НАДХОДЖЕННЯ КОШТІВ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ БЕЗХАЗЯЙНОГО МАЙНА СКЛАЛИ ПОНАД 218 ТИС. ГРН.
З початку 2015 року державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі мобілізовано значну суму коштів до бюджету від реалізації безхазяйного майна.
Так, надходження за вересень 2015 р. склали 4,0 тис. грн., що на 2,5 тис. гривень більше показника надходжень аналогічного періоду 2014 року. Темп росту до минулого року склав 266,7 %.
А загалом за січень - вересень 2015 року, від реалізації безхазяйного майна, бюджет отримав 218,2 тис. грн. Зазначена сума на 161,7 тис. гривень перевищила показник надходжень аналогічного періоду минулого року. Темп росту склав 386,5 %.

З ПОЧАТКУ РОКУ НАДХОДЖЕННЯ З ТРАНСПОРТНОГО ПОДАТКУ СКЛАЛИ МАЙЖЕ 3,5 МЛН. ГРН.
Податок з власників транспортних засобів є одним із джерел надходжень до місцевого бюджету. У поточному році платниками податку Києво-Святошинського району сплачено значну суму до місцевого бюджету району.
За вересень 2015 р. платники податку району поповнили місцеву казну на суму 945,4 тис. грн. Зазначена сума на 744,7 тис. грн. перевищила показник надходжень аналогічного періоду 2014 року. Темп росту до минулого року склав 471 %.
Загалом з початку 2015 року власниками транспортних засобів сплачено до місцевої скарбниці суму майже 3,5 млн. грн. У тому числі фізичними особами району сплачено понад 2,3 млн. грн. податку, а юридичними особами сплачено майже 1,2 млн. грн. транспортного податку. Зазначена сума на 2,3 млн. гривень перевищила показник надходжень аналогічного періоду 2014 року. Темп росту склав 301,9 %.

ПОДАТКОВОЮ МІЛІЦІЄЮ ВИКРИТО ПОСАДОВЦІВ ПІДПРИЄМСТВА, ЯКІ НЕ СПЛАТИЛИ 4,3 МЛН. ГРН. ПОДАТКІВ
Співробітниками податкової міліції Луганської області зареєстровані кримінальні провадження за ч.3 ст.212 та ч.2 ст.258-5 КК України за фактом ухилення від сплати податків та фінансування тероризму посадовими особами підприємства, що здійснює діяльність у сфері виробництва м’ясних продуктів.
Встановлено, що в період з 2014 по 2015 рік зазначені особи, здійснюючи господарську діяльність на непідконтрольній території України, придбали у підприємств куряче і свине м’ясо, спеції та добавки, використавши їх для виробництва м’ясної продукції.
Готова продукція в подальшому реалізовувалася на непідконтрольній території України, а одержані від реалізації доходи частково спрямовувалися для фінансового та матеріального забезпечення терористичної організації «Л.Н.Р.».
Зазначені операції не були відображені в бухгалтерській звітності підприємства, що призвело до ухилення від сплати податків на суму 4,3 млн. гривень.
Тривають слідчі дії зі встановлення кола осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення.

НА КИЇВЩИНІ ВИЯВЛЕНА КОНТРАБАНДНА ЧАЙНА ПРОДУКЦІЯ
У ході проведення операції «Рубіж-2015» працівниками податкової міліції ГУ ДФС у Київській області виявлено у Васильківському районі чайну продукцію, яка завезена поза митним та прикордонним контролем.
За результатами обшуку вилучена чайна продукція з торговими марками «Грузинський чорний та зелений», «Петро Сагайдачний», «Павло Полуботок», «Кирило Розумовський», «Золота Чаша Гетьмана», «Чай «Юсуф» у мішках, ящиках та інших упаковках у кількості 5759 шт. (вагою від 9 до 20,5 кг в упаковці), на які відсутні документи про походження.
З маркування наявного на упаковках з чаєм вбачається, що він грузинського походження, а отже є переміщеним через митний кордон України поза митним контролем.
Вилучено також 3 станки для фасування чайної продукції, пакувальна тара, що свідчить про ознаки діяльності з надання незаконно імпортованому товару легального вигляду.
Вилучений товар передано на відповідальне зберігання. Експертиза визначає вартість конфіскованої продукції.

ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ!
РАХУНКИ ДЛЯ СПЛАТИ ЄДИНОГО ВНЕСКУ ЗМІНЕНО
У зв’язку з проведенням реорганізації територіальних органів Міндоходів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДФС утворені нові органи ДФС.
З 15 вересня 2015 року вступили в дію небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я органів Державної фіскальної служби України для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій.
Заповнення платниками поля «Призначення платежу» розрахункових документів у разі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
При сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
* ;101 ; код за ЄДРПОУ ; сплата єдиного внеску ; ; ;
1 2 3 4 5 6 7
1 – службовий код ("*");
2 – код виду сплати ("101" – Сплата суми єдиного внеску);
3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
4 – друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;
5 – не заповнюється;
6 – не заповнюється;
7 – не заповнюється.

ДО УВАГИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ-ПІДПРИЄМЦІВ - ПЛАТНИКІВ ЄДИНОГО ПОДАТКУ ТРЕТЬОЇ ГРУПИ!
ДЕКЛАРАЦІЯ ЗА 3 КВАРТАЛ 2015 РОКУ ПОДАЄТЬСЯ ЗА ДІЮЧОЮ ФОРМОЮ
Згідно із абз. 2 п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням зазначеної норми, звертаємо увагу фізичних осіб — платників єдиного податку 3 групи, що декларація за 3 квартал 2015 року подається за діючою формою, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 21 грудня 2011 року № 1688 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07 листопада 2012 року № 1159, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 року за № 1998/22310).
У зв’язку зі зміною з 01.01.2015 року розміру ставок єдиного податку для платників спрощеної системи 3 групи, підприємці при заповненні декларації зазначають дохід, що оподатковується за ставкою 2 або 4 відс., у рядках, в яких передбачено відображення доходу за ставкою 3 або 5 відс. відповідно, аналогічно зазначається сума податку.
Крім того, інформуємо про прийняття нормативно — правових актів, що безпосередньо стосуються адміністрування єдиного податку, які набрали чинності з 28 липня 2015 року, а саме:
наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.07.2015 р. за № 800/27245, (далі — наказ 578), яким внесено зміни до форми податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця у зв’язку з оптимізацією груп платників єдиного податку — фізичних осіб з 01.01.2015 р.;
наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579 «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за № 799/27244, (далі — наказ 579).
З огляду на вищезазначене, звертаємо увагу, що форма податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця, затверджена наказом 578, буде використовуватись такими платниками для складання звітності за 2015 рік починаючи з 01.01.2016.
З метою забезпечення єдиного підходу при поданні звітності за 2015 рік платниками єдиного податку — фізичними особами першої та другої групи та з урахуванням зручностей при адмініструванні єдиного податку, вказана форма декларації, яка затверджена наказом 578 також рекомендована для подання платниками за річний податковий (звітний) період — 2015 рік.
Разом з тим, повідомляємо, що платники єдиного податку — фізичні особи не зобов’язані перереєстровувати книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат, так як згідно п.5 наказу 579 книги, зареєстровані до набрання чинності цим наказом, діють до їх закінчення.

АС «ЄДИНЕ ВІКНО ПОДАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ ЗВІТНОСТІ» ДФС КОРИСТУЮТЬСЯ МАЙЖЕ 997,5 ТИС. ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ
У 2015 році Автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронної звітності» Державної фіскальної служби користуються майже 997,5 тис. суб’єктів господарювання.
Крім основних функцій (приймання податкової звітності платників податків, яку вони надають в електронній формі, та реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних), портал забезпечує низку інших електронних сервісів для платників податків.
Так, з початку 2015 року АС «Єдине вікно подання електронної звітності» ДФС опрацьовано понад 234 тис. електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах.
Один з найпопулярніших електронних сервісів ДФС – надання виписки з Єдиного реєстру податкових накладних як покупцю, так і продавцю. З початку 2015 року опрацьовано понад 28,5 млн. таких запитів.
Не меншим попитом користується послуга з укладання договору з територіальними органами ДФС «Про визнання електронних документів» у електронній формі. Протягом січня – вересня 2015 року було укладено понад 463 тис. таких договорів з платниками податків.
Також користувачів цікавить інформація з реєстру платників. Протягом 9 місяців поточного року було опрацьовано понад 40,6 тис. запитів з цієї теми.
З метою інформування платників податків щодо наявних податкових ризиків та заходів щодо їх усунення фіскальною службою розроблено автоматизоване програмне забезпечення по формуванню електронних повідомлень – «Податковий асистент».
Для інформаційної підтримки та технічної допомоги суб`єктам господарювання функціонує call – центр ДФС, яким з початку 2015 року надано майже 182,4 тис. консультацій з питань подання електронної податкової звітності та реєстрації податкових накладних.

