За повідомленням ВООЗ цього року відмічається ускладнення епідемічної ситуації з поліомієліту в світі. Спалахи захворювання реєструються у країнах, які впродовж багатьох років були вільними від поліомієліту.
Нині захворювання на поліомієліт реєструються як в ендемічних країнах (Афганістан, Нігерія, Пакистан), так і в країнах, куди вірус поліомієліту був завезений (Сирійська Арабська Республіка, Камерун, Кенія, Сомалі). З травня 2013 року зареєстровано 197 випадків захворювання на поліомієліт в Сомалі, 14 – в Кенії, 6 – Ефіопії, 3 – в Південному Судані, 10 – Сирії. Небезпечною залишається епідситуація в Єгипті. В Ізраїлі, а також на Західному березі річки Йордан і секторі Газа випадки зараження людей не зареєстровано, але виявлено циркуляцію вірусу поліомієліту в зовнішньому середовищі.
Активні міграційні процеси серед населення створюють небезпеку занесення поліомієліту в інші країни.
21 червня 2002 р. Україна в складі Європейського регіону отримала статус території, вільної від поліомієліту. Захворювання людей не реєструвались з 1995 року. Проте зараз в країні накопичилась велика кількість населення, в тому числі дітей, які не мають імунітету проти поліомієліту через відмову від щеплень, перебої в постачанні вакцини та з інших причин.
Така ситуація створює загрозу розповсюдження цієї небезпечної інфекції в разі її занесення на територію країни.
Що треба знати населенню країни про поліомієліт
Поліомієліт – гостра інфекційна хвороба, яка викликається трьома серологічними типами поліовірусів. Захворювання може виникнути в будь-якому віці, але найчастіше хворіють діти до 3-х років (50-70 % хворих), у яких спостерігаються явище паралічу.
Джерелом збудника поліомієліту є хвора людина та вірусоносій. Особливу небезпеку складають особи з легкими та стертими формами хвороби. Крім того, зараження людини може здійснюватись через воду, харчові продукти, на які потрапив вірус, а також через брудні руки.
В організм людини вірус потрапляє через рот, потім розмножується в епітеліальних клітинах горла та кишківника. Інкубаційний період триває від 4 до 35 днів і частіше першими симптомами захворювання є лихоманка, слабкість, головний біль, блювота, закріп або діарейний синдром, ригідність м’язів шиї та біль в кінцівках.
Спочатку вірус поліомієліту потрапляє в кишечник, де розмножується. Потім проникає в кишкові лімфовузли і звідти – у кров. З током крові він проникає в усі органи і системи, однак переважною локалізацією ураження є спинний мозок і нерви. Поширюючись по нервовим волокнам, вірус викликає їх загибель. Уражені м’язи в подальшому не функціонують. Поліомієлітні паралічі майже завжди незворотні. У найтяжчих випадках, які переважно мають летальний характер, поліовірус атакує нервові клітини стовбура головного мозку, що призводить до порушення дихання та викликає утруднене ковтання, розлад мови і асфіксію (бульварний поліомієліт).
Паралічним поліомієлітом хворіє лише 1-2 % тих, хто заразився, 10-12 % переносять хворобу у вигляді ГРВІ, ангін; 85 % заражених залишається клінічно здоровими носіями поліовірусу.
Поліомієліт – одна з небагатьох інфекцій, які можуть бути повністю ліквідовані, тому що поліовірус уражає тільки людей, є ефективна вакцина, а імунітет зберігається впродовж усього життя.
Єдиним засобом профілактики є щеплення. Календарем передбачена вакцинація дітей проти поліомієліту у віці 3 міс., 4 міс., 5 міс. з наступною ревакцинацію у віці 18 міс., 6 років та 14 років.
Завдяки імунізації Україна з 2002 року є вільною від поліомієліту. Але, як було підкреслено вище, в Україні, в т.ч. у Києво-Святошинському районі, внаслідок накопичення значної кількості не щеплених дітей у випадку заносу поліомієліту з ендемічних країн існує реальна загроза виникнення епідемічних спалахів.
Шановні батьки, звертаю Вашу увагу, що необґрунтовані відмови від щеплень можуть привести до трагедії.
Ліпчанчук В.Є., лікар-епідеміолог