;
4) з рентної плати за спеціальне використання води — за місцем податкової реєстрації;
5) з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів — за місцезнаходженням лісової ділянки;
6) з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України — за місцем його податкової реєстрації.
Наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496 (далі — наказ № 719), який набрав чинності з дня його офіційного опублікування (Офіційний вісник України, 2015, № 75 (29.09.2015), ст. 2483) — 29 вересня 2015 року, затверджено форму Податкової декларації з Плати.
Згідно з п. 46.6 ст. 46 Кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Таким чином, за новою формою, затвердженою наказом № 719, Податкова декларація з Плати буде подаватися за ІV квартал ц.р. та наступні податкові періоди.
За ІІІ квартал ц.р. платники Плати залежно від об’єкта оподаткування звітуються за формами, затвердженими наказами ДПА України:
від 24.12.2010 № 1011 «Про затвердження форм податкових розрахунків з рентної плати за транспортування нафти i нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та aміaкy територією України» (далі — форма № 1011), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.01.2011 за № 81/18819;
від 24.12.2010 № 1018 «Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України» (далі — форма № 1018), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 28/18766;
та наказами Міністерства фінансів України:
від 17.09.2012 № 1000 «Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами» (далі — форма № 1000), зареєстрованим у Miністерстві юстиції України 15.10.2012 за № 1732/22044;
від 21.12.2012 № 1403 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за спеціальне використання води» (далі — форма № 1403), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.01.2013 за № 123/22655;
від 21.12.2012 № 1404 «Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових pecypcів» (далі — форма № 1404), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.01.2013 за № 172/22704.
Проте форми № 1011, № 1018 передбачають базовий податковий (звітний) період — календарний місяць.
У зв’язку з цим пропонуємо рекомендувати платникам Плати подати розрахунки за діючими формами № 1011, № 1018 із зазначенням у рядку 1 «податковий період» цифри «9», що буде означати подання розрахунків за ІІІ квартал 2015 року із граничним строком подання — 9 листопада 2015 року.
Граничним строком сплати та датою проведення нарахування до ІКП для таких розрахунків є 19 листопада 2015 року.
При цьому при заповненні розрахунків платники мають дотримуватися таких рекомендацій.
Форма № 1018:
у рядку 2.1 «Нараховано збору усього за звітний місяць» розділу ІІ необхідно зазначати зобов’язання за звітний квартал;
у колонці 2.1 «Вид документа (ліцензія або дозвіл)» розділу І вказати ліцензію або дозвіл на радіочастотні ресурси три рази, окремо липень, серпень, вересень, у разі дії у відповідному місяці.
Форма № 1011:
у рядку 4 «Податкове зобов’язання за звітний період» розділу ІІ необхідно зазначати зобов’язання за звітний квартал;
у рядку 3 «об’єкт оподаткування» додатка до Податкового розрахунку з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами та у рядку 6 « об’єкт оподаткування» додатка до Податкового розрахунку з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України вказати об’єкт оподаткування за три місяці ІІІ кварталу цього року.
Слід зазначити, що подані платниками податків, зокрема в електронному вигляді, розрахунки за формами № 1011, № 1018, з показниками за окремі податкові (звітні) періоди липень, серпень, вересень 2015 року не підлягають рознесенню до ІКП. Отже, збереженим у центральній базі даних ІС «Податковий блок» зазначеним розрахункам підрозділами приймання та обробки податкової звітності має бути присвоєно статус «Історія подання» на підставі службових записок (із визначеним переліком таких розрахунків), наданих відповідальними за адміністрування податку підрозділами, згідно із резолюцією керівника (заступника керівника) контролюючого органу.
Форми № 1403, № 1404 передбачають базовий податковий (звітний) період — календарний квартал та подаються за звітний (податковий) період три квартали 2015 року.
Згідно з п. 46.4 ст. 46 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації у паперовому вигляді, складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.
Водночас податковий розрахунок з рентної плати за видобування нафти та газового конденсату подається одним квартальним розрахунком, оскільки відповідно до п. 252.8 ст. 252 Кодексу фактична ціна реалізації для нафти та конденсату визначається за податковий (звітний) період станом на перше число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом.