РОМАН НАСІРОВ: РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ ДФС САМІ КАЖУТЬ ПРО ВІРНО ОБРАНИЙ ШЛЯХ РЕФОРМУВАННЯ СЛУЖБИ
Державна фіскальна служба виконала завдання Уряду і до бюджету в якості податків і зборів перераховано навіть більше, ніж було очікувано. Про це повідомив Голова ДФС Роман Насіров під час брифінгу.
«Щодо виконання прямого обов'язку ДФС – наповнення державного бюджету. Платники податків вже сплатили за 9 місяців 341,4 млрд. грн. до державного бюджету. Взятий платниками податків темп дозволив перевиконати завдання Мінфіну майже на 20 мільярдів гривень, з яких 15,3 млрд. грн. було враховано при збільшенні дохідної частини державного бюджету у вересні поточного року», - наголосив Роман Насіров.
Такі надходження дали змогу, в першу чергу, профінансувати підвищення соціальних стандартів та частково профінансувати програму зі зменшення державного боргу перед українськими підприємствами, який було накопичено за попередні роки.
«Ми зменшили загальний обсяг переплат на 2,2 млрд. грн., у тому числі й зменшили переплату податку на додану вартість на майже 1,7 млрд. грн.. Платникам податків на рахунки відшкодовано ПДВ 45,5 млрд. грн. за 9 місяців, з них – 25,5 млрд. грн. в автоматичному режимі. До кінця року заплановано відшкодування приблизно 29,5 млрд. грн.», - зауважив Голова ДФС.
Однією з найважливіших складових по спрощенню роботи бізнесу можна вважати переведення низки сервісів в електронну форму. Так, на веб-порталі ДФС, у рамках спрощення процедури адміністрування підакцизних товарів, у вільному доступі вже розміщується інформація Єдиного реєстру ліцензій. До кінця року така звітність матиме зручну форму для миттєвого отримання платниками потрібних даних. Крім того, ще до 1 січня наступного року планується замінити паперові ліцензії електронними та надалі зробити їх безстроковими.
Запроваджується електронний обмін документами, які стосуються, зокрема, ліцензування, виключно в електронному вигляді подаватимуться заявки на виготовлення та придбання акцизних марок.
Також ДФС продовжує активно працювати над спрощенням звітності: запроваджуються нові спрощені форми податкових декларацій з податку на прибуток підприємств, з податку на додану вартість, з єдиного податку третьої та четвертої групи для юридичних осіб, з земельного податку та про майновий стан і доходи.
Триває і перебудова структури податкового та митного аудиту. За словами Романа Насірова, більшість аудиторів буде сконцентровано на обласному рівні, що мінімізуватиме корупційні ризики та зменшить адміністративний тиск на платників податків.
«Удосконалюється методологія адміністрування ризиків, що дозволить усунути адміністративний тиск на сумлінних платників та підвищити увагу до ризикових категорій. Також спрощуються митні процедури, що сприяє скороченню витрат часу на митне оформлення, забезпечує доставку вантажів у встановлені строки, дозволяє охопити податковим контролем лише окремі ризикові операції. Завдяки цьому комплексу факторів разом з електронним адмініструванням ПДВ на кінець року ми суттєво скоротимо кількість позапланових та зустрічних перевірок», - підкреслив Роман Насіров.
Керівництво Державної фіскальної служби веде також активну міжнародну роботу. Зокрема, досягнуто домовленості з податковими та митними адміністраціями США, Великобританії, Канади, Литви, Польщі та інших країн про технічну допомогу в процесі проведення реформи ДФС. З вересня також в ДФС почав працювати постійний представник МВФ з метою ефективного впровадження інституційної реформи ДФС. Нарешті відновлено масштабні митні проекти з Румунією та Польщею. Планується відкриття сучасних європейських автомобільних пунктів пропуску на українсько-румунському та українсько-польському кордонах.
Також ДФС очікує на підтримку Федерального Міністерства фінансів Німеччини у процесі імплементації реформ та на технічну допомогу для реалізації існуючих проектів. Німецька сторона готова надати на умовах секондменту радника для реалізації реформи митного напряму ДФС.

