Майданчик перед ополонкою вистелено соломою. Це щоб не так холодно було у п’яти тим, хто наважився зануритися в ополонку. На білому, вкритому засніженим льодом ставку, живим склом гойдається вода. Ополонку у вигляді великого хреста рятувальники вирізали напередодні. Верхній край хреста облито буряковим соком. Тому ополонку видно здалеку.
Із берега до неї ведуть символічні ворота та дощані східці. Тож вже на третій сходинці можна майже повністю зануритися у воду. Ось Ієромонах Флавіан торкається хрестом до водного плеса. Хористи співають тропар свята. А численні присутні із завмиранням чекають на початок занурення у воду. Перші сміливці, перехрестившись, повагом заходять у воду. На льоду стоять представники рятувальної служби і тим, хто заходить у воду вперше, стиха дають команду: «Дихай!» Втім, найбільш досвідчені «моржі» голосно хлюпалися у воду, розбризкуючи краплі далеко на кригу, розлякуючи численних глядачів цього незвичайного дійства.
Ось серед чоловіків з’являється перша жінка. Тамуючи ледве не плач, вона таки наважується опуститися у воду. Вже на березі дізнаюся, що жінку звати Лариса. Вона вперше у житті ступила у крижану воду. «Мені було дуже страшно, тому я навіть плакала. Але це було того варте», - зізнається жінка.
Пізніше ще чимало дівчат та жінок і навіть дітей наввипередки з чоловіками різного віку та статури занурювалися в ополонку. Серед сміливців: міський голова Боярки Тарас Добрівський, заступник міського голови Валерій Дубовецький, заступник голови райдержадміністрації Анатолій Іскоростенський та інші.
А на березі тим часом лунали колядки та щедрівки. Це свою творчість боярчанам дарували: народний колектив з Крюківщини «Червона калина», ансамблі з Петрушок і Тарасівки - «Петрушаночка» та «Горлиця».
Представники районної організації Товариства Червоного Хреста під орудою керівника Лідії Заїченко напували усіх пірнальників та просто охочих гарячим солодким чаєм. І навіть дощ, який ніби вирішив додати дійству небесної святості, не завадив усім тим, хто відчув на собі того дня Божу благодать.
Тетяна Зубкова, фото автора[right][/right]