ЩОДО СКЛАДАННЯ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ОПЕРАЦІЙ З ПОСТАЧАННЯ ТОВАРІВ/ПОСЛУГ, ЩО МАЮТЬ БЕЗПЕРЕРВНИЙ АБО РИТМІЧНИЙ ХАРАКТЕР
Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:
покупцям — платникам податку — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;
покупцям — особам, не зареєстрованим платниками податку, — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.
Для цілей застосування норм ПКУ ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
Періодичність складання зведених податкових накладних протягом звітного (податкового) періоду на одного контрагента-покупця може бути передбачена у цивільно-правовому договорі з таким покупцем.
Отже, протягом звітного (податкового) періоду платник податку має право на складання однієї зведеної податкової накладної, яка складається не пізніше останнього дня такого періоду, або двох та більше податкових накладних, виходячи із умов, передбачених у цивільно-правовому договорі.
У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.
Такі податкові накладні (як зведена, так і сформована на суму невикористаних коштів) реєструються постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних у загальному порядку та дають право отримувачу товарів/послуг на включення сум ПДВ за такими податковими накладними до складу податкового кредиту за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту.
Крім того, особливості складання та заповнення зведеної податкової накладної з урахуванням вимог Закону України від 16 липня 2015 року № 643-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» розглянуто (роз’яснено) у листі ДФС від 07.08.2015 № 29163/7/99-99-19-03-02-17 (копія додається). Вказаний лист платник податку може використовувати у своїй діяльності.
ДО УВАГИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ — ПІДПРИЄМЦІВ — ПЛАТНИКІВ ЄДИНОГО ПОДАТКУ ТРЕТЬОЇ ГРУПИ!
Згідно із абз. 2 п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням зазначеної норми, звертаємо увагу фізичних осіб — платників єдиного податку 3 групи, що декларація за 3 квартал 2015 року подається за діючою формою, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 21 грудня 2011 року № 1688 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07 листопада 2012 року № 1159, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 року за № 1998/22310).
У зв’язку із зміною з 01.01.2015 року розміру ставок єдиного податку для платників спрощеної системи 3 групи, підприємці при заповненні декларації зазначають дохід, що оподатковується за ставкою 2 або 4 відс., у рядках, в яких передбачено відображення доходу за ставкою 3 або 5 відс. відповідно, аналогічно зазначається сума податку.
Крім того, інформуємо про прийняття нормативно — правових актів, що безпосередньо стосуються адміністрування єдиного податку, які набрали чинності з 28 липня 2015 року, а саме:
наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.07.2015 р. за № 800/27245, (далі — наказ 578), яким внесено зміни до форми податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця у зв’язку з оптимізацією груп платників єдиного податку — фізичних осіб з 01.01.2015 р.;
наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579 «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за № 799/27244, (далі — наказ 579).
З огляду на вищезазначене, звертаємо увагу, що форма податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця, затверджена наказом 578, буде використовуватись такими платниками для складання звітності за 2015 рік починаючи з 01.01.2016.
З метою забезпечення єдиного підходу при поданні звітності за 2015 рік платниками єдиного податку — фізичними особами першої та другої групи та з урахуванням зручностей при адмініструванні єдиного податку, вказана форма декларації, яка затверджена наказом 578 також рекомендована для подання платниками за річний податковий (звітний) період — 2015 рік.
Разом з тим, повідомляємо, що платники єдиного податку — фізичні особи не зобов’язані перереєстровувати книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат, так як згідно п.5 наказу 579 книги, зареєстровані до набрання чинності цим наказом, діють до їх закінчення.
ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ!
ЗМІНЕНО РАХУНКИ ДЛЯ СПЛАТИ ЄДИНОГО ВНЕСКУ ЗМІНЕНО
У зв’язку з проведенням реорганізації територіальних органів Міндоходів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДФС утворені нові органи ДФС.
З 15 вересня 2015 року вступили в дію небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я органів Державної фіскальної служби України для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій.