СУМИ СТРАХОВИХ ВНЕСКІВ ЗА ДОГОВОРАМИ ДОВГОСТРОКОВОГО СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ, СПЛАЧЕНИХ ЗА НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ, ОБКЛАДАЮТЬСЯ ЄСВ
Суми страхових внесків, сплачених роботодавцем за договорами довгострокового страхування життя за найманих працівників, які є складовою заробітної плати, є базою нарахування єдиного внеску.
Умови та порядок нарахування і сплати єдиного внеску визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі.
Законом України «Про оплату праці» передбачено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5, визначає види виплат, які включаються до складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат, зокрема витрати в розмірі страхових внесків підприємств на користь працівників, пов’язаних з добровільним страхуванням (особистим страхуванням майна). Указані суми включаються до фонду оплати праці в тому місяці, коли провадяться перерахунки страховій компанії.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, зокрема, платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей не є базою нарахування єдиного внеску.
Таким чином, сума страхових внесків, сплачених роботодавцем за договорами довгострокового страхування життя за найманих працівників, які є складовою заробітної плати, є базою нарахування єдиного внеску.
Водночас, внески, сплачені роботодавцем на користь працівника за договором недержавного пенсійного забезпечення, не є базою нарахування єдиного внеску.

СПІВРОБІТНИКАМИ ГУ ДФС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПЕРЕКРИТО КАНАЛ НЕЗАКОННОГО ВИВЕЗЕННЯ ГОРІХІВ ДО РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
Працівниками оперативного управління ГУ ДФС у Київській області викрито схему постачання горіхів волоських в пасажирських потягах, без належного митного оформлення, на територію Російської федерації.
При відпрацюванні орієнтовних даних митних та прикордонних органів, в пасажирському потязі № 062 О «Миколаїв - Москва», при перетині державного кордону України, через прикордонний перехід «Зернове-Суземка» на території Сумської області, виявлено понад 10 тонн горіхів волоських упакованих у побутові сумки, тюки, чемодани та інше у супроводі підставних осіб-кур’єрів організованих у групи.
На початку прикордонної перевірки, зазначена група - понад 50 осіб, терміново залишила потяг із вантажем горіхів та на пероні влаштувала стихійний мітинг з метою організації перешкоджання співробітникам податкової міліції Київщини у виконанні своїх посадових обов’язків.
Несплата обов’язкових платежів при постачанні горіхів у такий спосіб сягає від 500 тисяч до 1,5 млн. гривень. Зібрані матеріали передано для реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.

ЧИ ПОВИННА СПЛАЧУВАТИ ЄДИНИЙ ВНЕСОК ФІЗИЧНА ОСОБА – ПІДПРИЄМЕЦЬ, ЯКА ЗНАХОДИТЬСЯ НА СПРОЩЕНІЙ СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ, ЯКЩО ОДНОЧАСНО ТАКІЙ ОСОБІ ПРИЗНАЧЕНА ПЕНСІЯ ЗА ВИСЛУГУ РОКІВ?
Відповідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок.
Однак зазначені платники звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) передбачені такі види пенсійних виплат, як пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) та пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Пенсіонер – це особа, яка отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім’ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи.
Відповідно до абзацу сьомого частини другої ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом встановлюються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Тобто від сплати єдиного внеску звільняються фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, що мають статус пенсіонера за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, за наявністю встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Таким чином, фізичні особи - підприємці, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не є пенсіонерами за віком і повинні нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальних підставах.

В ЯКИЙ ТЕРМІН ТА ЗА ЯКОЮ ФОРМОЮ НЕОБХІДНО ПОДАВАТИ ЗВІТНІСТЬ З ЄДИНОГО ВНЕСКУ НОТАРІУСУ
Форми та строки подання звітності передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435).
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність без використання праці найманих працівників, формують та подають звіт самі за себе один раз на рік до 1 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.
Звіт подається за формою згідно таблиць 3, 4 додатка 5 до Порядку № 435 із зазначенням типу форми «початкова».

