За перший місяць 2018 року до бюджетів усіх рівнів Києво-Святошинської ОДПІ надійшло 479 256 тис. грн. Державний бюджет поповнився на 228 038 тис. грн., а місцевий бюджет отримав 251 218 тис. грн.
Сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за січень 2018 року склала понад 161 307 тис. гривень.
Києво-Святошинська ОДПІ нагадує, що згідно із п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ;
календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
календарному року для платників податку на прибуток для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до п. 49.19 ст. 49 ПКУ якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом ПКУ, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені п. 49.18 ст. 49 ПКУ для такого базового звітного (податкового) періоду, крім податкової декларації з податку на прибуток, яка розраховується наростаючим підсумком за рік.
Для цілей ПКУ під терміном «базовий звітний (податковий) період» слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом ПКУ.
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПКУ (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).
Якщо згідно з відповідним розділом ПКУ з питань окремого податку, збору звітний (податковий) період не встановлено, податкова декларація подається та податкове зобов’язання сплачується у строки, передбачені цим пунктом для місячного базового звітного (податкового) періоду, крім випадків, коли подання податкової декларації не передбачено таким розділом ПКУ (п. 49.21 ст. 49 ПКУ).
Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Києво-Святошинська ОДПІ наголошує на тому, що своєчасна та повна сплата податків і зборів до бюджетів усіх рівнів – це одна з передумов відновлення фінансової стабільності та добробуту нашої країни та кожного її громадянина.


Києво-Святошинська ОДПІ нагадує, що згідно пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
Тобто, посадова особа контролюючого органу не може відмовити у прийнятті податкової декларації з будь-яких причин, не визначених ст.49 ПКУ, включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно із п.49.11 ст.49 ПКУ у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.48.3 та п.48.4 ст.48 ПКУ, такий контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:
у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв’язку, – протягом п’яти робочих днів з дня її отримання;
у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника – протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
Зокрема, у разі отримання відмови контролюючим органом у прийнятті податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку, передбаченому ст.56 ПКУ (пп.49.12.2 п.49.12 ст.49 ПКУ).
Відповідно п.49.13 ст.49 ПКУ у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
За кожною заявою платника податків щодо порушення посадовою особою контролюючого органу цієї статті в обов’язковому порядку проводиться службове розслідування відповідно до закону. За результатами такого розслідування, винна посадова особа контролюючого органу може бути притягнута до відповідальності, відповідно до закону (п.49.14 ст.49 ПКУ).
Аналогічне роз’яснення можна знайти у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі («ЗІР») у категорії 135.02.


Києво-Святошинська ОДПІ повідомляє, що згідно з п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного ст. 49 ПКУ (п. 49.5 ст. 49 ПКУ).
Відповідно до п. 6 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 799 із змінами та доповненнями, на поштовому відправленні у нижній правій його частині відправником пишеться найменування одержувача та його адреса в такій послідовності: назва вулиці, номер будинку, найменування населеного пункту, району, області.
Найменування відправника та його адреса пишеться у лівій верхній частині поштового відправлення в порядку, передбаченому для написання адреси одержувача.
Поштовий індекс на листах пишеться стилізованими цифрами чорнилом або кульковою ручкою (за винятком червоного, жовтого та зеленого кольорів).
У верхній частині поштового відправлення відправник робить позначку «Звіт».
Відправник заповнює бланк рекомендованого повідомлення про вручення на своє ім’я або на ім’я особи, якій належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення адресату, складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.
Пунктом 49.6 ст. 49 ПКУ визначено, що у разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу з вини оператора поштового зв’язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону. У такому разі платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.
Платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.
Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених ПКУ (п. 49.7 ст. 49 ПКУ).
Аналогічне роз’яснення можна знайти у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі («ЗІР») у категорії 135.02.


Києво-Святошинська ОДПІ нагадує, що у разі отримання фізичною особою-підприємцем – платником єдиного податку коштів від надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами, у книзі обліку доходів (книзі обліку доходів і витрат) відображається вся сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою, за такими договорами.
Тобто, підприємець-єдиноподатник має відобразити у книзі обліку доходів усю суму коштів, що надійшла від надання послуг за договором доручення. Проте у податковій декларації він має включити до доходу лише суму отриманої винагороди повіреного (агента).
Нагадуємо, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії (п. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України).