"І ЖИВУТЬ У ПАМ'ЯТІ НАРОДУ…"
30-10-2012, 23:08
28 жовтня 1944 року завершилося визволення України від німецько-фашистських загарбників…
Минулої неділі в парку Перемоги нашого міста відбулося вшанування пам'яті захисників Батьківщини, які не повернулися з тієї війни, оплативши перемогу найвищою ціною - ціною власного життя…
Зранку того недільного дня потеплішало і визирнуло сонце, та потім на його ясному лику з'явилася сіра хмара скорботи, яка кожної миті готова була заплакати сльозами холодного дощу. Та, попри це, біля Обеліску Слави у парку Перемоги, відразу після закінчення церковної недільної служби починають збиратися люди.
Першими прибули військові ліцеїсти-богунівці, які завмерли в почесній варті по обидва боки обеліску та на головній алеї… Обмінюючись спогадами (а чи просто буденними проблемами), групками підходять ветерани… Біля Обеліску також представники міської та районної влади: міський голова Боярки Тарас Добрівський, заступник мера Валерій Дубовецький, керівник управління праці та соціального захисту населення РДА Сергій Черток, начальник відділу культури та туризму РДА Дмитро Гончаренко, керівники ветеранських організацій Володимир Нурищенко та Анатолій Пастовенський. Хвилюється на холодному вітрі учениця Боярської ЗОШ № 1 Валерія Гоц - ведуча заходу. Бо начебто і свято, але ж дійсно - зі сльозами на очах…
Слова пісні настільки щирі, що, здається, виринають вони з самих глибин серця цієї юної дівчини. І тим глибшою і красномовнішою видається після них Хвилина мовчання. Одна коротка хвилина, протягом якої можна згадати все і потрібно згадати всіх…
- Сьогодні ми вшановуємо наших ветеранів, людей, які віддали найдорожче заради мирного життя наступних поколінь, - так почав свій виступ Тарас Добрівський. - Дякую всім, хто зараз знаходиться тут, аби віддати шану загиблим, героям Великої Вітчизняної війни. А присутнім ветеранам зичу міцного здоров'я та довгих років життя.
У своєму виступі Тарас Григорович також повідомив про прагнення міської влади відреставрувати цей комплекс та зазначив, що наступного року має відбутися відкриття пам'ятного знака воїнам-інтернаціоналістам.
З коротким словом до присутніх також звернулися керівник районного управління праці та соціального захисту населення Сергій Черток, керівники ветеранських організацій Анатолій Пастовенський та Володимир Нурищенко.
Зокрема Володимир Андрійович зауважив: "Ми з величезним азартом кидалися в бій, щоб здобути цю перемогу. Тож вічна слава тим, хто брав участь у звільнені нашої рідної України"…
А потім лягли на холодний граніт трепетні пелюстки живих квітів: символічний дар живих перед тими, хто торує дорогу свого безсмертя вже в інших світах. Тому що День визволення України - результат подвигу всіх, хто по-синівськи її любив і жертвував заради неї своїм життям. Доземний уклін та вічна наша вдячність - живим і полеглим. Вічна слава героям…
Минулої неділі в парку Перемоги нашого міста відбулося вшанування пам'яті захисників Батьківщини, які не повернулися з тієї війни, оплативши перемогу найвищою ціною - ціною власного життя…
Зранку того недільного дня потеплішало і визирнуло сонце, та потім на його ясному лику з'явилася сіра хмара скорботи, яка кожної миті готова була заплакати сльозами холодного дощу. Та, попри це, біля Обеліску Слави у парку Перемоги, відразу після закінчення церковної недільної служби починають збиратися люди.
Першими прибули військові ліцеїсти-богунівці, які завмерли в почесній варті по обидва боки обеліску та на головній алеї… Обмінюючись спогадами (а чи просто буденними проблемами), групками підходять ветерани… Біля Обеліску також представники міської та районної влади: міський голова Боярки Тарас Добрівський, заступник мера Валерій Дубовецький, керівник управління праці та соціального захисту населення РДА Сергій Черток, начальник відділу культури та туризму РДА Дмитро Гончаренко, керівники ветеранських організацій Володимир Нурищенко та Анатолій Пастовенський. Хвилюється на холодному вітрі учениця Боярської ЗОШ № 1 Валерія Гоц - ведуча заходу. Бо начебто і свято, але ж дійсно - зі сльозами на очах…
Слова пісні настільки щирі, що, здається, виринають вони з самих глибин серця цієї юної дівчини. І тим глибшою і красномовнішою видається після них Хвилина мовчання. Одна коротка хвилина, протягом якої можна згадати все і потрібно згадати всіх…
- Сьогодні ми вшановуємо наших ветеранів, людей, які віддали найдорожче заради мирного життя наступних поколінь, - так почав свій виступ Тарас Добрівський. - Дякую всім, хто зараз знаходиться тут, аби віддати шану загиблим, героям Великої Вітчизняної війни. А присутнім ветеранам зичу міцного здоров'я та довгих років життя.
У своєму виступі Тарас Григорович також повідомив про прагнення міської влади відреставрувати цей комплекс та зазначив, що наступного року має відбутися відкриття пам'ятного знака воїнам-інтернаціоналістам.
З коротким словом до присутніх також звернулися керівник районного управління праці та соціального захисту населення Сергій Черток, керівники ветеранських організацій Анатолій Пастовенський та Володимир Нурищенко.
Зокрема Володимир Андрійович зауважив: "Ми з величезним азартом кидалися в бій, щоб здобути цю перемогу. Тож вічна слава тим, хто брав участь у звільнені нашої рідної України"…
А потім лягли на холодний граніт трепетні пелюстки живих квітів: символічний дар живих перед тими, хто торує дорогу свого безсмертя вже в інших світах. Тому що День визволення України - результат подвигу всіх, хто по-синівськи її любив і жертвував заради неї своїм життям. Доземний уклін та вічна наша вдячність - живим і полеглим. Вічна слава героям…
