Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 млн. грн.) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку та строки, встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватись у наступні 12 місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.
При цьому 12-місячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.
У разі, якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками І кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за І квартал. Такий платник податку авансових внесків у ІІ - ІV кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов’язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому Податковим кодексом.
Якщо платник авансових внесків з податку на прибуток задекларував відсутність отриманого прибутку або збитковий результат за підсумками І кварталу звітного (податкового) року, він припиняє сплату авансових внесків з податку на прибуток починаючи з ІІ кварталу звітного (податкового) року та визначає податкові зобов’язання на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контро-люючого органу в порядку, передбаченому Податковим кодексом. Тобто починаючи з квітня звітного (податкового) року такий платник не підпадає під вимоги, передбачені п. 57.1 ст. 57 зазначеного Кодексу, та не є платником авансових внесків у звітному році, а також у січні-лютому наступного року.


Відповідно до пп. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку — члена такої професійної спілки, створеної згідно із законодавством України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. е) пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу.
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу.
Відповідно до вищезазначеного пункту під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлено згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 – Сп),
де К — коефіцієнт;
Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Сімейна профспілкова путівка, надана члену профспілки, до якої включається вартість оздоровлення члена сім’ї старше 18 років, оподатковується ПДФО у розмірі частини отриманого доходу на оздоровлення такого члена сім’ї як додаткове благо за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу, — 15 (17) % із застосуванням коефіцієнта, розрахованого за формулою, наведеною в п. 164.5 ст. 164 цього Кодексу.


У зв’язку із соціальною напругою, яка склалася у державі, що призвело до оголошення часткової мобілізації, Міністерство доходів і зборів України з метою врегулювання питань оподаткування фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку видало Узагальнюючу податкову консультацію, яка затверджена наказом від 06.05.2014 р. № 276 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань оподаткування платників єдиного податку». З метою однакового підходу до практичного застосування норм податкового законодавства та інших законодавчих актів було надано роз’яснення щодо механізму оподаткування платників 1 та 2 груп, яким нараховуються авансові платежі за єдиним податком, а також для платників єдиного податку, які є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок). Тобто викладено позицію, що для фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку 1 та 2 груп, що не здійснюють господарську діяльність і не використовують найману працю, на період перебування на військових зборах, у разі виникнення податкового боргу за єдиним податком, такий борг вважатиметься безнадійним на підставі ст. 101 Податкового кодексу України, що підлягатиме списанню відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу.
Водночас від сплати єдиного внеску (за себе) звільняються лише фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку на період перебування на військових зборах. При цьому умовою звільнення від сплати є нездійснення господарської діяльності у цей період, неотримання доходів та надання підтверджувальних документів з військових комісаріатів, у яких зазначається період перебування на військовій службі.


Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – Податковий кодекс) платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування — земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Статтею 41 Земельного кодексу України (далі — Земельний кодекс) визначено, що гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється згідно із затвердженою містобудівною документацією.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених цим кодексом.
Статтею 286 Податкового кодексу визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.
Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01.07.2004 р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Пунктом 281.1 ст. 281 Податкового кодексу передбачено звільнення від сплати податку для інвалідів І та ІІ груп, фізичних осіб, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонерів (за віком), ветеранів війни, а також осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», і фізичних осіб, визнаних законом постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб вищезазначеним пунктом, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема для будівництва індивідуальних гаражів — не більш як 0,01 га.
Тобто якщо фізична особа має у власності земельну ділянку, яку надано їй для будівництва індивідуального гаражу, і ця ділянка посвідчується свідоцтвом (державним актом) на право власності, тільки в цьому випадку зазначена особа має пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст. 281 Податкового кодексу.
Враховуючи вищевикладене, пільга, передбачена цією статтею для власників земельних ділянок або землекористувачів — фізичних осіб, не поширюється на гаражно-будівельний кооператив — юридичну особу, навіть якщо власники гаражів належать до пільгової категорії і звільняються від сплати земельного податку, тобто гаражно-будівельний кооператив має сплачувати податок за земельну ділянку на загальних підставах.


Згідно з п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) пенсіонери звільняються від сплати земельного податку. При цьому звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більше 2 га;
для присадибної ділянки: у селах — не більше 0,25 га; в селищах — не більше 0,15 га; у містах — не більше 0,10 га;
для індивідуального дачного будівництва — не більш як 0,10 га;
для будівництва індивідуальних гаражів — не більш як 0,01 га;
для ведення садівництва — не більш як 0,12 га.
Однак громадяни повинні засвідчити своє право на земельні ділянки. Документами, що посвідчують таке право є, зокрема:
державний акт, що посвідчує право власності на земельну ділянку (крім випадків коли право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж та цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки або свідоцтвом про право на спадщину);
державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, що посвідчує право постійного користування землею.
Водночас зазначимо, що плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Чинним законодавством передбачено звільнення пенсіонерів лише від сплати земельного податку, тобто за земельні ділянки, що перебувають у власності та в постійному користуванні.


