Сказ належить до захворювань, проти якого практично безсилі неспецифічні профілактичні заходи, оскільки збудник інфекції постійно присутній у природних вогнищах серед популяції тварин. Проти цієї особливо небезпечної інфекції не існує ліків.
У Києво-Святошинському районі у травні-червні 2017 року зареєстровано 4 випадки сказу серед домашніх тварин: 2 випадки у с. Гатне, а також у с. Крюківщина та с. Музичі. Постраждали в даних випадках 36 осіб, які мали контакт з хворими на сказ тваринами під час лікування або догляду за ними. Впродовж останніх трьох років випадки сказу серед тварин реєструвались у с.Княжичі, Нове, Юрівка, Мила.
Щороку за медичною допомогою в лікувально-профілактичні установи району звертається близько 300 осіб, які постраждали від укусів тварин або контактували зі скаженими тваринами. Третині з них призначається лікування вакциною проти сказу. Варто вчасно розпочати та вповні провести лікування, і тоді людина, заражена вірусом сказу, не захворіє.
Сказ – гостре інфекційне захворювання, яке передається від хворих тварин людям шляхом укусів, подряпин чи ослинення. Хворіють на сказ всі теплокровні тварини. Найбільшу небезпеку становлять лисиці, коти, собаки, вовки, які хворіють, а також кровососні та гризуни. Будь-яка теплокровна тварина, навіть їжачок і хом’ячок може захворіти на сказ і заразити людину. Віруси летючих мишей також можуть викликати в людини смертельне захворювання.
Збудник хвороби перебуває в мозковій тканині та слині хворих тварин, зараження відбувається при прямому контакті з хворою твариною, а також можливе зараження через речі, змочені слиною хворої тварини, якщо слина попадає на шкіру, де є подряпини, чи на слизові оболонки. Відомі випадки, коли людина захворіла, тримаючи ланцюг в руках, на якому залишилась слина хворої на сказ собаки.
Найбільш небезпечними є будь-які укуси тварини в ділянки обличчя, шиї, пальців рук, кисті. У слині тварин вірус сказу з'являється за тиждень і навіть раніше до появи зовнішніх ознак захворювання, тому навіть цілком здорова на вигляд тварина при укусах може передавати збудника. Незвичайна чи агресивна поведінка домашніх чи хижих тварин майже завжди є ознакою хвороби.
Що треба робити, щоб не заразитися СКАЗОМ?
Якщо людину покусала тварина чи слина хворої тварини потрапила на шкіру, слід негайно промити рану проточною водою з простим милом та терміново звернутися до лікаря.
Дуже важливим фактором є ретельне промивання рани, адже можна зменшити чисельність вірусів. Потім варто обробити краї рани 70 % спиртом або 5 % настоянкою йоду, накласти стерильну пов'язку. Після обробки рани необхідно негайно звернутися до лікаря. Єдиний спосіб запобігти розвитку хвороби – щеплення.
Якщо тварина яка покусала людину невідома, хижа (що втекла) чи загинула, то необхідно звернутися до лікарів за призначенням антирабічних щеплень. Щеплення повинні проводитися якомога раніше і проводитись регулярно.
Для захисту від сказу необхідно правильно утримувати домашніх тварин. Сторожових собак варто тримати на ланцюгах, в спеціально відведеному для цього місці. Щорічно проводити їм щеплення проти сказу, виводити на вулицю в намордниках. Забороняється вигулювати собак на територіях лікувально-профілактичних закладів, шкіл, дитячих навчальних закладів, закладів інтернатного типу, в парках та скверах, приводити їх з собою на ринки, в магазини та нацьковувати на людей.
Уникайте контактів з бездомними та дикими тваринами. У разі виникнення незвичайної, атипової поведінки серед тварин необхідно інформувати працівників ветеринарної служби
Пам’ятайте, що сказ – хвороба невиліковна! Уважність та обережність у поводженні з тваринами, а особливо дикими та незнайомими, повинно бути головним правилом для людини.
Валентина Ліпчанчук,
зав. відділення організації
епідеміологічних досліджень
Києво-Святошинського
районного відділу лабораторних досліджень