Заповнення платниками поля «Призначення платежу» розрахункових документів у разі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
При сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
* ;101 ; код за ЄДРПОУ ; сплата єдиного внеску ; ; ;
1 2 3 4 5 6 7
1 – службовий код ("*");
2 – код виду сплати ("101" – Сплата суми єдиного внеску);
3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
4 – друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;
5 – не заповнюється;
6 – не заповнюється;
7 – не заповнюється.
Доходи місцевих бюджетів становлять фінансову основу місцевого самоврядування. Тому місцевий бюджет виконує важливу функцію з забезпечення необхідними грошовими ресурсами фінансування завдань ведення місцевого самоврядування.
З початку 2015 року до місцевого бюджету Києво-Святошинського району надійшло податку на доходи фізичних осіб на суму понад 379,3 млн. гривень.
Значною, у загальній сумі надходжень до місцевих бюджетів, є сума єдиного податку на підприємницьку діяльність. Так, з початку поточного року сума надходжень з єдиного податку склала майже 64,8 млн. гривень. За січень – вересень 2015 року зафіксовано майже 19,3 млн. гривень приросту по надходженням зі сплати єдиного податку в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Темп росту склав 142,4 %.
Також у вересні 2015 року надходження з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки склали суму майже 793 тис. гривень, а загалом з початку 2015 року – понад 12 млн. гривень, що на 10,8 млн. гривень більше показника січня - вересня 2014 року.
СУМА НАДХОДЖЕНЬ З ЄСВ У КИЄВО-СВЯТОШИНО ПЕРЕВИЩИЛА 827 МЛН. ГРИВЕНЬ
У вересні 2015 року платниками Києво-Святошинського району сплачено майже 100,2 млн. гривень єдиного соціального внеску.
Загалом з початку 2015 року сума надходжень з єдиного внеску склала понад 827,3 млн. гривень.
ДПІ у Києво-Святошинському районі нагадує, що з питань адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування можна звертатись за адресою: ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34, 0 поверх, кабінет № 03, телефон 04598-5-88-18.
Також для платників податків працює інформаційно-довідковий департамент з багатоканальним телефоном 0-800-501-007 (зі стаціонарних телефонів - безкоштовно) з 08:00 до 20:00 (крім суботи та неділі).
У 2015 РОЦІ БЮДЖЕТ КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ ПОПОВНИВСЯ НА 73,5 МЛН. ГРИВЕНЬ ВІД ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ
Вагомим джерелом наповнення місцевого бюджету є плата за землю.
Так, у вересень поточного року, платниками Києво-Святошинського району сплачено майже 9,2 млн. гривень від плати за землю.
А загалом, з початку 2015 року до місцевого бюджету Києво-Святошинського району землекористувачами сплачено майже 73,5 млн. гривень земельного податку. Сума зазначених надходжень від плати за землю на 19,8 млн. гривень більше показника аналогічного періоду минулого року. Темп росту склав 136,7 %.
Юридичними особами до бюджету сплачено 64,4 млн. гривень, що на 16,4 млн. гривень більше показника січня - вересня 2014 року. Темп росту склав 134,2 %. Фізичними особами сплачено понад 9,1 млн. гривень, що на 3,3 млн. гривень більше показника аналогічного періоду минулого року. Темп росту склав 158,1 %.
З ПОЧАТКУ РОКУ НАДХОДЖЕННЯ З АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ ПЕРЕВИЩИЛИ 88 МЛН. ГРИВЕНЬ
Підприємці Києво-Святошинського району сплачують акцизний податок з наступних видів підакцизних товарів, а саме: алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти.
У вересні 2015 року платники податків Києво-Святошинського району сплатили 12,8 млн. гривень акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів. А загалом з початку року до бюджету надійшло понад 88,8 млн. гривень акцизного податку.
Нагадаємо, що базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.
Платники податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, та імпортери алкогольних напоїв та тютюнових виробів подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Податкового кодексу України.
У КИЄВО-СВЯТОШИНО ЗА КОРИСТУВАННЯ ПРИРОДНИМИ РЕСУРСАМИ НАДХОДЖЕННЯ СКЛАЛИ ПОНАД 8,5 МЛН. ГРИВЕНЬ
За 9 місяців 2015 р. підприємцями Києво-Святошинському району сплачено понад 8,6 млн. гривень за користування природними ресурсами, що на 4,4 млн. гривень більше ніж за січень – вересень минулого року. Темп росту склав 195,5 %.
