Міжнародний навчальний проект «Меридіани польсько-української дружби» діє з 2005 року на базі двох навчальних закладів – Боярського НВК «Гімназія – ЗОШ І ст.» і Шкільного об’єднання №3 польського міста Пулави. Протягом минулих років у складі делегацій обмін здійснили понад 400 школярів з України і стільки ж з Польщі. Цьогорічна поїздка учнів десятих-одинадцятих класів Боярської гімназії до Пулав тривала з 20 до 29 вересня. Сповнені яскравих польських вражень, старшокласники ще і ще згадують своє перебування у зоні Європейського Союзу, про який Україна мріє і до якого, можливо, вступить найближчим часом. Адже спосіб життя у Пулавах – переконливе свідчення доцільності європейського вибору, в чому діти переконалися на власні очі.
Організатором і натхненником втілення проекту, безперечно, виступає вчитель гімназії Тетяна Матвійчук. Знавець польської мови, літератури і культури, вона не стомлюється формувати учнівські делегації, щоб і чужому навчитися і себе показати. Ось і цьогорічна поїздка спонукала школярів за кордоном розмовляти англійською, виявляти свої знання про сучасний політичний світ, історію, зокрема й про українсько-польські взаємини, проявити себе в художній самодільності, спорті тощо. Гімназійна традиція школярів вдягати вишиванки дуже припала до душі полякам.
Спілкувалися діти зі своїми польськими однолітками – учнями старших класів, які щодня супроводжували кожного українця і при потребі надавали необхідні роз’яснення. З ними вони відвідували Католицький університет у Любліні, старовинне містечко народних майстрів Казімеж-Дольни, переживали жахи колишнього концентраційного табору Майданек… У Майданеку вшанували пам’ять жертв різних національностей, в тому числі й українців, у часи Другої світової війни. Нині це – музей, де досі можна побачити нацистські бараки, крематорій, газові камери.
Українська делегація зустрілася з президентом (мером) Пулав Янушем Гробелем, який розповів про свій досвід управління містом, про принципи роботи мера. До речі, пан Януш уже протягом 17 років очолює уряд (виконком) міста. Деякі його слова для українців звучали вражаюче: «У нас практично немає паперової документації. Всі заяви розглядаються он-лайн. Нашому місту, як всій Польщі, пощастило, адже наша країна є членом Європейського Союзу, тому активно пишуться проекти з розвитку інфраструктури міста, Пулави зберігають чверть річного бюджету лише завдяки фінансуванню ЄС».
Для боярських гімназистів були організовані цікаві екскурсії в Пулавах – до науково-дослідного центру могутнього азотно-тукового заводу, який нині пишається високим рівнем своєї екологічної безпеки; до рятувальної служби, оснащеної сучасною технікою, здатною і кішку з дерева зняти, і зарадити пожежі чи серйозній аварії; до навчальних закладів, спрямованих на європейську освіту, врешті до басейну, де залюбки вдовольнилися плаванням, чи до парку розваг, сповненого екстремальних атракціонів. Звичайно, поярмаркували і супермаркети не оминули.
Говорить керівник програми «Меридіани польсько-української дружби» Тетяна Матвійчук:
– Мета нашого проекту багатогранна. Ми віднаходимо на території Києво-Святошинського району спільні моменти польсько-української історії. Досліджуємо історію перебування поляків на українських землях з XVII століття до наших днів. Порівнюємо народно-етнографічні традиції двох слов’янських народів. Налагоджуємо дружні контакти між учнями Шкільного об’єднання №3 (директор Марек Матіянка) і Боярською гімназією (директор Світлана Сушко). Використовуємо досвід польських колег у сфері проектної діяльності. Здійснюємо обмін методичним та виховним досвідом вчителів наших закладів. Сприяємо процесу інтеграції між нашими народами.
Існує твердження: спочатку було слово. У нашому боярсько-пулавському випадку слід говорити: спочатку було побратимство, яке призвело до культурно-навчального обміну різними делегаціями. Крім школярів до Пулав і до Боярки їздять представники влади і спортсмени, художні колективи і вчителі, комунальники. Тобто в основі всього обмінного процесу лежить побратимство. Взаємні гостини нас тільки збагачують. Звичайно, для поляків, як і для побратимів-словаків з Бзині чи сябрів-білорусів з Нєсвіжа принадою залишається Київ, а Боярка якраз поряд. Годиться для братання. Отже, з 2004 року наше місто потихеньку, але впевнено перетнуло кордон і давно прямує до Євросоюзу.
Довідка про Пула́ви. Місто в східній Польщі, на річці Вісла. Адміністративний центр Пулавського повіту Люблінського воєводства. Населення - понад 50 тис. Містечко знаходиться на залізничній гілці, що веде з Любліна до Варшави. Пулави – місто відносно нове за польськими мірками: воно виникло на початку XVII століття як невелике рибацьке поселення біля переправи через Віслу.
До Пулав їдуть, щоб подивитися палацово-парковий комплекс магнатів Чарторийських – один з найбільших у Польщі. Він складається з величного класицистичного палацу Чарторийських, трохи меншого палацу Маринки, костелу, паркових павільйонів і, власне, самого парку з гротами, парковою скульптурою, архітектурою.
Завдяки заслугам роду Чарторийських з 1731 року Пулави стали центром політичного й культурного життя країни, одержавши назву польських Афін.
Після 1831 р. пулавські володіння були конфісковані царським урядом Російської імперії. У 1845 році Пулави перейменовані в Нову Олександрію (адже тут любив зупинятися цар Олександр ІІ).
У 1906 р. Нова Олександрія отримала статус міста. Після відновлення Польщею незалежності 1918 р. місту повернули історичну назву – Пулави.
Місто славиться як освітній і науковий центр. У Пулавах функціонує 4 відомі наукові заклади: Державний інститут ветеринарії, Інститут штучних добрив, Інститут обробки землі, добрив та ґрунтознавства, а також Відділ знищення біологічних небезпек Воєнного Інституту гігієни і епідеміології. Пулави також – центр хімічної промисловості, тут розташований один з найбільших в країні азотно-туковий комбінат. Цікаво й те, що в Пулавах був заснований один із перших в Європі сільськогосподарських закладів, адже місто раніше функціонувало як село, і до цих пір живописні пейзажі і незабудовані безкрайні поля свідчать про дбайливе, розумне ставлення городян до природи.







ПУЛАВИ – БОЯРКА: МЕРИДІАНИ ДРУЖБИ