Cтаттею 25 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено штрафні санкції, які застосовує до платника єдиного внеску орган доходів і зборів. Зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення та строків сплати єдиного внеску передбачено адміністративну відповідальність.
З 01.10.2013 р. кошти за єдиним внеском, сплачені на рахунки органів Пенсійного фонду України, переакредитовувалися на рахунки територіальних органів Міндоходів України.
Тобто, якщо єдиний внесок сплачено до 20 числа включно, то штрафні санкції не застосовуються, а якщо після 20 числа, то штрафні санкції застосовуються на загальних підставах.

ДОЗВІЛ НА СКЛАДАННЯ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ ФІЛІЄЮ

Відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міндоходів України від 14.01.2014 р. № 10, якщо платник ПДВ має незареєстровані платниками ПДВ філії чи інші структурні підрозділи, які самостійно здійснюють постачання товарів/послуг і проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то він може делегувати їм право складання податкових накладних. Для цього він повинен присвоїти кожній філії чи структурному підрозділу окремий числовий номер і письмово повідомити про це контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.
Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права виписки податкових накладних і ведення частини реєстру отриманих та виданих податкових накладних подається платниками у разі наявності у них філій (структурних підрозділів) разом із декларацією за перший звітний (податковий) період року і надалі — разом із декларацією за той звітний (податковий) період, у якому відбулися зміни в переліку філій (структурних підрозділів) (п. 13 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міндоходів України від 13.11.2013 р. № 678).
Повідомлення про делегування філіям (у разі їх наявності) права складання податкових накладних подається платниками разом із декларацією за перший звітний (податковий) період щороку і надалі — разом із декларацією за той звітний (податковий) період, у якому відбулися зміни в переліку філій (структурних підрозділів), незалежно від того, який звітний (податковий) період (місячний чи квартальний) він застосовує.


Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міндоходів України від 14.01.2014 р. № 10 (далі — Порядок № 10), до розділу І податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:
до графи 3 — номенклатура товарів/послуг продавця;
до графи 5 — одиниця виміру товарів/послуг — грн., шт., кг, м, см, м3, см3, л, послуга тощо;
до графи 6 — кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг.
У клітинках податкової накладної, які не підлягають заповненню, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.
Враховуючи зазначене, у разі складання податкової накладної на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, у графі 5 податкової накладної зазначається одиниця виміру «послуга», а у графі 6 — «1».
У разі складання податкової накладної на суму попередньої оплати частини вартості послуги у графі 5 податкової накладної зазначається слово «послуга», а в графі 6 — відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі постачання частини послуги, що відповідає половині обсягу, вказаного у договорі, або у разі отримання суми попередньої оплати у розмірі половини договірної вартості послуги у графі 6 зазначається число «0,5».


З 01.03.2014 р. платники ПДВ мають складати податкові накладні за новою формою, затвердженою наказом № 10.
Згідно з частиною другою п. 2 Порядку № 10 реквізити заголовної частини податкової накладної, які містять числові значення (індивідуальний податковий номер, номер телефону), вирівнюються по правій межі поля і не повинні містити жодних інших знаків та символів.
Якщо порядковий номер, що зазначається в першій частині, чи числовий номер філії (структурного підрозділу), що зазначається в третій частині порядкового номера податкової накладної, мають меншу кількість знаків, ніж кількість відведених для цього клітинок, такі номери вирівнюються по правій межі поля, а решта клітинок не заповнюється (п. 3 Порядку № 10).


Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу в разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника (додаток 8), яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі.
Зазначений термін подання заяви зі скаргою запроваджено п. 43 розділу І Закону України від 24.10.2013 р. № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень», який набрав чинності з 01.01.2014 р.
Подання покупцем заяви зі скаргою на постачальника протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі, можливе лише щодо тих податкових накладних, які складено починаючи з 01.01.2014 р.

