Працівниками ГУ Міндоходів у Київській області в рамках взаємної адміністративної допомоги з митними органами іноземних держав, виявлено ухилення від оподаткування ТОВ «А» на 178,5 тис. гривень.
Аналіз митних оформлень товару «морепродукти», який імпортувало ТОВ «А» на митну територію України, викликав підозру у можливому заниженні митної вартості при оформлені. Для з’ясування реальної вартості морепродуктів було ініційовано направлення запиту до митної адміністрації Норвегії.
Завдяки отриманій інформації від митної адміністрації Норвегії щодо ціни контракту та вартості товару, який ТОВ «А» імпортувало на митну територію України, встановлено, що при оформленні в митному відношенні товару «морепродукти», ТОВ «А» надало недостовірні данні щодо ціни товару. Відповідно до отриманої інформації складено акт невиїзної документальної перевірки та донараховано до сплати в бюджет разом із штрафними санкціями 223 тис. гривень.


Станом на 01.07.2014 року на податковому обліку в Київській області перебувало майже 169 тисяч платників податків, в тому числі біля 54 тисяч юридичних осіб та майже 115 тисяч фізичних особ-підприємців. З початку року на облік взято 4,5 тисячі платників, ліквідовано 2,7 тисячі.
Кількість зареєстрованих платників податку на додану вартість складає біля 13 тисяч, з них 91 % – юридичні особи та 9 % – фізичні особи-підприємці. В порівнянні з відповідним періодом минулого року, ріст платників ПДВ склав 240 осіб. Анульовано 1048 реєстрацій платника ПДВ, 94 % анулювань відбулось за ініціативи органів Міндоходів.


Боротьба із нелегальним ринком підакцизних товарів є одним із пріоритетних напрямів роботи органів Міндоходів. Виявлення та вилучення не ліцензованої алкогольної та тютюнової продукції не тільки поповнює бюджет, а й оберігає громадян від споживання товарів невідомого походження.
Працівниками ГУ Міндоходів у Київській області нещодавно проведено фактичну перевірку суб’єкта господарювання «У». За результатами перевірки встановлено зберігання спирту в кількості більше 79801 л в місці, яке не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання, що є порушенням вимог чинного законодавства. До суб’єкта господарювання «У» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу.


Працівниками Міндоходів Київщини під час перевірки сільськогосподарського підприємства «А» – суб’єкта спеціального режиму оподаткування, встановлено нецільове використання коштів, акумульованих на спецрахунках в сумі 5,7 млн. гривень.
Крім того, підприємством «А» отримано від декількох підприємств попередню оплату за сільськогосподарську продукцію в значних розмірах. Обсяги поставки не відповідають виробничим потужностям підприємства. Попередня оплата поверталася покупцям в наступних звітних періодах. Тобто фактично не відбувалися операції з відвантаження/поставки сільгосппродукції, а здійснювалося надання права користування податковим кредитом третім особам з метою зменшення ними сплати податку на додану вартість до бюджету на суму понад 27,5 млн. гривень.
Вказана операція за своїм змістом є операцією з продажу незавершеного виробництва. Внаслідок чого суми податку на додану вартість, отримані підприємством в якості передоплати, підлягають відображенню не в скороченій, а у загальній податкової декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.
За результатами контрольно-перевірочних заходів до бюджету донараховано податку на додану вартість на 33,5 млн. гривень.


Протягом І півріччя поточного року по ресурсним, місцевим податкам і зборам та платі за землю до зведеного бюджету надійшло близько 403,5 млн. грн., що майже на 5,5 млн. грн. більше ніж у 2013 року. З них до державного бюджету надійшло – близько 64 млн. грн. та 339,5 млн. грн. до місцевого бюджету Київщини.
Найбільший приріст надходжень спостерігається: по збору за спеціальне використання лісових ресурсів – на 10,7 млн. грн.; по екологічному податку – на 22,3 млн. грн.; по єдиному податку з юридичних осіб – на 9,5 млн. гривень.


Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Згідно з п. 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 р. № 10 (далі - Порядок), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст. 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Розрахунок коригування складається виключно продавцем - особою, яка є платником податку, філією чи структурним підрозділом, якому делеговано право складання податкової накладної (відповідно до п. 2 цього Порядку), особою, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність та відповідальна за утримання та внесення податку до бюджету, особою - управителем майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами про управління майном, та покупцем - отримувачем послуги, наданої йому нерезидентом, місце постачання якої розташоване на митній території України, з обов’язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов’язань та одночасним відображенням у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних з від’ємним чи позитивним значенням (п. 22 Порядку).
Відповідно до п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 р. № 678 (далі - Наказ № 678), коригування податкового кредиту відображається у рядку 16.
Враховуючи те, що чинною формою податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженою Наказом № 678, не передбачено окремого рядка для відображення коригування податкового кредиту по отриманих від нерезидента послугах (рядок 12.4 розділу II податкової декларації з ПДВ), до внесення відповідних змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість таке коригування необхідно відображати в рядку 16.1 розділу II податкової декларації з ПДВ.


Відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платники податку на прибуток щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
Цією ж статтею встановлено виключення, а саме: не повинні сплачувати авансові внески з податку на прибуток:
новостворені платники податку на прибуток,
виробники сільськогосподарської продукції,
неприбуткові установи (організації);
платники податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень.
Статтею також визначено, що:
платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев’ять місяців) та не сплачують авансового внеску;
платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.
Розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватись у наступні дванадцять місяців, подається платником податку у складі річної податкової декларації. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.
При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.
Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов’язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов’язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов’язань.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), встановлено ст. 200 Кодексу.
При цьому п. 200.5 ст. 200 Кодексу визначено осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, а саме:
були зареєстровані як платники цього податку менше ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним п. 200.19 ст. 200 Кодексу, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку (п. 200.18 ст. 200 Кодексу).
При цьому п. 200.19 ст. 200 Кодексу встановлено перелік критеріїв, відповідність яким дає право платникам податку на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку.
Враховуючи зазначене, Кодексом не встановлено залежності права платника податку на отримання бюджетного відшкодування від того, чи є він платником авансових внесків з податку на прибуток, а тому відсутність таких внесків чи їх розмір не можуть бути підставою для прийняття рішення щодо надання або відмови у наданні бюджетного відшкодування (в тому числі в автоматичному режимі) платникам податків.


Міністерство доходів і зборів України надає роз’яснення стосовно включення до складу доходу дивідендів, отриманих платником податку на прибуток від суб’єктів господарювання - платників фіксованого сільськогосподарського податку.
Для визначення об’єкта оподаткування не враховуються дивіденди, отримані платником податку від інших платників податку, у випадках, передбачених п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) (пп. 136.1.12 п. 136.1 ст. 136 Кодексу).
Юридичні особи - резиденти, які отримують дивіденди, не включають їх суму до складу доходу (крім постійних представництв нерезидентів) (пп. 153.3.6 п. 153.3 ст. 153 Кодексу).
Платники фіксованого сільськогосподарського податку не є платниками, зокрема, податку на прибуток підприємств (пп. «а» п. 307.1 ст. 307 Кодексу).
Виходячи з вищевикладеного, дивіденди, отримані від платників фіксованого сільськогосподарського податку, які не є платниками податку на прибуток, враховуються платником податку, що їх отримує, у складі доходу за наслідками податкового періоду, на який припадає отримання таких дивідендів.


Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі — ЄРПН), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі — Порядок № 1246), визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН платників ПДВ — продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку — покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування, з відомостями, які є у ЄРПН.
Чинним законодавством не передбачено можливості вилучення з ЄРПН податкової накладної, якщо вона не підлягала реєстрації в такому реєстрі, але помилково зареєстрована платником податку.
При цьому платник має право зареєструвати в ЄРПН правильно оформлену податкову накладну, яка підлягає включенню до реєстру виданих та отриманих податкових накладних і відображенню в декларації контрагента.
Крім того, наявність в ЄРПН податкової накладної з помилками спричиняє розбіжності між даними ЄРПН та сумою податкового кредиту платника податку – покупця. Ці розбіжності є інформацією, що свідчить про можливі порушення платником податків податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. На письмовий запит контролюючого органу платник податку протягом 10 робочих днів повинен надати пояснення щодо суті таких розбіжностей. Ненадання таких пояснень є однією з обставин, за наявності якої здійснюється документальна позапланова перевірка платника податку (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України).


Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов’язань.
Отже, на дату отримання передоплати за товари/послуги продавець повинен визначити суму податкових зобов’язань та виписати податкову накладну на суму отриманої передоплати.
Згідно з п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міндоходів України від 14.01.2014 р. № 10, до розділу I податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:
до графи 3 — номенклатура товарів/послуг продавця;
до графи 5 — одиниця виміру товарів/послуг — грн., шт., кг, м, см, м3, см3, л, послуга тощо;
до графи 6 — кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг.
У клітинках податкової накладної, які не підлягають заповненню, нулі, прокреслення та інші знаки чи символи не проставляються.
Враховуючи зазначене, у разі складання податкової накладної на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як передоплата (аванс) у повному обсязі, у графі 5 податкової накладної зазначається одиниця виміру «послуга», а в графі 6 — «1».
У разі складання податкової накладної на часткове постачання послуги або на суму передоплати частини вартості послуги у графі 5 податкової накладної зазначається слово «послуга», а в графі 6 — відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі постачання частини послуги, яка відповідає половині обсягу, зазначеного у договорі, або у разі отримання суми передоплати половини договірної вартості послуги у графі 6 зазначається «0,5».


Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення його суми, подає до відповідного контролюючого органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Форму податкової декларації та порядок її заповнення затверджено наказом № 678.
Платники, які заповнили рядок 22 декларації з ПДВ та відповідно до ст. 200 Податкового кодексу мають право на бюджетне відшкодування ПДВ, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3) (п. 4 розділу V Порядку № 678).
У рядку 2.1 додатка 3 відображається сума ПДВ за фактично оплаченими основними фондами, які в періоді, за який формується податкова декларація з ПДВ, введено в експлуатацію та обліковуються як основні засоби. При цьому зазначена сума податку є частиною загального залишку від’ємного значення із рядка 2 додатка 3.
Таким чином, сума ПДВ, яка сплачена за придбані основні фонди та враховується у розрахунку бюджетного відшкодування, відображається в рядку 2.1 додатка 3 у міру введення їх в експлуатацію.


До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю — бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку (п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу).
Отже, у разі якщо відшкодування сум земельного податку за земельну ділянку під об’єктом оренди або відшкодування витрат на енергоносії отримує орендодавець — бюджетна установа, то такі кошти, як складова витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, до бази оподаткування не включаються, не оподатковуються ПДВ та податкова накладна не виписується.


Міндоходів України повідомлено, що операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України медичних виробів до 01.07.2014 р. оподатковувалися ПДВ за ставкою 7 % згідно з переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 р. № 118, а з 02.07.2014 р. – згідно з переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2014 р, № 2016.
Операції платників податку з постачання на митній території України медичних виробів, а також операції з їх ввезення на митну територію України, що здійснювалися 01.07.2014 р., оподатковуються ПДВ за ставкою 20%.


Відповідно до п. 2 частини першої ст. 10 Закону України від 13.01.2011 р. № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.
Розпорядники, які володіють інформацією про особу, зобов’язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом (п. 1 частини третьої вищезазначеної статті).
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу, відповідно до п. 178.4 якої фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року згідно з розділом IV цього Кодексу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.
Податкова декларація подається за звітний період у встановлені Податковим кодексом строки до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 цього Кодексу).
Отже, фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, можуть отримати за запитом у контролюючих органах за місцем своєї податкової адреси довідку про доходи на підставі поданої податкової декларації за результатами звітного року. Така довідка видається не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
Водночас оскільки фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, не подають податкових декларацій за інші звітні періоди, ніж звітний рік, а довідка про доходи надається на підставі податкової декларації, — контролюючі органи не мають права надати таку довідку за будь-який інший період, ніж звітний рік.


Відповідно до пп. 136.1.1 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу сума попередньої оплати та авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг для визначення об’єкта оподаткування, у складі доходів не враховується.
Сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, не стягнута після закінчення строку позовної давності, вважається безповоротною фінансовою допомогою (пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).
При визначенні об’єкта оподаткування суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, суми безнадійної кредиторської заборгованості враховуються у складі інших доходів (пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 зазначеного Кодексу).
Щодо ПДВ, то на дату отримання попередньої оплати за товари (послуги) у платника податку відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу виникають податкові зобов’язання з цього податку.
Пунктом 192.1 ст. 192 цього Кодексу передбачено, що при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
У разі якщо протягом терміну позовної давності не відбулося фактичної поставки товару (послуг), а кошти, отримані від покупця у вигляді попередньої оплати за товари (послуги), не були повернуті, то продавець не має законодавчих підстав на коригування суми податкових зобов’язань з ПДВ при списанні безнадійної кредиторської заборгованості.
Таким чином, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку, отримана у вигляді попередньої оплати за товари (послуги), залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, платник податку повинен суму такої непогашеної кредиторської заборгованості без урахування ПДВ включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, з відповідним відображенням у рядку 03 декларації з податку на прибуток підприємства, форму якої затверджено наказом Міндоходів України від 30.12.2013 р. № 872, та у рядку 03.25 додатка ІД до цієї декларації.