ЧИ МОЖЛИВО ЗАСТОСУВАТИ ПОНИЖУЮЧИЙ КОЕФІЦІЄНТ, ЯКЩО СУМА НАРАХОВАНОГО ДОХОДУ НА ОДНУ ОСОБУ В МИНУЛОМУ РОЦІ ТА ЗВІТНОМУ МІСЯЦІ ЦЬОГО РОКУ ПЕРЕВИЩУЄ МАКСИМАЛЬНУ МЕЖУ ПО ЄДИНОМУ ВНЕСКУ?
Якщо сума нарахованого доходу на одну застраховану особу в 2014 році та звітному місяці 2015 року перевищують максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, то такий роботодавець не має права на застосування понижуючого коефіцієнта (далі – Коефіцієнт), оскільки не буде виконуватись перша умова для застосування понижуючого коефіцієнта, визначена п. 9 прим. 5 розд. VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

ЯКЩО НА ПІДПРИЄМСТВІ ПРАЦЮЮЧИЙ ІНВАЛІД НАДАВ КОПІЮ ДОВІДКИ ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ ГРУПИ ІНВАЛІДНОСТІ НЕ В ПЕРШИЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ МІСЯЦЯ, ЯКИЙ ЗАСТОСУВАТИ РОЗМІР ЄДИНОГО ВНЕСКУ ПРИ НАРАХУВАННІ ЙОМУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ?
Нарахування єдиного внеску у розмірі 8,41 відс. на заробітну плату працюючому інваліду здійснюється в період з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання роботодавцем завіреної копії довідки з акту огляду в медико-соціальній експертній комісії та закінчується датою скасування інвалідності на підставі рішення даної комісії.
При цьому, до дати одержання завіреної копії зазначеної довідки та після дати скасування інвалідності, роботодавець нараховує єдиний внесок у розмірі від 36,76 до 49,7 відс. відповідно до класу професійного ризику виробництва.

ПРО КОЕФІЦІЄНТ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ГІРНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА ЗА ОБЛІКОВОЮ СТАВКОЮ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
(Лист ДФС України від 19.10.2015 р. № 38388/7/99-99-15-04-01-17)
Державна фіскальна служба України, керуючись нормами п. п. 4 п. 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, інформує про величину коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у ІІІ кварталі 2015 року для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр.
Розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається як сума витрат, що обчислені згідно з пп. 252.11-252.15 ст. 252 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), та прибутку як алгебраїчного добутку вказаних витрат та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, обчисленого у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (п. 252.16 ст. 252 Кодексу).
У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі - облікова ставка).
У ІІІ кварталі 2015 року діяли 3 (три) облікові ставки: 30 відс., 27 відс., 22 відс., затверджені постановами Правління Національного банку України від: 02.03.2015 № 154, 27.08.2015 № 557, 24.09.2015 № 627, відповідно.
З метою уникнення неоднозначного трактування, ДФС, базуючись на принципі рівномірності, обчислила розмір середньозваженої облікової ставки Національного банку України для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства з метою розрахунку величини податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Тривалість дії облікової ставки: 30 відс. – 58 днів (01.07.2015-27.08.2015); 27 відс. – 28 днів (28.08.2015-24.09.2015); 22 відс. – 6 днів (25.09.2015-30.09.2015).
З огляду на викладене, Державна фіскальна служба України доручає довести до відома платників рентної плати, що для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати середньозважена облікова ставка за ІІІ квартал 2015 року становить 28,57 відс. ((30 відс. × 58 днів + 27 відс. × 28 днів + 22 відс. × 6 днів)/92).

ЩОДО ПОРЯДКУ ЗАСТОСУВАННЯ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ ЗА ПОРУШЕННЯ ТЕРМІНІВ РЕЄСТРАЦІЇ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ/РОЗРАХУНКІВ КОРИГУВАННЯ В ЄДИНОМУ РЕЄСТРІ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ
Відповідно до пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям- платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, встановлених статтею 201 Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Пунктом 1201.2 статті 1201 Кодексу визначено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю-платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.
Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (далі - Закон № 643), який набув чинності 29.07.2015, зокрема, внесено зміни до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, якими передбачено, що при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 1 жовтня 2015 року, не застосовуються штрафні санкції, визначені пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 визначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).
Отже, принцип, згідно з яким закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, починаючи з 29 липня 2015 року не застосовуються штрафні санкції, визначені пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу (10 відсотків, 20 відсотків, 30 відсотків, 40 відсотків), за порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 1 жовтня 2015 року.

ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ВІД 17.06.2015 № 413 «ПРО ПОРЯДОК ПОВІДОМЛЕННЯ ДЕРЖАВНІЙ ФІСКАЛЬНІЙ СЛУЖБІ ТА ЇЇ ТЕРИТОРІАЛЬНИМ ОРГАНАМ ПРО ПРИЙНЯТТЯ ПРАЦІВНИКА НА РОБОТУ»
Державною фіскальною службою України надано роз’яснення від 08.10.2015 № 37321/7/99-99-17-03-01-17 (далі – лист) щодо застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», яку опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» № 115 (27.06.2015) (далі – Постанова № 413).
Так, з метою доведення інформації до платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), повідомлено, що до компетенції ДФС належить, зокрема, надання консультацій виключно з питань адміністрування єдиного внеску, зокрема, нарахування та сплати єдиного внеску.
Відповідно до норм Постанови № 413, ДФС лише приймає від суб'єктів господарювання повідомлення про прийняття працівника на роботу, проте не регулює питання трудових відносин, встановлених статтею 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).
Статтею 259 КЗпП визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому штрафи, зазначені у частині другій статті 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Додатково повідомлено, що Постанову № 413 було розроблено Мінсоцполітики відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, яка містить положення щодо укладення трудового договору. Укладення договорів цивільно-правового характеру не регулюється зазначеною статтею.

ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо особливостей складання податкових накладних за щоденними підсумками операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, і повідомляє таке.
Згідно з пунктом 197.1 статті 197 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) звільняються від оподаткування податком на додану вартість (далі - ПДВ) операції з постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, крім послуг, які перелічені в абзацах «а» - «о» цього пункту.
Перелік закладів охорони здоров’я затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002 № 385, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за № 892/7180.
Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Кодексу податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції), зокрема, у разі:
здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);
надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).
Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012 (далі - Порядок № 957).
До внесення відповідних змін до форм податкової накладної/розрахунку коригування, в частині виключення з них реквізитів, які не передбачені новою редакцією пункту 201.1 статті 201 Кодексу, а також реквізитів, які втратили актуальність у зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ, податкова накладна/розрахунок коригування складаються за формою, встановленою Порядком № 957, але з урахуванням норм Закону України від 16 липня 2015 року № 643 - VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (далі - Закон № 643).
Так, згідно з підпунктами 9, 12 Порядку № 957 у верхній лівій частині податкової накладної, яка складається за щоденними підсумками операцій, робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини «11», у рядку «Особа (платник податку) - покупець» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «100000000000».
З дати набрання чинності Законом № 643 платники податку при складанні податкової накладної/розрахунку коригування можуть не заповнювати в їх заголовній частині поля реквізитів, які не визначені пунктом 201.1 статті 201 Кодексу.
Оскільки касові чеки у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ) містять інформацію про перелік послуг, придбаних покупцями, у графі 3 «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» податкової накладної, яка складається за щоденними підсумками операцій, вказується вираз «Товари/послуги в асортименті», а графи 5.1, 5.2, 6 та 7 не заповнюються.
У податковій накладній, яка складається за щоденними підсумками операцій, у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ), обсяг операцій, відображених в касових чеках, надрукованих протягом дня, зазначається загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу, яка відображена у Z-звіті.
Згідно з пунктом 14 Порядку № 957 для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні (не допускається заповнення в одній накладній одночасно графи 12 та граф 8 - 11).

