Саме так називався концерт дуету «Простір музики» у складі Сергія Мороза та Ігоря Якубовського, який відбувся 9 березня у храмі Покрови Пресвятої Богородиці УАПЦ м. Боярка.
Захід відбувся за підтримки громадської організації «Боярське об’єднання музикантів «АДЛІБІТУМ» та з благословення настоятеля храму Покрови Пресвятої Богородиці УАПЦ м. Боярка протоієрея Дмитра Присяжного. Як розповів Сергій Мороз, ідея концерту в храмі у день народження Тараса Шевченка виникла саме у о. Димитрія.
До програми концерту увійшли 14 авторських пісень Сергія Мороза та Ігоря Якубовського, написаних на слова поезій Тараса Шевченка. Зокрема, у авторському виконанні прозвучали твори «І золотої, й дорогої…», «Ой по горі ромен цвіте», «Над Дніпровою сагою», «Ой маю, маю я оченята», «Маленькій Мар'яні», «Тече вода з-під явора», «Гоголю», «Гамалія», «Псалом 53», «Псалом 81», «Псалом 1» (Псалми Давидові), «Розрита могила», «Полякам», «Стоїть в селі Суботові».
У творчому доробку серйозного виконавця-професіонала є пісні на твори Великого Кобзаря. Тому й не дивно, що до концертної програми приєдналася регент церковного хору храму Покрови Пресвятої Богородиці, заслужена артистка естрадного мистецтва України, директор вокального навчального закладу «Соло співочого серця» Інна Андріяш. Вона виконала пісні на слова Шевченка «Три шляхи», «Тополя» (музика Віталія Кирейка), «Реве та стогне Дніпр широкий…» та «Заповіт». Останній твір виконали, підвівшись зі своїх місць, всі присутні.
Як зазначив о. Дмитро, Свято-Покровський храм руйнує численні стереотипи. Зокрема, щодо того, що храм – це лише культова споруда, де мають бути тільки культові служіння. З давніх-давен храм Господній був місцем і милосердя, і просвіти, і осередком високої духовності, й тих настанов, завдяки яким люди духовно просвіщалися, збагачувалися не лише матеріально, але й інтелектуально.
«Двері храму завжди відкриті для творчих особистостей, які пропагують не здешевілу попсу, а дійсно високе мистецтво», - переконаний отець Димитрій.
Цю ж думку продовжує Інна Андріяш: «Як регент церковного хору, я навіть не чекала, що в цьому храмі можливі такі мистецькі заходи – потрібні, духовні, високі. Церква об’єднує людей і мистецтво об’єднує людей. Але на мистецькому концерті-святі саме в храмі я вперше. Була вражена почутими піснеспівами, зокрема – виконанням Шевченкових псалмів… під гітару! І переконана в необхідності таких заходів. Адже Шевченко – наш батько духовний, наш пророк».



«І ЗОЛОТОЇ, Й ДОРОГОЇ…»