Єдиний із присвячених Божій Матері постів – Успенський – починається 14 серпня. Він встановлений на згадку про Успіння (кончину) Богородиці 48 року нашої ери. У тексті Біблії не йдеться про місце й обставини смерті Діви Марії.
Переживши свого Сина Ісуса на кілька десятиліть (точний вік успіння Богородиці не встановлено), Діва Марія провела цей час у подвигах молитви і посту. Одного разу під час молитви на місці вознесіння Христа їй з’явився архангел Гавриїл, який повідомив, що через три дні вона відійде до Бога.
Успенський піст починається через місяць після Петрового посту. Встановлений перед великими святами – Преображенням Господнім та Успінням Божої Матері і триває два тижні.
У бесіді Льва Великого, проголошеній ним приблизно 450 року, ми знаходимо безпосереднє посилання на Успенський піст: «Церковні пости протягом року розташовані таким чином, що для кожної пори року встановлений свій особливий закон утримання. Так, для весни весняний піст – у Чотиридесятницю, для літа літній – у П’ятидесятницю (Петрів піст), для осені осінній – у сьомому місяці (Успенський), для зими – зимовий (Різдвяний)».
Святий Симеон Солунський пише, що «піст у серпні встановлений на честь Божої Матері Слова, Яка, довідавшись про Свою смерть, продовжувала подвизатись і поститись за нас, хоча, свята і непорочна, Вона могла не робити цього; а особливо молилась Вона про нас, коли мала намір перейти від земного життя до небесного, і коли Її блаженна душа мала через Божественного Духа з’єднатися з Її Сином. Тому і ми повинні поститися й оспівувати Її, наслідуючи життя Її і спонукаючи Її тим молитися за нас. Утім, деякі стверджують, що цей піст встановлений на честь двох свят – Преображення й Успіння. І я також вважаю за необхідне спомин цих двох свят, одного – що подає нам освячення, та іншого – умилостивлення та предстательство за нас».
Остаточне встановлення Успенського посту відбулося на Константинопольському Соборі 1166 року.
Під час посту Церква пропонує помірне вживання їжі та пиття, причому їжі не скоромної, а пісної. Щоб послабити в нас пристрасні позови плоті, які викликає надмірне та солодке харчування тіла; але так, щоб не зовсім розслабити нашу тілесну природу, а навпаки – зробити її легкою, міцною і здатною підкорятися духу та з бадьорістю виконувати його вимоги.
Успенський піст не такий суворий, як Великий, але суворіший, ніж Петрів та Різдвяний пости.
Піст духовний безперечно пов’язаний з постом тілесним на зразок того, як душа наша поєднується з тілом, проникає його, оживляє і становить з ним одне ціле, як душа і тіло, поєднуючись, складають людину. Постуючи тілесно, нам у той же час необхідно поститися і духовно.
Успенський піст супроводжують три свята: 14 серпня – день пам’яті святих мучеників Маковеїв, так званий «Медовий Спас» (згідно традиції цього дня освячується мед); 19 серпня – Преображення Господнє, у народі – «яблучний Спас» (освячуються фрукти); а завершується він великим святом Успіння Пресвятої Богородиці, що відзначається 28 серпня.