ЩОДО ПОРЯДКУ ЗБІЛЬШЕННЯ СУМИ ПОДАТКУ, НА ЯКУ ПЛАТНИК ПДВ МАЄ ПРАВО ЗАРЕЄСТРУВАТИ В ЄДИНОМУ РЕЄСТРІ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ ПОДАТКОВІ НАКЛАДНІ/РОЗРАХУНКИ КОРИГУВАННЯ ДО ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ, НА СУМУ ПОМИЛКОВО/ЗАЙВО ВНЕСЕНИХ ДО БЮДЖЕТУ ГРОШОВИХ КОШТІВ З ПДВ
Державна фіскальна служба України розглянула лист підприємства щодо порядку збільшення суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних (далі - реєстраційна сума), на суму помилково/зайво внесених до бюджету грошових коштів з ПДВ та повідомляє.
Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі - Закон № 643), який набув чинності 29.07.2015, зокрема, внесено зміни до порядку функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
Пунктом 2001.2 статті 2001 Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом № 643 (далі - Кодекс), встановлено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - електронні рахунки). На електронний рахунок платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу (реєстраційної суми), а також в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ (пункт 2001.4 статті 2001 Кодексу). Сума поповнення електронного рахунку є складовою формули, визначеної пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу, для обрахунку реєстраційної суми (далі - формула).
Пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX Кодексу передбачено, що формула (всі її складові) на початок третього робочого дня після набрання чинності Законом № 643 «обнуляється», за винятком окремих її складових (сума податку за виданими і отриманими податковими накладними та сума податку за митними деклараціями, аркушами коригування і додатковими деклараціями), що були сформовані починаючи з 01.07.2015.
Після такого «обнуління» значення реєстраційної суми автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема, на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість станом на 01.07.2015.
На суму такого збільшення одноразово:
а) якщо за результатами звітного (податкового) періоду за червень 2015 року/II квартал 2015 року платником податку задекларовано суми податку на додану вартість до сплати до бюджету, - зменшується контролюючим органом в ІКПП така сума, задекларована до сплати до бюджету за результатами звітного (податкового) періоду за червень 2015 року/II квартал 2015 року, з одночасним зменшенням суми податку, що підлягає перерахуванню з рахунку платника в системі електронного адміністрування податку до бюджету;
б) якщо за результатами звітного (податкового) періоду за червень 2015 року/II квартал 2015 року платником податку задекларовано суми податку на додану вартість до сплати до бюджету в розмірі, що є меншим ніж сума помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість станом на 01.07.2015, або задекларовано від’ємне значення податку, - збільшується платником податку сума від’ємного значення, сформована за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року/III квартал 2015 року, яка переноситься до податкової звітності з податку звітного (податкового) періоду за серпень 2015 року/IV квартал 2015 року.
Таким чином, відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Кодексу на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість збільшується реєстраційна сума, а не сума ПДВ на електронному рахунку платника податку. Водночас на таку суму зменшується сума податку, задекларована до сплати до бюджету за звітний період червень 2015 року, або збільшується сума від’ємного значення податку, сформована у декларації за липень 2015 року. При цьому такі помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання з ПДВ вважаються погашеними.

