Зміни в земельному законодавстві.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури відведення земельних ділянок та зміни їх цільового призначення», з 1 січня 2013 року, у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», забороняється передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб та зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території або детальному плану території.
Одночасно із зміною системи реєстрації прав на нерухомість змінилася і система реєстрації земельних ділянок як об’єктів права власності, чому посприяв Закон «Про державний земельний кадастр», який також набув чинності 1 січня 2013 року. Разом із Законом «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» він істотно змінює порядок формування земельних ділянок та реєстрації прав на них.
Тепер документом, що підтверджує наявність права власності на земельну ділянку, буде не державний акт про право власності на землю, а свідоцтво про право власності на нього, який видаватиметься в порядку, встановленому Законом «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». При цьому державні акти про право власності на землю та інші документи, що засвідчують права на неї, видані раніше, як і раніше вважаються дійсними.
З 1 січня 2013 року набула чинності стаття 40 ЗУ «Про регулювання міс¬тобудів¬ної діяльності». Згідно із даною статтею пайова участь у розви¬тку інфра¬структури на¬селе¬ного пункту полягає у пе¬рера¬хуванні замов¬ником до прийн¬яття об’єкта бу¬дівниц¬тва в експлуа¬тацію до відпо¬від¬ного місцевого бюджету кош¬тів для створення і розви¬тку зазначе¬ної інфра¬струк¬тури.
06.04.2012 року на сесії Боярської міської ради було прийнято рішення №18/896 «Про пайову участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Боярка».
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури на¬се¬леного пункту визначається у договорі, укладеному з ор¬га¬ном місцевого самовряду¬вання (від¬повідно до встано¬в¬леного орга¬ном місцевого са¬мовряду¬вання розміру па¬йо¬вої участі у розви¬тку інфра¬струк¬тури), з ураху¬ванням за¬гальної кошто¬рисної вартості об’єкта, визна¬ченої згі¬дно з будівель¬ними но¬рмами, державними стандар¬тами і пра¬вилами. При цьому не врахо¬ву¬ються ви¬трати на при¬дбання та виді¬лення земе¬ль¬ної ділянки, зві¬льнення буді¬вельного майда¬нчика від бу¬ді¬вель, споруд та інженерсь¬ких мереж, влашту¬вання вну¬трі¬шніх і позамай¬дан¬чикових ін¬женер¬них мереж і споруд та транс¬портних ко¬муні¬кацій. Гра¬нич¬ний розмір пайової участі в розвитку ін¬фраструк¬тури насе¬леного пункту з ураху¬ванням інших передба¬чених за¬коно¬дав¬ст¬вом відра¬ху¬вань: не може пе¬ревищу¬вати 10 відсотків зага¬ль¬ної ко¬штори¬сної вартості будів¬ниц¬тва об’єкта – для не¬жит¬лових буді¬вель та спо¬руд; 4 відсотки зага¬льної кош¬торис¬ної вартості бу¬дівництва об’єкта – для жит¬ло¬вих буди¬нків.
До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва :
1) об’єктів будь-якого призначення на замовлення державних
органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів
державного або місцевих бюджетів;

2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної
культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

3) будинків житлового фонду соціального призначення та
доступного житла;

4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових,
дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів,
господарських споруд, розташованих на відповідних земельних
ділянках;
5) об’єктів комплексної забудови територій, що здійснюється
за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній
ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;

7) об’єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або
зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або
природного характеру;

8) об’єктів, передбачених Державною цільовою програмою
підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату
Європи 2012 року з футболу , за рахунок коштів інвесторів;

9) об’єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об’єктів
енергетики, зв’язку та дорожнього господарства (крім об’єктів
дорожнього сервісу);

10) об’єктів у межах індустріальних парків на замовлення
ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній
індустріальних парків, учасників індустріальних парків.

Крім того наголошуємо, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Кошти пайової участі у роз¬витку інфраструктури на¬се¬ле¬ного пункту сплачуються в пов¬ному обсязі до прийн¬яття об’єкта будівництва в експлуа¬тацію єдиним плате¬жем або ча¬стинами за графі¬ком, що ви¬значається дого¬во¬ром.
Щодо реєстрації громадських об’єднань
З 1 січня 2013 року вступив в дію Закон України «Про громадські об’єднання». Закон не лише кардинально змінив процедуру легалізації громадських організації, а й вніс зміни до повноважень органів, що здійснюють реєстрацію об’єднань громадян. Так, до введення в дію нового закону реєстрацію об’єднань громадян здійснювали виконкоми міських, селищних, сільських рад. Нормами ст. 12 нового Закону передбачено, що реєстрація громадських об’єднань здійснюється безоплатно органами виконавчої влади, на які відповідно до законодавства покладені повноваження з питань реєстрації громадських об’єднань, а саме Державною реєстраційною службою України та реєстраційними службами, районних та міських управлінь юстиції. Прикінцевими положеннями нового Закону передбачено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, які здійснювали делеговані повноваження щодо реєстрації громадських організацій, до 1 січня 2013 року передають відомості щодо громадських організацій, зареєстрованих (легалізованих) відповідними виконавчими органами.

Податкові нововведення
1 січня 2013 вступили в силу також ряд важливих змін до Податкового кодексу, що стосуються великого числа платників податків. Серед них варто особливо відзначити наступні зміни:
впровадження податку на нерухомість, відмінну від земельних ділянок. Об’єктом оподаткування цим податком є об’єкти житлової нерухомості, платниками - фізичні та юридичні особи, які є власниками цих об'єктів. Базою оподаткування - житлова площа об'єкта нерухомості. Ставки податку встановлюються місцевими радами, але для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 м 2, та житлових будинків з житловою площею не більше 500 м 2 вони не можуть перевищувати 1 % мінімальної зарплати за 1 м 2. А для тих квартир (житлових будинків), які зазначені розміри перевищують, - не більше 2,7% мінімальної зарплати за 1 м 2. При цьому НК встановлено багато пільг, які звільняють від необхідності сплати податку на нерухомість або істотно зменшують розмір податку, що підлягає сплаті. Розмір податку для фізичних осіб буде визначатися органами ДПС та підлягати сплаті раз на рік, а юридичні особи вже до 1 лютого повинні будуть направити податкову декларацію з цього податку та сплачувати його раз на квартал.