КВИТАНЦІЯ ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ПОДАТКОВОЇ НАКЛАДНОЇ

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із таких способів:
у паперовому вигляді;
в електронній формі з дотриманням умови реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов’язковим.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, визначені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше 15 календарних днів, що настають за датою їх складання (п. 201.10 вищезазначеної статті).
Відповідно до п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі — Порядок № 1246), продавець складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому контролюючим органом, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.
Після складання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електрон-ній формі на них накладається електрон-ний цифровий підпис посадових осіб платника податку у такому порядку: першим — електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електрон-ний цифровий підпис керівника, другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.
За відсутності у продавця посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим — електронний цифровий підпис керівника, другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.
Продавець, що є фізичною особою — підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку: першим — електронний цифровий підпис фізичної особи — підприємця, другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.
Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі продавець отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає конт-ролюючому органу за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб продавця накладаються у такому порядку: першим — електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування, другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.
Електронний цифровий підпис, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та підпис, що скріплює цю податкову накладну при її видачі покупцю, повинні належати одній особі (якій делеговано право підпису податкових накладних).
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення конт-ролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках — покупця товарів/послуг (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу).
З метою отримання інформації, що міститься у Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі відповідно до затвердженого стандарту і надсилає його засобами телекомунікаційного зв’язку контролюючому органу (п. 13 Порядку № 1246). Надання продавцем квитанції про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних чи її копії постачальнику чинними нормативно-правовими актами не передбачено.


Підпунктом 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу передбачено, що сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, але не вище розміру, визначеного в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу (тобто розмір сплачених коштів не перевищує суму, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, який діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2014 р. — 1710 грн.)) на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем, не включається до складу оподатковуваних доходів таких фізичних осіб.
Обов’язковою умовою є укладення письмового договору (контракту) з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу та отримання спеціальності (кваліфікації) не менш як три роки.
Якщо ж підприємство сплатило кошти у більшому розмірі, то сума перевищення підлягає оподаткуванню ПДФО.
Додаткові блага — це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV Податкового кодексу).
Згідно з пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, і підлягає оподаткуванню у загальному порядку, визначеному розділом IV Податкового кодексу (абзац другий пп. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу).
На суму, сплачену в рахунок оплати навчання та раніше звільнену від оподаткування, слід нарахувати ПДФО за ставками 15 (17)%.

ПРЕДСТАВНИКИ ГРОМАДСЬКОСТІ ТА БІЗНЕСУ КИЇВЩИНИ ДОЛУЧИЛИСЯ ДО ОБГОВОРЕННЯ ШЛЯХІВ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

1 серпня 2014 року Державна фіскальна служба у режимі відеоконференцзв’язку провела ІІІ Антикорупційний форум за участі громадськості та бізнесу у всіх регіонах України.
Присутні у приміщенні ГУ Міндоходів у Київській області представники громадськості, бізнесу також мали змогу приймати участь в обговоренні актуальних питань щодо протидії корупції. Під час форуму розглядалися практичні заходи влади у напрямі боротьби з корупцією.
Як заявив Голова ДФС України Ігор Білоус, Державна фіскальна служба готова на власному прикладі продемонструвати боротьбу із корупцією. З цією метою вже схвалено зміни до Податкового кодексу України, які дозволять вирішити проблему існування фіктивного податкового кредиту. Нова система електронного адміністрування ПДВ дозволить проводити в автоматичному режимі як відшкодування цього податку, так і його збір. На черзі – зміни до адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Серед заходів по боротьбі з корупцією одним з головних є розвиток електронних сервісів, який має призвести до того, щоб чиновник взагалі не торкався документа. Змінюватиметься підхід і до кадрового питання: створена при ДФС Кадрова Рада буде важливим фільтром у підборі кадрів та запорукою успіху реформування. Планується створення таких умов для бізнесу, аби його робота з податковими та митними органами була простою, зрозумілою та прозорою. І бізнес сам ініціює такі зміни.
«Ми будемо жорстко боротися з корупцією, як усередині відомства, так і навколо. І завдяки спільним зусиллям з СБУ, Генпрокуратурою та МВС, а, головне, за підтримки громадськості, ми це зробимо», – підсумував Ігор Білоус.
Протягом сеансу відеоконференцзв’язку більшість представників регіонів України висловили свої зауваження та пропозиції щодо подолання корупційних проявів у відомстві.
Після завершення відео-конференції в Головному управлінні Міндоходів у Київській області діалог продовжився.
Обговорюючи болючі питання, що підіймалися представниками громадськості під час відеоконференції, в. о. начальника ГУ Міндоходів у Київській області Олександр Базанов зауважив, що для викорінення такого ганебного явища, як корупція, необхідні спільні зусилля, як податкових та митних органів, так і громадськості та бізнесу.
Продовжуючи обговорення з учасниками заходу, керівник головного управління Міндоходів Київщини відповів на всі поставлені учасниками заходу питання.
Олександр Базанов запропонував присутнім підтримувати постійний діалог з цього питання з керівниками органів Міндоходів у Київській області.

