Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідно до п. 4 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 року № 1246 (у редакції постанови КМУ від 26.04.2017 року № 341) (далі — Порядок № 1246), до ЄРПН вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до ЄРПН та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких комісією, визначеною п. 201.16 ст. 201 ПКУ, прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, п.п. 200 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 2001 та п.п. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/ розрахунку коригування (п. 5 Порядку № 1246).
Пунктом 3 Порядку № 126 передбачено, що операційний день триває з 0 до 23-ї години.
Враховуючи зазначене, реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється платником ПДВ не пізніше календарного дня (включно), передбаченого п. 201.10 ст. 201 ПКУ в залежності від періоду складання податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної.
Порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, тягнуть за собою накладення на платників ПДВ, на яких покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі, визначеному ст. 1201ПКУ.


Києво-Святошинська ОДПІ звертає увагу, що Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) на офіційному веб-порталі у банері «До уваги платників ПДВ! Зупинення реєстрації ПН» за посиланням http://sfs.gov.ua/data/files/207836.pdf розміщено «Інструкцію як правильно заповнити Таблицю платника податків» (далі – Інструкція).
Для зручності платників податків ДФС пропонує користування Інструкцією при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
При зупинці реєстрації податкової накладної в ЄРПН платник податку має право надати Таблицю платника податків (далі – Таблиця), що дозволяє в подальшому суттєво зменшити кількість тих податкових накладних, які будуть заблоковані. Таблиця має містити тільки ті коди УКТ ЗЕД і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна.
Комісія ДФС розглядає таблиці платника податків у найкоротший термін – до 5 днів.
ДФС зазначила, як показує практика застосування, якщо платник подав правильно заповнену Таблицю, вона прийнята комісією ДФС та у подальшому такі податкові накладні платника не зупиняються.


Відповідно до чинного законодавства видача свідоцтв про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину здійснюється нотаріусом або в сільських населених пунктах – уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
При цьому, свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю-нерезиденту нотаріусом або в сільських населених пунктах - на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування видається за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку на доходи фізичних осіб та військового збору з вартості об’єкта спадщини.
Згідно із внесеними у 2017 році до ст. 174 Податковим кодексом України (далі – Кодекс) Законом України від 23 лютого 2017 року № 1910—VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» змінами інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку, встановленому розділом ІV Кодексу для податкового розрахунку до контролюючого органу щокварталу подають: нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
У податковому розрахунку обов’язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого платником податку, зазначеним у п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Кодексу, а саме спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення у понятті, визначеному Кодексом.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4. Інформація про видачу свідоцтва про право на спадщину (посвідчений договір дарування) відображається в податковому розрахунку за такими ознаками:
- за ознакою 113 – про отримання будь-якого об’єкта спадщини членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення зі спадкодавцем;
- за ознакою 114 - про отримання будь-якого об’єкта спадщини спадкоємцями, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення зі спадкодавцем;
- за ознакою 115 - про отримання будь-якого об’єкта спадщини (подарунка) від нерезидента або отриманий нерезидентом;
- за ознакою 116 - про отримання спадщини (подарунка) у вигляді рухомого та нерухомого майна, коштів, особою, яка є інвалідом І групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; про отримання спадщини (подарунка) у вигляді рухомого та нерухомого майна дитиною-інвалідом;
- за ознакою 117 - про дохід, отриманий платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину чи дарунок грошових заощаджень, поміщених од 02.01.1992 року в установи Ощадбанку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 р., облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 р., державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадбанку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадбанку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 рр., погашення яких не відбулося.
Довідково: Зазначена інформація викладена у листі ДФС України від 31.07.2017 року № 20169/7/99-99-13-01-03-17.


Згідно з п.п. «є» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.
Додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Статтею 1 Закону України від 03 липня 2004 року № 270/96–ВР «Про рекламу», який визначає засади рекламної діяльності в Україні та регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, визначено, що реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Якщо додаткові блага надаються у не грошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи викладене, візитні картки, виготовлені для працівників, на яких зазначені, зокрема, логотип, реквізити суб’єкта господарювання та особисті дані конкретного працівника, є додатковим благом, отриманим платником податків від роботодавця та їх вартість включається до загального оподаткованого місячного доходу, з якого утримується податок за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Аналогічне роз’яснення можна знайти у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» у категорії 103.02.


З метою обговорення проблемних питань, що виникають під час зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щочетверга з 10 до 12 годин проводяться зустрічі із заступником начальника ГУ ДФС у Київській області Кучеренком О.Є.
Зустрічі проводять за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, 5-а.
Крім того, щоденно (у робочі дні) з 17:00 до 18:00 години, у п’ятницю з 15:45 до 16:45 в приміщенні Києво-Святошинської ОДПІ (м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34) надається інформаційна допомога платникам у разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Для отримання інформаційної допомоги необхідно звертатись у каб. 9 (тел. 406-00-16); каб. 6 (тел. 04598-5-22-32); приймальня (тел. 04598-5-21-77).