Напередодні Нового року у Боярському краєзнавчому музеї відкрилася незвичайна виставка: уперше експонувалися твори Андрія Коваленка, виконані ним протягом останнього року. Архітектор за освітою та з відповідним доробком у зодчестві, він уперше звернувся до олійного живопису і виконав ряд полотен, серед яких чільне місце відведене релігійній тематиці. Представити своє малярство у музеї Коваленка спонукало і заохочення міського голови Тараса Добрівського, який, побачивши картини Андрія, порекомендував йому показати твори широкому колу глядачів.
Коло глядачів, слід зазначити, зібралося доволі багатолюдне. З-поміж прихильників прекрасного, які постійно збираються на музейні презентації, вперше завітали до музею батьки художника - панове Галина і Феодосій Коваленки, які нині мешкають у Бердянську. Вони навіть не підозрювали, який подарунок їм підготував син, адже й не здогадувалися, що протягом року їхній син-архітектор спромігся переорієнтуватися на живопис і підготувати повноцінну експозицію.
Серед гостей почесне місце відводилося ієромонаху Флавіану, клірику Свято-Михайлівської церкви, який відіграв особливу роль у творчості митця.
Експозиція була побудована так, що найголовніший твір Андрія Коваленка "Спас Нерукотворний" містився окремо в затемненій центральній залі музею, акцентований спеціальним підсвіченням, що не тільки притягувало увагу глядачів, але й зачаровувало відтвореним образом Спасителя.
Як розповідає митець, диво створення цього сакрального портрету-ікони і підштовхнуло його до релігійного живопису. Полотно, освячене перед початком роботи отцем Флавіаном, ніби само просилося до зображення. Андрієві достатньо було лише шматка полотнини і незначного доопрацювання фарбами. Дивовижний образ з Туринської плащаниці лягав під руками художника ніби самовільно, за навіюваннями з небес невідомої сили. Під картиною-іконою значного розміру текстівка від автора допомагала зрозуміти це диво. Наводимо її повністю:
«Зображення Образу Спасителя нашого Господа Ісуса Христа чудовим чином виявилося, коли клаптиком тканини було знято шар свіжої суміші олійних фарб на льняному полотні при створенні Образу Ісуса з плащаниці, з благословення ієромонаха Флавіана.
Оскільки цей Образ відноситься до категорії ікон-портретів Спаса Нерукотворного, він сильно і явно виявляє сутність християнського життя – встановлює особисті стосунки з Богом через Ісуса. Ісус дивиться не на все людство загалом, а на конкретну людину і чекає такої ж особистої відповіді. Зустрівшись з Його поглядом, важко заховатися від безжалісних думок про себе і свої взаємовідносини з Ним.
Ікона-портрет дарує значно більше відчуття прямого контакту, ніж ікона з оповідним змістом. Якщо оповідна ікона передає історію, то ікона-портрет виявляє ПРИСУТНІСТЬ.
Ікона-портрет не відволікає увагу на одяг, предмети чи жести. Ісус тут не благословляє і не пропонує формул спасіння, за які можна заховатися. Він пропонує тільки СЕБЕ. Він є ШЛЯХ і СПАСІННЯ.
Інші ікони – це про Нього, а тут – ВІН САМ».
Вислухавши молитву ієромонаха Флавіана, привітання міського голови Тараса Добрівського, виступ самого Андрія Коваленка, присутні, як зачаровані, рушили до зали, де містилася вся експозиція. Продовжили релігійну тематику полотна-ікони "Образ Смирення", "Ісус в терновому вінку", "Молитва Богородиці", а також багатофігурна картина "Ангельський атріум". Окремої розповіді потребує представлена картина "Зішестя Святого Духу на празник Різдва Іоанна Предтечі". 24 червня 2013 року освячувався купольний хрест каплиці Іоанна Хрестителя в Боярці. Пішов рясний дощ, згодом визирнуло сонце… І явилося диво зішестя Святого Духу. Так, його побачив художник і всі присутні. Цю вертикаль зв'язку небесного і земного зображено на полотні.
Каплиця зводиться навпроти кладовища по вул. Шевченка, її архітектором виступив боярчанин Андрій Коваленко. До цього він не один рік працював над оздобленням культових архітектурних споруд, зокрема з 2003 по 2005 роки на території Києво-Печерської лаври.
Про свою біографію Андрій говорить неохоче, вважаючи головним предметом розмови свою творчість і те духовне незбагненне, що з ним трапилося протягом останнього року на шляху художника-живописця. А тому і ми коротко повідомимо.
Експозиція творів художника продовжувала дивувати не тільки сакральним живописом, а й іншою тематикою, здавалося б, несумісною з релігійним мистецтвом, проте вона виявляла різнобічність таланту Коваленка-живописця, малярський хист якого так талановито "прорізався" на 51 році життя. У цьому зв'язку викликали запитання анімалістичні роботи художника, зокрема зображення коней. Відповідь Коваленка проста: "Коні - найблагородніші тварини, я їх дуже люблю". Справді, з любов'ю виписані "Гнідий кінь", "Арабський скакун", "Кінь білої масті" нагадали класичний живопис. Зображення собак для Андрія також не тільки анімалістичний жанр, а й свого роду ритуал: це його песики, вони у нього жили чи й зараз поруч ("Доберман", "Африканський бурбуль", "Йоркширський тер'єр"). Аби зрівноважити образотворчий ряд експозиції, виставка помережена натюрмортами, які також мають дивні і водночас майстерні композиції - "Дельфініум на галявині лісу", "Кардинали в кленовому листі", "Щиглі в мальвах", "Флокси у вазі", "Троянди", "Бузок". Спробував себе художник (щоправда, досить несміливо) і в пейзажі - "Макове поле", "Буря в морі (за мотивами І. Айвазовського)". Швидше як виняток, в експозиції був представлений портрет "Дівчинка у капелюсі з пір'їнами". Така скромність не дивувала, адже вся увага була приділена зображенню релігійних образів.
На відкритті виставки промовці дякували Андрію Коваленку за його творчість, таку суголосну періоду Різдвяних свят. Висловлювали сподівання на майбутні зустрічі з його живописом. Вчителька Альбіна Петрівна Януш, згадуючи шкільні роки Андрія, говорила про його сумлінне навчання, учнівську активність, цитувала вірші російської класики, що пригадалися від споглядання його мистецтва. Художник Юрій Горбачов дав високу оцінку таланту Коваленка і підтримав його захоплення релігійним живописом, зверненням до класики. Щирими і зворушливими були слова Галини Коваленко, мами художника, для якої творчість сина виявилася приємною несподіванкою, і вона вкотре запишалася його талантом.
Привітали художника з вдалим дебютом боярські митці, колишні однокласники, друзі, прихильники таланту Андрія Коваленка.
Виставка незвична і незвичайна в Боярському краєзнавчому музеї викликала жвавий інтерес відвідувачів протягом Новорічних і Різдвяних свят. Виявляється, що до ікон можна ходити не тільки до церкви, а й до музею.
Хай щастить Вам, Андрію Коваленко, в архітектурі і в живописі!
Біографічна довідка
Андрій Феодосійович Коваленко народився 11 листопада 1962 року у Києві. Закінчив 1980 року Боярську школу № 2, 1989 - Київський політехнічний інститут, 1996 - Київський технічний інститут будівництва та архітектури. Керівник архітектурної майстерні "Лувр-декор". Працює в галузі проектування житлово-котеджних та культових споруд. Зараз в стадії проектування греко-католицька церква у Василькові. Лауреат премії "Інноваційних технологій в архітектурі та дизайні" за 2005 рік. Живе у Боярці. Має сина.