Зі сходу України у відпустку додому до Боярки цими днями прибули учасники АТО: 37-річний Ігор Шевченко, боєць розвідвзводу 3 батальйону 72 бригади, та 32-річний Денис Рябов, боєць спецбатальйону МВС «Київщина».
Постріли та вибухи, небезпека та смерть – атмосфера, якою ще кілька днів тому дихали наші земляки.
Зустріч з вояками відбулася у приміщенні редакції газети «Боярка-інформ» на запрошення представників ГО «Боярська Самооборона», Громадської ради та ініціативної групи від церков міста.
Приємним сюрпризом для вояків стали привітання та вручення грамот і подарунків від «Боярської Самооборони».
Розмова з учасниками АТО, з огляду на їх небагатослівність, була нетривалою, але емоційною.


Ігоря Шевченка, як колишнього десантника-розвідника, призвали до армії 28 березня цього року. Він залишив у Боярці родину та роботу і взяв до рук зброю. На війні, як на війні. Його бригада під Амвросіївкою потрапила у саме пекло. У пам’яті, мабуть, назавжди залишаться обличчя втрачених товаришів. А ще подеколи суперечливі накази керівництва та жорстокість воєнного часу.
Ігор розповів, що у перші дні після призову до армії довелося зіткнутися з повною невлаштованістю. Це вже пізніше – після другого обстрілу – вояків забезпечили формою, захисними шоломами, бронежилетами, нормальним харчуванням, спальними мішками, карематами тощо. Він навіть відвик спати, як звичайна людина, у справжньому ліжку і не чути постріли. Напруження та пережиті випробування наклали відбиток на нервову систему. І він ще не знає, як буде повертатися до мирного життя. Але щиро прагне, щоб війна якомога швидше закінчилася.


З Денисом Рябовим через кілька днів ми зустрілися в редакції ще раз. Молодий чоловік розповів, що пішов до спецбатальйону «Київщина» добровольцем.
«Так склалося, що я не був на Майдані, – розповідає військовик. – Але коли розпочалася агресія з боку Росії, не міг залишатися осторонь».
Останнє місце роботи Дениса – завод «Вентс». Гортаючи газету з оголошеннями про прийом на роботу, він побачив інформацію про набір чоловіків до спецбатальйону МВС «Київщина».
Батьки, звісно, дуже переживали. Рішення Дениса та його подальше життя у військовій формі кардинально змінили молодого чоловіка.
«Я був звичайнісіньким хлопцем, закінчив Боярську ЗОШ № 5, створював чимало проблем вчителям, батькам. Але загроза, яка нависла над моєю країною, змусила мене взятися за зброю».
Про службу він розповідає мало та неохоче. Місце дислокації батальйону на момент від’їзду було в Новоайдарі Луганської області. Служба відбувається у тісному зв’язку з військовою розвідкою. Армія тіснить сепаратистів, міліція утримує позиції. Наряд на блокпості триває близько 4-6 годин. Представники Збройних Сил не мають права проводити перевірку автомобілів, документів. Цю місію виконують бійці спецбатальйонів МВС, а військовослужбовці забезпечують збройну підтримку.
За словами Дениса Рябова, жителі міст, звільнених від сепаратистів, зустрічають армію з радістю та «хлібом-сіллю». Оскільки дуже натерпілися від безчинств з боку найманців.
Молодий чоловік переконаний у перемозі Української армії та сил АТО. А ще – він пообіцяв обов’язково повернутися, і коли все закінчиться, розповісти нам про все, що пережив на війні.
Хлопці, повертайтеся живі та неушкоджені. І якомога швидше.