Нашому співрозмовнику - зі зрозумілих причин будемо називати його Анатолієм - 28 років. Він боярчанин, який вже близько місяця служить у батальйоні "Азов". "Боярка-інформ" стало відомо, що юнак на кілька днів повернувся у відпустку до Боярки, де живе його родина. На наше щастя, пропозицію зустрітися і поговорити Анатолій сприйняв схвально.

Хлопець атлетичної статури, підтягнений та вродливий - на такому обов'язково зупинить погляд зустрічна дівчина (жіноча частина колективу редакції - не виняток). Його захоплення - це спорт та інформатика. Його погляди - націоналістичні, хоча розмовляє він переважно російською мовою.
Анатолій вважає, що виховав себе сам. "Моє попереднє життя у підлітковому віці без мети - це пуста трата часу. Хорошим учнем у школі себе не вважаю. В армії не служив, як переважна більшість однолітків - "відкосив".
Коли на Сході почалися військові дії, Анатолій навіть не уявляв, що залишиться осторонь. Днями молодий чоловік приїхав у відпустку практично одразу після участі у справжніх бойових діях у Маріуполі.
- Чи могли Ви залишатися осторонь тих подій, які зараз відбуваються на Сході України?
- Я навіть не розглядав таку думку. Рішення було однозначним - я буду там, де гаряче, але не у Збройних Силах чи Нацгвардії.
- Чому?
- На мою думку, у нас поки що немає армії, яка має відповідне матеріально-технічне забезпеченням. А батальйон "Азов" - це єдине військове формування, до складу якого входять справжні націоналісти. Це й українці, і росіяни, і білоруси, навіть вихідці із Західної Європи.
Це батальйон у складі МВС, яке нас частково фінансує, забезпечує озброєнням (переважно застарілим).
Основне фінансування надходить з боку благодійників, меценатів чи підприємців. Для того, щоб відчувати себе захищеним, воїну потрібно мати хороше забезпечення: починаючи від харчування і закінчуючи озброєнням. А ще потрібна амуніція: шолом, маска, бронежилет тощо. Загалом амуніція для одного бійця коштує за дуже скромними підрахунками близько 1 тисячі доларів. А якщо купувати найкраще, то один бронежилет може стільки коштувати. Багато хто, в тому числі і я, придбали практично все самотужки. Адже це - питання власного життя.
Принагідно хочу подякувати всім небайдужим боярчанам, моїм друзям за фінансову підтримку.
- Чи давно Ви служите в "Азові"?
- До Бердянська, де базується наш батальйон, я прибув 18 травня. На момент мого прибуття нас було близько півтори сотні, а зараз чисельність зросла чи не вдвічі.
- Вас легко уявити в ролі бравого бійця (на зустріч з нами Анатолій прибув у цивільному одязі, який підкреслює хорошу фізичну форму). Ви, мабуть, займалися спортом, адже за один місяць набути такого вигляду неможливо?
- Раніше я займався бодібілдінгом і єдиноборствами. У розташуванні батальйону ранок розпочинається з пробіжки, комплексу фізичних вправ, підтягування, плавання, адже ми живемо поблизу Азовського моря. Далі кожен самостійно регулює для себе фізичні навантаження: для цього є "залізо", турніки тощо. Обов'язковою є й військова підготовка на полігоні.
Тому докладаю максимум зусиль, ентузіазму і, відповідно, більше тренуюся. Оцінюю, що мої знання значно зросли. Я, на відміну від багатьох інших, даю собі звіт про те, куди я потрапив. Ставлення до нас там неодно-значне. Я можу сказати з певністю про Маріуполь. Після зачистки міста від терористів жителі виходили і дякували нам. У той же час на виїзді з міста зібралася купка осіб, які скандували, що нас, мовляв, не кликали.
Атмосфера у гарячих точках - відповідна. Там постійно стріляють, особливо у Донецьку, Слов'янську. Про місцеве населення можу сказати лише, що більшість людей на нашому боці, але люди бояться і переважно мовчать, адже за такі погляди можна розпрощатися з життям.
- Жителям територій, вільних від військових дій, зокрема і боярчанам, варто з перших вуст почути про події, учасником яких є Ви.
- У Маріуполі зараз люди спокійно ходять на роботу, до магазинів. Загалом місто живе своїм життям. Навіть немає блокпостів.