Надходження з плати за користування лісовими ресурсами у січні - вересні 2015 р. склали 5,5 млн. гривень, що на 3,5 млн. гривень більше показника аналогічного періоду минулого року. Темп росту до минулого року склав 283,5 %.
Платежі за користування надрами за 9 місяців 2015 р. склали суму майже 1,7 млн. гривень, що на 0,9 млн. гривень більше показника аналогічного періоду 2014 року. Темп росту до показника минулого року склав 214,2 %.
Також, з початку 2015 р. надходження з плати за спеціальне користування водними ресурсами склали суму майже 1,5 млн. гривень. Зазначена сума на 10 тис. гривень перевищила показник надходжень аналогічного періоду 2014 року. Темп росту до минулого року склав 100,7 %.
РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ ПІДРОЗДІЛІВ ПОДАТКОВОГО АУДИТУ КИЇВЩИНИ ЗА СІЧЕНЬ–ВЕРЕСЕНЬ 2015 РОКУ
Протягом 9 місяців поточного року підрозділами податкового аудиту Київської області проведено 666 документальних перевірок, в тому числі 145 планових перевірок та 521 позапланова перевірка.
Державною фіскальною службою України затверджені Переліки ключових показників ефективності діяльності керівництва територіальних органів ДФС, з яких одним із досягнень результату даного показника є скорочення кількості позапланових перевірок на 20 %.
Так, підрозділами податкового аудиту Київської області здійснено 521 документальну позапланову перевірку, результати яких узгоджені на 01.10.2015, що на 28 %. менше кількості перевірок суб’єктів господарювання за відповідний період минулого року (723 перевірки).
За наслідками проведених планових та позапланових перевірок підрозділами податкового аудиту за 9 місяців цього року донараховано всього податкових зобов’язань в сумі 2,3 млрд.грн., що на 1,2 млрд.грн. більше ніж за аналогічний період минулого року. Із загальних донарахованих податкових зобов’язань узгоджено майже 124 млн. гривень.
Із узгоджених донарахованих сум підрозділами податкового аудиту Київської області за січень-вересень 2015 року забезпечено надходження до Державного бюджету донарахованих сум в розмірі 106,9 млн.грн., в т.ч. за результатами застосування процедури податкового компромісу 24 млн. гривень.
За січень-вересень 2015 року проведено 2 тисячі. фактичних перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. За результатами проведених перевірок донараховано штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму майже 5 млн. грн., що більше на 1,5 млн.грн. в порівнянні з відповідним періодом минулого року.
НА КИЇВЩИНІ ВИКРИЛИ «ЦЕНТР МІНІМІЗАЦІЇ ПОДАТКОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ»
Працівники слідчого та оперативного управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області спільно з Управлінням Служби Безпеки України в м. Києві та Київської області викрили «центр мінімізації податкових зобов’язань», який надавав послуги підприємствам реального сектору економіки м. Києва, Київської області та інших областей України, з формування незаконного податкового кредиту.
Учасники «центру мінімізації податкових зобов’язань» з метою прикриття своєї незаконної діяльності щодо вчинення фіктивних фінансово-господарських операцій, переведення безготівкових коштів в готівку для суб’єктів господарської діяльності реального сектору економіки, штучного завищення собівартості товарно-матеріальних цінностей, створили, придбали корпоративні права та зареєстрували понад 17 транзитних суб’єктів господарської діяльності.
Безготівкові грошові кошті суб’єктів господарської діяльності реального сектору економіки надходили на рахунки транзитних суб’єктів господарської діяльності у вигляді оплати за товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги). Податковий кредит транзитних суб’єктів господарської діяльності формувався переважно за рахунок використання псевдооперації з придбання товарно-матеріальних цінностей у 25 суб’єктів господарювання реального сектору економіки, підприємств-імпортерів та сільгоспвиробників.