НА КИЇВЩИНІ МІФІЧНІ СОНЯШНИКИ ДОЗВОЛИЛИ УХИЛИТИСЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ НА СУМУ МАЙЖЕ 62 МЛН. ГРИВЕНЬ

На жаль, сьогодні підприємства знаходять безліч способів обійти законодавство та уникнути необхідності виконувати свій обов’язок перед державою – вчасно та в повній мірі сплачувати податки. Таким «винахідникам» органи Міндоходів Київщини здійснюють активну протидію.
Нещодавно слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Києво-Святошинському районі до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення двох кримінальних правопорушень за фактами порушення податкового законодавства підприємствами Київщини, що ведуть свою діяльність у сфері роздрібної торгівлі. Посадові особи цих товариств ухилялися від сплати податків шляхом здійснення фінансово-господарських взаємовідносин по придбанню продукції від підприємств, що мають ознаки фіктивності, та подальшої реалізації придбаних товарів за межі митної території України.
Основним видом діяльності зазначених підприємств є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, експорт та імпорт товарів продовольчої групи. За допомогою Інтернет-сайту службові особи підприємств здійснювали нетиповий експорт (у тому числі до країн з пільговою системою оподаткування) продукції соняшника до Туреччини, Італії, Іспанії, Російської Федерації, Малайзії, Індії, Китаю, Франції, Мальти. Через посередників Кіпру в поточному році цими двома підприємствами здійснено експорт продукції олії та макуха соняшнику. Фактично вказану продукцію отримують нерезиденти Італії, Іспанії, Індії та інших країн.
Також в ході відпрацювання встановлено, що дані товариства є імпортерами товарів продовольчої групи та горілчаних виробів. У відповідності до укладених контрактів підприємства імпортують товар з Китаю, Німеччини, Франції, Молдови. За наявною інформацією імпортовані товари розмитнені по заниженій вартості, а податковий кредит сформовано від підприємств з ознаками фіктивності з метою ухилення від сплати податків шляхом заниження об’єкту оподаткування.
Згідно з актами документальних позапланових виїзних перевірок зазначених підприємств встановлені порушення, що призвели до заниження суми податку на додану вартість в сумі майже 15 млн. грн. та заниження податку на прибуток у розмірі більше 14 млн. гривень, а по другому підприємству – до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 32,8 млн. гривень.
Досудове розслідування по даним справам триває.

ЛИПНЕВІ РЕЗУЛЬТАТИ СПЛАТИ ПОДАТКІВ ТА ЗБОРІВ НА КИЇВЩИНІ

Надходження податку на додану вартість у Київській області у липні 2014 року склали близько 238,5 млн. гривень. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року зазначений показник збільшився майже на 20 млн. грн. або на 8 %.
Протягом січня-липня 2014 року відшкодовано більше 2,2 млрд. гривень. Частина компенсації податку на додану вартість, отриманої підприємствами Київської області в автоматичному режимі за січень–липень поточного року складає 44% або близько 845,5 млн. гривень. Протягом аналогічного періоду 2013 року показник автоматичного відшкодування сягав лише 15% загальної суми. В тому числі, в липні 2014 року в порівнянні з червнем, обсяг автоматичного бюджетного відшкодування зріс в 2 рази і становить понад 251,5 млн. грн. відшкодованих сум.
За 7 місяців 2014 року до державного бюджету надійшло більше 798 млн. грн. податку на прибуток. В липні поточного року фактично надходження по даному податку становлять майже 64 млн. гривень.
До зведеного бюджету протягом січня-липня 2014 року по ресурсним, місцевим податкам і зборам, платі за землю надійшло більше 473 млн. грн., що на 700 тис. грн. більше ніж за відповідний період минулого року. З них до державного бюджету мобілізовано понад 71 млн. грн., до місцевого бюджету – більше 402 млн. гривень.
Найбільший приріст надходжень спостерігається:
- по екологічному податку – на 23,2 млн. грн.;
- по збору за спеціальне використання лісових ресурсів – на 2,7 млн. грн.;
- по єдиному податку з юридичних осіб – на 12,5 млн. грн.;
- по платі за землю з юридичних осіб – на 5,4 млн. гривень.


З метою збільшення надходжень до бюджету органи Міндоходів Київщини здійснюють перевірки лише ризикових суб’єктів господарювання. Приділяється значна увага якісному проведенню документальних перевірок та якісному документуванню встановлених порушень, що сприяє безапеляційному узгодження проведених донарахувань, збільшення податкової віддачі після проведених перевірок і зростання добровільної сплати податків до бюджету.
Так, з початку року за результатами проведеної перевірочної роботи до державного бюджету надійшло понад 58 млн. грн., що більш як на 2,5 млн. грн. перевищує надходження минулого року.
Протягом липня цього року підрозділами податкового та митного аудиту Київщини, за актами перевірок, до державного бюджету донараховано понад 9 млн. грн., що на 503 тис. грн. більше ніж в липні 2013 року.