У Боярській ЗОШ № 5 відбулася зустріч вихованців секції вільної боротьби з Іриною Мерлені - заслуженим майстром спорту з вільної боротьби, Олімпійською чемпіонкою (Афіни, 2004), бронзовою призеркою Олімпіади (Пекін, 2008); чемпіонкою світу (2000, 2001, 2003), чемпіонкою Європи (2004, 2005).
Зустріч була робочо-святкова, тому що Ірина Мерлені провела для боярських юних борців спочатку розминку, а після неї - майстер-клас. У зустрічі також взяли участь заступник голови Київського обласного відділення Національного олімпійського комітету, майстер спорту з вільної боротьби Вадим Дайбов, директор Києво-Святошинської районної ДЮСШ Василь Коновалов, боярські тренери з вільної боротьби Олексій Мельник та Костянтин Ващенко, тренер з дзюдо Роман Маціпура.
Інтерв'ю від чемпіонки
Хто ж став ініціатором проведення цього олімпійського майстер-класу? Розповідає Ірина Мерлені:
- Ініціатором сьогоднішнього майстер-класу стали тренери з вільної боротьби Олексій Мельник та Костянтин Ващенко. Саме ці молоді перспективні тренери запросили у Боярку. Наприклад, Олексій вже має великий досвід: ми з ним пройшли три олімпіади (!), він мене тренував, морально підтримував, надихав на перемогу. А зараз Олексій не просто працює в Боярці тренером з вільної боротьби, а планує серйозно розвивати цей вид спорту в місті.
- Ірино, а як Ви прийшли в спорт?
- Спортом я займаюся змалечку. Пам'ятаю, ще у дитячому садочку до нас прийшла тренер зі спортивної гімнастики і вибрала мене. Так з шести років я почала займатися спортом. На жаль, після хвороби гімнастику довелося покинути. Але спорт я любила завжди: підтягувалася, віджималася, прес качала, "на шпагати" сідала. Потім хотіла бути чемпіонкою Світу з боксу, карате. А в 15 років записалася до секції вільної боротьби і вирішила довести, в першу чергу собі, що я можу бути олімпійською чемпіонкою, що я можу взятися за справу і довести її до кінця, як би мені важко не було.
- Зрозуміло, що для юних спортсменів зустріч з Вами стане ще одною незабутньою подією 2013 року. А наскільки такі зустрічі з дітьми важливі для вас - титулованої спортсменки?
- Дуже важливі! - рішуче сяє очима моя співрозмовниця. - Мені приємно ділитися з діточками своїм досвідом. Добре пам'ятаю, як у свої 18 років я поїхала на чемпіонат світу серед жінок, де побачила першого в своєму житті олімпійського чемпіона - Валентина Іорданова. Я тоді бігала за ним, щоб взяти автограф, щоб з ним сфотографуватися. Так само, як вони сьогодні за мною. Він тоді мене надихнув, сказавши, що "ця дівчина буде боротися". Так і сталося. На чемпіонаті світу я в 18 років стала чемпіонкою!
Сподіваюся, що сьогоднішня наша зустріч так само надихне діточок, і вони будуть займатися, а відтак хтось з них обов'язково стане чемпіоном світу чи олімпійським призером. Адже особиста перемога - це дуже важливо. Набагато важче навчити інших перемагати й вірити в себе.
Слово про тренера
Серед цікавинок того дня - внутрішньосекційні змагання та змішані зустрічі "вольників" і дзюдоїстів, кожний з яких боровся за своїми правилами. За дотриманням яких уважно стежили тренери хлопців.
От саме про них - про тренерів - і розповів майстер спорту з вільної боротьби Вадим Дайбов:
- Однією з перспектив розвитку вільної боротьби є народження нового покоління молодих тренерів. Вони не лише є сильними спортсменами, а й першовідкривачами нових форм роботи з сучасною молоддю. Зараз приділяється багато уваги саме допомозі тренерам. Адже тренер, наставник - це ключова фігура у вихованні і спортсмена, і просто справжньої людини.
Під час робочих нарад ми підказуємо тренерам, як правильно знайти себе в цій роботі і не втратити інтерес. Зараз зазначу, що така програма вже реалізується олімпійським комітетом і знаходить відгук не лише у тренерів, а й у наших олімпійських зірок. Ірина Мерлені, яка абсолютно не має вільного часу, отримавши запрошення до Боярки, не вагалася ні хвилини. І тому із задоволенням приїхала у Боярку, щоб провести майстер-клас, олімпійський урок. А також - влаштувати спортивне новорічне свято для дітей і батьків. Діти побачили, до чого потрібно прагнути і як цього досягати. І у найближчих планах - продовження співпраці з вашим містом.
Замість післямови
Ось так звичайне тренування можна перетворити на маленьке, але таке важливе й тепле родинне свято, складовими якого стали олімпійський майстер-клас, змагання, нагородження пам'ятними медалями та солодкими подарунками. Для чого все це? Для найголовнішого: щоб хлопчаки полюбили ще більше вільну боротьбу і повірили в себе. І щоб пророчими виявилися слова, які були звернені до них на завершення тренування: "Бажаю, щоб кожен з вас став чемпіоном у своєму дорослому житті!"