Війна - це війна. Я і мої колеги по батальйону психологічно підготовлені до цього. Стріляти - це частина нашої роботи. Особливо, коли озброєні терористи зазіхають на життя мирного населення. Решта - без коментарів.
Переконаний, що сепаратизм штучно створений і підігрівається з боку Росії конкретно у цих регіонах задля досягнення певної політичної мети.
На жаль, усе продається, і військові секрети зокрема. Тому ворог знає, де і які війська чи блокпости розташовані. Проблема в тому, що за кілька місяців після Майдану неможливо змінити менталітет суспільства, роз'їденого корупцією. Потрібні роки, щоб усе переформатувати.
Але я налаштований оптимістично. АТО може закінчитися через кілька тижнів через певні політичні фактори, а може тривати роками.
- Чи контактуєте з місцевим населенням?
- У Бердянську? Так, нас там кожен собака знає, - жартує Анатолій. - Звісно, майже весь час ми знаходимося у розташуванні батальйону і без потреби звідти не виходимо. У місто виїжджаємо лише у супроводі кількох озброєних бійців.
- А якщо Ви, як звичайний молодий чоловік у цивільному одязі, кудись поїдете?
- За нашим розташуванням, як і за іншими подібними, постійно ведеться стеження, тож вільне пересування небажане, навіть небезпечне.
- До речі, наскільки вільно зараз можна відпочивати на березі Азовського моря і, зокрема, у Бердянську?
- Ми - гаранти спокою у цьому регіоні. У Бердянську зараз почався ку-рортний сезон. Люди їдуть, відпочивають.
- Отримавши такий життєвий досвід, чи можливо миттєво повернутися до звичайного мирного життя?
- Я вже живу мирним життям, я тут на відпочинку, - говорить Анатолій, а на поясі поруч із телефоном у спеціальному чохлі холодна зброя (ніж). - З вогнепальною по вулицях ходити не можна, - пояснює Анатолій.
- Чи хтось із друзів вчинив за Вашим прикладом?
- З Боярки - ні.

Інтернет-довідка
Батальйон "Азов" - спецбатальйон МВС України, який базується у Маріуполі Донецької області (тимчасово базується у Бердянську Запорізької області). Створений 4 травня 2014 року у Бердянську, як і інші спеціальні батальйони МВС на підставі рішення Міністерства внутрішніх справ України про формування спеціальних підрозділів міліції з охорони громадського порядку з залученням до них цивільних осіб та людей, які мають досвід військової служби.
Рішення про створення батальйону було прийняте Олегом Ляшком, Ігорем Мосійчуком, Олександром Ярошенком та Ярославом Гончаром. На той час його основою були учасники двох громадських організацій - Автомайдан та "Патріот України" на базі Соціал-Національної Асамблеї. За словами командира батальйону, до його складу входять українські патріоти, які мають досвід військової служби. Кістяк батальйону становлять учасники Самооборони Майдану, а також Автомайдану
Задіяний у Антитерористичній операції на півдні Донецької області, переважно в межах Приазов'я. На думку командира батальйону "Донбас" Семена Семенченка, батальйон "Азов" на 22 травня 2014 року був найбільш боєздатним підрозділом МВС України. Батальйон "Азов" проводить тренування у Запорізькій області поблизу Бердянська, а також патрулює територію навколо Маріуполя. 20 травня 2014 р. було оголошено про набір нових бійців до батальйону.
На озброєнні батальйону перебуває стрілецька зброя, зокрема, автомати АКС-74, снайперські гвинтівки СВД та кулемети ПКМ.
26 травня бійці батальйону "Азов" разом з батальйоном "Україна" під час проведення розвідувальної операції ліквідували 5 терористів, у тому числі снайпера, та затримали 3 терористів. Також унаслідок операції було знищено частину боєприпасів терористів.
12 червня бійцями батальйону у Маріуполі був затриманий один з ватажків терористів т. зв. "Донецької народної республіки" Олександр Фоменко.
13 червня бійці батальйону "Азов" за підтримки частин Національної гвардії, батальйону "Дніпро-1" та Збройних сил України звільнили Маріуполь від бойовиків т. зв. "Донецької народної республіки". Під час операції з українського боку було поранено 4 бійців (1 отримав важке поранення), терористи втратили 3 убитими, 17 пораненими і 38 бойовиків було затримано.