В рамках досудового розслідування кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, проведено 15 обшуків, за результатами яких вилучено: первинні бухгалтерські документи які свідчать про незаконну діяльність вказаного угрупування; грошові кошти у сумі понад 2 млн. грн.; печатки суб’єктів підприємницької діяльності із ознаками «фіктивності» у кількості 25 шт.; комп’ютерну оргтехніку та магнітні носії; чорнові записи учасників «центру мінімізації податкових зобов’язань».
Накладено арешти на розрахункові рахунки транзитних підприємств у 36 банківських установах.
Загальний обсяг реалізації послуг суб’єктами господарювання залученими до діяльність транзитної групи склав 72 млн. грн., у тому числі сума сформованого ризикового податкового кредиту 12 млн. гривень.
На даний час проводяться слідчі дії у відношенні учасників «центру мінімізації податкових зобов’язань» з метою притягнення їх до кримінальної відповідальності та забезпечується відшкодування завданих державі збитків.
ДО ДНЯ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ НА КИЇВЩИНІ НАГОРОДИЛИ ПОДАТКОВИХ МІЛІЦІОНЕРІВ, ЩО НЕСЛИ СЛУЖБУ У ЗОНІ АТО
У приміщенні ГУ ДФС у Київській області відбулися урочисті збори з нагоди святкування Дня захисника України. У хвилині мовчання схилили голови працівники ДФС в знак шани і вічної пам’яті про загиблих у боротьбі за незалежність України.
Керівник ГУ ДФС у Київській області Олександр Базанов вручив пам’ятні медалі «ЗАХИСНИКУ БАТЬКІВЩИНИ» та нагрудний знак «ЗА УКРАЇНУ, ЗА ЇЇ ВОЛЮ» 6 співробітникам оперативного управління, які протягом двох місяців несли службу в складі зведеного підрозділу податкової міліції ДФС України, на контрольних пунктах в’їзду/виїзду на межах Донецької та Луганської областей, упереджуючи незаконне переміщення товарів через «умовний» кордон на сході країни.
«Ви - наші захисники, опора держави, спокій наших домівок, спокій близьких - у ваших надійних, сильних руках. Ви готові стати на захист своєї батьківщини, не втрачаючи жодної хвилини…» – з таким словами звернувся до добровольців Олександр Базанов.
ПРО ДОВІДНИКИ ПОДАТКОВИХ ПІЛЬГ
Державна фіскальна служба України повідомляє, що Довідник № 76/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідник № 76/2 інших податкових пільг станом на 01 жовтня 2015 року розміщено на офіційному веб-порталі відомства у розділі «Довідники» (http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html).
Нагадуємо, що в загальному порядку відповідний Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Постанова). Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком до Постанови. Звіт подається суб’єктом господарювання за 3, 6, 9 і 12 календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.
ПРО РЕКВІЗИТИ ПЛАТІЖНОГО ДОРУЧЕННЯ У РАЗІ ПЕРЕРАХУВАННЯ КОШТІВ З ВЛАСНОГО ПОТОЧНОГО РАХУНКА НА ЕЛЕКТРОННИЙ РАХУНОК У СИСТЕМІ ЕЛЕКТРОННОГО АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що передбачено пунктом 200 прим.1. 2 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України.
Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.
Казначейство відповідно до вимог ст. 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття.
Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.
При заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість:
- у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;
- у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;
- у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
- у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;
- у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер рахунка, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.
Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі – Постанова № 22).
Відповідно до п. 3.8 Постанови № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
У разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у полі № 4 друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».
У розрахункових документах на сплату (стягнення) платежів до бюджету цей реквізит заповнюється з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419.
ПРО ОКРЕМІ ПИТАННЯ ЗАПОВНЕННЯ ДОДАТКА 4 (Д4) ДО ПОДАТКОВОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ З ПДВ
Державна фіскальна служба України повідомляє, що в доповнення до листа від 26.08.2015 № 31730/7/99-99-19-03-02-17 про особливості перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку платника податку на додану вартість поінформовано додатковим листом щодо окремих питань заповнення додатка 4 (Д4) до податкової декларації з ПДВ.
