16 червня відбулося урочисте відкриття комплексу поховань воїнів Армії УНР та місцевих жителів. Чин освячення комплексу спільно провели священики кількох парафій Боярки, зокрема храму на честь ікони «Неопалима купина» УПЦ КП, храму Покрови Пресвятої Богородиці УАПЦ та парафії Святого Феодора Тирона УГКЦ.
Чи не вперше на теренах міста пролунала спільна молитва за душі полеглих воїнів з вуст священиків – представників різних релігійних конфесій. Організатори відновлення могил відзначили подяками усіх тих, хто долучився до справи відновлення історичної пам’яті.
Перед присутніми виступили також відомий кобзар Тарас Компаніченко та гурт «Рутенія», вони виконали патріотичні пісні.

ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ СТУКАЄ У СКРОНІ,
ЗОБОВ’ЯЗУЄ ДО МОРАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність - так записано в Конституції України (ст.141). У реальному житті ця норма вимагає потужних моральних і фінансових зусиль багатьох людей, у тому числі й органів місцевого самоврядування. Втілюючи в життя пошанування історико-культурної спадщини, Боярська міська рада вже неодноразово виявляла дбайливе ставлення до історичних пам'яток, зокрема й стосовно давніх поховань на території міста. І кожного разу депутатський корпус, виконком діяли у відповідності до найважливіших у цій справі законів - "Про охорону культурної спадщини", "Про охорону археологічної спадщини", "Про поховання та похоронну справу".
Сьогодні ми маємо приємну нагоду говорити про ще один доленосний факт - відновлення історичної та моральної справедливості щодо поховань на давньому будаївському цвинтарі, що нині має адресу: Боярка, вулиця Зелена. Останнім часом там лише вгадувалися рештки могил, історія яких сягає ще 19 століття і про які нині пам'ятають переважно старожили. У 1950-х роках моя дитяча пам'ять зафіксувала похилені хрести, розкидані надгробки і… пісок, який поглинав поховання, до яких діти заскакували з певним острахом.
З гордістю можу говорити про своїх колег-депутатів, для яких питання особливого виокремлення території старовинного цвинтаря завжди було болючим і трепетним. Нарешті два роки тому було ухвалено рішення про визнання давнього кладовища землями історико-культурного призначення.
На жаль, часто благородні і законні наміри влади достойно оформити історичну територію міста розбиваються через фінансову скруту. Доводиться звертатися до меценатів, спонсорів, які не завжди поспішають виявити підтримку. Так трапилося і з давнім, значним за обсягом цвинтарем в історичній частині Боярки. З роками він поступово перетворювався на засмічене пустище. На жаль, тут йдеться не тільки про те, що на колишніх могилах діти грали у футбол, чи про те, що місцева босота тут влаштовувала під вечір пиятики, лякаючи перехожих, а й про підступні наміри декого розраховувати на цю територію як ласий земельний шмат для можливої майбутньої приватизації. Зважаючи на весь цинізм можливого варіанту стосовно кладовища, доводиться, на жаль, говорити про непоодинокі в Україні спроби побудувати на кістках пращурів власне благополуччя. Слава Богу, в Боярці подібного не трапилося: на давньому цвинтарі буде меморіал, який вшановуватиме давні поховання.
Отже, 4 червня цього року Благодійний фонд "Героїка" розпочав роботи з відновлення українських військових поховань у нашому місті, що було схвалено рішенням виконкому Боярської міської ради № 83/5 від 6 вересня 2011 року. До речі, в усіх державах Європи пошук, відновлення та захист військових могил є частиною державної політики. В Україні цей рух виник відносно недавно. Проте БФ "Героїка" вже має достатні здобутки у цьому напрямі в кількох регіонах.
Взимку 1918-1919 років волосне містечко Будаївка (тепер в межах Боярки) стало місцем поховання для шести воїнів Армії УНР, які загинули у боях на підступах до Києва.
