Києво-Святошинська ОДПІ з початку року отримала 53 запити на публічну інформацію.
Серед запитувачів 45 юридичних та 8 фізичних осіб.
Відповіді на запити надані у встановлені законодавством терміни.
Найбільшу зацікавленість викликала інформація про стан розрахунків з бюджетом, наявність чи відсутність заборгованості по платежам, матеріали документальних перевірок.
По 4 запитах на інформацію відмовлено у наданні інформації. Основна причина відмови-порушення вимог пункту 2 статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» у частині надання розпорядником інформації на вимогу осіб, яких вона стосується. У цих випадках запитувана інформація про особу не стосувалася запитувача (реєстраційні дані платників податків, результати діяльності підприємств).
Отримати публічну інформацію може кожен бажаючий, надіславши листа-запита за адресою: 08132, Київська обл, Києво- Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34 (на конверті вказувати «Публічна інформація»); або на електронну адресу: kyivobl.dpi1013.zvernennya @sfs.gov.ua; чи зателефонувавши на номер (044) 406 00 16 в робочий час: з понеділка по четвер з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв., 13 год. 45 хв. до 18 год. 00 хв. (у п’ятницю - до 16 год. 45 хв.).


майже 172,1 мільйона гривень плати за землю
З початку 2017 року надходження плати за землю від платників, які перебувають на обліку в Києво-Святошинській ОДПІ, склали майже 172,1 млн. гривень, що на 33,6 млн. гривень більше минулорічних надходжень. Юридичними особами сплачено 159,4 млн. гривень, що на 32,1 млн. гривень більше січня-червня 2016 року. Від фізичних осіб надійшло 12,7 млн. гривень, що на 1,5 млн. гривень більше минулорічного показника.
Згідно зі ст.cт. 269, 270 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі –ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування земельним податком – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Власники земельних ділянок – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 ПКУ).
Землекористувачі – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 ПКУ).
Плату за землю сплачують власники землі та землекористувачі з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п.287.1 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.147 ПКУ плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 ПКУ).
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 ПКУ).
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ПКУ).
Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ПКУ).
Згідно з п.п. «в» п. 1 ст. 96 ЗКУ землекористувачі зобов’язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п. 286.1 ПКУ).


Києво-Святошинська ОДПІ нагадує, що згідно з п.п.267.1.1 розділу ХІІ «Податок на майно» Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ) платниками транспортного податку (далі – податок) є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п.267.2.1 ПКУ є об’єктами оподаткування.
Підпунктом 267.2.1 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Звертаємо увагу, що статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України» від 21.12.2016 р. № 1801-VIII у 2017 році з 1 січня установлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 3 200 грн.
Таким чином, у 2017 році об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 1 млн. 200 тис. гривень.
Згідно з п.п.267.6.1 розділу ХІІ ПКУ обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Підпунктом 267.6.2 ПКУ встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (роком).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Фізичні особи – платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
б) розміру ставки податку;
в) нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування (п.п. 267.6.10 ПКУ).
Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування (п.п. 267.7.1 ПКУ).
Фізичні особи сплачують податок протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 267.8.1 ПКУ).
Чинним законодавством надання до контролюючого органу податкової декларації з транспортного податку для фізичних осіб не передбачено.


Згідно із п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі –ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат.
Для реєстрації Книги обліку доходів та витрат такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги (п.п.296.1.2 ПКУ).
Платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ПКУ).
Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності (абзац перший п. 44.3 ПКУ).
При заповненні податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця використовуються дані книги обліку доходів або книги обліку доходів та витрат, тому їх показники у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 ПКУ повинні бути підтверджені первинними документами, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно із п.п. 20.1.6 ПКУ.
Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані книги обліку доходів або книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються.
За незабезпечення зберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ПКУ, зокрема незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Слід зазначити, що згідно з п. 297.3 ПКУ платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.
При відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені п. 127.1 ст. 127 ПКУ, та на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нараховується пеня згідно з п.п. 129.1.1 ПКУ.
З аналогічними роз’ясненнями можна ознайомитися на сайті ДФС у розділі загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) в категорії 107.