Роз’яснення з цих питань викладені у листі Державної фіскальної служби України від 09.10.2015 №37545/7/99-99-19-03-02-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС.
ТЕРМІНИ РОЗРАХУНКІВ ЗА ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ У СФЕРІ ЗЕД
Згідно з ст. 1. Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 185) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (ст. 2 Закону № 185).
Разом з тим, відповідно до змін, внесених Законом України від 06 листопада 2012 року № 5480-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» до Закону № 185, які набрали чинності з 17.11.2012, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені ч. 1 ст. 1 та ст. 2 Закону № 185.
Зокрема, п. 1 постанови Правління Національного банку України від 03 вересня 2015 року № 581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (далі – постанова № 581) встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст.ст. 1, 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Постанова набрала чинності з 04 вересня 2015 року та діє до 04 грудня 2015 року включно (п. 9 постанови № 581).
З урахуванням викладеного, починаючи з 04.09.2015 на період до трьох місяців розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), передбачені в ст. ст. 1, 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 114 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.
ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ЦІНИ ПРИДБАННЯ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ОПЕРАЦІЇ З РЕАЛІЗАЦІЇ ІМПОРТОВАНИХ ТОВАРІВ
Державна фіскальна служба України повідомляє наступне щодо визначення ціни придбання при здійсненні операції з реалізації імпортованих товарів.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Враховуючи викладене, для операцій платника податку з постачання на митній території України товарів, раніше ввезених таким платником податку на митну територію України, база оподаткування визначається за загальним правилом - виходячи з їх договірної вартості але не нижче ціни придбання у постачальника. При цьому величина митної вартості не враховується.
ЩОДО ВКЛЮЧЕННЯ ДО ПОДАТКОВОГО КРЕДИТУ СУМ ПДВ, СПЛАЧЕНИХ (НАРАХОВАНИХ) У ЗВ’ЯЗКУ З ПРИДБАННЯМ ТОВАРІВ/ПОСЛУГ ТА ЗАЗНАЧЕНИХ У ПОДАТКОВІЙ НАКЛАДНІЙ, ЯКЩО ТАКА ПОДАТКОВА НАКЛАДНА ЗАРЕЄСТРОВАНА В ЄДИНОМУ РЕЄСТРІ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ З ПОРУШЕННЯМ ТЕРМІНУ ЇЇ РЕЄСТРАЦІЇ
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Враховуючи зазначене, податкові накладні/розрахунки коригування, які станом на 29.07.2015 своєчасно не зареєстровані в ЄРПН та по яких станом на вказану дату не сплинув граничний термін їх реєстрації в ЄРПН (з дати їх складання не минуло 180 календарних днів), можуть бути включені до складу податкового кредиту не раніше звітного періоду, в якому такі податкові накладні/розрахунки коригування зареєстровано в ЄРПН, та не пізніше ніж 365 календарних днів з дати складання.
ЩОДО РЕЄСТРАЦІЇ В ЄДИНОМУ РЕЄСТРІ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ
Державна фіскальна служба України повідомляє наступне щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) розрахунку коригування, складеного постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку накладних, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем. Згідно з підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
Враховуючи наведене, у разі якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг постачальнику, в тому числі і у зв’язку з виправленням помилки, розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.
ПРО ПОДАННЯ ПОДАТКОВОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ З РЕНТНОЇ ПЛАТИ
(Лист ДФС України від 12.10.2015 р. № 37619/7/99-99-15-04-01-17)
Відповідно до п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) базовий податковий (звітний) період для рентної плати (далі — Плата) дорівнює календарному кварталу.
На підставі п. 257.3 ст. 257 Кодексу платник Плати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, податкову декларацію, яка містить додатки:
1) з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:
за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України;
2) з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин — за місцезнаходженням ділянки надр;
3) з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України — за місцем податкової реєстрації;
4) з рентної плати за спеціальне використання води — за місцем податкової реєстрації;
5) з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів — за місцезнаходженням лісової ділянки;
6) з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України — за місцем його податкової реєстрації.
Наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496 (далі — наказ № 719), який набрав чинності з дня його офіційного опублікування (Офіційний вісник України, 2015, № 75 (29.09.2015), ст. 2483) — 29 вересня 2015 року, затверджено форму Податкової декларації з Плати.
Згідно з п. 46.6 ст. 46 Кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Таким чином, за новою формою, затвердженою наказом № 719, Податкова декларація з Плати буде подаватися за ІV квартал ц.р. та наступні податкові періоди.
За ІІІ квартал ц.р. платники Плати залежно від об’єкта оподаткування звітуються за формами, затвердженими наказами ДПА України:
від 24.12.2010 № 1011 «Про затвердження форм податкових розрахунків з рентної плати за транспортування нафти i нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та aміaкy територією України» (далі — форма № 1011), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.01.2011 за № 81/18819;
від 24.12.2010 № 1018 «Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України» (далі — форма № 1018), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 28/18766;
та наказами Міністерства фінансів України:
від 17.09.2012 № 1000 «Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами» (далі — форма № 1000), зареєстрованим у Miністерстві юстиції України 15.10.2012 за № 1732/22044;
від 21.12.2012 № 1403 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за спеціальне використання води» (далі — форма № 1403), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.01.2013 за № 123/22655;
від 21.12.2012 № 1404 «Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових pecypcів» (далі — форма № 1404), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.01.2013 за № 172/22704.
Проте форми № 1011, № 1018 передбачають базовий податковий (звітний) період — календарний місяць.
У зв’язку з цим пропонуємо рекомендувати платникам Плати подати розрахунки за діючими формами № 1011, № 1018 із зазначенням у рядку 1 «податковий період» цифри «9», що буде означати подання розрахунків за ІІІ квартал 2015 року із граничним строком подання — 9 листопада 2015 року.
Граничним строком сплати та датою проведення нарахування до ІКП для таких розрахунків є 19 листопада 2015 року.
При цьому при заповненні розрахунків платники мають дотримуватися таких рекомендацій.
Форма № 1018:
у рядку 2.1 «Нараховано збору усього за звітний місяць» розділу ІІ необхідно зазначати зобов’язання за звітний квартал;
у колонці 2.1 «Вид документа (ліцензія або дозвіл)» розділу І вказати ліцензію або дозвіл на радіочастотні ресурси три рази, окремо липень, серпень, вересень, у разі дії у відповідному місяці.
Форма № 1011:
у рядку 4 «Податкове зобов’язання за звітний період» розділу ІІ необхідно зазначати зобов’язання за звітний квартал;
у рядку 3 «об’єкт оподаткування» додатка до Податкового розрахунку з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами та у рядку 6 « об’єкт оподаткування» додатка до Податкового розрахунку з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України вказати об’єкт оподаткування за три місяці ІІІ кварталу цього року.
Слід зазначити, що подані платниками податків, зокрема в електронному вигляді, розрахунки за формами № 1011, № 1018, з показниками за окремі податкові (звітні) періоди липень, серпень, вересень 2015 року не підлягають рознесенню до ІКП. Отже, збереженим у центральній базі даних ІС «Податковий блок» зазначеним розрахункам підрозділами приймання та обробки податкової звітності має бути присвоєно статус «Історія подання» на підставі службових записок (із визначеним переліком таких розрахунків), наданих відповідальними за адміністрування податку підрозділами, згідно із резолюцією керівника (заступника керівника) контролюючого органу.
Форми № 1403, № 1404 передбачають базовий податковий (звітний) період — календарний квартал та подаються за звітний (податковий) період три квартали 2015 року.
Згідно з п. 46.4 ст. 46 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації у паперовому вигляді, складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.
Водночас податковий розрахунок з рентної плати за видобування нафти та газового конденсату подається одним квартальним розрахунком, оскільки відповідно до п. 252.8 ст. 252 Кодексу фактична ціна реалізації для нафти та конденсату визначається за податковий (звітний) період станом на перше число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом.
ЩОДО СКЛАДАННЯ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ОПЕРАЦІЙ З ПОСТАЧАННЯ ТОВАРІВ/ПОСЛУГ, ЩО МАЮТЬ БЕЗПЕРЕРВНИЙ АБО РИТМІЧНИЙ ХАРАКТЕР
Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:
покупцям — платникам податку — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;
покупцям — особам, не зареєстрованим платниками податку, — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.