ЩОДО НАРАХУВАННЯ ЄДИНОГО ВНЕСКУ НА ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ НА ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ УЧНЯМ, ЯКІ ПРОХОДЯТЬ ВИРОБНИЧУ ПРАКТИКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Відповідно до частини четвертої ст. 53 Закону України від 23 травня 1991 року № 1060-XII «Про освіту» на час виробничого навчання, практики учням і студентам забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці.
Законом України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» (далі - Закон № 103) визначено правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійно-технічної освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках.
Статтею 29 Закону № 103 підприємства, установи, організації незалежно від форм власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику. Типовий договір про навчально-виробничу практику та порядок надання робочих місць визначаються Кабінетом Міністрів України.
Учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів під час виробничого навчання і виробничої практики на виробництві виконують роботи відповідно до навчальних планів і програм.
Згідно з п. 9 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 1999 року № 992 (далі - Порядок), перед початком виробничого навчання та виробничої практики керівник підприємства видає наказ про персональний розподіл учнів, слухачів професійно-технічного навчального закладу на робочі місця або навчально-виробничі ділянки виробничих підрозділів чи створює учнівські самостійні навчально-виробничі підрозділи та визначає відповідно до змісту робочих навчальних програм види робіт, а також призначає з числа інженерно-технічних працівників та кваліфікованих робітників підприємства відповідальних за проведення виробничого навчання та виробничої практики, забезпечення умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог, установлює системи оплати праці учнів, слухачів за фактично виконаний обсяг робіт відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки) та укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику.
Відповідно до пп. 7 і 8 Порядку учні, слухачі учбових закладів, які згідно з договором, укладеним між професійно-технічним навчальним закладом та підприємством, проходять виробничу практику та виробниче навчання на підприємстві, не включаються до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства.
При цьому всі організаційні питання проходження виробничої практики та виробничого навчання в кожному конкретному випадку визначаються положеннями договору, укладеного навчальним закладом і підприємством. Типова форма такого договору наведена в додатку до Порядку.
Згідно із п. 10 Порядку з моменту розподілу учнів, слухачів професійно-технічного навчального закладу на робочі місця або навчально-виробничі ділянки на них відповідно до законодавства про охорону праці поширюються права та обов’язки щодо виконання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших правил і норм, що діють на підприємстві, з відповідних професій, спеціальностей і рівнів кваліфікації робітників та службовців. Учні, слухачі підлягають соціальному та іншому страхуванню нарівні з відповідними працівниками підприємства.
Отже, учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробничу практику, не включаються до складу (списку) робітників підприємства, однак на них у повній мірі розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку і положення інших внутрішніх актів і розпоряджень підприємства.
Разом з тим п. 17 Порядку встановлено, що за фактично виконаний обсяг робіт учнями, слухачами за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань, підприємство нараховує їм заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.
Нараховані учням, слухачам кошти переказуються для виплати на рахунок професійно-технічного навчального закладу або виплачуються їм безпосередньо підприємством не пізніше п’яти днів після виплати заробітної плати працівникам підприємства.
П’ятдесят відсотків заробітної плати, нарахованої за час виробничого навчання і виробничої практики учням професійно-технічних навчальних закладів, може бути направлено на рахунок навчального закладу для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи.
Основною підставою виникнення трудових правовідносин на території України є факт укладення трудового договору, яким відповідно до частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою (далі - роботодавець), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а роботодавець - виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Загальний порядок укладення трудового договору встановлено ст. 24 КЗпП, якою, зокрема, передбачено укладення трудового договору, як правило, в письмовій формі.
Згідно із частиною третьою ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, ст. 38 Закону № 103 встановлено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний, і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
При цьому слід зазначити, що професійно-технічна освіта може включати, зокрема, професійно-практичну підготовку, яка проводиться на робочих місцях на виробництві чи в сфері послуг у формі виробничої практики (ст. 25 Закону № 103).
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Для студентів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які раніше не працювали та у зв’язку з цим не мали трудових книжок, відомості про роботу в студентських таборах, на виробничій практиці, а також про виконання науково-дослідної госпдоговірної тематики на підставі довідок вносяться підприємством, де надалі вони будуть працювати (п. 2.18 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58).
Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються КЗпП, Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108) та іншими нормативно-правовими актами.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з частиною дев’ятою ст. 9 Закону № 2464 обчислення і сплата єдиного внеску за працівників, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, здійснюються роботодавцями за рахунок сум, на які внесок нарахований.
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).
Таким чином, нарахована заробітна плата учням, які проходять виробничу практику на підприємстві згідно з договором про навчально-виробничу практику, є базою нарахування єдиного внеску.
При цьому підприємством нараховується та утримується єдиний внесок із усієї суми нарахованої заробітної плати учня.
Статтею 8 Закону № 2464 визначено, що якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Отже, для учнів, які проходять виробниче навчання і виробничу практику на підприємстві, сума єдиного внеску розраховується (нараховується та утримується) з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.
Абзацом першим частини п’ятої ст.8 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених, зокрема, в абзаці другому частини першої п. 1 ст. 4 Закону № 2464 (тобто роботодавців), встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності у розмірі від 36,76 до 49,7 відсотка.
Згідно зі ст. 47 розд. ІІІ Закону № 2464 визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною сьомою ст. 5 Закону № 2464 передбачено, що єдиний внесок для найманих працівників, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб встановлюється у розмірі 3,6 відс. бази нарахування єдиного внеску.
Відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.04.2015 № 435 (далі - Порядок № 435), звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (далі - Звіт) формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.
Підприємство надає за учнів, які проходять виробниче навчання і виробничу практику на підприємстві Звіт за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 435.
При цьому згідно з додатком 2 до Порядку № 435 зазначені особи відображаються у таблиці 6 додатка 4 до цього Порядку з кодом категорії застрахованих осіб «1».
Водночас, у разі застосування роботодавцем понижуючого коефіцієнту кількість учнів-практикантів, а також їх дохід не враховуються у кількості застрахованих осіб звітного періоду при нарахуванні єдиного внеску під час обчислення встановлених Законом № 2464 умов для застосування понижуючого коефіцієнту.