13 січня у Переяславі на стіні колишньої гімназії, а нині школи № 1 відкрили меморіальну дошку на честь боярчанина Івана Юхимовича Коваленка – українського поета-шістдесятника, дисидента, політв'язня радянських часів, учителя. Це не перше вшанування пам’яті видатної людини. Поряд знаходяться дошки, які нагадують про те, що школу закінчили видатний вчений і академік. Однак символічно, що першим у цьому ряду опинився саме вчитель. Бо вчитель дає поштовх до розвитку академіків і письменників.
Лунали пісні, написані на слова Івана Коваленка, виступали посадовці і поети. Член спілки письменників України Наталія Павлик, яка стала ініціатором вшанування пам’яті, зачитала вірш, написаний земляком, подякувала спонсорам Георгію Андрєєву і Віктору Шереметі за допомогу. Дисидент і журналіст Василь Овсієнко поділився своїми спогадами про Івана Юхимовича. Він разом із кращими учнями школи Аліною Угнівенко і Валентином Лесиком відкрили дошку.
А потім був невеличкий імпровізований мітинг, де, зважаючи на ситуацію в країні, слова поета, його громадянська позиція, здавалися особливо актуальними. День плакав мокрим снігом. Коли йшли додому, Наталія Павлик пригадала про лист від поета, адресований колись їй: «Я був у Переяславі, цілував стіни рідної школи». 13 січня разом із цим вологим сніжним поцілунком Коваленко повернувся у Переяслав.