Для цілей застосування норм ПКУ ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
Періодичність складання зведених податкових накладних протягом звітного (податкового) періоду на одного контрагента-покупця може бути передбачена у цивільно-правовому договорі з таким покупцем.
Отже, протягом звітного (податкового) періоду платник податку має право на складання однієї зведеної податкової накладної, яка складається не пізніше останнього дня такого періоду, або двох та більше податкових накладних, виходячи із умов, передбачених у цивільно-правовому договорі.
У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.
Такі податкові накладні (як зведена, так і сформована на суму невикористаних коштів) реєструються постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних у загальному порядку та дають право отримувачу товарів/послуг на включення сум ПДВ за такими податковими накладними до складу податкового кредиту за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту.
Крім того, особливості складання та заповнення зведеної податкової накладної з урахуванням вимог Закону України від 16 липня 2015 року № 643-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» розглянуто (роз’яснено) у листі ДФС від 07.08.2015 № 29163/7/99-99-19-03-02-17 (копія додається). Вказаний лист платник податку може використовувати у своїй діяльності.
ДО УВАГИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ — ПІДПРИЄМЦІВ — ПЛАТНИКІВ ЄДИНОГО ПОДАТКУ ТРЕТЬОЇ ГРУПИ!
Згідно із абз. 2 п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням зазначеної норми, звертаємо увагу фізичних осіб — платників єдиного податку 3 групи, що декларація за 3 квартал 2015 року подається за діючою формою, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 21 грудня 2011 року № 1688 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07 листопада 2012 року № 1159, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 року за № 1998/22310).
У зв’язку із зміною з 01.01.2015 року розміру ставок єдиного податку для платників спрощеної системи 3 групи, підприємці при заповненні декларації зазначають дохід, що оподатковується за ставкою 2 або 4 відс., у рядках, в яких передбачено відображення доходу за ставкою 3 або 5 відс. відповідно, аналогічно зазначається сума податку.
Крім того, інформуємо про прийняття нормативно — правових актів, що безпосередньо стосуються адміністрування єдиного податку, які набрали чинності з 28 липня 2015 року, а саме:
наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.07.2015 р. за № 800/27245, (далі — наказ 578), яким внесено зміни до форми податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця у зв’язку з оптимізацією груп платників єдиного податку — фізичних осіб з 01.01.2015 р.;
наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579 «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за № 799/27244, (далі — наказ 579).
З огляду на вищезазначене, звертаємо увагу, що форма податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця, затверджена наказом 578, буде використовуватись такими платниками для складання звітності за 2015 рік починаючи з 01.01.2016.
З метою забезпечення єдиного підходу при поданні звітності за 2015 рік платниками єдиного податку — фізичними особами першої та другої групи та з урахуванням зручностей при адмініструванні єдиного податку, вказана форма декларації, яка затверджена наказом 578 також рекомендована для подання платниками за річний податковий (звітний) період — 2015 рік.
Разом з тим, повідомляємо, що платники єдиного податку — фізичні особи не зобов’язані перереєстровувати книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат, так як згідно п.5 наказу 579 книги, зареєстровані до набрання чинності цим наказом, діють до їх закінчення.
ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ!
ЗМІНЕНО РАХУНКИ ДЛЯ СПЛАТИ ЄДИНОГО ВНЕСКУ ЗМІНЕНО
У зв’язку з проведенням реорганізації територіальних органів Міндоходів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДФС утворені нові органи ДФС.
З 15 вересня 2015 року вступили в дію небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я органів Державної фіскальної служби України для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій.
Заповнення платниками поля «Призначення платежу» розрахункових документів у разі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
При сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
* ;101 ; код за ЄДРПОУ ; сплата єдиного внеску ; ; ;
1 2 3 4 5 6 7
1 – службовий код ("*");
2 – код виду сплати ("101" – Сплата суми єдиного внеску);
3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
4 – друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;
5 – не заповнюється;
6 – не заповнюється;
7 – не заповнюється.