Буремні події тих років позначені братовбивчими війнами, розправою більшовицьких орд над вояками Армії Української Народної Республіки, що захищали першу самостійну Українську державу. До честі керівництва УНР, вже тоді було створено структуру, яка дбала про достойне поховання своїх вояків. Завдяки старанням Українського Червоного Хреста, шість військових могил з'явилися в Боярці. За радянських часів будаївський цвинтар був знищений, уціліли лише кілька цивільних могил.
Далі продовжує активіст "Героїки", юнак, який днює й ночує на майбутньому меморіалі, Павло Подобєд:
- Після відновлення Україною незалежності у Центральному державному історичному архіві України була віднайдена метрична книга православної парафії Будаївки. Священики Кирило Радзієвський, Іоанн Славінський та Іоанн Федоров залишили досить детальні записи про воїнів, яких вони поховали в 1918 і 1919 роках на цвинтарі: чотирьох козаків, бунчужного та сотника. Ось їхні імена, які тепер викарбувані на козацьких хрестах ново-створеного меморіалу: Михайло Карпєкін, Михайло Ольшанський, Панкратій Бандура, Іван Любченко, Пимен Бабич, Федір Данильченко. Саме за допомогою архівних документів дослідникам та краєзнавцям вдалось встановити місця погребіння бійців.
У 2011 році активіст "Героїки" Андрій Ковальов, на підставі архівних матеріалів, одержав дозвіл Боярської міської ради на відновлення знищених поховань. Близько двох років волонтери збирали на це кошти. До ініціативи прихильно поставились як місцеві мешканці, так і міський голова Тарас Добрівський.
На початку червня 2013 року волонтерам спільно з працівниками КП “БГВУЖКГ” удалося розчистити територію кладовища від сміття, скосити бур'яни. До цвинтаря привезли шість козацьких хрестів з граніту та новий паркан, оздоблений тризубами - все за гроші жертводавців. Проте ідея відновити військові могили сподобалась не всім. "Героїка" висловлює сподівання, що навіть незадоволеним вистачить здорового глузду не провокувати конфлікти та не чіпати поховань загиблих воїнів.
Було виконано такі роботи: порізані дошки для опалубки пам'ятників; встановлено стовпи паркану, відбулося зварювання щогли, бетонування хрестів. З просвітницькою метою виготовлено та поширено декілька десятків листівок про поховання бійців Армії УНР у Боярці. Пісок, бутовий камінь, щебінь, відсів, інші необхідні матеріали довелось терміново докуповувати та звозити на місце проведення робіт.
Відчутну підтримку Благодійному фонду надають жителі Боярки, які активно допомагають у нічних чергуваннях, будівельних роботах, забезпеченні харчуванням, проживанням та фінансуванням. Слід відзначити патріотичну роль українських православних громад міста: парафія храму Покрови Божої Матері Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ придбала власним коштом 12 тонн піску, допомагає з харчуванням волонтерів. Священик парафії храму Ікони Божої Матері "Неопалима Купина" УПЦ КП отець Максим поселив у своїй хаті майстра "Героїки" Олега Собченка. Суттєво допомагають кілька жертводавців. Наприклад, пан Володимир Якимчук подарував ряд матеріалів та позичив власний будівельний інструмент. Добродії Ярослав та Назар допомогли грошима.
Оздоблювальні роботи на цвинтарі підходять до завершення. Благородна й героїчна праця БФ "Героїка", усіх, хто допомагає відновити історичну справедливість, а це в тому числі й молодь, перейнята патріотичними почуттями українців, незабаром увінчається відкриттям та освяченням могил. Віднайдені під час робіт надгробки похованих боярчан перенесені до меморіального майданчика і дбайливо встановлені як пошанівок нашим предкам. На деяких надгробках прізвища ледь вгадуються, на деяких зовсім втрачені...
Скільки вас, невідомих нам, але ви були на цьому світі, раділи, страждали, народжували дітей, трудилися, щоб не переривався ланцюжок нашої спадкоємності. Ви - наші попередники, і цим все сказано.
Вшануймо полеглих героїв, поклонімося пам’яті попередніх поколінь.





ОСВЯЧЕНО КОМПЛЕКС ПОХОВАНЬ ВОЇНІВ АРМІЇ УНР